Звернення зацікавлених осіб - завантажити гугл-форму.

Подача заяв та/або подання запиту на отримання довідки в Інституті Економіки та Менеджменту - завантажити гугл-форму.

Лабораторне обладнання представлено засобами розроблення та відлагодження мікроконтролерів:

- сімейство 8-розрядних процесорів IntelMCS8051;

- родини 8-розрядних процесорів AVR (ATMega2560, ATmega328);

- 32-розрядного процесора ARM Cortex M-3 STM32F103C8T6.

Обладнання для проведення лабораторних робіт

Лабораторний практикум проводять фронтальним методом на восьми робочих місцях. Широкий асортимент модулів дозволяє креативно підійти до дослідження як самих мікроконтролерів, так і сучасних периферійних пристроїв систем контролю та керування.

Перелік базових лабораторних робіт:

1. Проєктування та дослідження роботи нічного датчика руху.

2. Проєктування та дослідження роботи сигналізатора температури.

3. Проєктування та дослідження роботи пожежної сигналізації.

4. Проєктування та дослідження роботи ультра-звукового парктроніка.

5. Проєктування та дослідження роботи метеостанції.

6. Проєктування та дослідження роботи LCD станції.

У 2023/2024 н.р. лабораторія Мікроконтролери буде доповнена роботами маніпуляторами.

Роботи маніпулятори бутуть управлятись також за допомогою обладнання фірми Emerson.

Знання та практичні навички, набуті з дисципліни  активно застосовують для розроблення реальних курсових робіт/проектів та дипломних проектів.

Основним елементом лабораторії являється навчальний комплекс "Cactus"

Комплекс "Cactus"

​​​​​​​

Загальний вигляд лабораторії

На сьогодні спостерігається зростання популярності, поряд з очною формою навчання, дистанційного навчання (ДН), що оптимізує навчальний процес і надає студенту можливість постійного доступу до навчальних матеріалів  та можливістю спілкування із викладачем не тільки очно, а й on-line через Internet за своїм місцем проживання чи з робочого місця. Одначе впровадження ДН для технічних спеціальностей за умови забезпечення якості підготовки натикається на складності, адже практична складова є важливою складовою професійної підготовки студентів. Практична підготовка здебільшого реалізується за допомогою лабораторних (ЛР) та практичних робіт.

Лабораторний практикум можна проводити очно у обладнаних навчальних лабораторіях, дистанційно з використанням відповідних емуляторів, тренажерів, віртуальних лабораторій або за змішаною схемою. Останній варіант можна реалізувати шляхом автоматизованого лабораторного практикуму з віддаленим доступом. Дана ідея  закладена та реалізована на автоматизованому обладнанні лабораторії «Технічні засоби автоматизації» кафедри АКІТ, впровадженої в навчальний процес у 2015 році за результатами дипломного та курсового проектування. Структура лабораторії з можливістю дистанційного доступу  представлена на рисунку1.

Автоматизована лабораторія збудована за ієрархічним принципом. На нижньому рівні знаходяться лабораторні стенди з досліджуваним обладнанням, яке об’єднано промисловою мережею RS-485 з протоколом ModbusRTU в межах кожного стенда, а в разі необхідності і в межах всієї лабораторії. До цієї мережі підключаються АРМи дослідника через відповідні мережеві засоби. З іншого боку АРМи об’єднані інформаційною мережею Ethernetз виходом через корпоративну мережу університету в глобальну мережу Internet.

Рисунок 1 – Автоматизована навчальна лабораторія з віддаленим доступом

Налаштування, параметризація та натурні дослідження на лабораторному обладнанні проводиться з АРМ-дослідника через програмні компоненти MIC-registrator, MIC-configurator, SCADA «VISUALINTELLECT» та Альфа підприємства «Мікрол». В SCADA створені об’єктні вікна і віртуальні панелі керування та візуалізації процесу досліджень. При очній формі навчання студенти виконують лабораторні роботи безпосередньо на обладнанні лабораторії з використанням також місцевих органів управління передньої панелі стендів.

Дистанційне виконання лабораторних робіт на автоматизованих установках можливе через мережу Internet з використанням програмного продукту ТeamViewer, який забезпечує повне перехоплення потрібного АРМу в лабораторії. Дистанційно, з будь-якого місця де є доступ до глобальної мережі, користувач має доступ до робочого столу АРМ з можливістю роботи у всіх спеціальних програмних компонентах робочої станції. Таким чином, симулюється режим безпосередньої роботи у лабораторії. Для цього необхідно запустити ТeamViewer на локальному та віддаленому робочому місці і обмінятись ID-кодами та паролями. Відчуття реальності виконання ЛР доповнює установлена у лабораторії web-камера, яка забезпечує демонстрацію роботи обладнання в реальному часі. ТeamViewer допускає роботу в режимі конференції, коли декілька віддалених користувачів можуть спостерігати за ходом  виконання ЛР з правом переходу ролі виконавця.

Таким чином, сучасні інформаційні технології дозволяють підтримати якість освіти як при очному так і при дистанційному навчанні, ефективно використовувати унікальне та дороге лабораторне обладнання, а головне, підвищує практичну підготовку фахівців з автоматизації.

                              Мікропроцесорні регулятори          Засоби сигналізації та блокування    Задатчики та підсилювачі потужності

                                                                                      ​​​​​​​

                             Керування трикоординатним                 Системи пневмоавтоматики з             Системи пневмоавтоматики з

                                           маніпулятором                                контролерним керуванням               мікропроцесорним керуванням​​​​​​​​​​​​​​

                    ​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​

                                                                 Технологічні індикатори та                        Аналітичні прилади та

                                                                    нормалізатори сигналів                             таймери-лічильники

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед навчальним процесом в університеті ряд завдань з підготовки фахівців з автоматизації котрі могли б критично мислити, уміли побачити і долати  непередбачувані проблеми, що виникають у реальному житті, шляхом використання сучасних технологій та вмінь працювати з інформацією, самостійно підвищувати  свій інтелект.

Сьогодні в освіті широко впроваджують технології навчання з використанням інформаційних систем та сучасних засобів комунікації. Основою для впровадження сучасних технологій навчання є розгалужена інформаційна мережа, яка охоплює всі аспекти навчального процесу та функціонування кафедри. Структура інформаційної системи кафедри АКІТ приведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Структура інформаційної системи кафедри АКІТ

Всі лабораторії та навчальні аудиторії кафедри під’єднані до загальної  інформаційної мережі, яка є розгалуженням корпоративної мережі університету. Дротові лінії Ethernet через відповідні комутатори  об’єднують комп’ютерне обладнання  навчальних лабораторій і робочих місць викладачів та персоналу кафедри. Уся площа кафедри охоплена бездротовою WI-FI мережею, що дозволяє під’єднуватись до Ethernet через мобільні засоби комунікації (телефони, планшети, ноутбуки).

Дана структура інформаційної системи дозволяє створити апаратну основу інформатизації навчального процесу. Важливою частиною інформаційних технологій є оптимізоване програмне забезпечення (ПЗ) системи. Слід розрізняти базове та спеціалізоване ПЗ. Мінімальний базовий набір включає - операційну оболонку Windows, пакет Microsoft Offiсе, утиліти для роботи з різними текстовими форматами, мережеві браузери тощо. Спеціальне ПЗ орієнтоване на специфіку підготовки фахівців з  автоматизації та комп’ютерно-інтегрованого управління. Найважливішими програмними продуктами є:

- IDE системи розробки та моделювання систем на однокристальних мікроконтролерах (IDEArduino, Proteus);

- Пакет моделювання елементів та систем пневмоавтоматики (FluidSimFesto);

- Загальний інженерний  пакет математичної обробки результатів досліджень та моделювання (Mathcad);

- Потужний пакет математичного моделювання традиційних АСК та систем з технологіями штучного інтелекту (Matlab-Simulink);

- Пакети програмування промислових контролерів (Альфа, RSLogic тощо);

- SCADA-пакети програмування робочих станцій систем керування.

Наявність інформаційної мережі лабораторій та кафедри, автоматизованих стендів та керованих об’єктів дозволяє реалізувати WEB-технології дистанційного навчання на реальному лабораторному обладнанні, що суттєво покращує практичну підготовку фахівців з автоматизації.

Положення про кафедру автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Науково-дослідна робота (НДР) кафедри пройшла два періоди розвитку: перші 25 років були пов’язані, як зазначено вище з традиційним напрямом автоматизації технологічних процесів, а останні 25 років – з автоматизацією технологічних процесів буріння, видобування, транспортування і зберігання нафти і газу на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій.
НДР у галузі автоматизації технологічних процесів у нафтовій і газовій промисловості на кафедрі в 1968-1983 р.р. здійснено у двох напрямах: створення необхідних технічних засобів автоматизації, передусім пристроїв контролю (Бродин І.С., Бестелесний А.Г., Кукурудз С.Ф., Кісіль І.С., Шаповал О.А., Горбійчук М.І., Заміховський Л.М., Дранчук М.М., Саух М.М., Криничний П.Я., Чистяков В.І., Кравець Т.С., Когуч Я.Р., Богданов Ю.О., Когутяк М.І., Петренко В.П., Локотош Б.М., Семенцов Г.Н.) та створення і впровадження систем автоматизації (Зельцер С.П., Ставкін В.П., Горбійчук М.І., Телишева Т.О., Локотош Б.М., Семенцов Г.Н. та ін.).
Основний напрям НДР кафедри був спрямований на розроблення систем точного вимірювання витрат газу під час транспортування на магістральних газопроводах (створена галузева науково-дослідна лабораторія ГНДЛ-5, Бродин І.С.); систем оперативного оптимального управління процесом поглиблення свердловин (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.І., Кукурудз С.Ф., Телишева Т.О.); інтегральних показників ефективності систем автоматичного управління і прогнозування ефективності автоматизації (Зельцер С.П.); систем пневмоавтоматики (Локотош Б.М., Зевелев А.Я., Блінов В.І. Синявський Р.А., Петренко В.П.); проблемно-орієнтованих комплексів для автоматизації обробки інформації при експериментальних дослідженнях (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.І., Саух М.М., Когуч Я.Р.); математичного й інформаційного забезпечення АСК ТП буріння (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.М., Саух М.М.); систем контролю показників зношення доліт, пристрою для раціонального відпрацювання доліт, комплекс приладів для реєстрування параметрів режиму електробуріння (Бестелесний А.Г., Шаповал О.А., Заміховський Л.М., Кукурудз С.Ф., Горбійчук М.І., Семенцов Г.Н.); розроблення пристроїв для визначення поверхневого натягу поверхнево-активних речовин на технологічному потоку (Дранчук М.М., Кісіль І.С.). Основні розробки виконпно для підприємств нафтової і газової промисловості: Долинського УБР об’єднання «Укрнафта», Надвірнянського НПЗ, Надвірнянського УБР та ін.
На основі комплексних досліджень закономірностей технологічних процесів та розроблення ефективних систем управління ними і технічних засобів автоматизації науковці кафедри заклали основи щодо системного підходу до створення автоматизованих систем управління технологічними процесами у нафтовій і газовій промисловості. За наказами Мінвузу СРСР № 583 від 05.08.1986 р. і Мінвузу УРСР від 10.09.1986 р. щодо створення науково-технічної програми на 1986-1990 роки «Автоматизовані системи наукових досліджень (АСНІ)» кафедра здійснювала наукове керівництво розробленням сучасних автоматизованих систем контролю й оптимального керування процесом буріння нафтових і газових свердловин. Безпосередньо кафедра удосконалювала газокаротажну станцію АГКС-ЦАЦ (Когуч Я.Р., Телишева Т.О., Юдін С.В., Матіїв Д.М.); мікроконтролер для управління процесом буріння (Горбійчук М.І., Телишева Т.О.); систему контролю АВУБ «Карпати» (Горбійчук М.І., Когуч Я.Р., Юдін С.В.); комп’ютеризовану систему збору й обробки технологічної інформації СОТІ-2М (Горбійчук М.І.,Когуч Я.Р., Юдін С.В.); програмне забезпечення задачі оптимізації управління процесом поглиблення свердловин (Горбійчук М.І., Юдін С.В.). Були розроблені метод оперативного вибору параметрів режиму буріння при роторному способі буріння, метод і пристрій оперативного контролю відпрацюванням доліт; часу, що витрачається на метр проходки; показника d-експоненти, меж пластів гірських порід (Горбійчук М.І., Когуч Я.Р., Юдін С.В., Когутяк М.І., Петренко В.П.). За замовленням Дрогобицького долотного заводу кафедра розробила і впровадила у виробництво систему автоматизації процесу дослідження доліт різних типорозмірів.
Показниками плідної науково-дослідної роботи кафедри за час її існування є підготовка і захист трьох докторських (Семенцов Г. Н., Бродин І. С., Горбійчук М. І.) і понад30 кандидатських дисертацій, отримано понад 50 авторських свідоцтв та патентів, публікація навчальних посібників та понад 3000 статей і тез виступів на наукових конференціях. Для виконання цих робіт, окрім співробітників кафедри, широко залучалися студенти. На основі використаних матеріалів їх науково-дослідні роботи та дипломні проекти брали участь у конкурсах, де займали призові місця, нагороджені дипломами.
Колективом кафедри у 1968-2018 р.р. проведена велика робота з впровадження наукових розробок у виробництво. Основними з них є:
– пристрої для завантаження електродвигунів бурових установок БУ 2500 ЕП, БУ 2500 ДЕП (1984 р.);
– пристрої контролю параметрів випробування шарошкових доліт на Дрогобицькому долотному заводі (1988 р.);
– програмний модуль для визначення оптимального осьового навантаження на долото за критерієм «мінімум витрат метра проходки» (інв. № Гос.ФАП 5087000945- Київ, 1987 р.);
– моделі, метод, а також алгоритмічне і програмне забезпечення автоматичного антипомпажного регулювання і захисту компресора ДСК ПСГ «Більче-Волиця», КС «Рогатин» (2008 р.);
– підсистема автоматичної ідентифікації помпажних характеристик відцентрових нагнітачів ГПА з газотурбінним приводом у складі САК ГПА, що впроваджена на ДКС «Дашава», ДКС «Більче-Волиця» (2011 р.).
Впровадження нових технічних засобів контролю й управління дало змогу вперше в історії розвитку автоматизації нафтової і газової промисловості реалізувати досконалі й ефективні алгоритми та методи управління у межах можливостей сучасних комп’ютерно-інтегрованих систем.
В ІФНТУНГ функціонує спеціалізована вчена рада Д 20.052.03, яка приймає захисти кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності 05.13.07 – Автоматизація процесів керування, членом якої є професор, д.т.н. Семенцов Г.Н. і випускники кафедри – професор, д.т.н. Горбійчук М.І., професор, д.т.н. Райтер П.М.
Ідейно-виховна робота:
Наше гасло: «Ми – народ, Ми – єдиний народ, Ми – українці, Ми робимо все для України» ! Слава України ! Героям слава !
Навчальна робота:
Забезпечити виконання стандарту спеціальності 151 – «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» і формування спеціальних компетенцій:
1. Здатність застосовувати базові знання фундаментальних розділів математики в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом відповідної галузі знань, здатність використовувати математичні методи в обраній професії.
2. Здатність застосовувати базові знання, як мінімум, з загальної фізики, електротехніки, електроніки і мікропроцесорної техніки, в обсязі, необхідному для забезпечення інженерної підготовки з обраної професії.
3. Здатність демонструвати вільне володіння базовими знаннями і практичними навичками в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, мати навички програмування і роботи в комп’ютерних мережах.
4. Здатність виконувати аналіз об’єктів автоматизації; вміти вибирати параметри контролю та керування на основі технічних характеристик, конструктивних особливостей та режимів роботи обладнання.
5. Здатність застосовувати методи теорії автоматичного керування, системного аналізу та числових методів для розроблення математичних моделей автоматизованих систем для аналізу якості їх функціонування із використанням новітніх комп’ютерних технологій.
6. Здатність демонструвати знання методів ідентифікації об’єктів, побудови їх математичних моделей та моделей систем керування, дослідження математичних моделей систем керування та їх елементів.
7. Здатність застосовувати знання про основні принципи та методи вимірювання фізичних величин і основних технологічних параметрів; принципи роботи і типи стандартних первинних перетворювачів та їх метрологічні характеристики.
8. Здатність аргументувати вибір технічних засобів автоматизації на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження технічних засобів автоматизації та систем керування.
9. Здатність демонструвати знання сучасного рівня та новітніх технологій в галузі автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, зокрема, проектування багаторівневих систем керування, збору даних та їх архівування для формування бази даних параметрів процесу та їх візуалізації, а також створення автоматизованих робочих місць оператора на основі SCADA-систем.
10. Вміти обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти прикладне програмне забезпечення для мікропроцесорних систем керування на базі локальних засобів автоматизації, промислових логічних контролерів та програмованих логічних матриць і сигнальних процесорів.
11. Здатність брати участь в проектуванні систем автоматизації, мати базові знання зі змісту і правил оформлення проектних матеріалів, складу та послідовності виконання проектних робіт з врахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів.
12. Здатність демонструвати знання і практичні навички програмування та використання прикладних та спеціалізованих комп’ютерно-інтегрованих середовищ для вирішення задач автоматизації.
13. Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час формування технічних рішень.
14. Здатність продемонструвати знання і розуміння комерційного та економічного контексту для проектування систем автоматизації.
Найближчі перспективи
Студенти:

- стимулювати та розвивати творче мислення студентів;
- інтелектуалізувати систему навчання шляхом використання сучасних технологій штучного інтелекту – штучних нейронних мереж, експертних систем, нечіткої логіки, генетичних алгоритмів та ін.;
- сприяти виникненню у студентів явища «інсайту» - поступового знаходження результату вирішення поставлених задач або його важливих складових;
- розвивати максимальну персоніфікацію процесу навчання;
- сприяти впровадженню дуальної освіти, дистанційного навчання, навчанню та проходженню практик за кордоном.

У період з 2019 року науково-педагогічні працівники кафедри активно працюють у напрямку створення методологічних основ автоматичного керування технологічними процесами з застосуванням методів нечіткої логіки і штучного інтелекту, що знайшло своє втілення як у цілому ряді дисертаційних робіт (Герасимів В. М., Лагойда А. І., Фешанич Л. І., Кучмистенко О. В.), так і в навчальному процесі.

Результати науково-дослідної роботи кафедри висвітлені у провідних вітчизняних журналах (Кібернетика і системний аналіз, Проблеми управління та інформатики, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, NAUKOVYI VISNYK Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu), що індексуються у науково-метричній базі Scopus.

Кафедра активно співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними фірмами у галузі автоматизації, такими як ТОВ «Мікрол» (Україна), VOTUMLLC, «Сіґма Совфвед», «Емерсон». Результатом такої співпраці є створення спільних сучасних лабораторій для наукових і навчальних цілей.

При кафедрі діє аспірантура з підготовки PhD за спеціальністю «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Дата видачі сертифіката про акредитацію освітньої програми 20.06.2023. Сертифікат No 5062.

ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ НА 2023/2024 Н.Р.

     Здобувач вибирає дисципліни вільного вибору із двох каталогів:

     – дисципліни із кафедрального каталогу (перехід на анкету вибору дисциплін);

     – дисципліни із загальноуніверситетського каталогу (перехід на каталог).

Увага! Згідно наказу ректора ІФНТУНГ № 329 від 06.12.2022 р. реалізація прав студентів на вільний вибір дисциплін передбачає обрання фахових дисциплін, спрямованих на поглиблення фахових компетентностей. 

     Основні етапи вибору:

     1) ознайомлення здобувачів із процедурою вибору та анотаціями вибіркових дисциплін - до 01 вересня 2023 року;

     2) голосування здобувачів за дисципліни шляхом подання відповідних заяв до дирекції інститутів - до 08 вересня 2023 року; 

     3) узагальнення результатів та подання дирекціями інформації до навчального відділу - не пізніше 13 вересня 2023 року.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями вибіркових дисциплін, які внесені у кафедральний каталог кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій та на основі їхнього аналізу пройти анкетування 

    Навчально-методичне забезпечення першого (бакалаврського) рівня

    Навчально-методичне забезпечення другого (магістерського) рівня