Українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів, які доступні в межах проєкту Research4Life, про це йдеться в офіційній заяві на сайті Research4Life. 

Перелік доступних ресурсів суттєво розширено, більш ніж 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України, зокрема, надано доступ до ресурсів таких великих видавництв:

• Elsevier;
• Springer Nature;
• John Wiley & Sons;
• Taylor & Francis;
• Emerald;
• Sage Publications;
• Oxford University Press;
• Cambridge University Press;
• IOP Publishing та інші.

Наразі майже 75 тис. книг, понад 12,5 тис. журналів і бази даних доступні для фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України.

Повний перелік ресурсів, до яких надано доступ, можна переглянути за посиланням, зазначивши у відповідних полях назву країни та тип установи.

Раніше українським установам, які прагнули отримати доступ до ресурсів через Research4Life, необхідно було сплачувати кошти (Україна включена до переліку країн Групи B, які зобов’язані здійснювати плату за отримання доступу до колекцій літератури, на відміну від переліку країн групи А), втім, у зв’язку зі складною ситуацією в Україні, цьогоріч прийнято рішення скасувати плату для українських установ.

Для отримання доступу закладам вищої освіти, науковим установам, іншим установам і організаціям необхідно зареєструватися. На платформі вже зареєстровано понад 200 українських установ.

Представники платформи забезпечують швидкий розгляд заявок від установ з України, які продовжують активно надходити.

Після підтвердження реєстрацї на платформі Research4Life, співробітники установи мають змогу отримати доступ до вмісту платформи, звернувшися до відповідального підрозділу або контактної особи установи (зазвичай цю функцію виконують фахівці бібліотеки) для отримання інституційного логіну та паролю для входу, а також інструкції зі створення персонального облікового запису користувача платформи.

У разі виникнення запитань (щодо реєстрації установи, потреби в отриманні консультацій) слід звертатися до служби підтримки порталу Research4Life.

Довідково

Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Від 2002 року в межах проєкту понад 10,5 тис. установ із більш як 125 країн, що розвиваються, отримали онлайн-доступ до академічної та професійної рецензованої наукової літератури.

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу. Платформа складається з 5 колекцій літератури: 

Hinari (дослідження в галузі біології та медицини);

• AGORA (дослідження в галузі сільського господарства); 
• OARE (дослідження навколишнього середовища); 
• ARDI (доступ до науково-технічної інформації);
• GOALI (дослідження в галузі права та соціальних наук).

 За інформацією МОН

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу станом на 29 березня навчається 16 слухачів із закладів вищої освіти (ЗВО), в яких через російську агресію тимчасово неможливе здійснення освітнього процесу. Заяви від студентів-переселенців надходять і надалі.

Нагадаємо, що здобувачі вищої освіти, які навчаються у закладах, де тимчасово неможливе здійснення освітнього процесу, можуть в якості слухачів бути допущеними до навчальних занять в університеті за наступним алгоритмом:

> здобувач  заповнює форму для реєстрації за посиланням: https://forms.gle/CtaNJ6qJfmnTDANx9.

> у разі успішного виконання програми курсу університет видає академічну довідку про засвоєні освітні компоненти, які можуть бути визнані як результат неформальної освіти та перезараховані (частково або повністю) в основному навчальному плані (згідно листа Міністерства освіти і науки від 10.03.2022 р., № 1/3417-22 та внутрішніх документів конкретного ЗВО).

24 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7132, яким дозволено одноразову зміну алгоритмів вступу до університетів і складання ДПА.

Серед найважливішого:

• Держава, у першу чергу, висловила довіру педагогам, які в цьому навчальному році виставлять учням підсумкові оцінки без державної підсумкової атестації
• Забезпечення максимальної безпеки учасників освітнього процесу – на жаль, у нинішніх умовах, це означає неможливість проведення зовнішнього незалежного оцінювання в традиційному форматі у 2022 році
• Доступність вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти для всіх громадян України незалежно від місця їх перебування – найвищий пріоритет
• Завдяки цифровізації будуть створені максимально безпечні умови для учасників вступної кампанії, а під час офлайн-процедур будуть максимально дотримані безпекові протоколи

Зараз Міністерство освіти і науки України спільно з Комітетом освіти, науки та інновацій ВРУ, освітянами, експертами та батьками працює над остаточним механізмом вступу в 2022 році. Його розробка знаходиться на фінальній стадії.

Докладніше: bit.ly/3wC9Or6

Національна академія наук України виходить зі складу Міжнародної асоціації академій наук (МААН) через її позицію «Моя хата  скраю – нічого не знаю», тобто,  дистанціювання організації від засудження військової агресії Росії .

«17 березня 2022 року на засіданні президії НАН України було розглянуто та схвалено звернення НАН України до керівництва Міжнародної асоціації академій наук із закликом чітко висловити свою позицію та засудити нічим не спровоковану військову агресію Російської Федерації проти України. У своїй відповіді МААН фактично дистанціювалася дій російського агресора», - йдеться у повідомленні пресслужби НАНУ.

Зазначається, що Асоціація ніяк не відреагувала на бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, не висловила жодної підтримки на адресу Національної академії наук України, українських громадян та держави. Така позиція МААН докорінно відрізняється від позиції величезної кількості міжнародних наукових організацій, об'єднань, дослідницьких центрів, зарубіжних академій наук, окремих учених та просто людей доброї волі, які засудили російську військову агресію проти мирної країни та висловили свою підтримку Національній академії наук України та всьому українському. народу. Враховуючи це, президія НАН України ухвалила рішення про вихід Національної академії наук України зі складу Міжнародної асоціації академій наук.

 Довідково. Міжнародну асоціацію академій наук було створено з ініціативи президента Національної академії наук України академіка Патона Бориса Євгеновича (1918-2020 рр.) у Києві у 1993 році для організації взаємодій між Академіями різних країн. З 2017 року Національна академія наук Білорусі почала виконувати функції базової академії наук в організаційному та методичному супроводі МААН.