Партнер Івано-Франківського національного університету нафти і газу – компанія «Фроніус Україна», яка сьогодні є світовим лідером в галузі технологій та інновацій і входить у десятку компаній-лідерів, що займаються розробкою та виготовленням обладнання для сонячної енергетики, провела навчальний семінар для студентів і викладачів кафедри енергетичного менеджменту і технічної діагностики. Оскільки компанія в майбутньому стане потенційним роботодавцем для випускників освітніх програм «Інженерія відновлюваної енергетики» та «Енергетичний менеджмент», то зацікавлена в підготовці висококваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть над розвитком галузі та впроваджуватимуть інноваційні рішення в сфері відновлюваних джерел енергії.

Під час семінару студенти мали можливість більше дізнатися про найсучасніші рішення в царині сонячної енергетики. Так, консультант з сонячної енергетики ТОВ «Фроніус Україна» Максим Куценко ознайомив учасників семінару з рішеннями компанії для побудови як невеликих сонячних електростанцій (СЕС) для приватних домогосподарств з повною інтеграцією в систему «розумний дім», що дозволяє найбільш ефективно використовувати згенеровану енергію від сонця, так і великих промислових СЕС. Особливо студентів зацікавила інформація про інноваційні продукти компанії, які не мають аналогів на ринку – гібридний інвертор Fronius gen 24 plus, що поєднав в собі найдосконаліші рішення для СЕС і володіє унікальною властивістю забезпечення резервного живлення (за умови роботи фотоелектричних батарей) без будь-якого накопичувача (технологія power PV point), і промисловий інвертор Fronius tauro, який володіє сучасною технологією охолодження, що дозволяє розміщувати інвертор під прямими сонячними променями, а це є значною конкурентною перевагою під час спорудження й експлуатації промислових СЕС.

Серед інших цікавих тем, що піднімались на семінарі – технічні рішення компанії для водневої енергетики, зокрема технологія SOLHUB – поєднання СЕС, електролізера, водневого накопичувача, інтелектуальної системи управління та водневої заправної станції. Така система активно тестується м. Саттледт (Австрія), де розмішується головний офіс, науково-дослідний центр та основні виробничі потужності компанії Fronius.

Також у межах зустрічі сторони обговорили співпрацю щодо розвитку бакалаврської освітньої програми «Інженерія відновлюваної енергетики»; функціонування майбутнього навчального центру з монтажу, налаштування та експлуатації сонячних електростанцій, де буде використовуватись обладнання компанії Fronius; можливості використання рішень компанії Fronius для генерації «зеленого» водню.

У межах роботи ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Наукова молодь – 2021» відбувся круглий стіл «Інтеграція молодих вчених у міжнародний науковий простір: досвід, напрями та рекомендації». Рада молодих вчених Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу виступила одним із організаторів наукового заходу.

У 2021 році наказом Міністерства освіти і науки від 10.02.2021 № 167 було затверджено оновлену дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП), яка є стратегічним документом, що охоплює багатосторонні процеси з метою системної підтримки науки та інновацій. Концепція Європейського дослідницького простору складається з шести спільно визначених Європейською Комісією пріоритетів, навколо яких кожна країна ЄДП формує свою дорожню карту: підвищення ефективності національних дослідницьких систем;  спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами; вільний ринок праці дослідників; гендерна рівність; відкрита наука та відкриті інновації; розвиток міжнародного співробітництва.

Саме обговоренню оновленої дорожньої карти інтеграції України до ЄДП, розгляду особливостей застосування інструментів відкритої науки, можливостей обміну знаннями між державними та приватними структурами, можливості створення центів передового досвіду був присвячений круглий стіл «Інтеграція молодих вчених у міжнародний науковий простір: досвід, напрями та рекомендації». Від ІФНТУНГ з вітальним словом до учасників конференції та круглого столу звернулась в.о. голови Ради молодих вчених, доц. Теодозія Яцишин.

Під час заходу учасники мали можливість обмінятися досвідом, здійснити колаборацію щодо міжнародної практики участі у стажуваннях і грантових проєктах, отримали рекомендації щодо публікації статей у фахових виданнях Scopus, Web of Science та їх доступності.

Цьому надважливому питанню був присвячений радіоефір Суспільне: Карпати з гостем студії – проректором з науково-педагогічної роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максимом Карпашем.

«Виклик, який стоїть перед Прикарпаттям щодо декарбонізації, тісно пов’язаний  із щорічним міжнародним кліматичним самітом СОР26 у шотландському місті Глазго, що  завершився минулого тижня. У підсумку було прийнято три глобальні ініціативи, серед яких декларація про скорочення викидів метану на 30 % у 2030 році, що напряму пов’язано з декарбонізацією енергетики   – говорить Максим Карпаш. –  Україна на СОР26 оголосила про плани до 2035 року зупинити використання вугілля для генерації енергії, а ДТЕК, як компанія що контролює понад 75 % українського добутку та використання вугілля, зобов’язалась відмовитись від цього «найбруднішого» енергоносія до 2040 року».

"Найбільший виклик у цій ситуації стоїть перед урядами за критично низького рівня довіри до них, – вважає науковець. – Інший бік питання – кошти. Усі запропоновані заходи передбачають кратне зростання інвестицій з доволі непрогнозованим періодом окупності".

Детальніше про те, чому виникла необхідність відмовлятися від вугілля, а також, які прогнози для Прикарпаття щодо часу припинення його використання та які можуть бути альтернативні види  енергетики – за посиланням: https://bit.ly/3p2wVFH.

Східноєвропейську конференцію  SPE з геології та розробки (SPE Eastern Europe Subsurface Conference), що відбулась наприкінці листопада в Києві (готель Hilton), можна вважати знаковою подією для нафтогазової спільноти. Адже захід такого рівня організовано в Україні вперше. Його учасниками стали понад 400 фахівців із 17 країн світу.

У межах двох стратегічних панелей та 10 професійних секцій обговорювалось надзвичайно актуальне питання видобутку вуглеводнів на території Східної Європи та Чорноморського регіону. Експерти найвищого рівня сконцентрували свою увагу на складних технічних задачах, з якими сьогодні стикаються нафтогазовидобувні компанії. 

Слід зазначити, що спільнота SPE (Society of Petroleum Engineers) — це унікальна база знань, що акумулює багаторічний досвід фахівців з усього світу. SPE вбачає свою місію в тому, щоб збирати, поширювати й обмінюватися технічними знаннями щодо розвідки, розробки й видобування нафти і газу та відповідних технологій для суспільного блага та забезпечувати професіоналам можливість підвищувати технічну і професійну грамотність. Для нафтогазових компаній це –  джерело ідей та рішень актуальних виробничих кейсів, для молодих фахівців – можливість реалізувати свої амбіції та бути на одній хвилі з досвідченими професіоналами нафтогазової галузі, оскільки  SPE є флагманом міжнародної професійної експертизи.

У підготовці міжнародної конференції в м.Києві активну участь взяли  представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Директор Інституту нафтогазової інженерії Олег Витязь та завідувач кафедри видобування нафти і газу Олександр Кондрат були членами програмного комітету Конференції.

Під час відкриття SPE Eastern Europe Subsurface Conference керівники державних органів і провідних компаній представили бачення розвитку нафтогазової галузі в Східній Європі та Чорноморському регіоні, зокрема доповідачі Камель Бен-Насер (президент SPE 2022), Франк Ніл (член Виконавчої ради OMV Petrom),  Юрій Вітренко (голова правління НАК «Нафтогаз»), Максим Немчинов (заступник міністра енергетики) та Роман Опімах (голова Державної служби геології та надр України).

Головою секції «Збільшення потенціалу активів та оптимізація інвестицій» та учасником на панельній дискусії «Оптимізація впровадження проектів: технології, методи, таланти» був  завідувач кафедри видобування нафти і газу ІФНТУНГ Олександр Кондрат, а  під час представлень професійних секцій здобутки та успіхи Івано-Франківської професійної секції SPE репрезентував директор Інституту нафтогазової інженерії Олег Витязь.

На високому рівні працювали всі секції, на яких обговорювалось  застосування нових технологій розвідки й світових стандартів з метою зниження геологічних ризиків, задля відкриття нових родовищ нафти та газу; буріння з контролем тиску для виснажених зон, набухаючі пакери для мінімізації негативного впливу на пласт і штучний інтелект для аналізу бурового шламу під час буріння й освоєння; інтенсифікація видобутку і ГРП; методи опису та моделювання колекторів.

 Це також безцінний досвід для 50 студентів університетів України, в тому числі 20 студентів Інституту нафтогазової інженерії ІФНТУНГ, які мали можливість бути присутніми на всіх заходах конференції.

Юлія Григораш – розумна, активна та цілеспрямована студентка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка з впевненістю і посмішкою на обличчі крок за кроком будує своє успішне майбутнє!

У 2020 році Юлія вирішила опанувати спеціальність «Інженерія відновлюваної енергетики» в нашому університеті. Ця освітня програма в ІФНТУНГ впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ), аби задовольнити дедалі більший попит на спеціалістів у цій галузі в Україні та сприяти розвитку цього напряму енергетики.

Коли Юля дізналась про освітню програму «Інженерія відновлюваної енергетики», то одразу зрозуміла, що це саме та сфера, в якій вона бачить себе фахівцем. Зараз студентка твердо вірить у своє успішне професійне майбутнє, бо бачить перспективу: «У результаті стрімкого розвитку відновлюваних джерел енергії з’являються нові професії, які перебувають на стику енергетики та інших галузей економіки. Завдяки цьому мій вибір стає ще більш перспективним. Бакалаврат з інженерії відновлюваної енергетики – це нова програма. Вона відповідає сучасним вимогам ринку відновлюваної енергії. За цією програмою студенти навчаються у лабораторіях, які отримали сучасне навчальне приладдя від USAID – у тому числі комп'ютери та програмне забезпечення, яке дозволяє з легкістю отримати основні знання про виробництво електроенергії на об'єктах відновлюваної енергетики, про управління системами виробництва і постачання електрики, проектування енергетичних підприємств і ще багато іншого».

Перший рік навчання для Юлії був пов'язаний з багатьма викликами, але й приніс чимало досягнень. Серед студентів, які навчалися за програмою, вона була єдиною дівчиною, але за результатами року мала найкращу успішність. Юлія також долучилася до проекту Британської ради Creative Spark, взяла участь в онлайн-марафоні «Молода енергія» та прослухала лекції викладачів провідних університетів Словаччини, Румунії та Угорщини. 

Незважаючи на те, що студентка лише починає свій професійний шлях, у неї вже є досягнення, якими можна пишатися: організація власних освітніх заходів для учнів франківської гімназії, здобуття статусу амбасадорки енергетичної сфери та навіть виступи на місцевому телебаченні.

Через кілька років Юлія бачить себе менеджеркою з енергоефективності, яка впроваджує в Україні комплексні рішення щодо енергозбереження й адаптує для наших потреб найкращі світові практики. Проте вона не збирається полишати просвітницьку діяльність, адже підготовка наступних поколінь спеціалістів — запорука сталого розвитку країни!

Більше інформації