У перший день весни в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулось відкриття станції онлайн моніторингу якості атмосферного повітря. Станція встановлена в рамках підписаного меморандуму про стратегічну співпрацю між ГО «Фрі Ардуіно», яка впроваджує проект громадського моніторингу якості повітря Eco City, та ІФНТУНГ.

На відкритті були присутні: перший проректор ІФНТУНГ Олег Мандрик, директор Інституту природничих наук і туризму Валерій Омельченко, завідувачка кафедри туризму Людмила Архипова, куратор громадського моніторингу якості повітря EcoCity та керівник ГО «Фрі Ардуіно» Олексій Трелевський, аспіранти кафедри екології.

Високо оцінив результат підписання угоди про співпрацю з компанією-стейкхолдером кафедри екології – ГО «Фрі Ардуіно», перший проректор університету Олег Мандрик, зазначивши, що  ІФНТУНГ безкоштовно було надано і встановлено станцію онлайн моніторингу якості атмосферного повітря, яка в режимі реального часу подає показники радіаційного фону, оксиду вуглецю, летких органічних сполук, одорації, фракцій пилу тощо:

«Університет має чимало підписаних угод про співпрацю з різними підприємствами, організаціями і стейкхолдерами. Для нас важливо, що інстальована інновація орієнтована також на студентів, викладачів, науковців та аспірантів екологічного напряму, щоб забезпечити їм доступ до якісних показників для всестороннього аналізу та дослідження, покращити рівень проведення науково-дослідних робіт, лабораторних досліджень зі спеціальності «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища», які вивчають в Інституті природничих наук і туризму. Важливість станції важко переоцінити. Доступна: до станції може приєднатись будь-яка людина за допомогою QR-коду. Станція здійснює також оповіщення населення про погіршення якості повітря, радіаційну та хімічну небезпеки відповідно до технічного документу ISBN:978-80-88508-02-1. В ньому об’єднані настанови та принципи застосування Українського індексу якості повітря. Це вкрай важливо для безпеки наших громадян, коли в країні йде війна».

Підтримує цю думку й аспірантка кафедри екології Ірина Смик. Адже забруднення повітря – це чи не найбільша екологічна проблема у світі: «Пристрій дозволить оперувати більш точними показниками, зіставляти їх, і відповідно швидше реагувати та знаходити відповідні ефективні рішення, зокрема в області, для запобігання та протидії шкідливим впливам». Молода дослідниця має намір скористатись перевагами наявності моніторингової станції на території університету, адже тема її наукової роботи тісно пов’язана з проблемами забруднення повітря.

Про переваги приладу розповідає Олексій Трелевський, куратор громадського моніторингу якості повітря EcoCity, керівник ГО «Фрі Ардуіно» та міжнародний експерт міжнародної програми «Чисте повітря для України» –  спільної програма ГО «Арніка» (Прага, Чехія) та  мережі місцевих неурядових організацій з різних регіонів в Україні:

«Наша команда виготовляє доступні для населення станції моніторингу та координує всеукраїнський web-ресурс для інформування громадськості про рівень забруднення та якість атмосферного повітря в Україні. Активно залучаємо студентів та молодь до власної діяльності на основі соціального підприємництва. В Україні відсутній функціональний державний моніторинг повітря. У кількох містах працюють власні системи, але їх дизайн часто є недостатнім, а дані, як правило, недоступні для громадськості. Ось чому була створена мережа станцій громадського моніторингу ЕcoCity». 

Всі причетні переконані, що станція моніторингу якості повітря служитиме освітнім та науковим цілям, а також покращить доступ до екологічної інформації та посилить участь громадськості в ухваленні рішень, об’єднає громадян та посилить громадські ініціативи промислових міст, що постраждали внаслідок забруднення повітря, для досягнення покращень. Адже всі ми мусимо дихати, і нам не байдуже, чим ми дихаємо. Забруднення повітря стосується всіх і кожного, без винятків!

Нещодавно закінчився кількаденний міжнародний семінар «Розвиток місцевої культури та  культурного туризму шляхом створення й промоції культурних маршрутів», що проводився в межах проєкту «Карпатський культурний шлях», партнером якого є Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

Тематика семінару викликала жвавий інтерес не тільки в Карпатському регіоні, а і на півночі, сході та центрі України. В обговоренні взяли участь понад 70 учасників з української та румунської сторони: науковці, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, національних природних парків та заповідників, музеїв, надавачів туристичних послуг і громадських організацій та інші.

Під час офіційного відкриття семінару з вітальним словом до учасників звернувся перший проректор ІФНТУНГ,  доктор технічних наук, професор Олег Мандрик. Під час свого виступу Олег Миколайович наголосив на важливості транскордонного співробітництва при реалізації проєкту задля збереження та просування культурної спадщини. Також до учасників семінару звернулися:  Марія Ковалів - заступник голови громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)», менеджер проєкту; Раду Біг - виконавчий директор Центру розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія), Стеліяна Кожокаріу - експерт Міністерства підприємництва та туризму Румунії, Олександр Зрайко - начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Оксана Шийчук -  експерт Представницького офісу спільного технічного секретаріату Програми ТКС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

Під час роботи семінару координаторка проєкту від ІФНТУНГ, завідувачка кафедри туризму Людмила Архипова ознайомила учасників із результатами соціологічних опитувань культурно-історичних об’єктів і відвідувачів Івано-Франківської та Закарпатської областей України. Також пані Людмила презентувала бренд і маркетингову стратегію Карпатського культурного шляху.

За три дні учасники семінару ознайомилися з теоретичним курсом, що стосувався культурної та природної спадщини, культурного туризму, культурних маршрутів, бренду та маркетингової стратегії культурних маршрутів, відвідали презентацію проєкту «Карпатський культурний шлях» та його об’єктів в Україні та Румунії; ознайомилися з практичним досвідом створення та промоції Карпатського культурного шляху та обговорили важливість його розбудови.

Зважаючи на велику зацікавленість учасників і схвальні відгуки, семінар досягнув своєї мети - підвищення рівня знань та професійних навичок представників історико-культурних об'єктів, туристичних компаній та надавачі туристичних послуг, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства Івано-Франківської й Закарпатської областей (Україна) та повіту Марамуреш (Румунія) в сфері культури та туризму, створення та промоції культурних маршрутів.

За результатами семінару учасники отримали сертифікати.

Довідково. Проєкт «Карпатський культурний шлях» впроваджується громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» в партнерстві з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу та Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

Основна мета проєкту полягає у підтримці валоризації культурно-історичної спадщини в Карпатському єврорегіоні шляхом розвитку та просування Карпатського культурного шляху як інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини в транскордонних регіонах Румунії та України. Цільовими завданнями проєкту є: створення інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях», який поєднає об'єкти історичної та культурної спадщини з іншими атракціями та пов'язаними з ними супутніми послугами; вдосконалення навичок та обізнаності представників культурного туризму за допомогою навчальної програми; просування інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях» на регіональних та міжнародних ринках шляхом розробки промоційних матеріалів, спільних джерел інформації в інтернеті та мобільного додатку.