В Івано-Франківську відбулася Міжнародна науково-практична конференція «День Карпатської культури», організована в межах проєкту «Підвищення видимості спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях – HICART II» програми Interreg VI-A NEXT Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine Programme 2021–2027, який реалізує ІФНТУНГ.

У центрі уваги учасників була культурна спадщина Карпатського Єврорегіону – її збереження, популяризація та пошук сучасних способів зробити її доступною дляширокоїаудиторії.

Одним із ключових напрямів конференції стало оцифрування екокультурної спадщини. Саме цифрові технології сьогоднівідкривають нові можливості для документування, збереження та представлення культурних надбань, які є важливою частиною історії та ідентичності Карпатського регіону.

Програма конференції охопила також популяризацію спадщини Карпатського культурного шляху, потенціал нематеріальної культурної спадщини – від традицій до сучасних практик, інновації в екокультурному просторі й туристичних локаціях, а також освітньо-просвітницький вимір збереження культурних надбань.

«HICART II підтримує збереження та популяризацію місцевої культури, сприяє регіональній співпраці й створює кращі умови для розвитку туризму. Завдяки підвищенню обізнаності про Карпатський культурний шлях проєкт залучить до регіону більше відвідувачів і стимулюватиме інвестиції в культурні та історичні об’єкти», – зазначила професорка кафедри екології ІФНТУНГ, проєктна менеджерка Головного партнера HICART II Людмила Архипова.

Для університету, що працює передусім із технічними та енергетичними напрямами, участь у такій ініціативі є важливою можливістю поєднати технології та збереження культурної спадщини. Адже сучасна наука й цифрові інструменти дедалі більше стають частиною роботи з культурним та природним надбанням – від його дослідження й документування до створення цифрових ресурсів та нових способів популяризації.

HICART II таким чином формує простір для міжнародної та міжрегіональної співпраці, у якому культурна спадщина Карпат стає не лише предметом збереження, а й ресурсом для освіти, науки, туризму та сталого розвитку регіону.

Під час засідання виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради міський голова урочисто вручив грамоти виконавчого комітету та подяки міського голови викладачам Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з нагоди Дня працівників освіти.

• Сергій Побігун – директор Інституту економіки та менеджменту;
• Галина Грицуляк – завідувачка кафедри «Технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці»;
• Іван Стеліга – начальник відділу ліцензування та акредитації;
• Людмила Архипова – професорка кафедри екології;
• Володимир Корнута –  директор Центру інноваційного розвитку.

Окрема вдячність — за відданість університету, знання та досвід, які ви передаєте молодому поколінню, а також за плідну співпрацю під час організації та проведення олімпіад, освітніх заходів і змагань.

Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових наукових здобутків та мирного неба! Разом творимо майбутнє України! 

Навчання майбутніх архітекторів та інженерів-будівельників — це не лише лекції, креслення та проєкти в аудиторіях. Не менш важливо побачити, як теоретичні знання працюють на практиці: простежити процес зведення будівлі безпосередньо на будівельному майданчику, проаналізувати конструктивні рішення, дослідити реальний стан архітектурних об’єктів та спробувати знайти шляхи їх збереження й відновлення. Саме тому значна увага у підготовці студентів приділяється практичним і виїзним заняттям.

Цими днями студенти спеціальностей «Архітектура та містобудування» та «Будівництво та цивільна інженерія» мали одразу кілька таких занять, під час яких працювали з реальними об’єктами — від сучасного будівництва до архітектурної спадщини міста.

Студенти другого курсу відвідали об’єкт будівництва котеджу. Навчальна екскурсія відбулася в межах дисциплін «Архітектурне проєктування одноквартирного житлового будинку», «Проєктування архітектурного середовища» та «Архітектура будівель і споруд».

Безпосередньо на будівельному майданчику майбутні архітектори та інженери-будівельники ознайомилися з основними етапами зведення будівлі, технологіями виконання робіт, конструктивними рішеннями та особливостями організації будівельного процесу. Те, що під час занять студенти бачать на кресленнях, схемах і в навчальних матеріалах, тут можна було простежити вже в реальному масштабі.

Особливу увагу приділили взаємозв’язку архітектурних і конструктивних рішень та тому, як початковий задум трансформується у конкретні будівельні рішення. Для студентів це можливість краще зрозуміти весь шлях реалізації проєкту, побачити послідовність робіт і переконатися, наскільки тісно в реальному будівництві пов’язані архітектура, інженерія та сучасні технології.

Екскурсію провели завідувач кафедри архітектури і містобудування О. Ф. Ященко та завідувач кафедри будівництва А. В. Андрусяк.

Практичне навчання продовжили й студенти четвертого курсу спеціальності «Архітектура та містобудування». У межах дисципліни «Основи реконструкції та реставрації будівель і споруд» вони вирушили на навчальну екскурсію старою частиною міста, яку провів Микола Капак.

Цього разу об’єктами дослідження стали будівлі архітектурної спадщини, закріплені за студентами для подальшого вивчення та опрацювання. Майбутні архітектори аналізували їхню історичну цінність та архітектурні особливості, оцінювали сучасний стан і розглядали можливі підходи до реконструкції та реставрації.

До виїзного заняття студенти вже провели значну підготовчу роботу: збирали відомості про свої об’єкти, досліджували їх та представляли напрацьовані матеріали під час аудиторних занять. Тож екскурсія дала можливість зіставити теоретичну інформацію з реальним станом будівель, уважніше дослідити їхні архітектурні елементи та побачити особливості, які складно оцінити лише за фотографіями, кресленнями чи архівними матеріалами.

Важливо, що ця робота не завершується навчальним завданням і має цілком практичне продовження. Зібрані та опрацьовані студентами матеріали будуть передані відділу культурної спадщини міської ради, з яким кафедра тісно співпрацює, для подальшої паспортизації об’єктів архітектурної спадщини міста. Таким чином студенти ще під час навчання долучаються до реальних процесів дослідження та збереження історико-архітектурного середовища.

Такі виїзні заняття є важливою складовою професійної підготовки, адже дозволяють студентам побачити архітектуру та будівництво з різних сторін. Одні спостерігають, як проєкт із креслення перетворюється на реальну будівлю, інші вчаться працювати з уже існуючими спорудами — досліджувати їх, оцінювати стан, шукати оптимальні рішення для збереження та відновлення.

Поєднання ґрунтовної теоретичної підготовки з великою кількістю практичних занять допомагає майбутнім архітекторам та інженерам-будівельникам не лише краще засвоювати навчальний матеріал, а й поступово занурюватися у професію. Адже саме робота з реальними об’єктами дає можливість побачити за кресленнями справжній простір, зрозуміти логіку конструктивних рішень, простежити процес їх реалізації, а під час роботи з історичними будівлями — усвідомити цінність архітектурної спадщини та відповідальність за її збереження.

Мужність тих, хто боронить Україну, пам’ять про полеглих Героїв та відповідальність суспільства перед ветеранами і військовими стали головними темами зустрічі, що відбулася 1 жовтня в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. З нагоди Дня захисників і захисниць України тут провели круглий стіл «Захисники і захисниці України: мужність, відповідальність, пам’ять і майбутнє».

За одним столом зібралися освітяни, ветерани, військовослужбовці та матері загиблих Героїв. Це була розмова не лише про війну та її наслідки, а й про ціну свободи, повернення ветеранів до цивільного життя, підтримку родин військових і збереження пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну.

Ініціатором проведення круглого столу виступив Інститут гуманітарної підготовки, зокрема доцент Б. Л. Гривнак. Організували зустріч кафедра суспільних наук на чолі із завідувачем, доцентом М. М. Палагнюком, спільно з Центром ветеранського розвитку та його керівницею, доценткою Н. А. Петрунею-Пилявською.

До круглого столу долучилися викладачі кафедри суспільних наук, ветерани М. Крошний та Л. Кашуба, військовослужбовець С. Галей, матері загиблих Героїв Л. Стефанишин і Н. Добинда, а також уповноважена ректора ІФНТУНГ з питань ветеранської політики Н. Мельникова-Бенюк.

Метою зустрічі стало вшанування мужності та самовідданості захисників і захисниць України, утвердження суспільної поваги до військовослужбовців і ветеранів, а також обговорення актуальних питань, пов’язаних із захистом держави, підтримкою військових та їхніх родин, поверненням ветеранів до цивільного життя і збереженням пам’яті про полеглих Героїв.

Особливого значення під час круглого столу набуло безпосереднє спілкування з людьми, які мають особистий досвід війни та знають про її наслідки не з розповідей. Голоси ветеранів, військовослужбовців і матерів загиблих Героїв стали важливою частиною розмови про ціну свободи, людську стійкість, відповідальність суспільства та необхідність збереження пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну.

Учасники круглого столу говорили про роль військовослужбовців, ветеранів, волонтерів і громадянського суспільства у захисті держави. Окрему увагу приділили питанням соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей, а також викликам, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя, їхній адаптації та необхідності дієвої підтримки.

Важливою темою стала роль закладів освіти у формуванні культури пам’яті, національної стійкості та відповідального громадянського суспільства. Університет у цьому контексті є не лише місцем здобуття освіти, а й простором для діалогу, де молодь може безпосередньо спілкуватися із захисниками і захисницями, ветеранами та родинами полеглих Героїв, чути їхні історії й глибше усвідомлювати ціну свободи.

Такі зустрічі є важливим простором для взаєморозуміння та осмислення досвіду, який сьогодні переживає Україна. Вони допомагають формувати суспільство, здатне підтримувати своїх захисників, поважати ветеранів і берегти пам’ять про полеглих.

Адже пам’ять — це не лише про минуле. Це відповідальність сьогодні перед тими, хто захищає Україну, перед родинами тих, хто віддав за неї життя, і перед наступними поколіннями. Від того, як суспільство зберігає цю пам’ять, підтримує своїх захисників і осмислює пережитий досвід, значною мірою залежить майбутнє України.