21 листопада 2025 року в нашому університеті відбувся зворушливий захід до Дня пам’яті жертв голодомору “Запалімо пам’яті свічу”. Це була спільна ініціатива кафедри філології та перекладу і кафедри суспільних наук, що зібрала всіх небайдужих для вшанування пам’яті мільйонів загиблих українців.
Кафедра суспільних наук створила глибоко символічну інсталяцію: на вишитому рушнику – порожня тарілка, оповита залізним дротом, колоски пшениці, книги про голодомор та запалена свічка. Кожен елемент промовляв про трагедію: рушник – символ української родини та традицій; порожня тарілка з дротом – найстрашніший образ геноциду, коли їжа була, але людям не дозволяли її взяти; колоски – гіркий парадокс достатку; свічка – вічна пам’ять і світло правди, яке не згасне.
Студенти-перекладачі декламували зворушливі вірші Марини Брацило та Наталії Кузьмічової, що нагадали кожному про біль і страждання нашого народу:
Згадаймо тих, хто з голоду зітлів,
Кого та смерть поклала у могилу...
Мільйони українців! Боже Милий,
Чому Ти мій народ не захистив?
Наталія Кузьмічова
У тиші, що огорнула простір, кожен символічно запалив свою свічку – маленьке світло, присвячене мільйонам згаслих життів.
Цей вогонь – то не лише данина минулому. Це наш обов’язок. Це наш голос, що промовляє крізь роки: ми пам’ятаємо.
Дякуємо всім організаторам та учасникам заходу за те, що зберігаєте історичну правду і не даєте згаснути світлу пам’яті.