Це гасло стало лейтмотивом всієї роботи нетворкінгу для внутрішньо переміщених осіб, що відбувся в Центрі розвитку підприємництва «Бізнес-Інкубатор» Івано-Франківського національного університету нафти і газу під егідою Фонду імені Фрідріха Еберта, Мережі громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні й Науково-дослідного та консультаційно-практичного центру бізнесу, маркетингу та права.
Нині, коли за плечима країни – рік важкої повномасштабної війни, можна говорити про те, що спричинені нею проблеми тільки поглиблюються. Не припиняється й потік переселенців, котрі, хоч і не в таких масштабах як рік тому, проте покидають найближчі до лінії фронту регіони й шукають прихистку подалі від небезпеки. Й на новому місці їх чекає нове життя у найширшому розумінні цього слова – нові місцевості, нове оточення, нові виклики, нові проблеми, з-поміж яких найгостріші – економічні й побутові.
Як їх вирішувати? Куди йти? До кого звертатись? На всі ці питання постарались відповісти на нетворкінгу начальник відділу сім’ї та гендерної політики Департаменту молодіжної політки та спорту Івано-Франківського міськвиконкому Галина Стельмах, начальник відділу промисловості та інвестиційного супроводу Івано-Франківського міськвиконкому Володимир Устинський, начальник відділу активної підтримки безробітних Івано-Франківського міського центру зайнятості Наталія Мельникова й лікар-терапевт міської поліклініки № 2 Олександра Яцик.
А питань до них від учасників заходу накопичилось чимало – і про надання медичних послуг у місцевій громаді, й про організацію дозвілля дітей, і про соціальні виплати та пошуки житла. Галина Стельмах ознайомила присутніх із можливостями налагодження бізнесу, ефективних комунікацій, а також про роботу із багатодітними сім’ями, оздоровлення малечі та запобігання насильству в сім’ях.
Наталія Мельникова розповіла не тільки про актуальні пропозиції на ринку праці обласного центру та можливості безоплатного навчання, але й про те, яка робота ведеться в громаді з допомоги ВПО, про діяльність громадських організацій, які надають їм різнобічну допомогу та організовують дозвілля дітей. Всім присутнім вона адресувала рекомендацію не очікувати, коли прийдуть до тебе особисто, а самим робити кроки в напрямку тих інституцій, які нині зосереджуються на розв’язанні гуманітарної кризи, що спіткала українське суспільство.
Спікерами заходу стали доцент кафедри підприємництва та маркетингу Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ Христина Обельницька, яка поділилась із присутніми досвідом підприємництва, корисним для тих, хто прагне започаткувати власний бізнес, та доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Галина Апельт, яка ознайомила учасників нетворкінгу з доступними техніками пропрацювання наслідків психологічних травм, набутих за часів повномасштабної війни, та комплексом вправ, необхідних для профілактики психологічних розладів.
Своєрідним ексклюзивом став тренінг зі створення відеоконтенту, запропонований засновницею ГО «Івано-Франківська асоціація медійників» Оксаною Моспанюк. На перший погляд – несподіванка, але насправді досить актуальна тема для тих, хто зараз перебуває в пошуках роботи. Адже роботодавці дедалі частіше просять здобувачів додавати до своїх резюме короткі відео про себе. А досвід їх створення та самопрезентації – погодьтеся – є не в кожного.
Такий широкий спектр проблем опинився у фокусі уваги організаторів не випадково. Адже слушно зауважила у своєму зверненні до учасників нетворкінгу директор Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ Іванна Запухляк:
-Ми розуміємо, що кожен із вас прагне якнайшвидше бути у своїй домівці й зичимо вам якнайшвидше повернутися до свого звичного життя, але використовуючи той момент, коли ви – з нами, бажаємо вам здобути щось нове – знайти нові знайомства і зв’язки, знайти себе професійно, можливо, розвинули в собі якісь нові якості.
Власне, захід і мав на меті сфокусувати його учасників на можливості максимально використати запропоновану інформаційну підтримку. Організатор і модератор нетворкінгу, завідувачка кафедри підприємництва та маркетингу ІЕМ ІФНТУНГ, координатор дуальної освіти ІФНТУНГ та голова Івано-Франківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація маркетингу» Ірина Перевозова каже:
- Це вже не перший такого роду захід. В Україні діє ціла мережа громадських організацій, які працюють з ВПО, зокрема й наша кафедральна спільнота створила ГО, щоб можна було займатися цим офіційно. Ціную своїх колег за те, що роблять все можливе без зайвого галасу. Ми хочемо надати внутрішньо переміщеним громадянам якомога більше інформації, яка допоможе їм знову стати на ноги. Адже люди різні: хтось пробивний і дає собі раду, а інший опускає руки і впадає в депресію, котра починається з відчуття непотрібності нікому. Тому робимо акцент на працевлаштуванні, яке пропонує івано-франківська ОТГ і наш Міський центр зайнятості.
Також інформуємо про ті проєкти й гранти, до яких зараз може підключитися будь-який громадянин України, в т.ч. й ВПО. Вже є успішні приклади, й тепер люди можуть самі заробити собі на хліб і відновлення житла та утримання родин, не очікуючи на допомогу від держави.
От і цього разу ми не даємо людям «рибку», але пропонуємо «вудку» і показуємо де є ставок та пояснюємо як «рибку» приготувати, тобто що і як робити з розвитком започаткованого бізнесу. Залучаємо з числа наших студентів тих, які могли б забезпечити маркетинговий супровід. До речі, в організації нетворкінгу нам дуже допоміг Павло Петрів – наш студент другого магістерського рівня спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Він має кафе в Бурштині й організував перерви на каву та обід для учасників заходу.
Але загалом ми звертаємо увагу не лише на практичні навички підприємницької діяльності, а й на соціальну адаптацію людей, аби вони не випали із соціуму й залишилися активними на новому місці перебування. Бо виїзд кордон – це не вихід, і там – далеко не мед. Важливо стати самореалізованими в себе вдома. Вважаю, що коли хоч одна людина вийде з таких занять із розумінням, що їй треба робити завтра, це буде чудово і стане внеском у побудову повоєнного суспільства, комфортного для всіх нас. Це внесок у перемогу, яку належить отримати не лише на полі бою, але й в тому, яке суспільство побудуємо після війни.