Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту відкриває нові можливості для наукової спільноти, водночас ставлячи перед дослідниками нові етичні та правові виклики. Саме тому Європейська Комісія розробила ERA Living Guidelines – рекомендації щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в наукових дослідженнях.
Документ є складовою політики Європейського Союзу у сфері розвитку штучного інтелекту та спрямований на формування єдиних стандартів його використання в дослідницькій діяльності. Рекомендації адресовані дослідникам, закладам вищої освіти, науковим установам і організаціям, що фінансують дослідження.
Генеративний ШІ вже сьогодні допомагає науковцям аналізувати великі масиви даних, готувати літературні огляди, створювати програмний код, узагальнювати інформацію, перекладати тексти та підвищувати ефективність дослідницької роботи. Проте його використання пов'язане з низкою ризиків, серед яких поширення дезінформації, створення недостовірних результатів, порушення принципів академічної доброчесності, непрозорість роботи моделей та можливі упередження у відповідях.
ERA Living Guidelines наголошують, що незалежно від використання інструментів штучного інтелекту повна відповідальність за якість, достовірність і наукову цінність результатів залишається за дослідником. Саме науковець повинен перевіряти всі факти, цитування, бібліографічні посилання, висновки та узагальнення, сформовані за допомогою генеративного ШІ.
Особливе значення надається принципу прозорості. Якщо інструменти генеративного штучного інтелекту суттєво використовувалися під час підготовки наукової роботи чи проєктної заявки, про це необхідно повідомляти. При цьому системи штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або співавторами наукових публікацій, оскільки не несуть відповідальності за створений контент.
Європейські рекомендації також акцентують увагу на необхідності дотримання академічної доброчесності, захисту персональних даних, конфіденційної інформації та прав інтелектуальної власності. Під час роботи з генеративним ШІ дослідники повинні враховувати можливі ризики витоку даних і не передавати до відкритих моделей чутливу або захищену інформацію.
Окремим напрямом є підвищення цифрової грамотності дослідників. Закладам вищої освіти та науковим установам рекомендується розробляти власні політики використання генеративного ШІ, організовувати навчання для науковців, створювати безпечні цифрові середовища та забезпечувати прозоре використання сучасних технологій у дослідницькій діяльності.
Водночас наголошується, що у критично важливих процесах, таких як рецензування наукових робіт, експертне оцінювання чи прийняття рішень щодо фінансування досліджень, остаточне рішення має залишатися за людиною. Генеративний штучний інтелект може бути лише допоміжним інструментом, але не заміною професійної експертизи.
Для українських університетів і наукових установ впровадження принципів відповідального використання штучного інтелекту є важливим кроком на шляху інтеграції до Європейського дослідницького простору та участі у програмі «Горизонт Європа». Використання ШІ відповідно до європейських стандартів сприятиме підвищенню якості досліджень, розвитку академічної доброчесності та зміцненню міжнародної співпраці.
