В ІФНТУНГ, де наукова традиція поєднується з відповідальністю за майбутнє держави, розпочала роботу VIII Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика стратегічного управління розвитком галузевих і регіональних суспільних систем».

Цьогорічний науковий форум в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу має особливе звучання. Адже йдеться про фаховий діалог, у якому формується бачення розвитку українських галузей, регіонів, територіальних громад і держави загалом — у надзвичайно складних умовах сьогодення та в перспективі повоєнної відбудови України.

Конференція об’єднала 330 учасників із 45 закладів вищої освіти України та закордонних партнерських ЗВО. Серед них — відомі науковці, викладачі, експерти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, фахівці-практики, докторанти, аспіранти та студенти.

Таке представництво є промовистим свідченням того, що започаткована в ІФНТУНГ традиція наукового обговорення стратегічних питань розвитку не втрачає актуальності, а з кожним роком набуває нового масштабу.

Мета конференції — всебічне обговорення актуальних наукових і практичних проблем стратегічного розвитку в умовах сучасних викликів, сприяння обміну досвідом, науковими досягненнями, практиками партнерства, пошук та обговорення напрямів можливої співпраці.

І саме тут особливо важливим є поняття наукової традиції. Адже університет — це не лише аудиторії, лабораторії, кафедри та інститути. Передусім це люди, які своїми дослідженнями, педагогічною працею та професійним прикладом формують інтелектуальне середовище, здатне впливати на розвиток науки й суспільства.

Цьогорічна конференція стала особливою ще й тому, що проходить у рік 80-річчя професора, доктора наук Віктора Павловича Петренка — ученого, педагога, засновника та багаторічного натхненника цієї наукової традиції.

Відкриваючи захід, ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик наголосив на стратегічній орієнтації університету на утримання лідерських позицій в освіті та науці й окремо привітав колегу:

-Сьогоднішня конференція особлива, оскільки нині з нами присутній ювіляр – Віктор Павлович Петренко. Професор, доктор наук, людина, яка має за плечима вісім десятків життєвого досвіду, п’ять десятків наукового досвіду і плеяду фахівців, які виросли з його опіки. Сотні наукових праць вийшли з-під його пера. Багато науковців, які спілкуються з ним, знаходять допомогу, підтримку та увагу. Тож хочемо привітати Вас ще раз з ювілеєм!

Ці слова ректора — не просто вітання з поважною датою. Це визнання багаторічного наукового шляху людини, для якої наука стала справою життя, а виховання нових поколінь дослідників — важливою частиною професійної місії. І сьогодні результати цієї праці можна побачити не лише у численних публікаціях, а й у тих науковцях, фахівцях і практиках, які продовжують розвивати започатковані Віктором Павловичем ідеї.

Історія конференції — це окрема сторінка наукового життя університету. Згадуючи її, професор Віктор Петренко звернув увагу на динаміку, якої вдалося досягти за роки існування наукового форуму.

Свого часу все починалося зі 113 наукових праць українських фахівців, 91 із яких була опублікована у збірнику конференції. Сьогодні — 330 учасників, 45 закладів вищої освіти, представники України та міжнародних партнерських університетів, зокрема Азербайджану та Польщі, а також фахівці-практики у сфері стратегічного управління.

І ця цифра — 330 — важлива не сама по собі. За нею стоять сотні дослідників, десятки наукових колективів, тисячі годин роботи, дискусії, ідеї та пошук відповідей на питання, від яких залежить ефективність суспільного розвитку.

Наступного року конференція відзначатиме 20-річчя з дня заснування. Тож сьогоднішній форум — це своєрідний місток між минулим і майбутнім, між поколіннями дослідників, між науковою ідеєю та її практичним втіленням.

Особливої ваги конференції надає час, у який вона відбувається. Україна переживає війну, масштабні трансформації та випробування, які вимагають від держави, регіонів і громад не лише оперативних рішень, а й стратегічного бачення. Саме тому серед тематичних напрямів конференції — тенденції та пріоритети розвитку сучасних галузевих та регіональних суспільних систем; стратегічне управління економічними, фінансовими, маркетинговими та туристичними ресурсами; інституційна спроможність місцевого самоврядування України в умовах воєнного стану; модернізація публічного управління сталим розвитком територіальних громад в умовах війни та повоєнного відновлення України.

Окрему увагу приділено управлінню процесами інтелектокористування в соціально-економічних системах — напряму, який безпосередньо пов’язаний із здобутками та перспективами розвитку наукової школи професора Віктора Петренка. Усі ці питання об’єднує одна фундаментальна ідея: розвиток держави потребує знань, професійності, відповідального управління та здатності мислити на перспективу.

Важливо, що конференція не замикається виключно в академічному середовищі. Директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Богдан Гривнак подякував ініціаторам проведення конференції як міжінститутської, підкресливши, що такий формат значно розширює спектр її результатів, реалізація яких матиме якісний вплив на життя суспільства.

Одним із важливих підтверджень цього є участь у роботі конференції практиків, значна частина яких свого часу здобувала освіту в ІФНТУНГ. Зокрема, начальник управління з питань бюджету та контролю за виконанням делегованих повноважень виконавчого апарату Івано-Франківської обласної ради Назар Косаревич акцентував на важливості вміння трансформувати теоретичні знання у практичну площину, а також на адаптивності економіки та управління в умовах критичного часу війни. Це той випадок, коли університетська освіта отримує своє продовження далеко за межами університетських стін — у роботі органів влади, місцевого самоврядування, підприємств та установ.

Від Бурштинського енергетичного фахового коледжу ІФНТУНГ учасників заходу вітав доктор економічних наук Микола Данилюк, який підкреслив активну участь студентів — майбутнього української науки — і важливість такої участі для забезпечення наступності поколінь. Саме наступність є однією з найважливіших ознак справжньої наукової школи. Досвід ученого має цінність тоді, коли він не залишається лише особистим здобутком, а передається далі — студентам, аспірантам, молодим дослідникам, новим поколінням науковців.

І сьогодні поруч із досвідченими фахівцями свої дослідження презентують аспіранти та студенти. Вони вже зараз долучаються до наукового дискурсу, формуючи власне бачення проблем, які визначатимуть майбутнє України.

Важливою складовою конференції стало й міжнародне партнерство. Професорка Університету бізнесу в Катовіце Малгожата Рупріх високо оцінила наукову співпрацю з українськими колегами. Участь представників закордонних закладів вищої освіти засвідчує відкритість конференції до міжнародного професійного діалогу та важливість академічного партнерства у час, коли Україна не лише бореться за своє майбутнє, а й активно формує нові моделі взаємодії з європейським та світовим академічним середовищем. 

Слід також зазначити, що палітра доповідей цьогорічної конференції вражає розмаїттям. Доцент кафедри фінансів імені Віктора Федосова Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Наталія Рудик представила працю, присвячену актуальним проблемам стратегічного управління аграрним сектором економіки України. Доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету Володимир Демченко порушив питання мовної політики як важливого чинника управління державою. Доцент кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила» Олександр Загурський звернувся до теми етичних стандартів у роботі державних службовців. Поряд із цими питаннями молоді науковці досліджують практичний досвід організації пунктів незламності у прифронтових зонах, проблематику цифрових сервісів та їх вебдоступності й багато інших аспектів функціонування сучасних суспільних систем.

Так формується справжня панорама сучасної науки — від конкретного управлінського рішення до масштабних стратегій розвитку держави.

VIII Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика стратегічного управління розвитком галузевих і регіональних суспільних систем» — це більше, ніж черговий пункт у календарі університетських заходів. Це 20 років наукової традиції, яка продовжує жити й розвиватися. Це сотні дослідників, які в різні роки долучалися до конференції. Це наукові праці, дискусії, професійні контакти та нові партнерства. Це досвід учених, який передається молодому поколінню. Це міжнародний діалог, який розширює можливості української науки. І, зрештою, це відповідь університету на виклики часу. Адже стратегічне управління — це здатність бачити далі меж сьогодення. А університет, який створює простір для такого бачення, виконує одну зі своїх найважливіших місій — формує інтелектуальний фундамент майбутнього держави.

Для Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу ця місія є невід’ємною частиною його багаторічної історії. Сьогодні, коли Україна виборює своє право на майбутнє, наука набуває особливої сили. Вона допомагає не лише осмислювати виклики, а й знаходити відповіді, будувати стратегії, готувати фахівців і формувати покоління людей, здатних відповідально творити зміни. Саме тому конференція, що розпочалася в ІФНТУНГ, — це розмова не лише про сучасність. Це розмова про Україну, якою вона буде завтра.

Напередодні Міжнародного дня туризму, який щороку відзначається 27 вересня, студенти першого курсу спеціальності «Туризм та рекреація» Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу разом із викладачами кафедри туризму, рекреації та регіонального розвитку вирушили у дводенну подорож до мальовничого села Яблуниця, на туристичну базу «Нафтовик».

Для першокурсників ця поїздка стала не просто відпочинком у горах, а справжнім знайомством із традиціями студентського туристичного життя. Саме тут відбулася традиційна «Посвята в туристи» — урочисте, розважально-спортивне свято, яке щороку проводять для студентів-першокурсників спеціальності «Туризм та рекреація» з нагоди початку навчання та професійного свята працівників туристичної сфери.

Програма посвяти поєднала активний відпочинок, командні змагання, квести, випробування на кмітливість та перевірку практичних навичок, необхідних справжньому туристові. Першокурсники мали можливість проявити себе в командній роботі, продемонструвати витривалість, винахідливість та здатність знаходити вихід із нестандартних ситуацій.

Не обійшлося й без традиційних туристичних атрибутів та доброго гумору. Куратор групи, доцент Олена Побігун, пригостила першокурсників запашною туристичною кашею, а завідувач кафедри Ярослава Коробейникова жартівливо нагадала студентам про важливість сумлінного навчання, адже, як мовиться, «туристична наука не йде без бука».

У невимушеній та дружній атмосфері викладачі кафедри — професор Лілія Сімків та доцент Руслан Данилейчук — ділилися зі студентами власним туристичним досвідом, цікавими історіями та спогадами про студентські подорожі. Такі зустрічі дають можливість першокурсникам побачити професію не лише крізь призму навчальних дисциплін, а й через особистий досвід тих, хто багато років пов'язує своє життя з туризмом.

Яскравим завершенням свята стала жартівлива клятва туриста, яка об'єднала учасників та символічно засвідчила вступ першокурсників до дружньої туристичної спільноти кафедри.

Дводенна поїздка до Яблуниці подарувала студентам нові знайомства, позитивні емоції та незабутні враження. А головне — стала ще одним кроком до формування справжньої команди майбутніх фахівців туристичної галузі.

Сподіваємося, що ця «Посвята в туристи» стане для першокурсників лише початком великої кількості майбутніх походів, мандрівок і туристичних пригод, а студентські роки будуть наповнені відкриттями, новими маршрутами та яскравими подорожами!