29 квітня 2021 року студентка 4 курсу групи ЕКО-17-1 Жилава Ольга виступила з доповіддю «Встановлення екологічного балансу шляхом утилізації та переробки твердих побутових відходів» (науковий керівник доцент Марина Орфанова) на ХХІV Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта-наука-вироництво-2021», яка проходила в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.

Така характеристика якнайкраще підходить для дистанційного навчання, бо нам доводиться жити, працювати, навчатись, забезпечувати якість освіти та ефективність управління в умовах соціального дистанціювання.

«За умови, що  дистанційне навчання в навчальному закладі – це добре організована й контрольована освіта з використанням комп’ютерної техніки й комунікаційних мереж, - ділиться своїми думками Віталій Ярославович Василишин – заступник директора Інституту інженерної механіки, доцент кафедри інженерної та комп’ютерної графіки та експерт з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості освіти. – Сьогодні вже змінилося декілька поколінь спеціальних технологій в галузі дистанційної  освіти – починаючи від звичайних друкованих освітніх видань до сучасних комп'ютерних технологій: освітнє телебачення, аудіо та відеотрансляції, відеоконференції, E-Learning, різноманітні інтернет-трансляції, інтернет-конференції). І я мав нагоду познайомитись з досвідом інших вузів по дистанційному навчанню і можу сказати, що наш Центр дистанційного навчання є передовим. Його платформу Moodle можна вважати гідною альтернативою іншим засобам. Мені вона надзвичайно допомогла».

Сьогодні багато говорять про нарікання студентів на надання студентам завдань щодо читання фантастичних обсягів навчальної чи наукової літератури або написання валу трудомістких і беззмістовних письмових робіт.

«Дехто уявляє інформаційні ресурси дистанційного навчання, як сукупність відсканованих підручників, розміщених в Інтернеті, які потрібно прочитати, а потім переказати. Але це далеко не так. Звісно, якісно створені мультимедійні підручники є частиною ресурсу дистанційного навчання, проте головний його аспект – це постійне інтерактивне спілкування студента з викладачем. А для предметів, які я викладаю – «Нарисна геометрія» та «Інженерна та комп’ютерна графіка», такий підхід взагалі неможливий. Так, працювати дистанційно нелегко. Неможливо замінити живе спілкування викладача зі студентами: пояснення матеріалу, коли бачиш очі студента, не замінить жодне найкрутіше відео. А лабораторні роботи, а курсова? Студенти намагалися йти навіть на крок попереду від завдання. Особливо під час виконання робіт на комп’ютері в програмі KOMPAS. Я намагався забезпечити моїх студентів основним обсягом навчального матеріалу, давав можливість спілкуватися й одержувати постійний зворотний зв’язок від будь-якого студента, де б він не перебував».

Багато психологів говорять про віртуальну втому в умовах дистанційного навчання.  

«Що ж, в цій ситуації студента всебічно потрібно підтримувати своїми фаховими консультаціями та порадами, аби вони не шукали відповіді на незрозуміле питання в інтернеті. Я майже постійно зі своїми студентами на зв’язку у Viber, Telegram та ін., при  потребі й не тільки під час пар: вони телефонують за порадами з приводу технічних аспектів роботи на сайті. Звісно, пояснюєш, розповідаєш, як подолати труднощі, з якими вони стикаються. Але загалом студенти дуже активно включились в дистанційний навчальний процес. Так, треба було думати, як залучати студентів, якими матеріалами. Хоча в декого віртуальна втома почалась одразу (сміється). На початках, коли деякі студенти вважали, що карантин на тиждень-другий, вони не виходили на зв’язок, робили вигляд, що до сесії далеко, але… Все змінилось. Почалась робота, кресленники, ескізи, формати А4, А3».

Вочевидь, закладам освіти доведеться системно осмислити обсяги, форми організації дистанційного навчання та притомні інструменти контролю його якості.

«Дистанційна форма навчання в нашому університеті  досить ефективна. Відчувається технічна підтримка з боку працівників ЦДН, дуже подобається їхнє відповідальне ставлення. Платформа MOODLE дає хороші можливості, зокрема, для створення тестів із варіантами зміни вихідних даних у задачах. І цю платформу потрібно розвивати  для всіх курсів, бо, як показала практика, комунікація студент-викладач у соціальних мережах призводить до  велетенських списків  повідомлень. Хоча мої практичні заняття проходили за допомогою різних комп’ютерних програмних продуктів.

Ми ще будемо аналізувати переваги та недоліки дистанційного навчання у всеукраїнському масштабі, але вже сьогодні кожен викладач, який упродовж трьох місяців став учасником цього процесу, може сказати, що основною перевагою дистанційної форми навчання  є, передусім, її зручність: студент самостійно обирає час і місце для навчання (індивідуальний процес навчання та гнучкий графік консультацій). Заміна конспектів електронними ресурсами та новітніми методами навчання, а також постійні консультації з викладачем надають цій формі самоосвіти додаткові переваги – відсутність необхідності відвідувати лекції та семінари та демократичний зв’язок «викладач–студент».

То чи можна вважати, що для студентів дистанційне навчання – благо?

«Взагалі для навчання «на відстані» потрібно мати сильну мотивацію й самоорганізацію, бо, як було сказано, дистанційне навчання – це, передусім, самоосвіта, тобто здатність студента працювати самостійно. Для когось це є перевагою, а для когось, навпаки, – недоліком, – все залежить від людини та її характеру».

Сьогодні і студенти, і викладачі, і працівники скучили за світлими та просторими університетськими аудиторіями, лабораторіями та живим спілкуванням. Але Віталій Василишин вважає: «Це був час сміливих та нестандартних кроків, які успішно зробили викладачі ІФНТУНГ, щоб навчати дистанційно».

Ділові зв’язки між освітою та виробництвом: ІФНТУНГ – ТГ м. Калуша

У рамках укладеного договору про співпрацю між ІФНТУНГ та ТГ м. Калуша та з метою налагодження ділових зв’язків між освітою та виробництвом відбулася тристороння робоча зустріч за участі представників ІФНТУНГ, ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж» та ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». ІФНТУНГ представляли: перший проректор Олег Мандрик, директор Інститут Інженерної Механіки Любомир Романишин та завідувач Кафедра нафтогазових машин та обладнання Ярослав Федорович.

Варто зазначити, що в робочій зустрічі взяв участь й міський голова Калуша Андрій Найда.

Про що домовились + більше інформації та фото: https://nung.edu.ua/.../nalagoditi-dilovi-zvyazki-mizh...

Налагодити ділові зв’язки між освітою та виробництвом: ІФНТУНГ – ТГ м. Калуша

      У рамках укладеного договору про співпрацю між ІФНТУНГ та ТГ м. Калуша та з метою налагодження ділових зв’язків між освітою та виробництвом відбулася тристороння робоча зустріч за участі представників ІФНТУНГ, ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж» та ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». ІФНТУНГ представляли: перший проректор Олег Мандрик, директор Інститут Інженерної Механіки Любомир Романишин та завідувач Кафедра нафтогазових машин та обладнання Ярослав Федорович. Варто зазначити, що в робочій зустрічі взяв участь й міський голова Калуша Андрій Найда.

Про що домовились + більше інформації та фото: https://nung.edu.ua/.../nalagoditi-dilovi-zvyazki-mizh...

29.04.2021 р. відбувся ІІ етап ХХXІІI науково-практичної конференції студентів ІФНТУНГ.

Конференція відбулася дистанційно.

В жюрі  були запрошені випускники кафедри, представники інженерної групи ПП  «Інструмент»:

Бондаренко Максим Вячеславович КМВ 02-1

Здерко Віталій Ігорович КМВ 07-1

Черкес Максим Андрійович КМВ 08-1

а також директор підприємтва  Степан Петрович Іванців

Журі професорсько-викладацького складу КМВ:

 Панчук В.Г., Копей В.Б., Онисько О.Р., Лукань Т.В., Пітулей Л.Д., Шуляр І.О., Врюкало В.В.

Призові місця:

1 місце:

ПРОЄКТУВАННЯ ВІЗКА-АВТОМАТА ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОТИЗОВАНО СКЛАДАЛЬНОЇ ДІЛЬНИЦІ

студенти групи ПМ-17-1:    Лобур Олег Михайлович,  Романюк Ярослав Сергійович

Науковий керівник – асистент Лукань Т.В.

2місце

ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ СТЕНДІВ НА ОСНОВІ ARDUINO ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МЕХАТРОННИХ СИСТЕМ З МАШИННИМ ЗОРОМ

Бурак Олег Володимирович, студент групи  ПМІ-19-1К  

Науковий керівник – професор Копей В.Б.

3 місце

МОДЕЛЬ АВТОМАТИЧНОЇ РУХОМОЇ ПЛАТФОРМИ TLF

Мельник Олександр Богданович , Веркалець Анатолій Андрійович,

студенти групи ПМ-17-1 

Науковий керівник – асистент Лукань Т.В.

Інші доповіді:

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВІДЦЕНТРОВОГО АРМУВАННЯ

Мельничук Андрій Олександрович,  студент групи ПМ-17-1

Науковий керівник – доцент Шуляр І.О.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХНІ ТОКАРНИХ РІЗЦІВ ЗБІРНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Лобур Олег Михайлович,  студент групи ПМ-17-1 кмв  

Науковий керівник – доцент Пітулей Л.Д.

МОДЕЛЬ НАДЛЕГКОГО,  ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО ЦИКЛОЇДАЛЬНОГО РЕДУКТОРА  ДЛЯ КРОКУЮЧОГО РОБОТА

Пендерецький Марко Васильович , студент групи  ПМКм-20-1

Науковий керівник – професор Онисько О.Р.

Сьогодні учні Богородчанського ліцею №1 мали можливість поспілкуватися з представниками Івано-Франківського національного університету нафти і газу щодо питань вступу до ВНЗ. Так, директор інституту інженерної механіки Романишин Любомир Іванович розповів абітурієнтам про спеціальності інституту та нюанси вступної кампанії. Завідувач кафедри нафтогазових машин та обладнання Федорович Ярослав Теодорович зосередив увагу на особливостях освітніх програм, що реалізує кафедра, а саме: «Інжиніринг і сервісне обслуговування нафтогазових машин та обладнання» та «Обладнання нафтових і газових промислів». 

Особлива подяка директору ліцею Онкалюку Ігорю Івановичу і педагогам Михайлишин Надії Степанівні  та Яремчак Уляні Володимирівні за організацію зустрічі з ліцеїстами.