В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулася зустріч, присвячена 90-річчю Ярослава Петровича Федорчука. Захід організувала науково-технічна бібліотека університету. Центральною подією зустрічі стала презентація книги «На службі народу: волинянин Ярослав Федорчук на зламі епох», яку представив доктор історичних наук, професор ІФНТУНГ Олег Малярчук.

Життєвий і професійний шлях Ярослава Федорчука охоплює різні періоди та сфери – інженерну й наукову роботу, державне управління, політику, громадську діяльність, літературу та кінематограф. Значна частина його професійного становлення пов’язана з Франківщиною, де він працював у технічній та управлінській сферах. У різні роки Ярослав Федорчук працював у державних структурах, зокрема в Кабінеті Міністрів України, був народним депутатом України IV–VII скликань. Окремий напрям його діяльності – дослідження історії України та збереження історичної пам’яті.

Ярослав Федорчук є членом Національної спілки письменників України. Серед його творчого доробку – автобіографічна трилогія «Волинянин», дослідження «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років», поетична збірка «З Україною в серці», а також документальні фільми «Волинянин» і «Вони боролись до загину».

Під час зустрічі про різні сторінки життя, професійної та громадської діяльності Ярослава Федорчука говорили доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик, заслужений журналіст України, спецкореспондент газети «Галичина», заступник голови Івано-Франківської міської «Просвіти» Іван Гаврилович, а також друзі та колишні колеги – Дмитро Веселовський, Світлана Швець, Іван Чудик, Людмила Савчук, Микола Гуцуляк, Іван Слюсар.  

Окрему увагу під час заходу приділили творчій та дослідницькій роботі ювіляра, зокрема його зверненню до тем української історії, визвольного руху та складних сторінок українсько-польських взаємин.

Завершенням зустрічі стало музичне привітання – улюблену пісню Ярослава Федорчука про Волинь виконав Микола Присяжнюк. Гості заходу також мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Ярослав Федорчук: життя, присвячене Україні». Представлені видання знайомлять із різними напрямами діяльності автора — від політичної та громадської роботи до історичних досліджень, публіцистики й літературної творчості.

Нещодавно в місті Ряшів (Польща) відбулася ІІІ міжрегіональна навчальна зустріч партнерів проєкту «SFP – Partnership for Strategic Foresight to Regional Capacity for Better Territorial Policies» програми Interreg Europe 2021–2027. Захід об'єднав представників регіональних органів влади, наукових установ, освітніх організацій та експертів із різних європейських країн для обговорення ролі стратегічного форсайту у формуванні політик майбутнього.

У роботі заходу взяла участь Теодозія Яцишин, директор Центру стратегічного розвитку, професор кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці ІФНТУНГ, яка долучилася до обговорення сучасних підходів до передбачення майбутніх викликів та підготовки суспільства до швидких технологічних, соціальних і екологічних змін.

Особливу увагу під час семінару було приділено розвитку навичок стратегічного мислення, роботі з майбутніми сценаріями та використанню форсайт-підходів для прийняття управлінських рішень. Практичний воркшоп «Shaping the Future of our Regions» продемонстрував, як методи Design Thinking можуть застосовуватися для спільного створення бачення майбутнього та формування інноваційних рішень для регіонів.

Важливою складовою зустрічі стала дискусія щодо майбутнього освіти. Під час воркшопу «One learner, many pathways: adult learning in Europe 2040» учасники досліджували трансформацію освітніх траєкторій, необхідність навчання впродовж життя та формування компетентностей, що дозволять ефективно реагувати на виклики найближчих десятиліть.

Представники різних країн консорціуму відзначили схожі проблеми сучасної освітньої системи, зокрема недостатню гнучкість програм, повільну адаптацію до суспільних змін, потребу в розвитку міждисциплінарних компетентностей та тіснішій інтеграції освіти з потребами суспільства. Учасники наголосили на важливості переходу до людиноцентричної моделі навчання, яка враховує індивідуальні освітні траєкторії, а також на ролі відкритої науки як інструменту прискорення інновацій, обміну знаннями та спільного пошуку рішень складних суспільних викликів.

Отриманий досвід є особливо актуальним для розвитку сучасної вищої освіти в Україні. Використання форсайт-підходів сприяє формуванню навичок системного мислення, роботи з невизначеністю, оцінювання ризиків та пошуку сталих рішень, що є критично важливими для підготовки фахівців, здатних ефективно реагувати на екологічні, технологічні та соціальні виклики майбутнього. Обговорені підходи мають багато спільного з концепцією Open Living Labs, яка ґрунтується на співтворенні інновацій за участю університетів, бізнесу, органів влади та громад. Саме такі відкриті екосистеми співпраці дозволяють ефективно тестувати нові рішення, формувати політики та забезпечувати врахування потреб кінцевих користувачів на всіх етапах їх розроблення.

Участь у таких міжнародних заходах створює нові можливості для розвитку співпраці між університетами, органами влади, бізнесом та громадянським суспільством, а також сприяє впровадженню європейських підходів до стратегічного розвитку та інноваційної освіти в Україні.

Безбар’єрність, ревіталізація промислової спадщини, інноваційні громадські простори та сучасні підходи до відновлення українських міст — ці напрями визначають нові горизонти архітектурної професії. Саме на перетині актуальних викликів і сміливих проєктних рішень формується професійне майбутнє вихованців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Архітектура сьогодні — це значно більше, ніж створення будівель. Це мистецтво й наука формувати середовище, у якому людина почувається захищеною, комфортною та вільною у своїх можливостях. В умовах відбудови України особливого значення набувають доступність громадських просторів, переосмислення застарілих промислових територій, розвиток соціальної інфраструктури та створення середовища, орієнтованого на потреби людини.

Важливим кроком у поглибленні професійних компетентностей у сфері безбар’єрності став тренінг «Основи проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності будівель і споруд». Захід організовано в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів» за участю флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU).

У Києві навчання пройшли  професор кафедри будівництва Колісніченко С. В. та завідувач кафедри архітектури та дизайну Ященко О. Ф. За результатами тренінгу вони отримали сертифікати, засвідчивши готовність поглиблювати знання та впроваджувати сучасні підходи до оцінювання доступності будівель і споруд.

Для університетської архітектурної спільноти безбар’єрність — не ізольована тема, а складова ширшого професійного бачення, у якому поєднуються функціональність, естетика, інноваційність, відповідальність перед суспільством і повага до потреб кожної людини.

Також важливим майданчиком для професійного становлення майбутніх архітекторів можна вважати XXXI Міжнародний огляд-конкурс кваліфікаційних робіт молодих архітекторів, дизайнерів та митців у Чернівцях на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Генеральним партнером події є компанія blago.

Масштабний захід об’єднує представників провідних архітектурних і дизайнерських шкіл України, науковців, практиків та міжнародних експертів із Румунії, Італії й Молдови. Упродовж п’яти днів учасники презентують проєкти за напрямами «Архітектура та містобудування», «Дизайн» та «Образотворче мистецтво», долучаються до професійних дискусій, лекцій провідних архітекторів, презентацій архітектурних шкіл і культурних заходів.

Програма передбачає оцінювання дипломних робіт студентів бакалаврського та магістерського рівнів, науково-методичну конференцію в ЮНЕСКО-холі Митрополичого палацу, відкриття виставки народного архітектора України Олега Слєпцова в Німецькому народному домі, а також знайомство з визначними архітектурними пам’ятками Чернівців.

Участь у такому професійному середовищі дає молодим фахівцям можливість представити власні напрацювання, отримати фахову оцінку, ознайомитися з новими тенденціями та побачити, як академічні знання трансформуються в реальні проєктні рішення.

ІФНТУНГ на конкурсі представляють дипломні проєкти, які демонструють широту архітектурного мислення, актуальність обраних тем і прагнення відповідати на виклики сучасного суспільства.

Вероніка Гоцанюк представила роботу «Ревіталізація індустріальної котельні у центр інновацій, наукових досліджень, сертифікації і експертизи нафтогазової галузі в структурі ІФНТУНГ». Керівник — професор кафедри архітектури та дизайну Ященко О. Ф., рецензент — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С.

Проєкт пропонує переосмислення промислової споруди та її перетворення на сучасний осередок інноваційної діяльності. Такий підхід засвідчує, що архітектурна спадщина може отримувати нове життя, ставати ресурсом розвитку науки й технологій та працювати на майбутнє університету й галузі.

Христина Зварун презентувала проєкт «Багатофункціональний комплекс екстреної медичної допомоги з геліомайданчиком і готелем (с. Лоєва)». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С., рецензент — викладач кафедри архітектури та дизайну Березовський Ю. Л.

Ця робота зосереджена на організації інфраструктури, покликаної забезпечувати оперативність медичної допомоги та поєднувати різні функціональні потреби в єдиному архітектурному комплексі.

Христина Римар представила роботу «Ревіталізація території радіолокаційної станції «Памір» у Карпатах в готельно-реабілітаційний комплекс». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С., рецензент — викладач кафедри архітектури та дизайну Березовський Ю. Л.

У центрі цього проєкту — можливість нового функціонального прочитання унікальної території в Карпатах. Поєднання рекреаційної та реабілітаційної функцій відкриває перспективи для розвитку туристичної інфраструктури й відповідального використання потенціалу гірських територій.

Романа Гоголь представила дипломну роботу «Принципи архітектурної організації рекреаційного екоселища з реабілітаційною функцією». Керівник —  доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П., консультант — старший викладач кафедри архітектури та дизайну Скрипин Т. В.

Проєкт відображає сучасне прагнення до гармонійного поєднання архітектури, природного середовища та відновлення людини. Це напрям, у якому особливо важливими є екологічна відповідальність, комфорт і продумана організація простору.

Діана Кобльовська презентувала роботу «Принципи архітектурної організації нового освітнього простору початкової та дошкільної освіти». Керівник —  доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П., консультант — старший викладач кафедри архітектури та дизайну Скрипин Т. В.

Створення сучасного освітнього середовища для наймолодших — це інвестиція в майбутнє громади. Архітектурні рішення такого типу мають враховувати безпеку, доступність, вікові потреби дітей, можливості для розвитку та комфорт усіх учасників освітнього процесу.

Анастасія Славатинська представила дипломну роботу «Архітектурно-планувальна організація культурно-освітніх закладів в Івано-Франківській області». Керівник —  доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П.

Дослідження присвячене формуванню культурно-освітньої інфраструктури регіону — простору, який об’єднує людей, сприяє поширенню знань, розвитку творчості та збереженню культурної ідентичності громад.

Представлені роботи переконливо демонструють, наскільки різноманітною та суспільно значущою є сучасна архітектурна професія. Від ревіталізації промислової спадщини та створення інноваційних центрів до медичної, освітньої, культурної й реабілітаційної інфраструктури — кожен із цих напрямів відповідає реальним потребам України та її регіонів.

Водночас цінність університетської підготовки полягає не лише в опануванні професійних інструментів і методів проєктування. Вона формує здатність аналізувати складні завдання, мислити системно, працювати з контекстом території, знаходити нестандартні рішення та усвідомлювати суспільну відповідальність архітектора.

Поєднання навчання, науково-дослідної роботи, професійного обміну, участі у фахових заходах і співпраці з представниками галузі створює середовище, у якому молоді архітектори можуть розвивати власний стиль, перевіряти актуальність своїх ідей і готуватися до роботи з реальними викликами.

Для ІФНТУНГ це також можливість посилювати зв’язок між університетською освітою, наукою та практикою, розвивати архітектурні компетентності на перетині традицій і новітніх технологій та виховувати фахівців, здатних долучитися до масштабних перетворень у державі.

Майбутнє українських міст формується вже сьогодні — у навчальних аудиторіях, наукових дослідженнях, дипломних проєктах і професійних дискусіях. ІФНТУНГ послідовно розвиває освітній простір, у якому народжуються ідеї, здатні перетворюватися на конкретні рішення для відновлення України, підвищення якості життя людей і створення сучасного, доступного та гармонійного середовища.

Адже готувати архітектора — означає не просто навчати проєктувати будівлі. Це означає формувати фахівця, який бачить перспективу, розуміє потреби суспільства та готовий брати участь у творенні майбутнього своєї країни.

8 жовтня в актовій залі ІФНТУНГ відбулася урочиста посвята першокурсників Інституту гуманітарної підготовки та державного управління. Для студентів це стало нагодою відчути себе частиною університетської родини, познайомитися ближче та разом розпочати новий етап життя.

Першокурсників привітали проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Зікратий і директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Богдан Гривнак, побажавши їм успіхів у навчанні, цікавих відкриттів і яскравих студентських років. До нових студентів також звернулася представниця Студентського парламенту Вікторія Орлецька, запросивши долучатися до спільних ініціатив та активного університетського життя.

Посвята об’єднала студентів різних спеціальностей: «Філологія», «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» та «Національна безпека». У межах спеціальності «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» представлені дві освітні програми – «Документознавство та інформаційна діяльність» і «Технології штучного інтелекту в інформаційно-аналітичній діяльності». Кожен із цих напрямів відкриває першокурсникам власні професійні перспективи та можливості долучитися до розбудови України

Особливим моментом стала традиційна жартівлива присяга першокурсника. Студенти груп ГФ-26-1 та ГФ-26-2 освітньої програми «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» виголосили її разом зі своїми кураторами Мирославою Венгринюк та Оксаною Рібою-Гринишин.

Для майбутніх фахівців інформаційної сфери присяга набула особливого символізму: її текст оформили як документ, а вірність професії засвідчили синіми відбитками пальців – своєрідними печатками. Так студенти поєднали посвяту з майбутнім фахом і продовжили традицію університетського святкування початку навчального року.

Святкову атмосферу доповнили музичні виступи, зокрема авторська пісня талановитої студентки Інституту економіки та менеджменту. А фінальна «Червона рута», яку разом заспівали першокурсники-філологи та студенти інших спеціальностей, об’єднала залу й додала події особливого тепла.

Попереду в першокурсників – навчання, нові знайомства, творчі ідеї та професійні відкриття. Нехай цей шлях буде сповнений добрих зустрічей, упевнених кроків і приводів пишатися собою та своєю університетською родиною!