Безбар’єрність, ревіталізація промислової спадщини, інноваційні громадські простори та сучасні підходи до відновлення українських міст — ці напрями визначають нові горизонти архітектурної професії. Саме на перетині актуальних викликів і сміливих проєктних рішень формується професійне майбутнє вихованців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Архітектура сьогодні — це значно більше, ніж створення будівель. Це мистецтво й наука формувати середовище, у якому людина почувається захищеною, комфортною та вільною у своїх можливостях. В умовах відбудови України особливого значення набувають доступність громадських просторів, переосмислення застарілих промислових територій, розвиток соціальної інфраструктури та створення середовища, орієнтованого на потреби людини.
Важливим кроком у поглибленні професійних компетентностей у сфері безбар’єрності став тренінг «Основи проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності будівель і споруд». Захід організовано в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів» за участю флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU).
У Києві навчання пройшли професор кафедри будівництва Колісніченко С. В. та завідувач кафедри архітектури та дизайну Ященко О. Ф. За результатами тренінгу вони отримали сертифікати, засвідчивши готовність поглиблювати знання та впроваджувати сучасні підходи до оцінювання доступності будівель і споруд.
Для університетської архітектурної спільноти безбар’єрність — не ізольована тема, а складова ширшого професійного бачення, у якому поєднуються функціональність, естетика, інноваційність, відповідальність перед суспільством і повага до потреб кожної людини.
Також важливим майданчиком для професійного становлення майбутніх архітекторів можна вважати XXXI Міжнародний огляд-конкурс кваліфікаційних робіт молодих архітекторів, дизайнерів та митців у Чернівцях на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Генеральним партнером події є компанія blago.
Масштабний захід об’єднує представників провідних архітектурних і дизайнерських шкіл України, науковців, практиків та міжнародних експертів із Румунії, Італії й Молдови. Упродовж п’яти днів учасники презентують проєкти за напрямами «Архітектура та містобудування», «Дизайн» та «Образотворче мистецтво», долучаються до професійних дискусій, лекцій провідних архітекторів, презентацій архітектурних шкіл і культурних заходів.
Програма передбачає оцінювання дипломних робіт студентів бакалаврського та магістерського рівнів, науково-методичну конференцію в ЮНЕСКО-холі Митрополичого палацу, відкриття виставки народного архітектора України Олега Слєпцова в Німецькому народному домі, а також знайомство з визначними архітектурними пам’ятками Чернівців.
Участь у такому професійному середовищі дає молодим фахівцям можливість представити власні напрацювання, отримати фахову оцінку, ознайомитися з новими тенденціями та побачити, як академічні знання трансформуються в реальні проєктні рішення.
ІФНТУНГ на конкурсі представляють дипломні проєкти, які демонструють широту архітектурного мислення, актуальність обраних тем і прагнення відповідати на виклики сучасного суспільства.
Вероніка Гоцанюк представила роботу «Ревіталізація індустріальної котельні у центр інновацій, наукових досліджень, сертифікації і експертизи нафтогазової галузі в структурі ІФНТУНГ». Керівник — професор кафедри архітектури та дизайну Ященко О. Ф., рецензент — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С.
Проєкт пропонує переосмислення промислової споруди та її перетворення на сучасний осередок інноваційної діяльності. Такий підхід засвідчує, що архітектурна спадщина може отримувати нове життя, ставати ресурсом розвитку науки й технологій та працювати на майбутнє університету й галузі.
Христина Зварун презентувала проєкт «Багатофункціональний комплекс екстреної медичної допомоги з геліомайданчиком і готелем (с. Лоєва)». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С., рецензент — викладач кафедри архітектури та дизайну Березовський Ю. Л.
Ця робота зосереджена на організації інфраструктури, покликаної забезпечувати оперативність медичної допомоги та поєднувати різні функціональні потреби в єдиному архітектурному комплексі.
Христина Римар представила роботу «Ревіталізація території радіолокаційної станції «Памір» у Карпатах в готельно-реабілітаційний комплекс». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Кельба С. С., рецензент — викладач кафедри архітектури та дизайну Березовський Ю. Л.
У центрі цього проєкту — можливість нового функціонального прочитання унікальної території в Карпатах. Поєднання рекреаційної та реабілітаційної функцій відкриває перспективи для розвитку туристичної інфраструктури й відповідального використання потенціалу гірських територій.
Романа Гоголь представила дипломну роботу «Принципи архітектурної організації рекреаційного екоселища з реабілітаційною функцією». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П., консультант — старший викладач кафедри архітектури та дизайну Скрипин Т. В.
Проєкт відображає сучасне прагнення до гармонійного поєднання архітектури, природного середовища та відновлення людини. Це напрям, у якому особливо важливими є екологічна відповідальність, комфорт і продумана організація простору.
Діана Кобльовська презентувала роботу «Принципи архітектурної організації нового освітнього простору початкової та дошкільної освіти». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П., консультант — старший викладач кафедри архітектури та дизайну Скрипин Т. В.
Створення сучасного освітнього середовища для наймолодших — це інвестиція в майбутнє громади. Архітектурні рішення такого типу мають враховувати безпеку, доступність, вікові потреби дітей, можливості для розвитку та комфорт усіх учасників освітнього процесу.
Анастасія Славатинська представила дипломну роботу «Архітектурно-планувальна організація культурно-освітніх закладів в Івано-Франківській області». Керівник — доцент кафедри архітектури та дизайну Смадич І. П.
Дослідження присвячене формуванню культурно-освітньої інфраструктури регіону — простору, який об’єднує людей, сприяє поширенню знань, розвитку творчості та збереженню культурної ідентичності громад.
Представлені роботи переконливо демонструють, наскільки різноманітною та суспільно значущою є сучасна архітектурна професія. Від ревіталізації промислової спадщини та створення інноваційних центрів до медичної, освітньої, культурної й реабілітаційної інфраструктури — кожен із цих напрямів відповідає реальним потребам України та її регіонів.
Водночас цінність університетської підготовки полягає не лише в опануванні професійних інструментів і методів проєктування. Вона формує здатність аналізувати складні завдання, мислити системно, працювати з контекстом території, знаходити нестандартні рішення та усвідомлювати суспільну відповідальність архітектора.
Поєднання навчання, науково-дослідної роботи, професійного обміну, участі у фахових заходах і співпраці з представниками галузі створює середовище, у якому молоді архітектори можуть розвивати власний стиль, перевіряти актуальність своїх ідей і готуватися до роботи з реальними викликами.
Для ІФНТУНГ це також можливість посилювати зв’язок між університетською освітою, наукою та практикою, розвивати архітектурні компетентності на перетині традицій і новітніх технологій та виховувати фахівців, здатних долучитися до масштабних перетворень у державі.
Майбутнє українських міст формується вже сьогодні — у навчальних аудиторіях, наукових дослідженнях, дипломних проєктах і професійних дискусіях. ІФНТУНГ послідовно розвиває освітній простір, у якому народжуються ідеї, здатні перетворюватися на конкретні рішення для відновлення України, підвищення якості життя людей і створення сучасного, доступного та гармонійного середовища.
Адже готувати архітектора — означає не просто навчати проєктувати будівлі. Це означає формувати фахівця, який бачить перспективу, розуміє потреби суспільства та готовий брати участь у творенні майбутнього своєї країни.
