У контексті глобальних змін у енергетичній галузі, особливої актуальності набуває освіта, орієнтована на підготовку висококваліфікованих спеціалістів із глибокими знаннями з геофізики, зокрема в таких сферах, як дослідження геологічних структур, пошук та розробка корисних копалин у сполученні з новітніми технологіями  ефективного використання енергетичних ресурсів. Важливим є акцент на енергетичному переході – процесі, що передбачає перехід від традиційних видів енергії до її відновлюваних джерел, таких як сонячна та вітрова енергетика.

Саме так бачать перспективи галузі в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, який позиціонує себе як енергетичний університет. Факультет природничих наук ІФНТУНГ добре відомий якістю підготовки фахівців за спеціальністю 103 – «Науки про Землю». Тож освітні програми «Нафтогазова геофізика» (бакалаврат) і «Геофізика» (магістратура), пропоновані  студентам кафедрою нафтогазової геофізики, завжди – на гребені популярності. Тут, завдяки поєднанню теоретичних знань із практичними навичками, юнаки та дівчата отримують можливість не лише працювати із сучасним обладнанням та програмним забезпеченням для аналізу геофізичних даних, але й знайомитись з інноваційними підходами до вирішення завдань, пов'язаних з енергетичним майбутнім країни.

Оскільки в ІФНТУНГ налагоджена тісна співпраця з провідними нафтогазовими компаніями, а також науковими установами, студенти отримують актуальну інформацію про тенденції та найновіші досягнення в галузі.

Обидві програми орієнтовані на підготовку фахівців, які володіють сучасними методами дослідження земних надр для раціонального використання ресурсів. У епоху енергетичного переходу ці програми мають стратегічне значення, адже забезпечують ефективний перехід від традиційних джерел енергії до нових, сталих рішень. Глибоке розуміння геофізичних процесів допомагає оцінювати потенціал вітчизняних ресурсів, оптимізувати видобуток газу як перехідного палива та сприяти розбудові підземних сховищ для водню чи вуглецевих відкладень.

Випускники програм здатні брати участь у відбудові енергетичної інфраструктури України після війни, використовуючи інноваційні технології для відновлення та модернізації нафтогазової галузі. Їхні знання також важливі для розвитку відновлюваної енергетики, адже геофізичні методи використовуються в розробці геотермальних джерел, аналізі стабільності підземних структур для зберігання енергетичних ресурсів тощо.

Оскільки сучасна геофізика є важливим інструментом у процесі енергетичної трансформації, що забезпечує стабільне функціонування нафтогазової інфраструктури з ефективною інтеграцією відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему країни, програми «Нафтогазова геофізика» та «Геофізика» є важливою складовою підготовки нової генерації фахівців, споможних реалізувати стратегії сталого розвитку та енергетичної безпеки.

17 січня 2025 року проведена перша робоча зустріч партнерів проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях», який триватиме 24 місяці. Проєкт впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в партнерстві з громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» (Україна)  та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Україна) в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна  (https://next.huskroua-cbc.eu). 

З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся проректор з наукової роботи ІФНТУНГ, проф. Олександр КОНДРАТ, який передав вітання від ректора університету, проф.  Ігоря ЧУДИКА та відзначив великі можливості участі здобувачів вищої освіти та науковців закладу у реалізації міжнародних проектів.  У проекті братимуть участь: ректор проф. Ігор ЧУДИК, представники кафедри екології – проф. Людмила АРХИПОВА (керівник проекту від ІФНТУНГ), проф. Ярослав АДАМЕНКО, проф. Олег МАНДРИК, доц. Наталія МОСКАЛЬЧУК, завідувач кафедри геодезії та землеустрою, проф. Микола ПРИХОДЬКО, доц. кафедри туризму, рекреації та регіонального розвитку Софія КАЧАЛА, та ін. 

Метою проєкту є покращення візуалізації існуючого Карпатського культурного шляху як інструменту, спрямованого на підтримку валоризації культурної та історичної спадщини в Карпатському Єврорегіоні.

Серед конкретних цілей проекту :

1. Розширити інтегрований продукт культурної спадщини «Карпатський культурний шлях», який поєднує місця історико-культурної спадщина з іншими пам'ятками та послугами.

2. Покращити навички та знання представників культурного туризму шляхом навчання та обміну інформацією програма досвіду.

3. Покращити впізнаваність інтегрованого продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях» на регіональному та міжнародному рівнях шляхом розробки цифрових рекламних матеріалів, спільних он-лайн джерела інформації та мобільний додаток.

Під час засідання учасники обговорили основні етапи, заходи та плани реалізації проєкту у 2025 році, а саме: створення та організацію проведення засідання Наглядової ради проєкту, виконання аналітичного дослідження та соціологічного опитування, оновлення маркетингової стратегії, формування бази даних щодо розширення Карпатського культурного шляху.

Всі налаштовані на ефективну співпрацю та високі результати.

Довідково: Загальний бюджет проекту: 318 301,20 євро, у тому числі внесок ЄС – 286 471,08 євро. Місця реалізації проекту: Румунія (повіт Марамуреш), Україна (Івано-Франківська область).

Цільові групи: історико-культурні об’єкти, туристичні компанії та постачальники туристичних послуг, органи влади та місцевого самоврядування, науковці, відповідні інститути громадянського суспільства.

Якісні результати: Мультиплікаційний ефект: покращення видимості Карпатського культурного шляху, створення кращих умов для збереження та просування місцевої культури на міжнародному рівні; вдосконалений системний підхід до створення нових культурних продуктів; розробка нових продуктів на основі Карпатського культурного шляху; збільшення кількості відвідувачів в регіоні; підвищення кваліфікації та рівня знань представників історико-культурних об’єктів через навчальні програми; промоція Карпатського регіону як регіону культурного призначення. Потенційні зацікавлені сторони зможуть дізнатися про результати проекту через: проектні засоби комунікації; через участь у експертних групах, круглих столах: учасники поширюватимуть інформацію про проект своїм професійним спільнотам; будуть запрошені представники ЗМІ брати участь у публічних заходах проекту; освітні та просвітницькі матеріали будуть розповсюджені, висвітлюючи інноваційні проектні практики; через участь у публічних заходах проекту; діяльності дозволить відстежувати діяльність проекту та його результати широкій аудиторії. Успішний проектний досвід буде широко поширюватися через ці мережі.

Вартісним науково-дослідним обладнанням поповнилася матеріально-технічна база Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Про це повідомив науковий керівник Центру колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат», завідувач кафедри геодезії та землеустрою Інституту архітектури, будівництва та енергетики, проф. Микола ПРИХОДЬКО.

Новий прилад – георадар AKULA-9000C – це локатор підповерхневого зондування, призначений для локалізації й аналізу підземних аномалій за допомогою імпульсного електромагнітного випромінювання до глибини 20 м (а змінюючи антени, реально досягнути глибин 40-60 м), який може застосовуватися для пошуку металевих та неметалевих об'єктів (границі розділу геологічних шарів, труби, пустоти, елементи будівельних конструкцій тощо). «Для ІФНТУНГ – це вартісне надбання в усіх сенсах цього слова, – міркує Микола Миколайович. – Так, коштує дорого. Але, насамперед, цей унікальний прилад, який дає можливість досліджувати геологічну будову, небезпечні геологічні процеси (карст, зсуви, підтоплення), проводити інженерно-геологічні вишукування, пошук інженерних і зв'язкових комунікацій, підземних об'єктів, обстеження районів техногенних аварій, дослідження інженерних споруд (фундаментів будівель, гребель і ін.), пошук та розвідку родовищ корисних копалин, встановлення місць розташування археологічних об'єктів та меж їх розповсюдження тощо, забезпечить високий рівень наукових досліджень та підвищить конкурентоспроможність наукової продукції університету. Щоб працювати з георадаром потрібно мати відповідні компетенції та навички, вміти знімати та обробляти дані. Унікальна практика залучатиме студентів спеціальностей «Екологія», «Науки про Землю» та  «Геодезія та землеустрій», аспірантів і молодих учених до наукових досліджень, а для випускників підвищить їхні шанси на ринку праці».

Вагоме значення георадару AKULA-9000C і для регіону:Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат» сприяє проведенню наукових досліджень, виконанню науково-технічних (експериментальних) розробок, результати яких мають загальнодержавне значення, та реалізації найважливіших й актуальних для держави напрямів розвитку науки і техніки через надання доступу до свого унікального обладнання. Відтак об’єднання інтелектуального і матеріально-технічного потенціалу університетів, наукових установ та основних стейкхолдерів може забезпечити сталий розвиток регіону.

Науковець підкреслив, що наразі прилад знаходиться на стадії тестування: потрібно налагодити процес збору та обробки даних, освоїти роботу з програмним забезпеченням. Передбачається, що георадар буде залучено до роботи, виходячи з потреб університету, наукових установ й регіону для моніторингових досліджень стану геологічного середовища; контролю та попередження небезпечних геологічних процесів; дослідження процесів перебігу деградабельності об’єктів критичної інфраструктури та розроблення заходів щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності тощо. У цьому контексті планується використати прилад для обстеження території навколо навчального корпусу № 1 ІФНТУНГ, інтенсивність просідання якого після ракетної атаки збільшилася.

Довідково. Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат» створений на виконання наказу Міністерства освіти і науки України за № 1439 від 19.11.2019 р. з метою раціонального спільного використання унікального наукоємного обладнання відповідними науковими підрозділами Засновника, Учасниками та зацікавленими сторонніми установами на благо сталого інноваційного розвитку держави і регіону.

В рамках програми 4th Edition of Erasmus+ Staff Week AGH проректор з наукової роботи Олександр Кондрат та в.о. директора Інституту нафтогазової інженерії Володимир Богославець відвідали польський університет AGH. Ця подія була організована Центром міжнародних зв’язків AGH і об’єднала співробітників, дослідників і вчених із різних установ для обміну знаннями, спілкування та розширення міжнародної співпраці.

Erasmus + teaching дав можливість зустрітись з науковцями та викладачами з різних країн світу: Treng Nguyen з Hanoi University of Science and Technology, Raúl Guillermo Marino (Director Departamento de Investigación y Doctorado), Adriana Magro з ITBA Universidad(Argentina), Aleksander Biberaj з Universiteti Politeknik i Tiranës (Albania), Bacvic-Hanjalic Selma (Associate Professor at Faculty of Electrical Engineering University of Sarajevo) з Elvis Ahmetović from University of Tuzla (Bosnia), Andrii Chukhrai 🇺🇦 з Lviv Polytechnic National University (Ukraine), Надежда Васильевна from Satbayev University(Kazakhstan), Sonia Fidder (Associate Professor, Stellenbosch University (South Africa) Curtin University (Australia) та ін.

Під час перебування в AGH представники ІФНТУНГ взяли участь у низці тренінгів та навчань за програмами, які забезпечують мобільність як науковців, так і викладачів університетів, зокрема в програмах Erasmus Mundus, Nawa. Тренінги дали можливість глибше зрозуміти основні напрямки співпраці різних університетів в освіті та у спільних наукових проєктах. В ході одного з таких тренінгів Олександр Кондрат презентував концепцію співпраці між університетами Hanoi University of Science and Technology, UTECO та ІФНТУНГ.   

Олександр Кондрат та Володимир Богославець провели лекційні заняття на факультеті нафти і газу для студентів першого рівня навчання за спеціальностями «Геоінженерія» та «Буріння», ознайомили студентів із ІФНТУНГ та сучасними технологіями, які використовують в Україні для буріння свердловин та підвищення нафтогазоконденсатовилучення з виснажених родовищ природних вуглеводнів.

Загалом візит дав можливість започаткувати не лише важливі контакти, але й низку нових напрямків співпраці, що забезпечить у майбутньому швидшу інтеграцію ІФНТУНГ в освітній європейський простір. 

У Центрі ветеранського розвитку Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) відбулася важлива подія – 14 перших випускників отримали сертифікати про навчання з підвищення кваліфікації фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

«Відкритий у вересні 2024 року, Центр ветеранського розвитку університету став фундаментом створення інфраструктури для підтримки ветеранів та їх сімей, - підкреслює важливість моменту директорка ЦВР ІФНТУНГ, доц. кафедри суспільних наук ІФНТУНГ  Наталія ПЕТРУНЯ-ПИЛЯВСЬКА. -   Центр створив можливості для проходження тематичних занять, курсів з перекваліфікації та підвищення кваліфікації для ветеранів і членів їхніх родин, активно працював в напрямку підвищення кваліфікації  фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб задля того, щоб наші герої легше поверталися до мирного життя й знаходили себе в ньому».

Це – перший  випуск слухачів та перший досвід такої роботи, до якої долучитись кафедри суспільних наук, публічного управління та адміністрування, документознавства та інформаційної діяльності Інституту гуманітарної підготовки та державного управління.  

Програма підвищення кваліфікації включала три обов'язкові освітні компоненти по 1 кредиту (30 академічних годин) кожен і була спрямована на всебічне вивчення специфіки застосування кейс-менеджменту у супроводі ветеранів/ветеранок війни та демобілізованих осіб. Слухачам були запропоновані пошукові, проблемні, інтерактивні методи, а також блоки ефективного залучення та включення до процесу соціальної взаємодії, враховуючи особливості ветеранської політики загалом. Фокус курсів також був направлений на здатність застосовувати технологію кейс-менеджменту при здійсненні супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників та захисниць України, які потребують підтримки чи допомоги.

Вручаючи сертифікати, ректор ІФНТУНГ Ігор ЧУДИК підкреслив, що Центр ветеранського розвитку відіграє ключову роль у створенні інфраструктури, що спрямована на підтримку ветеранів та їх адаптацію до мирного життя: «За короткий проміжок часу ми мобілізували наші зусилля, залучили партнерів до цієї важливої справи. Ми свідомі того, що маємо посилити просвітницьку, реабілітаційну діяльність у центрі та створити можливості, щоб курси відбувались на постійній основі. Університет звик завжди відповідально  підходити до виконання завдань чи своїх зобов’язань, тож у такому важливому питанні, як  підготовка сертифікованих фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, формування компетенцій, необхідних для здійснення заходів з підтримки ветеранів війни, демобілізованих осіб, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників України в рамках їх реінтеграції у територіальну громаду та забезпечення доступу до ресурсів задля покращення якості їх життєдіяльності, ми триматимемо високу планку».

Задоволені отриманими знаннями та навичками й слухачі курсів. Вони вдячні фахівцям, які з ними працювали та підтримували. «Ми поглибили свої знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно ветеранської політики, соціальної роботи та соціального забезпечення, організації і планування роботи з ведення ділової документації та застосування системи електронної взаємодії, - ділиться враженнями слухачка, вдова захисника Леся ЗАДОРОЖНА. – Цінними є компетенції консультування та інформування з питань правової, психологічної допомоги, медичної реабілітації, професійної адаптації, сприяння зайнятості тощо. надзвичайно корисно».; отримання житла; забезпечення розвитку спорту ветеранів війни та демобілізованих осіб; вшанування пам’яті ветеранів.

Серед слухачів – учасник бойових дій, ветеран війни з інвалідністю Олег КЛИМЧИШИН, який має досвід у супроводі ветеранів війни та демобілізованих осіб, зокрема з інвалідністю. Він не лише високо оцінює результати курсів, але й , спираючись на власний досвід, готовий давати пропозиції для вдосконалення й розвитку роботи Центру ветеранського розвитку.

Перші випускники курсів готові приступити до виконання завдань, використовуючи нові знання й навички. Вони також знають, що за потреби можуть розраховувати на допомогу фахівців з ЦВР ІФНТУНГ.

Відбулася зустріч заступниці голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Крістіни Торган з ректором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігорем Чудиком. Під час бесіди було обговорено низку важливих питань, що стосуються міжнародної співпраці університету.

Ігор Чудик розповів про амбітні плани навчального закладу щодо розширення міжнародної співпраці, зокрема в контексті інтеграції університету в науковий простір Європи. Він підкреслив важливість популяризації університету серед провідних наукових і освітніх установ та організацій світу, що сприятиме підвищенню престижу навчального закладу на міжнародній арені.

Також було обговорено реалізацію низки проєктів у рамках програм Європейського Союзу, які дають університету можливість активно впроваджувати інноваційні дослідження, а студентам - брати участь у міжнародних наукових ініціативах. Ці ініціативи мають на меті не лише покращення академічної діяльності, а й сприяння розвитку технологій та інженерії в галузі нафти і газу.

Крістіна Торган зазначила, що обласна влада зацікавлена у всебічній підтримці спільних проєктів, партнерств та заходів у сфері освіти і науки.