Чергове засідання клубу Інтертекст було присвячене фонетичним експресивним засобам і стилістичним прийомам англійської мови. Лекція к.філол. наук, доцента кафедри філології та перекладу М. В.Штогрин на тему "Phonetic expressive means and stylistic devices" була дійсно виразною і експресивною, також завдяки активній роботі студентів групи ФІЛ-16-1, які вели жваву дискусію і вправлялись у римуванні.

З нагоди Дня української писемності та мови в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбувся квест-марафон. Усі охочі, взявши участь у заході, ініційованому доцентом кафедри філології та перекладу Якібчук М.В., дискутували про Нестора Літописця, новий мовний закон, молитву про мову та про те, що люди, перестаючи читати, перестають мислити.

Щорічно, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови – свято, яке започатковане ще у 1997 році. В цей день відбувається багато заходів: численні книжкові виставки, нагородження українських літераторів, перекладачів та популяризаторів українського слова, видавництв, які випускають літературу українською мовою, написання Диктанту національної єдності, який сьогодні, в переддень свята, уже дев’ятнадцятий рік поспіль пишуть усі охочі.

Без сумніву, до відзначення Дня української писемності та мови долучились викладачі та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Так, за ініціативою науково-технічної бібліотеки університету студенти-філологи, економісти, викладачі кафедри філології та перекладу, працівники НТБ та багато охочих долучились до написання ХІХ радіодиктанту національної єдності.

Директор Науково-технічної бібліотеки Роман Пуйда каже, що для нього це свято особливе — це день єднання навколо мови: «День української писемності та мови — це свято всього українського народу, його культури, віри… Воно тісно пов’язане з християнством, адже 9 листопада за православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова. Незважаючи на те, що декілька століть українців переконували, що такої мови не існує, намагались придушити писемність і культуру, приховуючи величезну кількість літератури та офіційних документів, вже ж українці її зберегли. І ми повинні цим пишатись! В День української писемності та мови уже традиційно студенти, викладачі та працівники університету приєднуються до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Найголовніше в цьому – це не тільки перевірка знань, це солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, свою історію та віру. І саме в такий момент, коли вся нація одночасно пише диктант, виникають невидимі мовні промені, які об’єднують в єдиний потужний потік світла – народ».

Цьогоріч радіодиктант писали на тему - «Від бересту — до «цифри». Текст в прямому ефірі читав відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко, який складає текст диктанту останні 13 років.

Декілька цікавих фактів про українську мову:

• сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів;
• в українській мові багато синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид;
• найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»;
• найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
  • ​Опубліковано за Галина Вархов nung.edu.ua
  •  

До Дня української писемності та мови — свята, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада (за православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія) студенти спеціальності "Філологія та переклад" організували фотовиставку "Щастя книголюбів". Дякуємо доценту кафедри Оксані Михайлівні Мельник за організацію фотоконкурсу. Насолоджуйтесь .. і читайте))

У селі Старуня, яке є об’єктом дослідження науковців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу уже близько пів століття, 26 жовтня відбувся фестиваль «Топіарі АРТ-раут», в рамках якого відкрили Парк Льодовикового періоду у стилі топіарі. Тут, на унікальній місцевості, яка має єдиний в Україні діючий грязьовий вулкан, налічує кілька сотень артефактів, скарбницю геологічних, археологічних знахідок, неначе із часів доби Льдовикового періоду постали велетенські топіарі-фігури: велетень-мамонт, носоріг, олень та топіарі-краманьйонка. Відзначимо, що під час реалізації проєкту топіарники надихались монографією «Старуня: Парк Льодовикового періоду» під редакцією ректора ІФНТУНГ, академіка НАНУ Євстахія Крижанівського, фото до яких зробив відомий фотохудожник – Володимир Продеус.

Загалом ініціатива створення Парку Льодовикового періоду походить від науковців ІФНТУНГ, які вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Серед них – відомий український дослідник, професор кафедри екології, доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко. Саме він 15 років назад, у 2004 році, запропонував організувати тут, у Старуні, міжнародний еколого-туристичний центр – Парк Льодовикового періоду. І до тепер науковець переповнений ідеями, наприклад, створити інфраструктуру з науковими, відпочинковими та лікувальними об’єктами, атракціонами, скульптурами викопної фауни та флори. На офіційному відкритті фестивалю Олегу Максимовичу першому надали слово і він висловився з цього приводу: «Старуня – це Богом благословенна місцевість. Тут, на невеличкій площі, зібрані родовища нафти, газу, солей… тут лікувальні грязі, озокерит. І мені, як науковцю, пощастило, адже 42 роки я досліджую цю прекрасну місцевість. Парк Льодовикового періоду я придумав ще 15 років назад. І зараз моя мрія починає втілюватись в реальність. Яке ж значення має Старуня, на мою думку, для Прикарпаття й України? Це, по-перше, природоохоронна територія, геологічна пам’ятка державного значення, яку ми хочемо підняти до рівня ґеопарку, який буде знаходитись під егідою ЮНЕСКО. Друге – туристичне значення цієї місцевості; третє – це, без сумніву, наука; четверте – лікувально-медичне значення. А також сюди необхідно віднести історико-культурне та соціально-економічне значення. Тож вперед! У Старуні великі перспективи!»

Також додамо, що саме на базі ІФНТУНГ була створена науково-мистецька резиденція профільних науковців, геологів, екологів, а також фотохудожників, професійних топіарників, журналістів, які працювали над реалізацією проєкту. Від університету до науково-мистецької резиденції входили: професор Олег Адаменко, перший проректор Олег Мандрик, проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Куровець, директор інституту природничих наук і туризму Валерій Омельченко, доцент кафедри екології ІФНТУНГ Денис Зорін, доцент кафедри екології Микола Мосюк.

Відзначимо, що фестиваль реалізується в рамках культурно-екологічного проєкту «Топіарі АРТ – раут», підтриманий Міністерством культури України в рамках проєкту «Малі міста – великі враження» та має на меті стимулювати економічний, соціальний, екологічний розвиток території не тільки Старуні, але й навколишніх сіл. Партнером проєкту є Асоціація сільських, селищних та об’єднаних громад України.

Пишаємось, що ініціатива нашого науковця реалізовується!