8 серпня в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулась перша робоча зустріч щодо напрацювань, обговорень, внесення пропозицій для реалізації культурно-екологічного проекту «Та Піаріарт-раут» в с. Старуня, що на Богородчанщині. Саме на базі ІФНТУНГ буде створено науково-мистецьку резиденцію, до якої ввійдуть профільні науковці – геологи та екологи, а також фотохудожники, професійні тапіарники, журналісти. Планується залучити до проектних робіт й студентів університету, які матимуть змогу набути неоціненну геологічну практику в Старуні, що вже віддавна вважається геологічною пам’яткою державного значення, та практику проектування просторових ландшафтів.

Метою проєкту є комодифікація історико-культурної спадщини с. Старуня – створення Парку Льдовикового періоду в стилі тапіарі, який долучиться до об’єктів центру розвитку туризму на Прикарпатті.

Що ж це за такий проєкт? Ще на початку липня Уряд затвердив переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження», які реалізуються у 2019 році. Серед них опинилося і прикарпатське село Старуня, Богородчанського району з культурно-екологічним проектом «ТаПіарітіАРТ-раут», на реалізацію якого виділили 4,5 мільйони гривень.

Презентувати проєкт приїхала Наталія Ключник – заступниця керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Наталія Леонідівна, представляючи керівника проекту, голову сільської ради с. Старуня Івана Мосюка, зазначила:

Виграти серед 187 надісланих проєктів, з яких лише 74 було допущено до участі в конкурсі, нелегко. Однак експерти Міністерства культури побачили його унікальність. Це можливість, але й відповідальність зробити Старуню неповторним туристичним об’єктом, який гарантуватиме не лише сталий розвиток самого проєкту, але й сприятиме соціально-економічному розвитку цього регіону. Ми звертаємось саме до науковців ІФНТУНГ, бо саме від них виходить ініціатива дослідження та розкрутки Старунського феномену.

До слова, науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Серед піонерів-дослідників – відомий український дослідник та популяризатор науки, професор кафедри екології, доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко. Він в 2004 році запропонувати організувати тут, у Старуні, міжнародний еколого-туристичний центр – Парк Льодовикового періоду й сьогодні фонтанує ідеями наприклад, створити інфраструктуру з науковими, відпочинковими та лікувальними об’єктами, атракціонами, скульптурами викопної фауни, флори тощо.

До речі, тіпіарники надихались нещодавньою монографією «Старуня: Парк Льодовикового періоду» під редакцією доктора технічних наук, професора, академіка НАНУ Євстахія Крижанівського, фото до яких зробив відомий фотохудожник з Івано-Франківська Володимир Продеус.

На робочій зустрічі узгодили попередній перелік учасників наукової та мистецької резиденції, серед яких: перший проректор ІФНТУНГ, доктор технічних наук Олег Мандрик, проф. Олег Адаменко, доктор геологічних наук Сергій Куровець, директор інституту природничих наук і туризму Валерій Омельченко, доцент кафедри екології ІФНТУНГ Денис Зорін, який віддавна працює над проектом майбутнього парку, поєднуючи у своїй розробці природні багатства цього краю та сучасні технології, та доцент кафедри екології Микола  Мосюк. У планах - залучити до проекту польських колег та іноземних інвесторів.

На реалізацію проєкту виконавці на все про все мають 2 місяці. Вони вже заручились підтримкою не лише науковців ІФНТУНГ, але й Івано-Франківської обласної ради. Про це говорив у своєму виступі Василь Мельничук, очільник комісії облради з самоврядування.

Поки триватимуть роботи, учасники наукової резиденції ще не раз матимуть нагоду обговорювати та коректувати поточні справи. А Прикарпаття поки триматиме кулаки, щоб у них все вдалось.

Прикарпатське село Старуня – дивовижне місце, якому пощастило опинитися на карті України. Воно славиться своєю унікальною місцевістю, мальовничими краєвидами та вражаючими пам’ятками природи. Це незвичайне й обдароване природою місце уже давно приваблює науковців, археологів і палеонтологів, адже саме тут, на площі у 60 гектарів, поєднані родовища нафти, солей та озокериту (гірського воску), поклади якого у світі одиниці. Так, у 1907 році, під час видобування озокериту, в шахті були знайдені природно законсервовані залишки мамонта та волохатого носорога. Згодом, у 1929 році, був знайдений ще один носоріг, а також рештки інших тварин. Наукова цінність цих знахідок полягає у тому, що в озокеритових пластах соляного озера туші тварин забальзамувалися і зберегли свою цілісність разом з м’якими тканинами (саме властивості озокериту стали запорукою збереження знайдених прадавніх тварин у ґрунт).

Унікальне поєднання родовищ, всесвітньовідоме місце викопної фауни волохатих носорогів, мамонтів й інших тварин, які проживали в Льодовиковому періоді (10-46 тис. р. тому), а також грязьовий вулкан, який виник поряд з природним нафтово-озокеритовим озером у 1977 році, зробили Старуню всесвітньовідомим науковим феноменом!

Відзначимо, що науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Завдяки їм прикарпатське село було затверджено як геологічну пам’ятку загальнодержавного значення. Так, дослідження відомого українського вченого, доктора геолого-мінералогічних наук, професора кафедри екології Олега Адаменка, який понад 40 років вивчає таємниці цієї місцевості, доводять, що Старунський науковий феномен є унікальним: «Це свого роду історико-геологічний репер, який дозволяє хронологічно відновити історію та коливання кліматів у нашому регіоні, пояснити існування на цих територіях відповідної флори і фауни». Окрім того, науковці не лише в Україні, а й в інших державах переконані: під Старунею й до сьогодні зберігається ще багато світових знахідок, аж до останків прадавньої людини.

Такі знахідки й припущення сколихнули громадськість. Відділ інформації та зв’язків з громадськістю ІФНТУНГ зацікавив і переконав адміністрацію каналу 1+1 в перспективності та доцільності передачі про вражаючі знахідки та майбутні відкриття світового масштабу в Старуні, а також надав всі необхідні інформаційні матеріали. В результаті, у квітні 2019 року знімальна група 1+1 взялась поновити дослідження столітньої давнини та розкрити таємниці Льодовикового періоду. Науковим консультантом документального серіалу став професор кафедри екології Олег Адаменко.

Після трьох місяців клопіткої роботи, на початку липня стартувала прем'єра документального спецпроекту «Україна Льодовикового періоду». Автором п’ятисерійного циклу стала кореспондентка ТСН Алла Пасс. Оператор – Роман Дутчак, редактор – заступник директора департаменту новин з нових форматів Ольга Кашпор, головний режисер – Олеся Коваленко.

Зйомки документального проекту проходили не тільки в Україні, але й в Італії та Польщі. Зокрема, знімальна група ТСН побувала в Південно-Тирольському музеї археології, де зберігається мумія Етці – людини, яка більше як 5 тис. р. тому замерзла в Альпах. Зараз вона, у відповідних умовах, зберігається в маленькому містечку Больцано (Італія), яке щороку зустрічає тисячі зацікавлених туристів. 

Слід відзначити, що потенціал Старунського наукового феномену далеко не вичерпаний. Адже, як свідчать дослідження, цілком можливо, що в цій унікальній місцевості можна віднайти рештки, а якщо пощастить, то й забальзамовані тіла наших пращурів – кроманьйонців. Тож Старуня чекає на майбутніх дослідників!

А чи вдасться команді ТСН розкрити доісторичні таємниці, які здатні перетворити українську Старуню на туристичну Мекку, а також поновити наукові дослідження, спрямовані на пошуки інших знахідок – дивіться в спецпроекті.

Про результати наукових досліджень у Старуні вчених університету – Старуня: Парк Льодовикового періоду. Україна ЧЕКАЄ НА СВОГО ГЕНРІХА ШЛІМАНА ЧИ ІЛОНА МАСКА