Нового розвитку набула співпраця Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Краківської гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця, AGH. Її підвалини, закладені ще 1994 року, стали запорукою успішної реалізації низки важливих як для польської, так і для української сторони проєктів, що дали змогу відкрити для студентства широкі освітні можливості. Зокрема, дедалі більшої популярності набуває програма подвійних дипломів, впроваджена з 2010 р.
І ось – новий щабель в еволюції двосторонніх зв’язків між нашими вишами: днями в.о. ректора ІФНТУНГ Євстахій Крижанівський та ректор AGH Єжи Ліс підписали угоду-меморандум про створення міжнародного Карпатського науково-дослідного Центру. Про його завдання та перспективи розмовляємо з очільником цього осередку з української сторони, директором Інституту нафтогазової інженерії Олегом Витязем:
-Що стало поштовхом до заснування Центру?
-Ідея була запропонована минулого року польськими колегами під час онлайн-зустрічі ректорів AGH та ІФНТУНГ, бо для них очевидно, що коли закінчиться війна і настануть кращі часи повоєнної відбудови, буде важливо залучити до інтенсивної комунікації та співпраці наших університетів також інші виші з інших країн і, безперечно, - національні та приватні профільні компанії, приміром, Словаччини, Угорщини, Румунії, Чехії. Адже Карпатський регіон має ще великий потенціал запасів нафти та газу і треба їх видобувати. Також залишається актуальною проблема великої кількості старих свердловин, що потребує уваги, аби запобігти екологічній катастрофі: вона цікавить і наших, і польських фахівців.
На стику цих інтересів – об’єднання зусиль освітніх та наукових центрів навколо тематики розробки нафтогазових родовищ, а також ширшої комунікації між енергетичними компаніями. До речі, не тільки нафтогазовими, але й відновлювальної, альтернативної енергетики, оскільки Карпатський регіон – це наша спільна перлина, яку необхідно зберегти. Така мотивація й зумовила ідею створення Карпатського науково-дослідного Центру, що мав би на меті об’єднання нашого інтелектуального, людського, науково-практичного потенціалу, як освітнього, так і виробничого. Він націлений на отримання інноваційної наукової продукції, комерціалізацію її впровадження у виробництво, на налагодження тіснішої співпраці між вишами, які готують фахівців цього напрямку в Карпатському регіоні.
-Угода видається особливо своєчасною нині, під час війни, коли для всього світу стала очевидною взаємозалежність країн, енергетична зокрема.
-Справді так. Центр саме має на меті вирішувати важливі питання сталого розвитку, енергетичної безпеки України та Польщі, йдеться також про ефективне використання української газотранспортної системи, наших підземних сховищ газу. Тому обидві сторони покладають великі надії на започатковану справу.
-Ви згадали про плани залучення національних та приватних компаній до діяльності Центру. Що саме вони передбачають?
- Ми плануємо зустріч із керівництвом НАК «Нафтогаз України» для презентації Центру та пропозиції увійти до складу його учасників. Аналогічні процеси відбуваються і у польської сторони. Якщо ми узгодимо позиції і матимемо спільне бачення проблем, це покращить комунікацію між польськими та українськими компаніями у їх вирішенні – чи то йтиметься про розробку покладів у гірському регіоні, чи про інтенсифікацію видобутку, чи ліквідацію або подальше використання покинутих свердловин як потенційного джерела теплової енергії і т.ін. В Карпатському науково-дослідному центрі може вирішуватись душе широкий спектр проблем. Тому до його складу і входитимуть підприємства, які знаходитимуть відповіді на свої питання із залученням фахівців Центру як з української, так і польської сторони. Зараз ми працюємо над розробкою положення та структури Центру, базою для якого стануть AGH та ІФНТУНГ, над створенням його наукової ради. Очолити український осередок Центру доручено мені, польським керуватиме професор Ян Зяя. Попереду маємо дуже багато роботи, але й майбутнє – теж велике.
