Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу відвідала нині делегація з Чернігівщини в особі ректора Національного університету «Чернігівська політехніка» Олега Новомлинця та першого проректора вишу Сергія Шкарлета.

Результатом цього візиту стало підписання Меморандуму, що засвідчив готовність сторін до поглиблення взаємовідносин у науковій та освітній діяльності, яка тривала досі, однак поглибилась, відколи в Україні розгорнулась повномасштабна війна. Адже Чернігівщина зазнала великих руйнувань, внаслідок своєї географічної близькості до країни-агресорки. Постраждала й Чернігівська політехніка. Але її працівники вже в перший день війни відчули, що не залишились наодинці із бідою, бо прикарпатські колеги одразу запропонували їм руку допомоги.

Слід віддати належне чернігівцям: перебуваючи у небезпечному прикордонні, вони, попри все, зуміли відновити навчання вже навесні минулого року й взялися до інтенсивної віднови. Однак, як зазначив ректор вишу Олег Новомлинець, студенти потребують додаткових можливостей для участі в програмах внутрішньої мобільності.

Таку нагоду вони матимуть завдяки новому формату співпраці їхнього рідного закладу з ІФНТУНГ. Попереду у них – спільне навчання, літні програми, мовні курси, конференції, академічні програми та дослідницька діяльність. Окрім того, керівництво ІФНТУНГ запропонувало колегам скористатися можливістю відпочинку на рекреаційній базі університету в горах.

Ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик висловив також переконання, що попереду в обидвох закладів – чимало важливих завдань на спільному освітньому фронті, й на порядок денний виходить мобілізація потенціалу університетів у відстоюванні українського академічного середовища, яке по війні має набути іншої якості.

Цю освітню програму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу називають унікальною. Адже йдеться про безпрецедентну міжнародну партнерську підтримку, надану Великобританією Україні в часі війни: минулого року на базі кафедри інженерії програмного забезпечення в межах спеціальності 175 - Інформаційно-вимірювальні технології було розроблено  англомовну магістерську освітню програму (ОП) «Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики», випускники якої отримають два дипломи – український і британський, від  London South Bank University (LSBU).

Саме зараз триває набір в магістратуру охочих скористатися таким шансом, але залишається низка питань, що хвилюють усіх зацікавлених новою спеціальністю. Тож ми узагальнили найпоширеніші з них і звернулися за роз’ясненнями до директора Інституту інформаційних технологій ІФНТУНГ Ігоря Лютака.

-Насамперед, пане Ігорю, кого передусім чекатимете на новій освітній програмі? Кому буде до снаги її опанувати?

-Зрозуміло, в першу чергу, зелене світло – випускникам спеціальності «Інформаційно-вимірювальні технології» і фахівцям в царині ІТ. Однак прекрасні перспективи і у бакалаврів інших технічних спеціальностей.

-Слухачам програми викладатиметься й економіка сталого розвитку, і керування проєктами , і енергетичний облік та аудит, тому виникає питання, чи зможуть тут успішно навчатися  бакалаври-економісти?

-Зможуть, хоча їм буде складніше – доведеться заглиблюватися в технічні особливості процесів, з якими не були обізнані раніше. Втім, це не проблема – для таких магістрів передбачені так звані предмети довантаження, які додатково читатимуться українською мовою. В той час, як усе решта – тільки англійською.

-Читатимуть українські викладачі чи британські?

-Українські,  а британські викладачі та представники відділу якості будуть здійснювати постійний моніторинг наших освітніх послуг. До слова, поза заняттями спілкування – українською. Тож кому що буде незрозуміло – можна обговорити з викладачем додатково.

-Знання англійської мови – це обов’язкова вимога до всіх, хто претендує на місце в магістратурі на «Інформаційних технологіях для сталого розвитку»…

-Саме так. Але водночас це й великий шанс опанувати англійську на тому рівні, який дасть змогу претендувати потім на найкращі вакансії в міжнародних компаніях. Адже, крім суто фахової лексики, що потужно напрацьовується впродовж півтора року, в межах програми буде додатковий курс комунікативної англійської  для вільного спілкування не тільки у професійному середовищі. Уявіть, яка це економія часу і коштів! Для досягнення аналогічного результату поза магістратурою довелося б витратити десятки тисяч гривень і n-ну кількість годин на мовних курсах.

-Ще одне поширене питання вступників. В чому полягатиме їхня робота в майбутньому? Де вони будуть потрібні?

-Скажу одразу: потреба в таких інженерах – не просто велика, вона гостра! Перспективи розвитку енергетичної галузі в Україні можна порівняти хіба що з перспективами будівельної галузі. Це альфа і омега відбудови країни! Щоб було зрозуміло, поясню дещо спрощено. Наразі енергопостачання в нашій державі будувалось таким чином: вироблена електроенергія надходила до великих енергетичних центрів, які потім розподіляли її по регіонах. Війна показала вразливість цієї системи. Достатньо влучити у великий енергетичний хаб – і величезна кількість споживачів залишаються без електропостачання.

Однак є інший варіант – генерувати й розподіляти електроенергію на дотичних до виробника територіях. Такого генерування чимало й зараз, а очікується – ще більше. Найпоширеніший варіант – сонячні панелі. Ось продукує, скажімо, Київ таку електроенергію – і споживає її на своїй території. Надлишок може віддавати сусідам. З огляду на це, кожна громада незабаром матиме власного енергоменеджера. Це фахівці, які фактично з’єднуватимуть покупця і продавця, оминаючи великі енергетичні центри. Їхня робота – тренд уже найближчого майбутнього: він простежується просто зараз, навіть під час війни, коли створюються цілі енергетичні платформи. А після війни побачимо мегарозвиток галузі, так само як стрімко наростання потреби людства у продуктах харчування. І фахівці, котрі вмітимуть розподіляти «енергетичний харч», будуть на вагу золота. Тож тут важливо впіймати хвилю.

-Насправді прекрасна хвиля для ІТ-спеціалістів , які зараз зіткнулись із певною стагнацією галузі…

-Дійсно, війна завдала багато шкоди галузі ІТ. Початківцям тут зараз дуже важко знайти себе – роботодавці уникають бізнесових ризиків. Натомість в енергетичній галузі спостерігається значне зростання грантових заявок, попри всі небезпеки.

-Чи правильно розумію, що на магістрів, які здобудуть освіту за ОП «Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики», буде попит не тільки в Україні (особливо повоєнній), але й за кордоном?

-Так і є. Адже наша держава вбачає перспективу в інтеграції у глобальний світ не тільки на рівні урядів, але й на рівні бізнесів. Уже зараз створюються партнерства, що відкривають нам нові горизонти. І в таких умовах нова гіперактуальна спеціальність, підкріплена дипломом британського університету LSBU – великий шанс на блискучу кар’єру.

-До слова, чи потрібно буде магістрам кудись їхати або додатково складати якісь предмети?

-Абсолютно всі оцінки, які виставлятимемо тут, в ІФНТУНГ, автоматично зараховуватимуться в Лондоні. Тож ніякого додаткового підтвердження не потрібно. Наша програма цілком відповідає британським стандартам вищої освіти і подібної в Україні більше немає. Її запуск – це рівень, про який годі було б і мріяти, якби не міжурядова допомога Україні від Великобританії.

Нещодавно Міністерство освіти та науки України оприлюднило Візію майбутнього освіти і науки, що відображає цілі та принципи розвитку. Візія, зокрема, передбачає створення гідних умов праці, справедливу оплату, нову парадигму навчання та особистісного розвитку, підтримку ментального здоров'я для освітян та науковців.

Важливим кроком для реалізації Візії освіти і науки МОНУ є розроблення відповідної Національної стратегії, робота над якою триває упродовж липня. Експерти, серед яких – науковець ІФНТУНГ, проф. кафедри публічного управління та адміністрування та керівник наукової школи «Управління процесами інтелектокористування в соціально-економічних системах»  Віктор Петренко, допомагають розробляти національну стратегію трансформації. Разом з іншими науковцями, педагогами та освітніми експертами він доопрацьовує презентовану раніше МОН і Мінцифри Візію освіти і науки, розширює та деталізує усі елементи в ній, зокрема цілі на найближчі роки.

Наразі усі експерти акцентують найбільшу увагу на питаннях змісту освіти, менеджменту й управління, підвищення професійної компетенції вчителів і викладачів/наукових працівників.

Крім того, незабаром експерти запропонують також конкретні управлінські рішення, на основі яких будуть генеруватись якісні варіанти для системних вирішень тих чи інших проблем освіти та науки.

Ще півтора року тому українцям годі було уявити  реальність, в якій живе наша держава зараз. На лінії фронту чи в глибокому тилу люди плекають одну мрію – про Перемогу  - і хто як може долучається до її наближення.

Працівники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу – не виняток: хтось зі зброєю в руках пішов боронити Батьківщину, а хтось  взявся до волонтерства. Хвиля чорної біди, що ринула в країну, докотилась до Прикарпаття сотнями тисяч переселенців, які в одну мить залишились просто неба, втративши все. Тож ІФНТУНГ став одним із хабів допомоги постраждалим. Саме в ІФНТУНГ навесні 2022 року цілком спонтанно утворився осередок, знаний тепер як  Волонтерський центр «Допомога-ІФ».

Його координаторка, завідувачка підготовчого відділення для іноземних громадян ЦМО ІФНТУНГ, Анжеліка Заячківська,  згадує минулорічний березень, коли разом із чоловіком, завідувачем навчально-виробничої лабораторії поліграфічних послуг ІФНТУНГ  Олегом Заячківським, шукали будь-яку можливість долучитися до підтримки армії. Група волонтерів, разом з якими робили маскувальні сітки, гостро потребувала тканини з певними характеристиками й пошуки матеріалу привели… в рідний університет, куди саме надійшла гуманітарна допомога з-за кордону. Однак тоді, на самих початках, годі було шукати тканину серед величезного  валу несортованих речей!

І пані Анжеліка вчинила за принципом: «Хочеш, щоб усе було правильно – зроби це сама». Закатала  рукави й взялася до праці – розбирати все надіслане за категоріями (одяг дитячий, чоловічий, жіночий, взуття, предмети гігієни, канцтовари, іграшки тощо),  розкладати за розмірами, доводити до ладу вживане… Двері залу з «гуманітаркою» не зачинялись - знедолені війною люди приходили за найнеобхіднішим, але водночас бачили й на собі відчували, як бракує тут помічників, і, попри власні біди й труднощі, стали пропонувати допомогу.  Дуже швидко з числа переселенців, які спочатку прийшли до ІФНТУНГ за підтримкою, утворилась справжня команда, яка зуміла налагодити чітку і злагоджену роботу, що триває досі. Найбільш активними волонтерами центру стали киянки Наталія Кашка і Наталія Яковчук, харків’янка Наталія Баздирева і полтавчанка Олена Зось-Кіор. Як одна родина, протягом цілого року тут працювали подружжя з Харкова Наталія і Віталій Макуріни,  Лариса Єлецька та Олексій Сиверянин.

Анжеліка Заячківська згадує:

- Навесні минулого року в нашому центрі було по 300-400 записів переселенців щодня – обслуговували ми тільки тих, хто мав довідку ВПО. Влітку стало трохи легше – сезонний спад. А у вересні –  знову бум по 200-300 чоловік на день, бо люди стали йти по зимові речі. Вони ж нічого з собою не змогли взяти,  дехто навіть і документи вхопити не встиг. Багато хто потребував посуду, постільної білизни, подушок. У нас такого не було, тож ми з чоловіком почали вишукувати благодійні і громадські організації, а також фонди, які могли б із цим допомогти. Ну, а хто шукає, той знаходить.

На початках ми налагодили співпрацю з Івано-Франківським центром дитячої творчості (ЦДТ), працівниками якого було організоване пошиття подушок. Ми їм надавали тканину для чохлів і наповнювачів -  вони виготовляли. Результат – до вересня 2022 року наш Центр роздав переселенцям близько тисячі подушок. Ще не один десяток ми відправили в шпиталі і на передову.

Дуже потужно нас підтримав «Ротарі-Клуб - Івано-Франківськ», що надав не лише речі, але й постільну білизну,  предмети побуту,  засоби гігієни, памперси, іграшки для малюків, рушники, посуд тощо. Серед організацій, з якими була налагоджена співпраця, можна назвати такі, як:  БФ «Рокада» (речі для немовлят, дитяче взуття, памперси), ГО «Територія добрих справ» (ковдри, подушки, візочки, взуття), ГО «НОВА енергія» (ковдри, подушки, одяг), БФ "Цінність життя", ГО "Розумні рішення", ГО "Нові крила", Музей небесної сотні тощо. Крім того, в наш центр постійно приносять свої речі, взуття, предмети побуту, посуд, книжки небайдужі місцеві мешканці, які готові ділитися усім, що мають, із людьми, котрі опинились у кризовому стані.

Пані Анжеліка з теплотою згадує пожертву обласної дитячої бібліотеки, яка передала для маленьких переселенців книжки українською мовою, які буквально розлетілися за пару днів: люди, які вже побували під «руським миром», хочуть, щоб їхні діти та онуки знали і вільно спілкувалися українською, тому із задоволенням розбирали україномовні книжки, читали їх, а потім передавали їх іншим.

Півторарічним результатом роботи Волонтерського центру  стала допомога не лише внутрішньо переміщеним особам в м. Івано-Франківську, але й усім, хто потребує такої підтримки на Прикарпатті та на сході України, в тому числі й нашим захисникам. Завдяки співпраці з територіальними громадами, окремими волонтерами (Ярина Зінюк, Тетяна Михайлова,  Мілана Бойчук, Віта Попова, Катя Говера, Галя Муха, Валентина Павлик з Донецької області та ін.),  волонтерськими об'єднаннями («Спілка волонтерів Прикарпаття», БФ "Воїн"), "Допомога-ІФ" повсякденно передає необхідні речі за різними напрямками (на Київщину, Херсонщину, Харківщину, Донеччину, Запоріжжя, Сумщину) і різного призначення (в перинатальні центри, в будинки малюка, в сиротинці, окремим родинам, в шпиталі й на передову).

-Надзвичайно приємно, коли до нас надходять подяки від людей, яким ми надали допомогу, особливо від дітей та військових, - зізнається пані Анжеліка. - Оберегом Центру стала картина, подарована харків’янами. На ній зображена  українка в молитві за Батьківщину. Такою молитвою за найскорішу перемогу України і стала щоденна праця наших волонтерів. Попри численні труднощі та біди, принесені війною, ми  дуже щасливі, бо не лише допомагаємо тим, хто потребує, але й самі змінилися – стали сильнішими,  згуртувалися і стали навіть чимось більшим, ніж сім’я.

Минулого року Волонтерський центр переїхав зі спортзалу до нової оселі, на Північний Бульвар, і продовжує працювати, й надалі спираючись на підтримку ІФНТУНГ. Дуже вдячні керівництву університету, яке надало нам приміщення, транспорт для зміни локації; кафедрі військової підготовки – за допомогу в переїзді. Адже важливо й надалі допомагати людям у кризових ситуаціях, які досі спричинює війна. Ми не маємо права зупинятися й забувати про них. Бо тільки разом зможемо подолати біду!

Днями делегація Європейської ради аспірантів та молодих дослідників (Eurodoc),  що репрезентує понад мільйон молодих дослідників по всій Європі, прибула до Києва, щоб  зустрілися з представниками Міністерства освіти і науки України, Ради молодих учених при МОН України та Національного фонду досліджень та обговорити ситуацію в науковому секторі України.

Міжнародна організація закликає ЄС виділити цільове фінансування для відновлення науки та вищої освіти в Україні та готова працювати разом з українськими інституціями над рішеннями для підтримки молодих українських дослідників та закладів вищої освіти, на діяльність яких суттєво вплинула війна.

Зокрема, Eurodoc зосереджені на молодих вчених, дослідниках на початку кар'єри, оскільки саме вони формуватимуть українську та європейську вищу освіту у найближчі десятиліття. Це покоління науковців буде вирішувати економічні, екологічні та соціальні проблеми, з якими Україна зіткнеться після війни.

Представники Eurodoc занепокоєні тим, що з 53 мільярдів євро, які ЄС надає Україні, досі не було виділено коштів на вищу освіту в Україні, в той час як сильний сектор досліджень і вищої освіти є необхідними для розбудови сучасної економіки і матиме важливе значення для сталого відновлення після війни. Щоб Україна відновилася і перейшла до економіки знань, її наукові кола мають отримати необхідну підтримку та зберегти нинішнє покоління українських дослідників. Саме тому Eurodoc закликає ЄС виділити цільове фінансування для відновлення науки та вищої освіти в Україні.

Президент Eurodoc Себастьян Дале та її віцепрезидентка Піл Марія Заугманн у рамках робочого візиту зустрічались з молодими дослідниками, спеціалістами у галузі наукових комунікацій та зацікавленими стейкхолдерами з усієї країни.

Також за їхньої участі відбувся  організований Радою молодих учених при МОН України круглий стіл, присвячений науці та вищій освіті у відновленні України. Високі іноземні гості презентували доповідь на тему: «Євродок з та для українських вчених. До круглого столу долучились молоді вчені з 18 регіонів України, серед яких – молоді науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. ІФНТУНГ на зустрічі представляли голова Ради молодих вчених ІФНТУНГ, доц. кафедри інженерної та комп'ютерної графіки  Василь Витвицький та  професорка кафедри «Технологій захисту навколишнього середовища» Теодозія Яцишин. Вони у доповідях акцентували увагу на проблемах, діяльності та перспективах рад молодих учених України й, зокрема молодих вчених Івано-Франківської області. До слова, під час зустрічі пролунав сигнал повітряної тривоги, відтак частину доповідей заслуховували та обговорювали у сховищі. Та навіть ці екстремальні умови не завадили представникам Eurodoc та учасникам зустрічі обговорити проблемні питання та зосередитись на подальшій плідній співпраці.

Довідково. Європейська рада аспірантів та молодих учених – це об’єднання національних асоціацій молодих учених європейських країн, засноване у 2002 році у Брюсселі. 25 національних асоціацій з 23 країн Європи відтоді стали членами Євродоку.  Рада молодих учених України приєдналася навесні 2014 року. Зараз це об’єднання представляє інтереси приблизно 1 млн молодих учених по всій Європі. В організації робочі групи працюють за декількома напрямами: підготовка докторів філософії, умови роботи та добробут, ментальне здоров’я, відкрита наука, наука і суспільство, оцінювання наукової діяльності та кар’єрний розвиток.