29.12.2021 після захисту магістерських робіт відбулася зустріч із студентами гр МНм-20-1 заочної форми навчання щодо корисності компонент освітньої програми «Менеджмент та адміністрування» за якою вони навчалися гаранта ОП доцентом Станьковської Ірини Мирославівни, директора відпочинкового комплексу «Рейкарц Парк Готель ІФ» Стефінів Іванни Володимирівни, завідувача кафедрою менеджменту та адміністрування професором Полянською Аллою Степанівною.
З пропозиціями щодо покращення програми виступила гарант освітньої програми доцент кафедри менеджменту та адміністрування Ірина Мирославівна Станьковська.
Магістри-випускники ОП-2020 «Менеджмент та адміністрування» оцінили програму позитивно, обговорили пропозиції щодо покращення програми та надали свої пропозиції, зазначили, що доцільно збільшити кількість годин вивчення іноземної мови на бакалавраті, однак в магістратурі це – недоцільно, можливо краще вивчати іноземну мову як дисципліну вільного вибору. Також випускники висловили свою думку, щодо доречності обирати з кафедрального каталогу окремі дисципліни, а не блоки.
Представник стейкхолдерів, випускниця ОП «Менеджмент та адміністрування» 2007 року директор відпочинкового комплексу «Рейкарц Парк Готель ІФ» Стефінів Іванна Володимирівна поділилася досвідом власної управлінської діяльності та відзначила позитивні зміни освітньої програми відповідно до вимог часу.
Юлія Григораш – розумна, активна та цілеспрямована студентка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка з впевненістю і посмішкою на обличчі крок за кроком будує своє успішне майбутнє!
У 2020 році Юлія вирішила опанувати спеціальність «Інженерія відновлюваної енергетики» в нашому університеті. Ця освітня програма в ІФНТУНГ впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ), аби задовольнити дедалі більший попит на спеціалістів у цій галузі в Україні та сприяти розвитку цього напряму енергетики.
Коли Юля дізналась про освітню програму «Інженерія відновлюваної енергетики», то одразу зрозуміла, що це саме та сфера, в якій вона бачить себе фахівцем. Зараз студентка твердо вірить у своє успішне професійне майбутнє, бо бачить перспективу: «У результаті стрімкого розвитку відновлюваних джерел енергії з’являються нові професії, які перебувають на стику енергетики та інших галузей економіки. Завдяки цьому мій вибір стає ще більш перспективним. Бакалаврат з інженерії відновлюваної енергетики – це нова програма. Вона відповідає сучасним вимогам ринку відновлюваної енергії. За цією програмою студенти навчаються у лабораторіях, які отримали сучасне навчальне приладдя від USAID – у тому числі комп'ютери та програмне забезпечення, яке дозволяє з легкістю отримати основні знання про виробництво електроенергії на об'єктах відновлюваної енергетики, про управління системами виробництва і постачання електрики, проектування енергетичних підприємств і ще багато іншого».
Перший рік навчання для Юлії був пов'язаний з багатьма викликами, але й приніс чимало досягнень. Серед студентів, які навчалися за програмою, вона була єдиною дівчиною, але за результатами року мала найкращу успішність. Юлія також долучилася до проекту Британської ради Creative Spark, взяла участь в онлайн-марафоні «Молода енергія» та прослухала лекції викладачів провідних університетів Словаччини, Румунії та Угорщини.
Незважаючи на те, що студентка лише починає свій професійний шлях, у неї вже є досягнення, якими можна пишатися: організація власних освітніх заходів для учнів франківської гімназії, здобуття статусу амбасадорки енергетичної сфери та навіть виступи на місцевому телебаченні.
Через кілька років Юлія бачить себе менеджеркою з енергоефективності, яка впроваджує в Україні комплексні рішення щодо енергозбереження й адаптує для наших потреб найкращі світові практики. Проте вона не збирається полишати просвітницьку діяльність, адже підготовка наступних поколінь спеціалістів — запорука сталого розвитку країни!
Запрошуємо до участі у вебінарі «Горизонт Європа: можливості участі громад», який 6 грудня 2021 року з 15.00 до 17.00 будуть проводити експерти програми Горизонт Європа за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України.
Детальніше про захід. Програма Горизонт Європи почала активно приймає проєктні заявки за різними пріоритетами вже протягом шести місяців. Вона націлена на вирішення багатьох важливих питань і пріоритетів, які сьогодні є актуальними і для більшості громад. Питання енергозбереження, екологічної безпеки, зеленої енергетики, попередження хвороб і здоров'я населення, цифрової трансформації, розвитку сприятливого бізнес середовища та багато інших.
Однак для багатьох громад все ще мало зрозумілими залишаються можливості участі в даній програмі. Як взяти участь, яку роль громади та місцеві організації можуть виконувати та для кого конкретно відкриті можливості програми?
Загалом навколо великих європейський рамкових програм існує багато упереджень, багато хто впевнений, що ця програма виключно для науковців і громади зрідка заглядають в сторону цієї, безперечно цікавої, та не надто зрозумілої програми.
Тож команда експертів програми Горизонт Європа вирішила розвіяти деякі міфи, що існують навколо Горизонт Європа і розказати та показати на конкретних прикладах як громади можуть долучитись до реалізації проєктів програми, та які пріоритети вони можуть для себе обрати. Ми розкажемо про моделі участі, кроки, які потрібно здійснити, щоб знайти партнерів та на що варто звернути особливу увагу.
Стартує набір слухачів на безкоштовне навчання за програмою "Контроль якості програмного забезпечення" для учасників АТО/ООС, військовослужбовців та членів їх сімей, а також громадян віком від 40+ та людей з обмеженими можливостями!
Ви отримаєте можливість вивчити тестування з нуля, покращити рівень англійської та отримаєте нові знання з тайм-менеджменту, проєктного менеджменту та не тільки!
Найшвидший спосіб розпочати ІТ-кар’єру - освоїти QC. Тож не проґавте цю можливість!
Навчання проводиться в рамках проєкту «Норвегія-Україна. Професійна перепідготовка. Інтеграція в державну систему» за підтримки Департаменту економічного розвитку, екології та енергозбереження.
Годиною-реквіємом «Нам пам'ять дивиться у вічі» відзначили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу сумну дату – річницю Голодоморів в Україні.
Факти трагедії, що розігралась у центрі Європи на початку ХХ століття й тривалий час замовчувалась, лише в 1990-х роках набули широкого розголосу й дали підстави стверджувати, що йшлося не про що інше, як про геноцид українського народу. Таке нищення національної пам’яті мало на меті формування світогляду майбутніх поколінь у тому річищі, якого йому надавала радянська пропаганда. Втім, як і створення певного іміджу СРСР на світовій арені: навіть нині цей геноцид визнають не всі країни, попри очевидні докази злочину, скоєного на державному рівні.
Але час ставить усе на свої місця. Й молоде покоління, що виросло в незалежній Україні, відновлює у своїх серцях пам’ять про закатованих голодом предків. Тому й студенти ІФНТУНГ сьогодні згадали їх по-своєму – так, з болем; так, з глибокою пошаною; але й з упевненістю, що подібне ніколи більше не повториться, бо вони – юне майбутнє нашої держави – цього не дозволять.
Студенти Інститутів гуманітарної підготовки та державного управління, нафтогазової інженерії, інформаційних технологій, економіки та менеджменту, Калуського коледжу права економіки та інформаційних технологій, зібрались онлайн під віртуальним дахом Центру культури і дозвілля студентів ІФНТУНГ, щоб поговорити про події недавньої, по суті, минувшини (адже досі живі очевидці тієї трагедії). Разом із заступником проректора з виховної роботи, доцентом кафедри суспільних наук Наталією Карабіновичвони перегорнули сторінки історії, що передувала Голодомору, а згодом пролягла чорною смугою смерті через найродючіші землі нашого краю, винищивши кілька поколінь українців.
Згадали також великого подвижника, якому багато завдячуємо відновленням пам’яті про штучний голод, історика Джеймса Мейса, і про впроваджену ним традицію запалення свічки пам’яті в четверту суботу листопада на спомин про загиблих. Ці люди – не просто жалобна статистика. Це – долі, які не розквітли любов’ю, життєвими звершеннями, дітьми. Це – втрачений потенціал великої країни.
Саме їм присвятили свої виступи керівник гуртка ЦКіДС Любомира Яремійчук та студенти Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Юлія Коропецька (ІС-18-1), Христина Бариляк (ФІЛ-20-1), Соломія Косович (ФІЛ-21-1), Яна Фуфалько (ФІЛ-21-2); Інституту нафтогазової інженерії Іван Косюк (ГР-20-2), Артур Ярощук (ВК-21-1), Олександр Середюк (ВК-21-1), Захар Тимків (НІТ-21-1); Інституту інформаційних технологій Наталія Магас (ІП-20-3). До заходу долучились проректор з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ Сергій Куровець і студенти інституту економіки та менеджменту (МН-19-1; МН-19-2; МНР-19-1; ОП-19-1; ПТ-19-1; ФН-20-1К), Інституту інформаційних технологій (ІП-21-1); Інституту гуманітарної підготовки та державного управління (ФІЛ-21-3;ФІЛ-18-1), а також Калуського коледжу права, економіки та інформаційних технологій (КІ-21-1).
Учасники години-реквієму разом переглянули уривки фільмів «Голодомор 1932-1933» й «Голод-33» за мотивами повісті «Жовтий князь» Василя Барки, слухали спогади очевидців, обговорювали книжки, присвячені цим моторошним сторінкам історії, зокрема йшлося про те, що Український інститут національної пам’яті в рамках інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору підготував нову збірку історій свідків геноциду “Пам’ять роду” та випустив відеоролик, що закликає віднаходити в сімейних архівах свідчення про ті часи. А також про Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що складається з 18 регіональних томів загальним обсягом понад 22 тисячі сторінок. До слова, список жертв, імена яких тут зібрано, не є вичерпним, бо робота зі встановлення масштабів Голодомору досі триває.
Присутні вшанували хвилиною мовчання тих, хто прийняв мученицьку голодну смерть на землі, завжди знаній як житниця Європи.
ЦКІДС ІФНТУНГ висловлює подяку за співпрацю автору відеоряду онлайн-події, провідному інженеру ЦКІДС Олексію Морозову, а також заступниці директора Інституту економіки та менеджменту Уляні Андрусів, в/о завідувачки кафедри обліку та оподаткування Інституту економіки та менеджменту Софії Кафці, доцентам кафедри суспільних наук Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Наталії Петруні –Пілявській та кафедри філології та перекладу Зоряні Шкутяк Інституту гуманітарної підготовки та державного управління.
Штучний Голодомор 1932-1933 років – злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців.
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв Голодомору. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день о 16годині відбувається всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті».
З метою вшанування 89-ої річниці Голодомору в Україні пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку-пам’ять «Голодомор – наша печаль і скорбота». А також запрошуємо на абонемент художньої літератури (к. 22, ІІ пов.) для детального ознайомлення з матеріалами наукових досліджень, з творами художньої літератури, свідченнями і спогадами очевидців.
В рамках відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору директором науково-технічної бібліотеки Романом Пуйдою на семінарському занятті з «Історії України та української культури» зі студентами груп МГТ-21, ТЗ-21, ТУ-21, АМ-21 проведено урок пам’яті.
Годиною-реквіємом «Нам пам'ять дивиться у вічі» відзначили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу сумну дату – річницю Голодоморів в Україні.
Факти трагедії, що розігралась у центрі Європи на початку ХХ століття й тривалий час замовчувалась, лише в 1990-х роках набули широкого розголосу й дали підстави стверджувати, що йшлося не про що інше, як про геноцид українського народу. Таке нищення національної пам’яті мало на меті формування світогляду майбутніх поколінь у тому річищі, якого йому надавала радянська пропаганда. Втім, як і створення певного іміджу СРСР на світовій арені: навіть нині цей геноцид визнають не всі країни, попри очевидні докази злочину, скоєного на державному рівні.
Але час ставить усе на свої місця. Й молоде покоління, що виросло в незалежній Україні, відновлює у своїх серцях пам’ять про закатованих голодом предків. Тому й студенти ІФНТУНГ сьогодні згадали їх по-своєму – так, з болем; так, з глибокою пошаною; але й з упевненістю, що подібне ніколи більше не повториться, бо вони – юне майбутнє нашої держави – цього не дозволять.
Студенти Інститутів гуманітарної підготовки та державного управління, нафтогазової інженерії, інформаційних технологій, економіки та менеджменту, Калуського коледжу права економіки та інформаційних технологій, зібрались онлайн під віртуальним дахом Центру культури і дозвілля студентів ІФНТУНГ, щоб поговорити про події недавньої, по суті, минувшини (адже досі живі очевидці тієї трагедії). Разом із заступником проректора з виховної роботи, доцентом кафедри суспільних наук Наталією Карабіновичвони перегорнули сторінки історії, що передувала Голодомору, а згодом пролягла чорною смугою смерті через найродючіші землі нашого краю, винищивши кілька поколінь українців.
Згадали також великого подвижника, якому багато завдячуємо відновленням пам’яті про штучний голод, історика Джеймса Мейса, і про впроваджену ним традицію запалення свічки пам’яті в четверту суботу листопада на спомин про загиблих. Ці люди – не просто жалобна статистика. Це – долі, які не розквітли любов’ю, життєвими звершеннями, дітьми. Це – втрачений потенціал великої країни.
аме їм присвятили свої виступи керівник гуртка ЦКіДС Любомира Яремійчук та студенти Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Юлія Коропецька (ІС-18-1), Христина Бариляк (ФІЛ-20-1), Соломія Косович (ФІЛ-21-1), Яна Фуфалько (ФІЛ-21-2); Інституту нафтогазової інженерії Іван Косюк (ГР-20-2), Артур Ярощук (ВК-21-1), Олександр Середюк (ВК-21-1), Захар Тимків (НІТ-21-1); Інституту інформаційних технологій Наталія Магас (ІП-20-3). До заходу долучились проректор з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ Сергій Куровець і студенти інституту економіки та менеджменту (МН-19-1; МН-19-2; МНР-19-1; ОП-19-1; ПТ-19-1; ФН-20-1К), Інституту інформаційних технологій (ІП-21-1); Інституту гуманітарної підготовки та державного управління (ФІЛ-21-3;ФІЛ-18-1), а також Калуського коледжу права, економіки та інформаційних технологій (КІ-21-1).
Учасники години-реквієму разом переглянули уривки фільмів «Голодомор 1932-1933» й «Голод-33» за мотивами повісті «Жовтий князь» Василя Барки, слухали спогади очевидців, обговорювали книжки, присвячені цим моторошним сторінкам історії, зокрема йшлося про те, що Український інститут національної пам’яті в рамках інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору підготував нову збірку історій свідків геноциду “Пам’ять роду” та випустив відеоролик, що закликає віднаходити в сімейних архівах свідчення про ті часи. А також про Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що складається з 18 регіональних томів загальним обсягом понад 22 тисячі сторінок. До слова, список жертв, імена яких тут зібрано, не є вичерпним, бо робота зі встановлення масштабів Голодомору досі триває.
Присутні вшанували хвилиною мовчання тих, хто прийняв мученицьку голодну смерть на землі, завжди знаній як житниця Європи.
ЦКІДС ІФНТУНГ висловлює подяку за співпрацю автору відеоряду онлайн-події, провідному інженеру ЦКІДС Олексію Морозову, а також заступниці директора Інституту економіки та менеджменту Уляні Андрусів, в/о завідувачки кафедри обліку та оподаткування Інституту економіки та менеджменту Софії Кафці, доцентам кафедри суспільних наук Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Наталії Петруні –Пілявській та кафедри філології та перекладу Зоряні Шкутяк Інституту гуманітарної підготовки та державного управління.
26 листопада на базі Одеського національного економічного університету відбувся національний семінар «Дуальна форма вищої освіти в Україні: виклики, проблеми запровадження та перспективи розвитку в рамках проєкту COOPERA».
Участь в національному семінарі прийняли представники МОН України, заклади вищої освіти, що відповідальні за впровадження пілотного проєкту з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, учасники робочих груп з реалізації проєкту COOPERA Erasmus+ “Інтеграція дуальної вищої освіти в Молдові та Україні”, підприємства, установи, організації, студенти та всі зацікавлені сторони.
На семінарі були обговорені наступні питання:
проблеми та можливості запровадження моделей дуальної освіти в закладах вищої освіти України;
вивчення провідного досвіду партнерів з країн ЄС з підготовки фахівців за дуальною формою навчання, зокрема в рамках проєкту COOPERA;
удосконалення законодавчого забезпечення запровадження дуальної форми навчання в закладах вищої освіти України;
погляд бізнесу до проблем та можливостей запровадження дуальної вищої освіти на підприємствах, установах, організаціях.
25.11.2021 рамках співпраці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу зГірничо-металургійною академією ім. Станіслава Сташіца (AGH) відбулась онлайн-лекція професора кафедри виробничих системфакультету механічної інженерії та робототехнікиМіхала Бембенека для викладачів та студентів-магістрів кафедри КМВ та НО інституту інженерної механіки. Кафедра КМВ активно співпрацює з Гірничо-металургійною академією імені Станіслава Сташіца (Республіка Польща). Щороку студенти другого рівня вищої освіти можуть здійснювати безкоштовне навчання за програмою подвійних дипломів в даній академії. Онлайн комунікація студентів з фахівцями провідного вузу Польщі сприяє обміну досвідом між викладачами та студентами учбових закладів, доступу магістрів до якісної освіти, можливості набуття відповідних вмінь та високого рівня знань, активізації наукових дискусій, процесу трансформації практичної інформації у знання, формуванню складних міжпредметних
компетенцій. Лекція проводилася українською мовою, що спростило сприйняття студентами нової інформації. Дякуємо Міхалу Бембенеку за змістовну та цікаву лекцію, сподіваємось на подальшу співпрацю в рамках програми міжнародної академічної мобільності Erasmus+.
