Прес-конференція ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігоря Чудика, що зібрала нині прикарпатських журналістів, стала відвертою розмовою про сучасний стан української енергетичної інфраструктури, перспективи її відновлення та ті кроки, які планує ІФНТУНГ, аби забезпечити державу інтелектуальними, професійними ресурсами для виходу на новий рівень розбудови галузі.

Новина дня - освітня програма "Національна безпека у сфері критичної енергетичної інфраструктури", яку заклад представив на ліцензування в Міністерстві освіти і науки України. Відзначимо, що це перша така освітня програма в Україні, і її відкриють саме в ІФНТУНГ, який системно працює над тим, щоб і освіта, і наука слугували становленню енергетичної незалежності України й забезпеченню сталого розвитку енергетики Європи.

Відповідаючи на запитання журналістів про особливості нової освітньої програми, ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик наголосив:

-Для утримання в максимально робочому стані тієї критичної інфраструктури, яка сьогодні є, для її відбудови та переходу на більш чисту відновлювальну енергетику з використанням у тому числі й вуглецевої енергетики необхідні фахівці, які мають бути підготовлені відповідно до вимог реалій часу. Сьогодні реалії часу – це військовий стан, загрози ззовні. На них потрібно дуже серйозно акцентувати увагу. Їх повинен враховувати інженер, керівник, той, хто управляє об’єктами енергетичної системи й певними секторами енергетики. Тож як університет, у якому працює кафедра військової підготовки, маючи досвід освітньо-наукової  роботи та співпраці в енергетичній інфраструктурі, поєднуючи ці елементи, ми подалися на ліцензування, очікуємо рішення і плануємо відкривати набір цього року.

Випускники цієї програми стануть спеціалістами у сфері енергетики, але з нахилом в царину управління й координації процесів, пов’язаних  із захистом, забезпеченням працездатності й швидкого відновлення, а також запобіганням загрозам терористичного  і геологічного характеру (йдеться про об’єкти нафтогазового комплексу), реагуванням на техногенні ризики й забезпеченням безперебійної роботи енергетичної системи держави. 

Ті, хто зацікавлений стати першими фахівцями у найнеобхіднішій сфері  економіки держави, цього року зможе податися на платну форму навчання. А вже наступного року керівництво ІФНТУНГ планує клопотати  перед МОН щодо виділення бюджетних місць.

Чітке розуміння перспективи таких спеціалістів дає поточна ситуація, яку Ігор Іванович охарактеризував так:

-Проблематика енергетики нині, мабуть, на другому місці після проблематики військової агресії. Вона надзвичайно глибока. Ми звернули увагу на її основні аспекти. Без енергетики не буде нормального функціонування економіки, нормального забезпечення Збройних сил України, і загалом буде дуже складна ситуація. Ми повинні мати сильну безпекову енергетичну доктрину, як США, Євросоюз, і в нашій державі вона має бути сформована. Багато зроблено, але щоб прогресувати в питанні енергетичної безпеки, потрібні висококваліфіковані кадри. Вони можуть бути підготовлені в нашому університеті, оскільки ми працювали на розвиток енергетичної безпеки, а тепер треба працювати на безпеку енергетики, розуміючи проблеми технологічного характеру, інформаційного середовища в енергетичній сфері, паралельно залучаючи до цього військових. Маємо пам’ятати, що Україна – потужний енергетичний центр Європи. У нас є надра,  ядерна енергетика, вітро- і сонячна генерація. Ви бачите, як активно ворог нищить цю енергетичну міць, бо розуміє, що це – наша велика геополітична вага у світі.

Журналістів у цьому контексті зацікавила й ОП «Реновація деталей машин та конструкцій» спеціальності 132-Матеріалознавство. Вона вже не є новинкою, але саме зараз опинилась на піку затребуваності на ринку праці. Ігор Чудик розповідає:

-У повоєнний час  реновація також матиме велике значення, оскільки багато об’єктів потребуватимуть відновлення. Для зміцнення нашої обороноздатності, для  відбудови й відновлення у повоєнний період дуже важливе питання підготовки інженерів, які саме володітимуть навиками реновації, впровадження у виробництво кращого іноземного досвіду й рухатимуть нашу економіку. Цього вже зараз  дуже потребує релокований бізнес у Калуші, Коломиї, Долині, в інших областях. І треба розуміти, що за війною прийде віднова, реновація.

Щодо найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів журналістів проінформував відповідальний секретар приймальної комісії ІФНТУНГ Олег Фафлей. Це знову ж таки ті спеціальності, на які лягатимуть основні відновлювальні роботи в державі –  енергетичні, а також  будівництво, інформаційні технології. 

Олег Ярославович наголосив і на активній співпраці ІФНТУНГ зі стейкхолдерами, які з нетерпінням чекають на своїх підприємствах не тільки випускників, але й студентів ІФНТУНГ:

-Дуже плідно ведеться така робота. З минулого року залучення партнерів активно розгортається. Практично всіх наших випускників ми забезпечуємо практичними навиками. Стейкхолдери беруть їх до себе, і навіть студентів бакалаврату з третього курсу залучають до роботи в різних сферах. Цей напрям розвивається дуже активно.

Також він ознайомив ЗМІ із нововведеннями та особливостями цьогорічної вступної кампанії, термінами вступу й актуальними освітніми програмами університету, 11 з яких – унікальні для Західного регіону.

Втім, унікальні не лише освітні програми, але й сама специфіка підготовки фахівців у стінах ІФНТУНГ.

-Вона не притаманна класичним та іншим ЗВО, - каже ректор університету Ігор Чудик. – Приміром, минулого року одна з потужних енергетичних компаній України взяла на дуальну форму навчання 48 наших студентів-бакалаврів, які, працюючи вахтовим методом по два тижні на роботі і два в аудиторіях, отримували фаховий досвід паралельно з навчанням і близько 15 тисяч гривень платні на руки. Плюс кращі з них отримували унікальну стипендіальну підтримку від групи компаній НАК «Нафтогаз» і ПАТ «Укрнафта» (4 – 5 тис. грн.),  до того ж і звичайну стипендію, і окремі стипендії від держави по 2,5 тис. грн. Деякі студенти так заробили 22 – 23 тис. грн. на місяць, навчаючись  стаціонарно. При чому будучи успішними студентами. І таких дедалі більше. Це відбувається через мобілізацію до ЗСУ працівників виробництв, які тепер шукають студентів з бажанням працювати.

Власне, це й зумовлює курс на утвердження ІФНТУНГ як енергетичного університету. За словами Ігоря Чудика, це означає створення середовища, яке стане основою для підготовки кадрів, проведення наукових досліджень і отримання проривних результатів у сфері енергетичної безпеки держави для перемоги, відбудови і виходу нашої держави на енергетичний ринок як країни, яка має  кадровий потенціал, освоює природні ресурси, створює систему технологій і відповідно продукує нові види енергії . 

Сьогодні продовження отримала ініціатива кафедри інженерії програмного забезпечення Інституту інформаційних технологій з проведення майстер-класів для молоді. Вперше захід «Майструємо Веб: Ваш перший крок до ІТ-кар’єри» відбувся для учнів 9-11 класів у День веб-майстра. Наступний крок кафедра інженерії програмногозапланувала за результатами «Технопікніка», який нещодавно масово та успішно відбувся в університеті. У рамках профорієнтаційної роботи було вирішено провести серію майстер-класів «Web-майстерня для коледжів», щоб залучити зацікавлену та активну молодь коледжів до веб-програмування, запропонувати можливість спробувати свої сили, зробити, можливо, перший крок до омріяного ІТ-фаху. 

Вітаючи амбітних учасників заходу – студентів 4-го курсу ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ», в.о. завідувача кафедри ІПЗ Вікторія БАНДУРА підкреслила важливість і актуальність web-програмування для сьогодення. Відтак під керівництвом досвідчених менторів – доц. кафедри ІПЗ Володимира КОРНУТИ та асист. кафедри ІПЗ Тараса ДМИТРИКА, учасники опановували нові знання та навики в сфері web-девелопменту.

Підбиваючи підсумки майстер-класу, директор ІІТ Володимир ПІХ вручив учасникам сертифікати.٭  

Організатори заходу пишаються кожним учасником майстер-класу та вірять у їхній потенціал стати справжніми професіоналами в галузі ІТ.

٭ Наявність сертифікату з МАЙСТЕР-КЛАСУ дозволить майбутньому студенту ІІТ та, зокрема,  спеціальності 121 – «Інженерія програмного забезпечення», отримати  додаткові бали до загального рейтингу студента. Цей рейтинг впливає на поточну статистику студента та в подальшому надає можливість переводу на державну форму навчання для здобувачів, котрі поступили на контрактну форму навчання по завершенню першого семестру. Студенти, які навчатимуться на державній формі, отримають перевагу у додаткових балах і посядуть перші позиції рейтингу для отримання академічної стипендії.

Фото-флешмоб до Дня Землі завершився урочистим врученням пам’ятних сувенірів учасникам, котрі надсилали свої світлини для публікації на сторінках ІФНТУНГ у соцмережах.

Нагадаємо, що тематика конкурсу передбачала не тільки увічнення на цифрових носіях природних красот рідного краю, але й можливість порушити екологічні проблеми, які хвилюють авторів. Такою учасницею флешмобу стала доцент кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці Галина Грицуляк, яка звернула увагу громадськості на агресивне розмноження борщівника Сосновського на українських теренах.

Ну, а відзначено було роботи фотоаматорів Гнатюк Аліни (ФІЛ-22-1, кафедра філології та перекладу); Маркович Єви-Марії (ЕКО-21-1 кафедра екології) ; Гетьман Тетяни (ІС-22-1, кафедра документознавства та інформаційної діяльності), а також Калити Марії, учениці Старунського ліцею, та Оленюк Руслани, учениці Старолисецького ліцею.

Цього разу учасники фото-флешмобу зібрались разом не віртуально, а офлайн у стінах Геологічного музею ІФНТУНГ, де змогли ознайомитись з його мінералогічною колекцією, отримати відзнаки і сфотографуватись разом із ректором університету Ігорем Чудиком, який, до слова, є великим шанувальником подорожей рідним краєм і також не минає нагоди зберегти на світлинах українські краєвиди. Тож подія зібрала однодумців.

Сподіваємось, коло поціновувачів природи та любителів фотографії тільки розширюватиметься і наступного разу ми побачимо ще більше яскравих і цікавих робіт.

Всім дякуємо за участь, вітаємо переможців і чекаємо на нові зустрічі!

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років» було дуже символічно відзначено в ІФНТУНГ спільним творчим вечором поета, члена Національної спілки письменників України, завідувача кафедри фізико-математичних наук, професора Василя Мойсишина й відомого музиканта та вокаліста, лауреата фестивалів «Червона рута», «Слов’янський базар», «Повстанським плаєм» Тараса Житинського.

В залі – студенти і їх наставники, митці й ті, хто ще недавно тримав зброю в руках, а нині повернувся до мирного життя… Слухачі такі різні, але такі однодумні у своїй тривозі за Батьківщину, у вболіванні за її долю.

Саме нею було пронизано всю імпрезу, зіткану з віршованих мандрів рідним краєм, з історії, перекладеної мовою поезії від давніх язичницьких часів і донині, з пісень – від козацьких дум і до сучасних воєнних. 

Власне, то була щира розмова з аудиторією про нашу минувшину, про яскравих особистостей, які свого часу творили вітчизняну культуру й науку, про їхню спадщину. А ще – повернення до нас цілого музичного пласту воєнних пісень, більшість з яких загубилися в коловороті радянської асиміляції.

Обидва митці мають що сказати з цього приводу, і з огляду на свої життєписи, і на досвід останніх років: Тарас Житинський – з репресованої родини українських патріотів, Василь Мойсишин – батько двох захисників сучасної України. Тож усім серцем відчувають пульс своєї Батьківщини. Тарас Петрович так каже про особливий зміст гасла Дня пам’яті:

-«Ніколи знову» – це для всього світу, де війну вже забули, А у нас вона триває, і наш одвічний ворог ніяк нам не дає її забути. Я з 2014 року їжджу на фронт  з концертами – не з автоматом, а з гітарою. Це моя зброя. І вже об’їздив Донеччину, Луганщину, Запорізьку область, Херсонщину – під самісінький Крим. Бачу, як багато відтоді змінилося. В 2014 році армія не мала ні зброї, ні амуніції, бо ж до цього все спродали. Натомість зараз маємо дійсно могутню армію і нас підтримує весь світ. Це також вперше. Адже раніше Україну ніхто ніколи не підтримував. А дух як був потужний, так і залишився. Я бачив людей, яким по 20 років, а вони – на фронті й для них Україна – понад усе.

З таких – і сини Василя Михайловича. Справжніми українцями виховав своїх дітей, виховує і студентів:

-Хочу, щоб вони розуміли, що йде війна. І завжди, коли закінчую курс математики, читаю своїм студентам В.Сосюру – «Любіть Україну!». Зараз це вдвічі актуальніше, ніж будь-коли. Адже ми дорослішаємо як нація. Думаю, після цих страшних випробувань у нас з’являться і україноцентричні політики, й україноцентричні бізнесмени, для яких гроші не будуть найважливішим у житті. Найважливіше – рідна земля.