В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбувся форум «Наука-бізнес-влада-громадянське суспільство: успішна взаємодія».

Форум, який зібрав представників владних структур, об’єднаних територіальних громад, адміністрації, директорів інститутів та науковців ІФНТУНГ, підприємців, став головним майданчиком зі створення комунікаційної платформи для пошуку рішень та практичних інструментів їх реалізації, спрямованих на ефективний розвиток громади, бізнесу, місцевого самоврядування, підтримку ветеранів війни та військовослужбовців з використанням досвіду, інфраструктури та освітньо-наукового потенціалу університету.

З ґрунтовної доповіді про роль та місце університету у функціонуванні комунікаційної платформи захід розпочав ректор ІФНТУНГ Ігор ЧУДИК. Він чітко окреслив стратегії та можливості університету в багатьох важливих питаннях: забезпечення затребуваними технічними та інженерними кадрами краю та країни для її відбудови та розбудови, застосування досвіду роботи з адаптації та перепідготовки військових та членів їх сімей, використання наукового потенціалу та розробок університету для підсилення територіальних громад, підтримка підприємств, релокованих, тощо.

На Форумі були представлені різні бачення щодо створення комунікаційної платформи, які були спрямовані на координації дій та визначення пріоритетів у її реалізації. Присутні заслухали та обговорили презентації директора обласного центру зайнятості Василя ЦИМБАЛЮКА («Реалії сучасного ринку праці. Основні напрямки роботи центру зайнятості: взаємодія з бізнесом, ОТГ та шукачами роботи. Програми для ветеранів війни та учасників бойових дій»), виконавчого директора МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» Ігоря МЕЛЬНИЧУКА («Стратегічне планування, як основа розвитку територіальних громад»), керівника Офісу проектів ІФНТУНГ Олега ЯЦЮКА («Потенціал та можливості університету в освітній та науковій площині для розвитку місцевого бізнесу та місцевого самоврядування. Центр сприяння бізнесу громад»), керівника навчально-наукового центру професійної підготовки та практики ІФНТУНГ Ігоря РОСИПАЙЛА («Виробничі професії та шлях до ефективної післявоєнної відбудови України. Центр професійної підготовки та практики. Створення індустріально-технологічного парку на базі університету»), голову профспілки працівників ІФНТУНГ та учасника бойових дій Олександра БІЛОЦЬКОГО (Презентація Центру підтримки військових, ветеранів війни та членів їх сімей. Реабілітація військових, ветеранів війни та їх родин. Рекреаційний потенціал університету, фізкультурно-оздоровчий комплекс. Освіта, перекваліфікація, соціальна адаптація») та директора Інституту гуманітарної підготовки та держаного управління Дмитра ДЗВІНЧУКА («Ефективність управління громадою – запорука її розвитку»).

Усі ідеї були слушні та на часі, а Форум попрацював дуже продуктивно.

Університетська спільнота та учасники Форуму сподіваються, що результати напрацювань – не за горами.

Наприкінці минулого року в Міністерстві економіки України озвучили перелік спеціальностей, які будуть найбільш потрібні нашій державі у найближчі 10 років. На провідних позиціях, зокрема, інженери та технічні спеціалісти для відновлення оборонно-промислового комплексу, випускники STEM-освіти (наука, технологія, інженерія, математика), фахівці енергетичної галузі, професіонали у будівельній галузі (архітектори, проектувальники, інженери). Висновки воєнного часу співвідносяться зі Стратегією розвитку вищої освіти в Україні, визначеною ще до повномасштабного російського вторгнення, коли йшлося про пріоритетне становище технічних та інженерних спеціальностей, котрі мають відповідати на виклики майбутнього, і про затребуваність фахівців, здатних проектувати, впроваджувати нові технології.

                Професії завтрашнього дня

Чому спостерігаємо саме таку тенденцію і що вона означає для здобувачів вищої освіти вже найближчим часом? Про це ми спитали академіка Національної академії наук України, екс-ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професора Євстахія Крижанівського.

-Такі висновки міністерства абсолютно логічні й цілком на часі, -  зауважує Євстахій Іванович. – Адже йдеться про спеціальності, які готують фахівців і ведуть дослідження в напрямку забезпечення різних галузей економіки України технічними засобами, машинами, обладнанням і всім необхідним для досягнення сталого розвитку країни. Будь-яка галузь не може розвиватись без машинобудування й відповідних технічних засобів. І будь-яку геніальну ідею можна реалізувати тільки за наявності належного обладнання.

А тепер, внаслідок війни, яка завдає країні колосальної шкоди, доведеться не просто відбудовувати знищене, а створювати на новій базі щось прогресивне й сучасне. Бо наука і технології пішли вперед. Яскравий приклад – нафтогазова галузь. У різні часи вона мала різні завдання. На початках – інтенсивний розвиток задля нарощування видобутку, що порушував закони природи. Але зараз маємо інші підходи до утворення вуглеводнів: раніше вважалось, що це – вичерпні джерела енергії, а зараз  виявлено багато родовищ, які вже декілька разів поновлювали свої первинні запаси в Чечні, Арабських Еміратах. Це пов’язано з глибинними процесами, які відбуваються в надрах Землі. В Україні низка родовищ стала нерентабельною й видобуток перервався, однак ми завдали Землі поранення, й рани кривавлять та завдають величезної екологічної шкоди. Тому необхідне регулювання відбору, відповідно до того, скільки вуглеводнів утворюється. Якщо хочемо, щоб на цій землі могли жити наступні покоління, мусимо діяти виважено, ґрунтуючись вже на нових знаннях, сформованих на основі фундаментальних досліджень у технічних спеціальностях.

                Незагоєні рани землі

-До слова,  ще не так давно велись бесіди про необхідність відмовитися від нафти й газу, однак зараз очевидно, що дуже важливо розвивати власний видобуток вуглеводнів, зокрема з огляду на те, що війна потребує не електромобілів, а військової техніки, яка працює на традиційних паливо-мастильних матеріалах. Отже, й без фахівців нафтогазової галузі не обійтись.

-Так і є. І ми маємо вуглеводні, , котрі витікають з уже завданих розробками ран землі і які мусимо постійно відбирати. Припиняти експлуатацію таких свердловин не можна: навіть будучи зацементованим,  потік міграції водню з надр не припиниться. Труба скородує  і він все одно вийде на поверхню. Так і з’являються нафтові плями, котрі розширюються й забруднюють довкілля. Якщо не зупинити цей процес, то підвищення температури на планеті неминуче. Зараз у світі над проблемою працюють великі наукові школи, і в ІФНТУНГ також триває великий комплекс досліджень.

Тому для нас очевидна перспектива економіки завтрашнього дня України, де саме технічні спеціальності й фундаментальні дослідження, спрямовані на розв’язання  технічних проблем, надзвичайно актуальні. Зокрема, з огляду на те, що станом на 2 січня 2023 року завдана росією шкода українській екології оцінювалась 35,3 млрд. доларів. Зараз цю цифру треба множити, мабуть, не на два, а більше. І для нас майбутня перспектива повернення до збалансованого цивілізованого світу – в розвитку точних наук і подоланні тих криз, з якими ми зіткнулись.

На це знадобиться чимало часу. Коли впала Берлінська стіна й Німеччина об’єдналась, то, попри високу культуру виробництва в східній частині , довелося величезні кошти вкласти в екологічні програми, аби очистити її до рівня західної. А в Україні при такій брутальній війні подібної роботи буде дуже багато, й проводити її повинні підготовлені фахівці, з відповідною кваліфікацією. Це мають бути випускники технічних ЗВО. Тож абсолютно зрозуміло, чому нині перевагу віддано саме технічним спеціальностям. На перспективи ІФНТУНГ за цих умов дивлюсь з оптимізмом, бо дослідження, які ми проводили впродовж багатьох років, зараз на часі. Ми повинні забезпечити енергетичну безпеку держави, прогресивне машинобудування, розробку надр без шкоди довкіллю, зменшити негативні впливи на екосистеми, тому такий університет має велике майбутнє – саме тут може бути розв’язана низка важливих  для країни проблем.

                Технічна освіта – відповідь на виклики часу

-Відбудова понищених війною територій ставить на порядок денний гостру гостру потребу в архітекторах, будівельниках, енергетиках тощо. Це характерно тільки для України чи подібна ситуація з технічними фахівцями в усьому світі?

-Це спостерігається скрізь. Кілька років тому, будучи в складі української делегації освітян у Німеччині, почув від колег з німецьких вишів, що технічні спеціальності у них мають проблему з набором студентів. І щоб цей дефіцит покрити вони організовують різні програми, конкурси, покликані залучати талановиту молодь зі Сходу Європи, зокрема з Польщі та України.

-Де ключ до подолання цієї проблеми?

-У створенні сприятливих умов. Адже була колись практика надання підвищених стипендій студентам найзатребуваніших спеціальностей, гарантії першого робочого місця, додаткових стипендій з підприємств-стейкхолдерів, які чекають їх в якості молодих фахівців. І треба враховувати: діти обирають те, що їм подобається. Мій батько був ковалем, я завжди з великим інтересом спостерігав його роботу в кузні, тому й вирішив обрати для себе механічний факультет. З татової сільської кузні виріс до академіка Національної академії наук , відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства. Але мої перші спостереження технологій роботи були саме в кузні. Вже будучи науковцем, на іншому рівні перевірив їх у лабораторіях. Якщо зі шкільної лави знайомити дітей з різними спеціальностями, активно вести неформальну профорієнтаційну роботу, знайомити їх з майбутніми професіями, вони ними обов’язково зацікавляться. Треба заохочувати талановитих дітей перспективою вищої заробітної платні й хорошої кар’єри.

 -Ви кажете про гарантію забезпечення першого робочого місця. Але вже зараз просто на підписанні угод про співпрацю між ІФНТУНГ і потужними підприємствами чуємо від стейкхолдерів прохання допомогти з кадрами для виробництва: вони чекають цих студентів уже з третього курсу. Тож проблема першого місця праці для них вирішена вже на студентській лаві.

-Справді, зараз відчутний кадровий голод на виробництві. Втім, не лише в Україні. Пригадую, як під час поїздки до Канади, в регіоні ближче до білих ведмедів, зустрів… випускників нашого вишу на нафтових розробках.

                Українці спроможні творити дива

-Напевно, зараз найбільшим стейкхолдером для університетів є держава, яку треба відновлювати, починаючи від розмінування й до запуску підприємств.

-Ви слушно нагадали про розмінування. От у мене зараз в аспірантурі вчиться підполковник, військовий. Тема його дисертації – вдосконалення засобів розмінування. Також на часі – розв’язанні проблеми поставок зерна: ви ж бачите, як нас блокують. Тому один із докторантів працює над темою транспортування стратегічних вантажів під час воєнного стану. Технічна наука моментально реагує на виклики часу. Відповідати на них можуть фахівці, які мають належну освіту, отриману у відповідному університеті. Тому про що б ми з вами не вели мову, все одно приходимо до вищої школи, де, зрештою, можемо вирішити будь-яку проблему. Не дарма у світі базові наукові центри  знаходяться в університетах: саме тут сконцентровано інтелектуальний потенціал, який можна спрямовувати на розв’язання ключових проблем держави. Приміром, 12 робіт, виконаних в ІФНТУНГ, удостоєні державної премії в галузі науки і техніки. Зараз маємо на базі нашого вишу Технопарк, засновниками якого стали ІФНТУНГ, Інститут електрозварювання ім. Патона, Інститут надтвердих матеріалів ім. Бакуля, Фізико-механічний інститут ім. Карпенка, Інститут геологічних наук, і ми в комплексі вирішуємо питання, що виносяться на порядок денний. В  такому поєднанні освіти й науки – запорука нашого розвитку. Адже ніколи без наукової бази не сформується серйозний фахівець-інженер: переказування матеріалу за підручником – це рівень професійно-технічного училища, натомість його демонстрація на результатах власних досліджень в лабораторіях  – це велика спонука студента до росту.

-Ми зараз здебільшого говоримо про економіку країни, але фахівців технічних спеціальностей гостро потребує й армія. Війна зараз високотехнологічна.

-Будь-яка технологія, будь-який процес можуть бути реалізовані за наявності відповідної техніки. А створювати й обслуговувати її має випускник технічного вишу. Тому міністерство бере правильний курс. Я налаштований дуже оптимістично. Українці спроможні творити справжні дива. Хай би що там говорили про Рентгена- Нобелівського лауреата, але ж  винахід зробив Іван Пулюй. Великі базові фундаментальні дослідження механіки руйнування здійснив Степан Тимошенко. Так, він мігрував до США, але це наш, українець. Перший штучний супутник Землі виготовлений в Дніпропетровську. І Сергій Корольов – наш. Ледь не в усіх великих наукових відкриттях бачимо наших земляків. Просто умови такі були, що тривалий час не мали своєї держави, й інші приписували собі наші здобутки. Зараз, дасть Бог, війна закінчиться, й віднова України відбудеться швидко. Бо в екстремальних умовах людина може здолати такий високий бар’єр, який зазвичай не перестрибнути. Думаю, так станеться і з нашою державою.

В Краківській гірничо-металургійній академії імені Станіслава Сташица (AGH) завершився ІІІ Міжнародний тиждень навчання персоналу (3rd International Staff Week AGH University of Krakow), що проходив в рамках програми мобільності у вищій освіті студентів та персоналу Еразмус+. До заходу, серед університетів-учасників з 19 країн світу, долучилась й делегація Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу у складі – директора Інституту нафтогазової інженерії, проф. Олега ВИТЯЗЯ та директора Центру міжнародного співробітництва та проєктної діяльності, проф.  Руслана РАЧКЕВИЧА.

Програма міжнародного форуму була цікавою і насиченою різними заходами та зустрічами. З вітальною промовою до присутніх звернувся проректор зі співробітництва AGH професор Рафал ВІШНЬОВСЬКИЙ. Цікавими були презентації заступника директора Центру міжнародної діяльності AGH Павла СВЄРКА та керівниці відділу міжнародних угод і проєктів Олександри ПЕРКІНС-ОЛЄШКОВИЧ, в яких вони розповіли про багаторічний досвід участі польського університету в Еразмусі, мотивацію, інновації та переваги програми.

Для учасників міжнародного заходу були організовані цікаві екскурсії в лабораторії Факультету Буріння, нафти і газу та міжнародний Центр матеріалознавства, де вони мали можливість ознайомитися з роботою сучасного електронного мікроскопа.

В рамках програми Erasmus+ KA171 представники університету –  проф. ВИТЯЗЬ О. Ю. та проф. РАЧКЕВИЧ Р. В. провели зустрічі з представниками адміністрації  факультету Буріння, нафти і газу AGH, а також прочитали лекції польським студентам.

Представники ІФНТУНГ також брали активну участь в різноманітних  семінарах та воркшопах, зокрема «Erasmus+ Capacity Building for Higher Education action» та «Writing for Publication».

Участь в 3-му міжнародному тижні навчання персоналу Еразмус+ – це нові знайомства з представниками кращих університетів Європи та світу, можливість навчитись працювати в міжнародній команді, можливість обмінюватись досвідом та успішними практиками з колегами задля розвитку університету і впровадження інновацій.

Програма подвійних дипломів, яка має тривалу історію реалізації в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу й польській AGH, знайшла своє продовження і в цьогорічному захисті дипломних робіт. Польською мовою їх захищали студенти спеціальності 185 ОПП "Обладнання нафтових і газових промислів". Екзаменаційна комісія у складі проф. Любомира Романишина та проф. Міхала Бембенека, проф. Яцека Фелікса, проф. Пьотра Кіпчака працювала в очно-дистанційному форматі, а на захист до ІФНТУНГ приїхав проф. Міхал Бембенек.

Слід зазначити, що хорошою путівкою в професійне життя для наших випускників є не тільки програма подвійних дипломів, але й дуальна форма освіти, яка дає їм можливість своєчасно закріпитися на ринку праці. Передусім, це стосується представників технічних спеціальностей, які зараз найбільше затребувані: цих студентів роботодавці чекають на своїх підприємствах вже з ІІІ курсу.

Високою актуальністю щодо енергетичної стійкості та безпеки, енергомодернізації, зменшення ненормативних втрат та використання відновлювальних джерел енергії відрізнялися магістерські роботи випускників кафедри енергетичного менеджменту та технічної діагностики, котрі навчаються за освітньою програмою «Енергетичний менеджмент» (гр. ЕТМм-22-1, ЕТМм-22-2). Більшість вихованців цієї кафедри вже працюють у сфері енергетики. Відповідно, магістерські роботи максимально прив’язані до практичних задач. Очолила екзаменаційну комісію провідний спеціаліст відділу сталого енергетичного розвитку та адаптації до змін клімату Долинської міської ради, яка є магістеркою першого випуску освітньої програми «Енергетичний менеджмент» (2017) Сніжана Долішня.

Також неабияке практичне значення мають напрацювання магістрів кафедри філології та перекладу, котрі навчались за освітньою програмою «Германська філологія, усний та письмовий переклад з англійської мови, викладання англійської та німецької мов» спеціальності 035 Філологія. Теми їхніх робіт стосувались дослідження науково-технічної літератури, термінології, галузевого перекладу тощо. Не оминули випускники й політичну та воєнно-політичну тематику. Вони провели лінгвістичний та перекладацький аналіз промов сучасних політичних лідерів та концепту «російсько-українська війна». Частина досліджень базувалась на проєктах, у яких студенти брали участь під час навчання, зокрема, спільному з кафедрою військової підготовки ІФНТУНГ перекладі «Стандарту НАТО».

Також підсумки свого навчання в магістратурі підбили випускники кафедри прикладної економіки ІФНТУНГ, котрі здобували освіту за програмою «Бізнес-економіка». На них чекає великий обсяг праці в царині розвитку української економіки, котра, попри війну, працює й обіцяє зробити значний ривок у повоєнний період.