ШІКАІА ЕЛІАС КЛАУДІУ (ЦМО)
ШІКАІА ЕЛІАС КЛАУДІУ (Ангола) - студент Центру міжнародної освіти ІФНТУНГ, напрям підготовки «Нафтогазова справа», група НСіа-15-1.
ШІКАІА ЕЛІАС КЛАУДІУ (Ангола) - студент Центру міжнародної освіти ІФНТУНГ, напрям підготовки «Нафтогазова справа», група НСіа-15-1.
Абдалкадір Самранг Смко Абдал - студент Центру міжнародної освіти ІФНТУНГ, напрям підготовки «Нафтогазова справа», група НСіа-15-1
Григорій Стахів - студент Інституту архітектури, будівництва та енергетики, група ЕТСм-18-1.
Цей серйозний та врівноважений юнак здається встигає завжди бути в потрібному місці в потрібний час. Ще б пак! Пунктуальність – то його стиль життя та запорука успіху:
Грант Бен На-Снох (Ben Na-snoh Grant) (Ліберія) - студент Центру міжнародної освіти ІФНТУНГ, напрям підготовки «Нафтогазова справа», група НСіа-15-1.
Прикарпатське село Старуня – дивовижне місце, якому пощастило опинитися на карті України. Воно славиться своєю унікальною місцевістю, мальовничими краєвидами та вражаючими пам’ятками природи. Це незвичайне й обдароване природою місце уже давно приваблює науковців, археологів і палеонтологів, адже саме тут, на площі у 60 гектарів, поєднані родовища нафти, солей та озокериту (гірського воску), поклади якого у світі одиниці. Так, у 1907 році, під час видобування озокериту, в шахті були знайдені природно законсервовані залишки мамонта та волохатого носорога. Згодом, у 1929 році, був знайдений ще один носоріг, а також рештки інших тварин. Наукова цінність цих знахідок полягає у тому, що в озокеритових пластах соляного озера туші тварин забальзамувалися і зберегли свою цілісність разом з м’якими тканинами (саме властивості озокериту стали запорукою збереження знайдених прадавніх тварин у ґрунт).
Унікальне поєднання родовищ, всесвітньовідоме місце викопної фауни волохатих носорогів, мамонтів й інших тварин, які проживали в Льодовиковому періоді (10-46 тис. р. тому), а також грязьовий вулкан, який виник поряд з природним нафтово-озокеритовим озером у 1977 році, зробили Старуню всесвітньовідомим науковим феноменом!
Відзначимо, що науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Завдяки їм прикарпатське село було затверджено як геологічну пам’ятку загальнодержавного значення. Так, дослідження відомого українського вченого, доктора геолого-мінералогічних наук, професора кафедри екології Олега Адаменка, який понад 40 років вивчає таємниці цієї місцевості, доводять, що Старунський науковий феномен є унікальним: «Це свого роду історико-геологічний репер, який дозволяє хронологічно відновити історію та коливання кліматів у нашому регіоні, пояснити існування на цих територіях відповідної флори і фауни». Окрім того, науковці не лише в Україні, а й в інших державах переконані: під Старунею й до сьогодні зберігається ще багато світових знахідок, аж до останків прадавньої людини.
Такі знахідки й припущення сколихнули громадськість. Відділ інформації та зв’язків з громадськістю ІФНТУНГ зацікавив і переконав адміністрацію каналу 1+1 в перспективності та доцільності передачі про вражаючі знахідки та майбутні відкриття світового масштабу в Старуні, а також надав всі необхідні інформаційні матеріали. В результаті, у квітні 2019 року знімальна група 1+1 взялась поновити дослідження столітньої давнини та розкрити таємниці Льодовикового періоду. Науковим консультантом документального серіалу став професор кафедри екології Олег Адаменко.
Після трьох місяців клопіткої роботи, на початку липня стартувала прем'єра документального спецпроекту «Україна Льодовикового періоду». Автором п’ятисерійного циклу стала кореспондентка ТСН Алла Пасс. Оператор – Роман Дутчак, редактор – заступник директора департаменту новин з нових форматів Ольга Кашпор, головний режисер – Олеся Коваленко.
Зйомки документального проекту проходили не тільки в Україні, але й в Італії та Польщі. Зокрема, знімальна група ТСН побувала в Південно-Тирольському музеї археології, де зберігається мумія Етці – людини, яка більше як 5 тис. р. тому замерзла в Альпах. Зараз вона, у відповідних умовах, зберігається в маленькому містечку Больцано (Італія), яке щороку зустрічає тисячі зацікавлених туристів.
Слід відзначити, що потенціал Старунського наукового феномену далеко не вичерпаний. Адже, як свідчать дослідження, цілком можливо, що в цій унікальній місцевості можна віднайти рештки, а якщо пощастить, то й забальзамовані тіла наших пращурів – кроманьйонців. Тож Старуня чекає на майбутніх дослідників!
А чи вдасться команді ТСН розкрити доісторичні таємниці, які здатні перетворити українську Старуню на туристичну Мекку, а також поновити наукові дослідження, спрямовані на пошуки інших знахідок – дивіться в спецпроекті.
Про результати наукових досліджень у Старуні вчених університету – Старуня: Парк Льодовикового періоду. Україна ЧЕКАЄ НА СВОГО ГЕНРІХА ШЛІМАНА ЧИ ІЛОНА МАСКА





ІВАНГА КРІСТ НЕСЛІ ХЕДНЕР (Конго) - студент Центру міжнародної освіти ІФНТУНГ, напрям підготовки «Нафтогазова справа», група НСіа-15-1

Спеціальність: G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка»
Більше інформації...

Спеціальність: F3 «Комп'ютерні науки»

Спеціальність: G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка»

Спеціальність: F2 «Інженерія програмного забезпечення»
Кваліфікація: бакалавр з інженерії програмного забезпечення (Bachelor of Software Engineering)

Спеціальність: F7 «Комп'ютерна інженерія»
Кваліфікація: бакалавр з комп’ютерної інженерії (Bachelor of Computer Engineering)

Спеціальність: F6 «Інформаційні системи і технології»
Кваліфікація: Бакалавр з інформаційних систем та технологій (Bachelor of Information Systems and Technology)

Спеціальність: F2 «Інженерія програмного забезпечення»
Кваліфікація: магістр з інженерії програмного забезпечення (Master of Software Engineering)

Спеціальність: F7 «Комп'ютерна інженерія»
Кваліфікація: магістр з комп’ютерної інженерії (Master of Computer Engineering)

Спеціальність: G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка»
Іванна Дудій - студентка Інституту гуманітарної підготовки та державного управління, група ІСм-18-1.
25 та 26 червня 2019 р. на кафедрі філології та перекладу відбувався захист дипломних робіт студентами групи ПФ-15-1.
Студенти блискуче представили Державній екзаменаційній комісії результати своїх наукових досліджень, що підсумували роки кропіткої праці. Тематика робіт була надзвичайно різноманітною та відзначалась науковою новизною (дослідження з лексикології, перекладознавства, стилістики, дискурсології).
Зокрема, були розглянуті такі перекладознавчі та лінгвістичні аспекти: термінологічні системи англійської мови у фінансово-економічній галузі, особливості функціонування та перекладу етнолексики, комп’ютерного сленгу, неологізмів, просторічної лексики та фразеології просторіччя, лінгвокультурні особливості шекспірівського дискурсу, стилістичні аспекти англомовного футбольного репортажу тощо.
Члени Державної екзаменаційної комісії високо оцінили результати наукових розвідок та їхню кваліфіковану презентацію: усі 15 здобувачів отримали оцінку «відмінно».
Голова комісії, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавства ІФНМУ Гуцол Марія Іванівна відзначила високий рівень підготовки наших випускників, розмаїття та актуальність досліджуваних тем, використання сучасних методів досліджень.
Завідувач кафедри проф. Когут Оксана Володимирівна, керівники наукових робіт та увесь колектив кафедри вітають своїх випускників та бажають подальших успіхів та чудового літнього відпочинку!
Вітаємо студентів групи ПФ-15-1 Ярославцеву Марину, Керничну Марію та Михайлів Катерину з успішним захистом бакалаврських робіт!
Захист відбувся 24 червня 2019 р. у рамках пілотного проекту спільно з кафедрою метрології та інформаційно-вимірювальної техніки. Наші випускниці представили повнотекстовий переклад англійською мовою наукових досліджень своїх колег із технічної спеціальності та здійснили лінгвістичний аналіз - досліджували терміносистеми галузі в англійській й українській мовах та перекладацькі трансформації.
Бажаємо нашим випускникам успіхів у навчанні в магістратурі та подальшого професійного зростання!!!