Лабораторне обладнання представлено засобами розроблення та відлагодження мікроконтролерів:

- сімейство 8-розрядних процесорів IntelMCS8051;

- родини 8-розрядних процесорів AVR (ATMega2560, ATmega328);

- 32-розрядного процесора ARM Cortex M-3 STM32F103C8T6.

Обладнання для проведення лабораторних робіт

Лабораторний практикум проводять фронтальним методом на восьми робочих місцях. Широкий асортимент модулів дозволяє креативно підійти до дослідження як самих мікроконтролерів, так і сучасних периферійних пристроїв систем контролю та керування.

Перелік базових лабораторних робіт:

1. Проєктування та дослідження роботи нічного датчика руху.

2. Проєктування та дослідження роботи сигналізатора температури.

3. Проєктування та дослідження роботи пожежної сигналізації.

4. Проєктування та дослідження роботи ультра-звукового парктроніка.

5. Проєктування та дослідження роботи метеостанції.

6. Проєктування та дослідження роботи LCD станції.

У 2023/2024 н.р. лабораторія Мікроконтролери буде доповнена роботами маніпуляторами.

Роботи маніпулятори бутуть управлятись також за допомогою обладнання фірми Emerson.

Знання та практичні навички, набуті з дисципліни  активно застосовують для розроблення реальних курсових робіт/проектів та дипломних проектів.

Основним елементом лабораторії являється навчальний комплекс "Cactus"

Комплекс "Cactus"

​​​​​​​

Загальний вигляд лабораторії

На сьогодні спостерігається зростання популярності, поряд з очною формою навчання, дистанційного навчання (ДН), що оптимізує навчальний процес і надає студенту можливість постійного доступу до навчальних матеріалів  та можливістю спілкування із викладачем не тільки очно, а й on-line через Internet за своїм місцем проживання чи з робочого місця. Одначе впровадження ДН для технічних спеціальностей за умови забезпечення якості підготовки натикається на складності, адже практична складова є важливою складовою професійної підготовки студентів. Практична підготовка здебільшого реалізується за допомогою лабораторних (ЛР) та практичних робіт.

Лабораторний практикум можна проводити очно у обладнаних навчальних лабораторіях, дистанційно з використанням відповідних емуляторів, тренажерів, віртуальних лабораторій або за змішаною схемою. Останній варіант можна реалізувати шляхом автоматизованого лабораторного практикуму з віддаленим доступом. Дана ідея  закладена та реалізована на автоматизованому обладнанні лабораторії «Технічні засоби автоматизації» кафедри АКІТ, впровадженої в навчальний процес у 2015 році за результатами дипломного та курсового проектування. Структура лабораторії з можливістю дистанційного доступу  представлена на рисунку1.

Автоматизована лабораторія збудована за ієрархічним принципом. На нижньому рівні знаходяться лабораторні стенди з досліджуваним обладнанням, яке об’єднано промисловою мережею RS-485 з протоколом ModbusRTU в межах кожного стенда, а в разі необхідності і в межах всієї лабораторії. До цієї мережі підключаються АРМи дослідника через відповідні мережеві засоби. З іншого боку АРМи об’єднані інформаційною мережею Ethernetз виходом через корпоративну мережу університету в глобальну мережу Internet.

Рисунок 1 – Автоматизована навчальна лабораторія з віддаленим доступом

Налаштування, параметризація та натурні дослідження на лабораторному обладнанні проводиться з АРМ-дослідника через програмні компоненти MIC-registrator, MIC-configurator, SCADA «VISUALINTELLECT» та Альфа підприємства «Мікрол». В SCADA створені об’єктні вікна і віртуальні панелі керування та візуалізації процесу досліджень. При очній формі навчання студенти виконують лабораторні роботи безпосередньо на обладнанні лабораторії з використанням також місцевих органів управління передньої панелі стендів.

Дистанційне виконання лабораторних робіт на автоматизованих установках можливе через мережу Internet з використанням програмного продукту ТeamViewer, який забезпечує повне перехоплення потрібного АРМу в лабораторії. Дистанційно, з будь-якого місця де є доступ до глобальної мережі, користувач має доступ до робочого столу АРМ з можливістю роботи у всіх спеціальних програмних компонентах робочої станції. Таким чином, симулюється режим безпосередньої роботи у лабораторії. Для цього необхідно запустити ТeamViewer на локальному та віддаленому робочому місці і обмінятись ID-кодами та паролями. Відчуття реальності виконання ЛР доповнює установлена у лабораторії web-камера, яка забезпечує демонстрацію роботи обладнання в реальному часі. ТeamViewer допускає роботу в режимі конференції, коли декілька віддалених користувачів можуть спостерігати за ходом  виконання ЛР з правом переходу ролі виконавця.

Таким чином, сучасні інформаційні технології дозволяють підтримати якість освіти як при очному так і при дистанційному навчанні, ефективно використовувати унікальне та дороге лабораторне обладнання, а головне, підвищує практичну підготовку фахівців з автоматизації.

                              Мікропроцесорні регулятори          Засоби сигналізації та блокування    Задатчики та підсилювачі потужності

                                                                                      ​​​​​​​

                             Керування трикоординатним                 Системи пневмоавтоматики з             Системи пневмоавтоматики з

                                           маніпулятором                                контролерним керуванням               мікропроцесорним керуванням​​​​​​​​​​​​​​

                    ​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​

                                                                 Технологічні індикатори та                        Аналітичні прилади та

                                                                    нормалізатори сигналів                             таймери-лічильники

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед навчальним процесом в університеті ряд завдань з підготовки фахівців з автоматизації котрі могли б критично мислити, уміли побачити і долати  непередбачувані проблеми, що виникають у реальному житті, шляхом використання сучасних технологій та вмінь працювати з інформацією, самостійно підвищувати  свій інтелект.

Сьогодні в освіті широко впроваджують технології навчання з використанням інформаційних систем та сучасних засобів комунікації. Основою для впровадження сучасних технологій навчання є розгалужена інформаційна мережа, яка охоплює всі аспекти навчального процесу та функціонування кафедри. Структура інформаційної системи кафедри АКІТ приведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Структура інформаційної системи кафедри АКІТ

Всі лабораторії та навчальні аудиторії кафедри під’єднані до загальної  інформаційної мережі, яка є розгалуженням корпоративної мережі університету. Дротові лінії Ethernet через відповідні комутатори  об’єднують комп’ютерне обладнання  навчальних лабораторій і робочих місць викладачів та персоналу кафедри. Уся площа кафедри охоплена бездротовою WI-FI мережею, що дозволяє під’єднуватись до Ethernet через мобільні засоби комунікації (телефони, планшети, ноутбуки).

Дана структура інформаційної системи дозволяє створити апаратну основу інформатизації навчального процесу. Важливою частиною інформаційних технологій є оптимізоване програмне забезпечення (ПЗ) системи. Слід розрізняти базове та спеціалізоване ПЗ. Мінімальний базовий набір включає - операційну оболонку Windows, пакет Microsoft Offiсе, утиліти для роботи з різними текстовими форматами, мережеві браузери тощо. Спеціальне ПЗ орієнтоване на специфіку підготовки фахівців з  автоматизації та комп’ютерно-інтегрованого управління. Найважливішими програмними продуктами є:

- IDE системи розробки та моделювання систем на однокристальних мікроконтролерах (IDEArduino, Proteus);

- Пакет моделювання елементів та систем пневмоавтоматики (FluidSimFesto);

- Загальний інженерний  пакет математичної обробки результатів досліджень та моделювання (Mathcad);

- Потужний пакет математичного моделювання традиційних АСК та систем з технологіями штучного інтелекту (Matlab-Simulink);

- Пакети програмування промислових контролерів (Альфа, RSLogic тощо);

- SCADA-пакети програмування робочих станцій систем керування.

Наявність інформаційної мережі лабораторій та кафедри, автоматизованих стендів та керованих об’єктів дозволяє реалізувати WEB-технології дистанційного навчання на реальному лабораторному обладнанні, що суттєво покращує практичну підготовку фахівців з автоматизації.

Положення про кафедру автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Науково-дослідна робота (НДР) кафедри пройшла два періоди розвитку: перші 25 років були пов’язані, як зазначено вище з традиційним напрямом автоматизації технологічних процесів, а останні 25 років – з автоматизацією технологічних процесів буріння, видобування, транспортування і зберігання нафти і газу на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій.
НДР у галузі автоматизації технологічних процесів у нафтовій і газовій промисловості на кафедрі в 1968-1983 р.р. здійснено у двох напрямах: створення необхідних технічних засобів автоматизації, передусім пристроїв контролю (Бродин І.С., Бестелесний А.Г., Кукурудз С.Ф., Кісіль І.С., Шаповал О.А., Горбійчук М.І., Заміховський Л.М., Дранчук М.М., Саух М.М., Криничний П.Я., Чистяков В.І., Кравець Т.С., Когуч Я.Р., Богданов Ю.О., Когутяк М.І., Петренко В.П., Локотош Б.М., Семенцов Г.Н.) та створення і впровадження систем автоматизації (Зельцер С.П., Ставкін В.П., Горбійчук М.І., Телишева Т.О., Локотош Б.М., Семенцов Г.Н. та ін.).
Основний напрям НДР кафедри був спрямований на розроблення систем точного вимірювання витрат газу під час транспортування на магістральних газопроводах (створена галузева науково-дослідна лабораторія ГНДЛ-5, Бродин І.С.); систем оперативного оптимального управління процесом поглиблення свердловин (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.І., Кукурудз С.Ф., Телишева Т.О.); інтегральних показників ефективності систем автоматичного управління і прогнозування ефективності автоматизації (Зельцер С.П.); систем пневмоавтоматики (Локотош Б.М., Зевелев А.Я., Блінов В.І. Синявський Р.А., Петренко В.П.); проблемно-орієнтованих комплексів для автоматизації обробки інформації при експериментальних дослідженнях (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.І., Саух М.М., Когуч Я.Р.); математичного й інформаційного забезпечення АСК ТП буріння (Семенцов Г.Н., Горбійчук М.М., Саух М.М.); систем контролю показників зношення доліт, пристрою для раціонального відпрацювання доліт, комплекс приладів для реєстрування параметрів режиму електробуріння (Бестелесний А.Г., Шаповал О.А., Заміховський Л.М., Кукурудз С.Ф., Горбійчук М.І., Семенцов Г.Н.); розроблення пристроїв для визначення поверхневого натягу поверхнево-активних речовин на технологічному потоку (Дранчук М.М., Кісіль І.С.). Основні розробки виконпно для підприємств нафтової і газової промисловості: Долинського УБР об’єднання «Укрнафта», Надвірнянського НПЗ, Надвірнянського УБР та ін.
На основі комплексних досліджень закономірностей технологічних процесів та розроблення ефективних систем управління ними і технічних засобів автоматизації науковці кафедри заклали основи щодо системного підходу до створення автоматизованих систем управління технологічними процесами у нафтовій і газовій промисловості. За наказами Мінвузу СРСР № 583 від 05.08.1986 р. і Мінвузу УРСР від 10.09.1986 р. щодо створення науково-технічної програми на 1986-1990 роки «Автоматизовані системи наукових досліджень (АСНІ)» кафедра здійснювала наукове керівництво розробленням сучасних автоматизованих систем контролю й оптимального керування процесом буріння нафтових і газових свердловин. Безпосередньо кафедра удосконалювала газокаротажну станцію АГКС-ЦАЦ (Когуч Я.Р., Телишева Т.О., Юдін С.В., Матіїв Д.М.); мікроконтролер для управління процесом буріння (Горбійчук М.І., Телишева Т.О.); систему контролю АВУБ «Карпати» (Горбійчук М.І., Когуч Я.Р., Юдін С.В.); комп’ютеризовану систему збору й обробки технологічної інформації СОТІ-2М (Горбійчук М.І.,Когуч Я.Р., Юдін С.В.); програмне забезпечення задачі оптимізації управління процесом поглиблення свердловин (Горбійчук М.І., Юдін С.В.). Були розроблені метод оперативного вибору параметрів режиму буріння при роторному способі буріння, метод і пристрій оперативного контролю відпрацюванням доліт; часу, що витрачається на метр проходки; показника d-експоненти, меж пластів гірських порід (Горбійчук М.І., Когуч Я.Р., Юдін С.В., Когутяк М.І., Петренко В.П.). За замовленням Дрогобицького долотного заводу кафедра розробила і впровадила у виробництво систему автоматизації процесу дослідження доліт різних типорозмірів.
Показниками плідної науково-дослідної роботи кафедри за час її існування є підготовка і захист трьох докторських (Семенцов Г. Н., Бродин І. С., Горбійчук М. І.) і понад30 кандидатських дисертацій, отримано понад 50 авторських свідоцтв та патентів, публікація навчальних посібників та понад 3000 статей і тез виступів на наукових конференціях. Для виконання цих робіт, окрім співробітників кафедри, широко залучалися студенти. На основі використаних матеріалів їх науково-дослідні роботи та дипломні проекти брали участь у конкурсах, де займали призові місця, нагороджені дипломами.
Колективом кафедри у 1968-2018 р.р. проведена велика робота з впровадження наукових розробок у виробництво. Основними з них є:
– пристрої для завантаження електродвигунів бурових установок БУ 2500 ЕП, БУ 2500 ДЕП (1984 р.);
– пристрої контролю параметрів випробування шарошкових доліт на Дрогобицькому долотному заводі (1988 р.);
– програмний модуль для визначення оптимального осьового навантаження на долото за критерієм «мінімум витрат метра проходки» (інв. № Гос.ФАП 5087000945- Київ, 1987 р.);
– моделі, метод, а також алгоритмічне і програмне забезпечення автоматичного антипомпажного регулювання і захисту компресора ДСК ПСГ «Більче-Волиця», КС «Рогатин» (2008 р.);
– підсистема автоматичної ідентифікації помпажних характеристик відцентрових нагнітачів ГПА з газотурбінним приводом у складі САК ГПА, що впроваджена на ДКС «Дашава», ДКС «Більче-Волиця» (2011 р.).
Впровадження нових технічних засобів контролю й управління дало змогу вперше в історії розвитку автоматизації нафтової і газової промисловості реалізувати досконалі й ефективні алгоритми та методи управління у межах можливостей сучасних комп’ютерно-інтегрованих систем.
В ІФНТУНГ функціонує спеціалізована вчена рада Д 20.052.03, яка приймає захисти кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності 05.13.07 – Автоматизація процесів керування, членом якої є професор, д.т.н. Семенцов Г.Н. і випускники кафедри – професор, д.т.н. Горбійчук М.І., професор, д.т.н. Райтер П.М.
Ідейно-виховна робота:
Наше гасло: «Ми – народ, Ми – єдиний народ, Ми – українці, Ми робимо все для України» ! Слава України ! Героям слава !
Навчальна робота:
Забезпечити виконання стандарту спеціальності 151 – «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» і формування спеціальних компетенцій:
1. Здатність застосовувати базові знання фундаментальних розділів математики в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом відповідної галузі знань, здатність використовувати математичні методи в обраній професії.
2. Здатність застосовувати базові знання, як мінімум, з загальної фізики, електротехніки, електроніки і мікропроцесорної техніки, в обсязі, необхідному для забезпечення інженерної підготовки з обраної професії.
3. Здатність демонструвати вільне володіння базовими знаннями і практичними навичками в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, мати навички програмування і роботи в комп’ютерних мережах.
4. Здатність виконувати аналіз об’єктів автоматизації; вміти вибирати параметри контролю та керування на основі технічних характеристик, конструктивних особливостей та режимів роботи обладнання.
5. Здатність застосовувати методи теорії автоматичного керування, системного аналізу та числових методів для розроблення математичних моделей автоматизованих систем для аналізу якості їх функціонування із використанням новітніх комп’ютерних технологій.
6. Здатність демонструвати знання методів ідентифікації об’єктів, побудови їх математичних моделей та моделей систем керування, дослідження математичних моделей систем керування та їх елементів.
7. Здатність застосовувати знання про основні принципи та методи вимірювання фізичних величин і основних технологічних параметрів; принципи роботи і типи стандартних первинних перетворювачів та їх метрологічні характеристики.
8. Здатність аргументувати вибір технічних засобів автоматизації на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження технічних засобів автоматизації та систем керування.
9. Здатність демонструвати знання сучасного рівня та новітніх технологій в галузі автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, зокрема, проектування багаторівневих систем керування, збору даних та їх архівування для формування бази даних параметрів процесу та їх візуалізації, а також створення автоматизованих робочих місць оператора на основі SCADA-систем.
10. Вміти обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти прикладне програмне забезпечення для мікропроцесорних систем керування на базі локальних засобів автоматизації, промислових логічних контролерів та програмованих логічних матриць і сигнальних процесорів.
11. Здатність брати участь в проектуванні систем автоматизації, мати базові знання зі змісту і правил оформлення проектних матеріалів, складу та послідовності виконання проектних робіт з врахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів.
12. Здатність демонструвати знання і практичні навички програмування та використання прикладних та спеціалізованих комп’ютерно-інтегрованих середовищ для вирішення задач автоматизації.
13. Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час формування технічних рішень.
14. Здатність продемонструвати знання і розуміння комерційного та економічного контексту для проектування систем автоматизації.
Найближчі перспективи
Студенти:

- стимулювати та розвивати творче мислення студентів;
- інтелектуалізувати систему навчання шляхом використання сучасних технологій штучного інтелекту – штучних нейронних мереж, експертних систем, нечіткої логіки, генетичних алгоритмів та ін.;
- сприяти виникненню у студентів явища «інсайту» - поступового знаходження результату вирішення поставлених задач або його важливих складових;
- розвивати максимальну персоніфікацію процесу навчання;
- сприяти впровадженню дуальної освіти, дистанційного навчання, навчанню та проходженню практик за кордоном.

У період з 2019 року науково-педагогічні працівники кафедри активно працюють у напрямку створення методологічних основ автоматичного керування технологічними процесами з застосуванням методів нечіткої логіки і штучного інтелекту, що знайшло своє втілення як у цілому ряді дисертаційних робіт (Герасимів В. М., Лагойда А. І., Фешанич Л. І., Кучмистенко О. В.), так і в навчальному процесі.

Результати науково-дослідної роботи кафедри висвітлені у провідних вітчизняних журналах (Кібернетика і системний аналіз, Проблеми управління та інформатики, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, NAUKOVYI VISNYK Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu), що індексуються у науково-метричній базі Scopus.

Кафедра активно співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними фірмами у галузі автоматизації, такими як ТОВ «Мікрол» (Україна), VOTUMLLC, «Сіґма Совфвед», «Емерсон». Результатом такої співпраці є створення спільних сучасних лабораторій для наукових і навчальних цілей.

При кафедрі діє аспірантура з підготовки PhD за спеціальністю «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Дата видачі сертифіката про акредитацію освітньої програми 20.06.2023. Сертифікат No 5062.

ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ НА 2023/2024 Н.Р.

     Здобувач вибирає дисципліни вільного вибору із двох каталогів:

     – дисципліни із кафедрального каталогу (перехід на анкету вибору дисциплін);

     – дисципліни із загальноуніверситетського каталогу (перехід на каталог).

Увага! Згідно наказу ректора ІФНТУНГ № 329 від 06.12.2022 р. реалізація прав студентів на вільний вибір дисциплін передбачає обрання фахових дисциплін, спрямованих на поглиблення фахових компетентностей. 

     Основні етапи вибору:

     1) ознайомлення здобувачів із процедурою вибору та анотаціями вибіркових дисциплін - до 01 вересня 2023 року;

     2) голосування здобувачів за дисципліни шляхом подання відповідних заяв до дирекції інститутів - до 08 вересня 2023 року; 

     3) узагальнення результатів та подання дирекціями інформації до навчального відділу - не пізніше 13 вересня 2023 року.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями вибіркових дисциплін, які внесені у кафедральний каталог кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій та на основі їхнього аналізу пройти анкетування 

    Навчально-методичне забезпечення першого (бакалаврського) рівня

    Навчально-методичне забезпечення другого (магістерського) рівня

Наказом по Івано-Франківському інституту нафти і газу  від 23 квітня 1968 року № 194 прийнято для виконання наказ Міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР від 18 квітня 1968 року № 244 «Про реорганізацію кафедр Івано-Франківського інституту нафти і газу», у яому було вказано, що з метою покращення якості підготовки спеціалістів і створення більш сприятливих умов для розвитку учбово-методичної та науково-дослідної роботи в Івано-Франківському інституту нафти і газу потрібно розділити з 1 вересня 1968 року кафедру електротехніки і автоматики на дві кафедри: 1. автоматизації процесів видобутку і переробки нафти і газу; 2. електротехніки і промелектроніки.

Навчальний корпус № 2 по вул. Шопена, у якому розміщувалась кафедра АПВ, 1967 р.	Завідувач кафедри, канд. техн. наук, доц. Віноградов О. Л., канд. техн. наук, доц. Бродин І. С., канд. техн. наук, доц. Зельцер С. П., канд. техн. наук, доц. Семенцов Г. Н., старші викладачі: Кукурудз С. Ф., Синявський Р. А., асистент Горбійчук М. І., завідувач лабораторіями Трофімюк О. М.
Упродовж 01.09.1968 – 01.03.1970 р.р. кафедру очолював канд. техн. наук, доц. Віноградов О. Л. Водночас до штату кафедри був зарахований Ставкін В. П. (01.07.1969 р.). З березня 1970 до 31.08.1970 р. кафедру очолював д-р. техн. наук Штамбергер Г. А.	Впродовж 01.09.1970 – 21.09.1977 р.р. кафедру очолював канд. техн. наук, проф. Локотош Б. М.. Тоді ж колектив кафедри поповнився завдяки випускникам кафедри – Блінов В. І. (01.09.1970р.), Романюк Л. А. (01.03.1971р.), Саух М. М. (15.11.1970р.), Петренко В. П. (01.08.71р.), а також Чеховський С. А. (08.04.1970 р.).

​​​​​​​У 1971 році канд. техн. наук Крикун З. М. за конкурсом посів посаду доцента кафедри автоматизації виробничих процесів. У серпні 1972 р. його обрано на посаду завідувача кафедри прикладної математики (ПМ).

​​​​​​​

Зліва направо старший викладач кафедри АВП Кукурудз С. Ф., завідувач кафедри ПМ Крикун З. М., завідувач кафедри АВП Семенцов Г. Н. (1973 р.)

​​​​​​​​​​​​​​ Зліва направо: завідувачі кафедри ПМ Крикун З.М., Юрчишин В.М., Кукурудз С.Ф.

За час утворення у 1968 році кафедра пройшла два періоди розвитку: перші 25 років пов’язані з традиційним напрямом автоматизації технологічних процесів і останні 25 років – з автоматизацією цих процесів на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій.

Матеріально-технічна база кафедри розширювалася та вдосконалювалася завдяки новим технічним засобам автоматики та електронних і пневматичних систем регулювання. На їхній базі було організовано навчальні лабораторії технологічних вимірювань, елементів електроавтоматики, електровимірювальної техніки та телемеханіки і зв’язку, пневмоавтоматики і пневмоніки, а також лабораторію обчислювальної техніки на базі ЕОМ «Наири–2».

Співробітники кафедри викладали дисципліни з автоматизації технологічних процесів для всіх студентів інституту. Кафедра була випусковою з підготовки фахівців у галузі автоматизації нафтової і газової промисловості. Водночас кафедра з 1969 р. започаткувала практику перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників нафтової і газової промисловості, особливо фахівців у галузі автоматизації. Викладачі підготували потрібну науково-методичну літературу. Зокрема, проф. Локотош Б. М. і доц. Семенцов Г. Н. опублікували у видавництві «Вища школа» навчальний посібник з грифом Міносвіти «Автоматизация процесса бурения глубоких скважин» (тираж 2300 прим.), призначений для студентів спеціальностей «Електрифікація і автоматизація гірничих робіт», «Буріння нафтових і газових свердловин», «Машини і обладнання нафтових і газових промислів».

У цей період науково-дослідна робота кафедри була спрямована на розроблення елементів автоматики на засадах пневмоніки (проф. Локотош Б. М. і його аспіранти Блінов В. І., Петренко В. П., Саух М. М.), методів вимірювання великих витрат газу (канд. техн. наук, доц. Бродин І. С., Чеховський С. А., Праскова З. М), інтегральних показників ефективності систем автоматичного управління (к.т.н. С.П.Зельцер, В.П.Ставкін), автоматизації процесу буріння нафтових і газових свердловин (канд. техн. наук, доц. Семенцов Г. Н., Кукурудз С. Ф., Горбійчук М. І., Івасютяк О. М., Бестелесний А. Г.).

Основні розробки було виконано для підприємств нафтової і газової промисловості.

Так, у 1970-1973 р.р. був розроблений, виготовлений і пройшов випробовування на бурових Долинського УБР пристрій для автоматичного контролювання інтенсивності зношення озброєння шарошкових доліт.

У 1970 році в Азербайджанському інституті нафтохімії ім. Азізбекова (Баку) викладач кафедри Зельцер З. П. захистив вперше дисертацію на тему «Функция мощности и интегральные показатели эффективности системы автоматического управления».

01.09.1970 р. наказом ректора ІФІНГ за № 48 кафедру поділено на дві кафедри: автоматизації виробничих процесів (завідувач кафедри – ректор ІФІНГ Локотош Б. М.) та інформаційно-вимірювальної техніки і промелектроніки (завідувач кафедри – д-р. техн. наук Штамбергер Г. А.). Під керівництвом д-ра техн. наук Локотоша Б. М. на кафедрі проводилась робота щодо дослідження систем автоматичного керування із застосуванням струменевих пневматичних модулів для нафтової і газової промисловості. Харківський інститут НДІ-газ фінансував тему «Розробка струменного керуючого пристрою для регуляторів тиску газу».

У 1973 р. надано право керівництва аспірантами за спеціальністю 05.13.14 – «Автоматичне управління і регулювання» канд. техн. наук, доцентам: Семенцову Г. Н., Локотошу Б. М., Зельцеру С. П. та за спеціальністю «Метрологія» канд. техн. наук, доц., Бродину І. С., які працювали на кафедрі автоматизації виробничих процесів та активно проводили наукові дослідження. Під керівництвом Бродина І.С. були розроблені, метрологічно атестовані і впроваджені у промислову експлуатацію унікальні витрато-вимірювальні інформаційні комплекси та еталонні установки для калібрування і повіряння промислових лічильників, витратомірів газу, конструктивні особливості яких відображено понад 25 авторських свідоцтвах СРСР та патентах України. Ці витрато-вимірювальні комплекси ефективно використовувались у містах України, Білорусії, Молдови та Росії. У 1996 р. на виробничій базі ВАТ «Промприлад» (м. Івано-Франківськ) було створено Державний еталон одиниць об’єму та об’ємної витрати газу. За цю розробку у 1985 році Бродин І. С. отримав диплом виставки «Интербытмаш». Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації, а у 1992 році доцент Бродин І. С. захистив докторську дисертацію у м. Санкт-Петербург.

Під час першого періоду розвитку на кафедрі активізувалась госпдоговірна науково-дослідна робота, яку виконували для проведення промислових випробувань і впровадження результатів, отриманих під час виконання держбюджетних досліджень. Так, за замовленням об’єднання «Укрнафта» у 1970 р. під керівництвом канд. техн. наук, доц. Семенцова Г. Н. виконано НДР на тему «Разработка устройства для контроля интенсивности условного износа долота». У результаті було розроблено новий цифровий пристрій, який у 1971 р. пройшов промислові випробування на бурових Долинського УБР, де були отримані позитивні результати, а 1972 р. цей пристрій демонстрували на виставці передового досвіду у Києві, а також на ВДНГ у Москві у павільйоні «Вища освіта». Згодом у 1973 р. пристрій було впроваджено і в Надвірнянському УБР.

Конферецзал бібліотеки ІФНТУНГ: канд..техн. наук, доцент Бродин І.С., завідувач кафедри АВП Семенцов Г.Н., завідувач кафедри вищої математики Гургула В.І., канд..техн. наук, доцент Кукурудз С.Ф, випускниця кафедри АВП Петришак Віра (зліва направо).

За матеріалами досліджень Кукурудз С. Ф. захистив кандидатську дисертацію, а студенти Попов Л. Є., Бестелесний А. Г. та інші – дипломні проекти. Плідну діяльність викладачів кафедри було високо поціновано. Доц. Семенцов Г. Н. був нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, а за впровадження винаходів у виробництво – знаком «Винахідник СРСР».

У вересні 1973 р. спільно з кафедрою інформаційно-вимірювальної техніки і промелектроніки проведено Всесоюзну конференцію «Інформаційно-вимірювальні системи (ИИС–73)». Головою оргкомітету був проф. Локотош Б. М., членом оргкомітету – проф. Штамбергер Г. Ф., членом оргкомітету і відповідальним секретарем був канд. техн. наук, доц., Семенцов Г. Н.. Конференція була проведена у головному корпусі інституту, який саме з 1 вересня 1973 р. був прийнятий в експлуатацію.

З 1974 по 1977 р.р. кафедра опублікувала у видавництві «Техніка» (Київ) 4 збірника статей, обсягом по 12,5 друк. аркушів, тиражем 900 примірників:

1. «Элементы и системы автоматики в нефтяной и газовой промышленности», 1974 р.

2. «Измерения, контроль и автоматизация в нефтяной и газовой промышленности», 1975 р.

3. «Методы и устройства сбора и обработки измерительной информации», 1976 р.

4. «Элементы АСУ в нефтяной промышленности», 1977 р.

Редакційна колегія: Локотош Б. М. (відповідальний редактор), Зельцер С. П. (заст. відповід. ред.), Добров Є. Є., Семенцов Г. Н., Торбін М. М., Штамбергер Г. А., Долгополова О. Л. (відповідальний секретар).

​​​​​​​

Засідання державної екзаменаційної комісії

​​​​​​​

Семенцов Г.Н. – завідувач кафедри АВП з 1978 року

З 1978 р. кафедру очолював докт. техн. наук, проф., академік УНГА Семенцов Г. Н. (22.09.1977р. – 02.01.1978 р. – в.о. зав. кафедри; 02.01.1978 р. – обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри).

У цей період колектив активно продовжує роботи з оснащенням лабораторій кафедри сучасними технічними засобами. У наукових дослідженнях та навчальній роботі широко застосовують моделювання на аналогових обчислювальних машинах МН-7, а також Наірі-2. Лабораторії технологічних вимірювань та автоматизації технологічних процесів поповнено стендами для дослідження засобів автоматизації, а також пневматичною системою керування типу «Центр» УСЕППА. До складу лабораторного обладнання увійшли система телемеханіки ТМ-7000; СКУБ; Б-7; Мартін-Денхер; Реміконти Р-130; роботи «Циклон-5», РТК, МП-9С.

Демонстрація робота «Циклон-5»: завідувач кафедри Семенцов Г.Н. зі студентами

Кафедра здійснювала наукове керівництво галузевою науково-дослідною лабораторією (ГНДЛ–5), яка розробляла сучасні методи вимірювання і відтворення великих витрат газу для газотранспортної системи за участю ПО Геофізприлад. Безпосередньо кафедра розробляла разом з іншими кафедрами інституту методи контролю поверхневого натягу поверхнево-активних речовин, керівники канд. техн. наук, доц. Кісіль І. С., канд. техн. наук, доц. Дранчук М. М.. Було створене мале підприємство «Поступ».

Галузева науково-дослідна лабораторія (ГНДЛ-5)

Починаючи з 70-х років минулого століття в тодішньому Радянському Союзі почало набувати все більшої актуальності питання підвищення точності обліку енергоносіїв, зокрема, природного газу. Не дивлячись, що на той час природний газ був достатньо дешевим, було багато проблем з його обліком промисловими лічильниками газу. Це вимагало розроблення еталонних засобів для повірки цих засобів вимірювань. Враховуючи, що метрологічна атестація лічильників газу здійснювалася при їх випуску на заводі виготовлювачу, то це питання на етапі випуску лічильників було практично вирішене. Водночас під час експлуатації лічильників газу необхідно було здійснювати їх повірку, тобто перевіряти їх похибку на відповідність чинним на той час нормативним документам. Повірка лічильників була покладена на організації, в яких експлуатувалися ці лічильники, а контроль за дотриманням цього підходу був покладений на виробничі об’єднання або управління газових господарств, які були практично у всіх областях України і інших тодішніх республік бувшого Радянського Союзу. Тому виникла необхідність створення зразкових (еталонних) установок для повірки лічильників газу.

Ініціатором вирішення цієї проблеми створення еталонних установок в 1971 році був доцент кафедри автоматизації виробничих процесів (АВП) кандидат технічних наук Бродин Іван Семенович. Саме з того часу ним було започатковане виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт (НДР) з управлінням газового господарства міста Дніпропетровська «Дніпрогаз». Саме виконання цих робіт, що реально вилилося у створення практично одних із перших в Радянському Союзі еталонних установок, слугувало об’єктивною основою для започаткування діяльності галузевої науково-дослідної лабораторії ГНДЛ-5, яка почала свою діяльність з травня 1981 року.

Еталонна установка Галузевої науково-дослідної лабораторії ГНДЛ-5, яка почала свою діяльність з травня 1981 року

Попередньо слід зауважити, що при виконанні тематики НДР, яка виконувалася при кафедрі АВП під керівництвом доц. Бродина І. С., ще до початку створення ГНДЛ-5 були спроектовані, створені і метрологічно атестовані дослідні лабораторні і промислові зразки витратомірних установок за безпосередньої участі таких штатних і наукових співробітників-сумісників кафедри:
- Локотош Б. М. – старший науковий співробітник-сумісник (з 1972р.), на той час ректор ІФІНГ, зав. кафедри АВП;
- Чеховський С. А. – науковий співробітник-сумісник (з 1971р.), на той час асистент кафедри АВП;
- Калічак О. В. – старший інженер науково-дослідного сектору ІФІНГ (з 1972р.);
- Праскова З. М. – науковий співробітник науково-дослідного сектору ІФІНГ (з 1973р.);
- Курилів О. І. - науковий співробітник-сумісник (з 1972р.), на той час асистент кафедри електротехніки;
- Середюк О. Є. – студент лаборант-сумісник (з 1974р.), далі інженер науково-дослідного сектору ІФІНГ (з 1975р.);
- Білоус В. І. – студент лаборант-сумісник (з 1974р.), далі інженер науково-дослідного сектору ІФІНГ (з 1975р.).
За період виконання цього напрямку НДР були створені такі установки для вимірювання об’єму і витрати газу:
- зразкова дзвонова об’ємно-динамічна витратовимірювальна установка АГМУ-0,4 на Івано-Франківському приладобудівному заводі (м. Івано-Франківськ);
- зразкова дзвонова об’ємно-динамічна витратовимірювальна установка АРУГ-1 в управлінні газового господарства «Брянскоблгаз» (м. Брянськ);
- поршнева зразкова автоматична витратовимірювальна установка ПРУ-1 в управлінні газового господарства «Дніпрогаз», (м. Дніпропетровськ);
- поршнева зразкова витратовимірювальна установка з розімкнутою системою витрати повітря в дослідній лабораторії кафедри АВП ІФІНГ.

Поршнева витратовимірювальна установка РПДУ-41пг (ПАТ «Дніпрогаз», м. Дніпро)

Ці чотири установки разом з створеними ще двома зразковими установками другими виконавцями в інших організаціях Радянського Союзу, зокрема поршневою зразковою витратовимірювальною установкою з замкнутою системою витрати газу Казанського філіалу Всесоюзного НДІ фізико-технічних і радіотехнічних вимірювань (м. Казань) і зразковою двохдзвоновою витратовимірювальною установкою заводу «Ленгаз» (м. Ленінград, тепер Санкт-Петербург) були подані від Івано-Франківського інституту нафти і газу в 1975р. на здобуття Державної премії СРСР в галузі науки і техніки. Незважаючи на те, що Державна премія не була отримана, однак її подання і підтримка на стадії обговорення зі сторони наукових і виробничих підприємств СРСР характеризувала актуальність, новизну і практичну цінність тодішніх наукових розробок кафедри АВП ІФІНГ. Оскільки це була перша спроба заявлення високого рівня наукових розробок науковців ІФІНГ, то не можна не відзначити колектив авторів (в алфавітному порядку), які претендували на отримання Державної премії СРСР на тему «Створення і впровадження комплексу зразкових автоматичних витратовимірювальних установок для забезпечення точного вимірювання великих витрат газу»:
- Бродин І. С. – канд. техн. наук, доцент кафедри АВП, старший наук. співробітник НДС ІФІНГ;
- Гарло В. І – директор Івано-Франківського приладобудівного заводу;
- Кремльовський П. П. – старший науковий співробітник, докт. техн. наук НВО «ВНДІ ім. Д. І. Менделєєва» (м. Ленінград, тепер Санкт-Петербург);
- Локотош Б. М. – на той час ректор ІФІНГ, зав. кафедри АВП, старший наук. співробітник НДС ІФІНГ;
- Мелець М. В. – начальник управління газового господарства «Дніпрогаз» (м. Дніпропетровськ);
- Третьяков В. П. – головний інженер управління газового господарства «Бранскоблгаз» (м. Брянськ);
- Тупіченков А. А. – заступник директора з наукової роботи канд. техн. наук Казанського філіалу Всесоюзного НДІ фізико-технічних і радіотехнічних вимірювань (м. Казань);
- Чеховський С. А. – асистент кафедри АВП, молодший наук. співробітник НДС ІФІНГ.

Галузева лабораторія ГНДЛ-5 «Метрологічне забезпечення засобів вимірювання великих витрат газу» була створена при науково-дослідному секторі ІФІНГ в травні 1981року спільним наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР і Міністерства житлово-комунального господарства УРСР.

Метою створення лабораторії було проведення наукових досліджень стану вимірювання витрати і об’єму природного газу на промислових і комунально-побутових підприємствах і розроблення еталонних установок для точного відтворення об’єму і витрати газу для метрологічного забезпечення лічильників і витратомірів газу.

Тематика НДР виконувалася у відповідності до Постанов Ради Міністрів УРСР №580, розд. 9 (1980р.), №531 розд. 9 (1981р.) і була віднесена до переліку найважливіших робіт, які виконувалися в Україні, оскільки були спрямовані на вирішення проблеми розвитку теорії, принципів побудови об’ємно-динамічних систем точного відтворення і вимірювання витрат для градуювання і повірки лічильників і витратомірів газу. Дослідницькі роботи виконувалися також в рамках комплексних цільових і координаційних програм НДР в області метрології і стандартизації мінвузу УРСР, а також комплексної програми «Газопостачання і газифікації» Міністерства житлово-комунального господарства УРСР.
Завідувачами ГНДЛ-5 були штатні працівники НДС ІФІНГ:
- Винничук Г. С. – 1981-1985 р.р.
- Селепей І. В. – 1985-1988 р.р.
- Середюк О. Є. – 1988-1990 р.р.
- Кочерга Р. М. – 1990-1992 р.р.
Науковими співробітниками-сумісниками ГНДЛ-5, які внесли значний вклад в розвиток наукових засад проектування, створення, метрологічних досліджень, а також впровадження в промислову експлуатацію еталонних установок були:
- Бродин І. С. – науковий керівник ГНДЛ-5 (тоді канд. техн. наук, доцент, з 1992р доктор технічних наук, професор), згодом завідувач кафедри інформаційно – вимірювальної техніки ІФНТУНГ;
- Чеховський С. А. – старший науковий співробітник (канд. техн. наук з 1978р.), згодом доцент кафедри АВП ІФНТУНГ, завідувач кафедри методів та приладів контролю якості ІФНТУНГ, завідувач кафедри інформаційно-вимірювальної техніки ІФНТУНГ, професор (вчене звання) по цій кафедрі, проректор з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ;
- Праскова З. М. – старший науковий співробітник (канд. техн. наук з 1978р.), згодом доцент кафедри інформатики ІФНТУНГ;
- Феденчук Д. І. – старший науковий співробітник (канд. техн. наук з 1983р.), згодом доцент кафедри теоретичної механіки ІФНТУНГ;
- Середюк О. Є. – старший науковий співробітник (канд. техн. наук з 1990р.), згодом доцент кафедри АВП, доцент, професор кафедри методів та приладів контролю якості ІФНТУНГ, доктор технічних наук, директор енергетичного інституту ІФНТУНГ;
- Калічак О. В – старший інженер, старший науковий співробітник, згодом доцент кафедри електропостачання та електрообладнання ІФНТУНГ, доцент кафедри безпеки життєдіяльності ІФНТУНГ.
Серед виконавців інженерних проектно-конструкторських робіт, монтажно-налагоджувальних робіт установок і їх експериментальних метрологічних досліджень були:
– Світлицький В. М. – інженер (1981-1982рр.), на даний час докт. техн. наук, проф., директор департаменту ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (м. Київ);
– Білоус В. І. – інженер, старший інженер, молодший науковий співробітник;
– Ковтун С. О. – інженер, старший інженер, інженер-метролог ІІ-ї категорії;
– Стинська Г. Д. – інженер, старший інженер, інженер-метролог ІІ-ї категорії;
– Желтоухова А. Я. – інженер, старший інженер;
– Семанюк Л. І. – технік;
– Скрипчук Л. М. – інженер;
– Гришків Ч. В. – лаборант, старший лаборант;
– Драник Г. І. – старший лаборант;
– Капій Л. С. – інженер, старший інженер;

– Зелик О. С. – слюсар КВП і А;
– Кравець С. Р. – слюсар КВП і А;
Найбільш важливими науковими темами виконаних в ГНДЛ-5 були наступні:
– дослідження методів і стану засобів вимірювання витрати і кількості газу, які застосовуються на підприємствах об’єднання «Укргаз» і розроблення поршневої дискретно-динамічної установки для їх метрологічного забезпечення (госпдоговірна тема № 24/81 впродовж 1981-1982рр.). В результаті виконання теми була розроблена, метрологічно атестована і впроваджена в промислову експлуатацію у виробничому об’єднанні «Львівгаз» (м. Львів) поршнева витратовимірювальна установка РПДУ-05. Ця установка згідно розробленої методики була вперше атестована Всесоюзним НДІ витратометрії (ВНИИР, м. Казань) як зразкова з границею основної допустимої похибки 0,20% на витрати до 0,5м³/с (1800м³/год). Конструкція установки була захищена двома авторськими свідоцтвами СРСР;
– розроблення, створення і впровадження поршневої об’ємно-динамічної системи точного відтворення і вимірювання витрати газу на базі газопроводу високого тиску для градуювання і повірки промислових витратомірів великої продуктивності (госпдоговірна тема № 27/81 впродовж 1981-1985рр.). В результаті виконання теми були розроблені принципові, конструктивні і методологічні рішення по створенню, метрологічних дослідженнях і метрологічні атестації поршневої витратовимірювальної установки РПДУ-41пг, яка була вперше створена на теренах бувшого Радянського Союзу і забезпечувала можливість функціонування на реальному середовищі природного газу на витрати до 41,66м³/с (150тис. м³/год) при тисках до 1,5МПа з похибкою 0,35%. Конструкція установки і методика метрологічної атестації були захищені чотирма авторськими свідоцтвами СРСР;
– розроблення технологічних засобів і методів повірки лічильників газу на високі тиски (госпдоговірна тема № 154/85 впродовж 1985-1987рр. з Івано-Франківським ВО «Геофізприлад», м. Івано-Франківськ). В результаті виконання теми було проведено модернізацію зразкових дзвонових установок ГМ-5000 (РКДУ-0,42) і ГМ-2000 (РКДУ-0,04), за результатами якої проведені їх метрологічні дослідження і метрологічна атестація. При виконанні цієї теми також здійснено вдосконалення конструкції метрологічні дослідження і метрологічна атестація дзвонових витратовимірювальних установок РКДУ-0,44 і РКДУ-0,028 на ВО «Геофізприлад». При виконанні цієї теми була розроблена методика метрологічних досліджень лічильників газу на високі тиски типу СГК (СГВП-К) на витрати до 2500м3/год з використанням установки РКДУ-0,44, що дозволило здійснити метрологічне забезпечення для серійного випуску вказаних лічильників типу СГК на високі тиски;
– розроблення і створення генератора нормованої стабілізованої витрати газу для комплектації витратовимірювальних установок. (госпдоговірна тема № 54/83 впродовж 1983-1985рр. з Івано-Франківським ВО «Івано-Франківськгаз», м. Івано-Франківськ). В результаті виконання теми був розроблений і метрологічно досліджений дослідний зразок генератора нормованої стабілізованої витрати газу ГНРГ-0,5 на базі перетворювачів витрати із секторно-кільцевими обертовими роздільниками на витрати до 1800м3/год. Особливістю такого генератора витрати була можливість реалізації на його базі мобільних установок для градуювання і повірки промислових ротаційних лічильників газу за місцем експлуатації.

Технічні особливості виготовлення і метрологічної атестації генератора були захищені двома авторськими свідоцтвами СРСР:
– дослідження витратомірів зі звужувальними пристроями на установці РПДУ-41пг з метою виявлення факторів, які впливають на точність вимірювання витрати газу, і розроблення рекомендацій по підвищенню точності господарського розрахунку за використання природного газу. (госпдоговірна тема № 62/87 впродовж 1987-1988рр. з міжрайонним виробничим управлінням газового господарства м. Дніпропетровська). В результаті виконання теми були досліджені впливові фактори, які впливають на точність вимірювання витрати газу витратомірами змінного перепаду тиску, і розроблений нормативний документ для реалізації періодичної повірки цих витратомірів експериментальним методом із використанням установки РПДУ-41пг;
– метрологічна атестація установки РПДУ-41пг в режимі вимірювання газу, приведеного до нормальних умов (госпдоговірна тема № 314/90 впродовж 1990-1991рр. з міжрайонним виробничим управлінням газового господарства м. Дніпропетровська). За результатами виконання теми була вперше здійснена метрологічна атестація головним інститутом Держстандарту СРСР в області витратометрії (ВНИИР, м. Казань) установки РПДУ-41пг в режимі вимірювання витрати газу, приведеного до нормальних умов з можливістю градуювання на ній прямим методом витратомірів змінного перепаду тиску. Установка введена в дослідну промислову експлуатацію. При виконанні цієї теми також була вперше реалізована процедура звірення цієї установки з Державним первинним еталоном об’єму і об’ємної витрати газу, який знаходився у ВНИИР, м. Казань. Результати звірення засвідчили перспективність розробленої установки і її належні метрологічні характеристики як еталонного засобу, який функціонує на природному газі. Однак подальша історія установки РПДУ-41пг внаслідок відомих державотворчих подій 90-х років минулого сторіччя залишається на стадії дослідного зразка, який потребує модернізації, і є актуальною і по нинішній день.
У рамках виконання НДР галузевою лабораторією були також створені, метрологічно атестовані і впровадженні в промислову експлуатацію дзвонові установки РКДУ-0,028 (1987р.) і РКДУ-2,8 (1990р.). Перша з названих після експлуатації впродовж 1987-1995рр. стала основою для її модернізації при створенні Державного первинного еталону одиниць об’єму і об’ємної витрати газу в Україні ДЕТУ 03-01-96 в діапазоні витрат 4-200м³/год. з сумарною похибкою не більше 0,13%. Створення Державного еталону в 1996р. дозволило метрологічно обґрунтувати відтворення і передавання в Україні одиниць об’єму і об’ємної витрати газу і реалізувати державну повірочну схему засобів вимірювання об’єму і об’ємної витрати газу в галузі витратовимірювання. Установка РКДУ-2,8 забезпечила можливість вимірювання об’ємної витрати газу до 10000м³/год, яка стала найбільш потужною на той час в Європі за відтворюваними витратами (10тис.м³/год.) і розмірами дзвонового мірника (контрольний об’єм 28м³), похибка якої становила 0,22%, що відповідало кращим світовим зразкам за технічними і метрологічними характеристиками.

За документацією, яка була розроблена в ГНДЛ-5 в рамках творчої співдружності з іншими підприємствами, були створені, метрологічно атестовані і впроваджені в промислову експлуатацію дзвонові установки РКДУ-0,07 у ВО «Київгаз», (м. Київ,1989 р.), РКДУ-0,44 у спеціальному дослідному виробничому об’єднані «Бєлгазтехніка», (м. Мінськ, Білорусь, 1989 р.) і поршнева установка РПДУ-0,35 в управлінні газового господарства «Краснокамськміжрайгаз» (ВО «Пермоблгаз», м. Краснокамськ Пермської обл., Росія, 1984р.).

За період виконання НДР при кафедрі АВП (1971-1981 р.р.) і функціонування ГНДЛ-5 (1981-1992 р.р.) науковими співробітниками було захищено 4 кандидатських і одна докторська дисертації, серед яких:
Чеховський С. А. – канд. техн. наук, «Дослідження і розробка автоматизованої дзвонової випробувальної витратовимірювальної установки» (захищена в Каунаському політехнічному інституті ім. Антанаса Снечкуса, м. Каунас, Литва, 1978р.);
Праскова З. М. – канд. техн. наук, «Дослідження і розробка установки з неущільненим поршневим розділювачем для метрологічного забезпечення витрати газу» (захищена у Всесоюзному НДІ метрологічної служби Держстандарту СРСР, м. Москва, Росія, 1978р.);
Феденчук Д. І. – канд. техн. наук, «Дослідження перетворювачів витрати газу з обертовими неущільненими розділювачами і розробка на їх основі роторної витратовимірювальної установки підвищеної точності» (захищена в Каунаському політехнічному інституті ім. Антанаса Снечкуса, м. Каунас, Литва, 1983р.);
Середюк О. Є. – канд. техн. наук, «Випробувальна витратовимірювальна установка зі стабілізацією тиску під дзвоном» (захищена в Каунаському технологічному університеті ім. Антанаса Снечкуса, м. Каунас, Литва, 1990р.);
Бродин І. С. – докт. техн. наук «Теорія, принципи побудови і впровадження випробувальних витратовимірювальних комплексів для технічного і метрологічного забезпечення вимірювання витрати газу» (захищена в Науково-виробничому об’єднанні «Всесоюзний НДІ метрології ім. Д. І. Менделєєва», м.Санкт-Петербург, Росія, 1992р.)

На початку 1978 н.р. було сформовано такий колектив кафедри автоматизації виробничих процесів (АВП):

Завідувач кафедри, доцент к.т.н. Семенцов Георгій Никифорович.
Доценти: к.т.н. Кукурудз Степан Федорович, к.т.н. Бродин Іван Семенвич, к.т.н. Кісіль Ігор Степанович.
Старші викладачі: Саух Микола Михайлович, Петренко Віктор Павлович, Дранчук Мирослав Михайлович, Чеховський Степан Андрійович.
Асистент: Балдіна Тамара Олексіївна.
Аспіранти: Заміховський Леонід Михайлович, Кравець Тетяна Степанівна, Ставкін Володимир Петрович.
Завідувач лабораторій Гуйтін Василь Ілліч.
Старший інженер Маннова Галина Василівна.

Навчальний майстер Байляк Борис Ярославович.
Механік Чопик Ігор Іванович.
Технік Савчук Марія Петрівна.
Науково-дослідний сектор:
Старші інженери: Боднар Роман Тарасович, Примолевний Юрій Васильович, Цьок Андрій Миколайович, Білоус Володимир Іванович, Середюк Орест Іванович, Когуч Ярослав Романович, Карпаш Олег Михайлович.
Інженери: Бабкіна Світлана Миколаївна, Гнатів Лев Олексійович, Праскова Зоя Михайлівна, Корявко Зоя Яківна, Желтоухова Ганна Ярославівна.
Старші лаборанти: Селепей Ігор Васильович, Мастерук Олена Борисівна.
Лаборанти: Томусяк Ігор Антонович, Дзюбак Галина Мефодіївна, Іванишин Лариса Володимирівна.
Препаратори: Лисюченко Віра Дмитрівна, Місюра Ольга Дмитрівна.

Поряд з цим кафедра традиційно виконувала та впроваджувала у виробництво роботи з автоматизації технологічних процесів буріння свердловин. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи проводилися відповідно до постанов Ради міністрів СРСР № 261 від 12.03.1981 р.; Президіуму республіканської ради за координацією наукових досліджень у галузі природничих і суспільних наук, Президії АН України № 20 від 30.12.1980 р.; Всесоюзної комплексної цільової програми Мінвуза СРСР «Технічна кібернетика» (наказ Мінвуза СРСР № 1309 від 13.12.1982 р.); Всесоюзної науково-технічної програми «Автоматизовані системи наукових досліджень» (наказ Мінвуза СРСР № 583 від 05ю.08.1986 р. про затвердження науково-технічної програми АСНД на 1986-1990 р.р.); спільним наказом № 238/251/145/290 від 14.06.1976 р. Мінгео УРСР, МВ і ССО УРСР, ВПО «Укргазпром» Мінгазпрома СРСР, ПО «Укрнафта» Міннафтопрому СРСР; комплексними цільовими науково-технічними програмами Мінвузу «АСУ–регіон» (наказ Мінвуза УРСР № 189 від 28.04.1981 р.); «Інформатика і автоматизація в регіоні», «АСНД» (наказ Мінвуза УРСР від 10.09.1986 р.); планами госпбюджетних і госпдоговірних НДР Івано-Франківського інституту нафти і газу.

Завідувач кафедри АТП МІХМ ім. І.М.Губкіна Ісакович Р. Я. проводить засідання завідувачів кафедр автоматизації нафтових ВУЗів СРСР

Для вирішення поставлених завдань був використаний комплексний метод досліджень, до якого входять аналітичні дослідження, лабораторні досліди із застосуванням спеціальних стендів, виробничі експерименти і випробовування, розрахунки, математичне моделювання на ПК і математична обробка експериментальних даних. Ефективність одержаних результатів оцінювалися шляхом практичного впровадження розробок на об’єктах Міннафтогазпрому СРСР, Міннафтохіма СРСР і Мінгео УРСР, а також на Дрогобицькому долотному заводі.

Важливим напрямком дослідження кафедри у цей період було випробовування системи оптимального керування процесом буріння з одним і двома керувальними впливами здійснено з використанням розроблених засобів контролю. Випробовування системи здійснювали на бурових 104-Янковська Долинського УБР ПО «Укрнафта», № 281, № 260 Крестищинського УБР ПО «Укрбургаз», Прутець–1 Надвірнянського УБР ПО «Укрнафта».
Перед початком виробничих ви пробувань алгоритми оптимізації були апробовані в лабораторних і промислових умовах на основі УВК СМ 1803.03. Промислові випробування показали працездатність математичного і програмного забезпечення задачі, підтвердженої висновком Івано-Франківського філіалу КІОЦ ПО «Укрнафта». Алгоритмічне і програмне забезпечення системи оптимального керування процесом буріння за критерієм «вартість метра проходки свердловини» прийнято СМОФАП Київського ПКБ АСК ПО «Промавтоматика».

Президія зборів випускників факультету автоматизації та економіки у конференцзалі бібліотеки ІФНТУНГ

У 1983 р. кафедра організувала і провела Всесоюзну нараду з проблеми «Геолого-технологічний контроль і дослідження свердловини у процесі буріння» (24-29 жовтня 1983 р., м. Івано-Франківськ). Були заслухані 3 доповіді викладачів кафедри Сауха М. М., Когуча Я. Р. і Семенцова Г. Н. У 1984 р. ПО «Геофізприлад» виготовило 3 дослідних зразка пристрою вимірювання моменту на валі бурових механізмів з електричним приводом (для бурових установок БУ 2500 ЕП, БУ 2500 ДЕП).

Завідувачі кафедр автоматизації СРСР після засідання методичного об’єднання сфотографувалися на згадку

Штат кафедри автоматизації виробничих процесів станом на 1 жовтня 1982 року:

Професорсько-викладацький склад: Семенцов Георгій Никифорович - завідувач кафедри; Кісіль Ігор Степанович - доцент; Бродин Іван Семенович - доцент; Кукурудз Степан Федорович - доцент; Чеховський Степан Андрійович - доцент; Петренко Віктор Павлович - доцент; Саух Микола Михайлович - доцент; Горбійчук Михайло Іванович - доцент; Дранчук Мирослав Михайлович - асистент; Телишева Тамара Олексіївна - асистент; Когутяк Мирослав Іванович - асистент.
Навчально-допоміжний склад: Гуйтін Василь Ілліч - завідувач лабораторій; Маннова Галина Василівна - технік; Корж Євген Михайлович - навчальний майстер; Фролова Марія Григоріна - лаборант.
Аспіранти: Когуч Ярослав Романович - денна форма навчання; Малько Олександр Григорович - денна форма навчання; Середюк Орест Євгенович - заочна форма навчання.

Штат співробітників науково-дослідного сектора (НДС)

Керівник доцент Семенцов Г. Н.:
Ванчак Микола Іванович - начальник відділу СКТБ «Надра»; Майкович Євген Петрович - інженер; Волошинов Сергій Дмитрович - інженер-конструктор; Кравець Тетяна Степанівна - інженер-конструктор; Гебрич Тетяна Володимирівна - конструктор; Ніколина Наталія Олександрівна - конструктор; Мазурок Людмила Іванівна - старший лаборант; Юдін Сергій Володимирович - інженер.
Керівник доцент Кісіль І. С.:
Боднар Роман Тарасович - старший інженер; Герасименко Григорій Володимирович - технік; Рудович Ігор Мирославович - стажер-дослідник; Олійник Марія Іванівна - старший лаборант; Жеребецький Зіновій Йосипович - молодший науковий співробітник.
Керівник доцент Бродин І. С.:
Селепей Ігор Васильович - інженер; Винничук Григорій Степанович - завідувач лабораторією; Стинська Галина Дмитрівна - інженер; Іванова Світлана Олександрівна - стажер-дослідник; Мануляк Марія Йосипівна - лаборант; Зелик Олег Степанович - слюсар КВП і А; Гришків Чеслав Володимирович - старший лаборант; Колесник Антоніна Миронівна - інженер; Желтоухова Ганна Ярославівна - інженер.
Керівник доцент Кукурудз С. Ф.:
Харченко Віктор Васильович - інженер-конструктор 1 кат.; Чабанович Любомир Богданович - інженер; Милославська Наталія Костянтинівна - старший інженер; Клюка Надія Федорівна - лаборант.

У результаті виконання науково-дослідних робіт поповнювався парк вимірювальних приладів та регуляторів – сучасних автоматичних електронних і пневматичних систем. Так, лабораторію технічних засобів автоматизації було переобладнано найсучаснішими, як на той час, стендами промислового виробництва УСЕППА, укомплектовано електронними вимірювальними приладами, на кафедрі з’явилися зручні місця для роботи студентів.
Сьогодні професорсько-викладацький склад кафедри, виконуючи бюджетну науково-дослідну роботу за індивідуальними планами, реалізує тему «Автоматизоване управління багатовимірними об’єктами на засадах гібридних систем обчислювального інтелекту». Ця тема доповнюється іншими науковими результатами, отриманими працівниками кафедри під час виконання дисертаційних робіт.
Кафедра співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними університетами: Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Національним університетом «Львівська політехніка», Київським НУ харчових технологій, Національним гірничим університетом (м. Дніпро), Херсонським національним технічним університетом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Національним університетом водного господарства та природокористування (м. Рівне), Полтавським національним технічним університетом ім. Юрія Кондратюка, Сєвєродонецьким технологічним інститутом, кафедра автоматизації поліграфічного виробництва Української академії друкарства, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Інститутом транспорту газу, Одеським національним політехнічним університетом, Луцьким державним технічним університетом.
Все це допомагає реалізовувати, згідно з Болонською декларацію, програму мобільності студентів та програму інтеграції університету в Європейський освітній простір.
З 1988 року кафедра співпрацює з кафедрами автоматизації нафтових вищих навчальних закладів СРСР у рамках навчально-методичного об’єднання щодо вищої освіти і підсекції спеціальності «Автоматизація технологічних процесів і виробництв» (керівник зав.к афедри АТП МІХМ ім. Губкіна, канд. техн. наук, доц. Ісакович Р.Я.). У травні 1990 року в УНІ (м. Уфа) завідувач кафедри брав участь в обговоренні питання щодо методики викладання циклу дисциплін «Цифрова автоматика» і проблем інформаційного забезпечення систем автоматики. Окрім методичних питань на засіданні секцій розглядалася інформація завідувачів кафедр про наукові дослідження.
Так, 25.05.1989 р. (м. Івано-Франківськ) відбулося обговорення доповіді канд. техн. наук, доц., Семенцова Г. Н. на тему «Основи оптимального адаптивного управління процесом буріння нафтових і газових свердловин»; 17.10.1989 р. (м. Грозний) – обговорення доповіді доц. Семенцова Г. Н. на тему «Оптимальне адаптивне управління процесом буріння нафтових і газових свердловин»; 23.11.1989 р. (м. Москва) – обговорення доповіді Семенцова Г. Н. «Оптимальне адаптивне управління процесом буріння нафтових і газових свердловин». 24 квітня 1990 року Семенцов Г.Н. захистив докторську дисертацію в інституті МІНХіГП (м. Москва).
Другий період кафедри характеризується подальшим удосконаленням наукового потенціалу кафедри, її матеріальної і технічної бази, осучасненням методичного, програмного забезпечення, підвищення якості підготовки фахівців з автоматизації.
Нині кафедра забезпечує підготовку бакалаврів, магістрів, докторів філософії в галузі знань 15 – Автоматизація та приладобудування, спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології згідно з Стандартами вищої освіти України. Головою цієї комісії є професор, докт. техн. наук Ладанюк А. П. – завідувач кафедри АКІТ НУ харчових технологій (м. Київ).
З 1990 р. кафедра забезпечує підготовку фахівців для іноземних держав: Болгарії, Анголи, Туркменістану, В’єтнаму.

Штат кафедри автоматизації виробничих процесів станом на 1996 рік

Професорсько-викладацький склад:
Семенцов Георгій Никифорович - завідувач кафедри, професор, д-р. техн. наук; Горбійчук Михайло Іванович - доцент, канд. техн. наук; Дранчук Мирослав Михайлович - доцент, канд. техн. наук; Телешева Тамара Олексіївна - доцент, канд. техн. наук; Когутяк Мирослав Іванович - доцент, канд. техн. наук; Когуч Ярослав Романович - доцент, канд. техн. наук; Борин Василь Степанович - асистент; Аверкієва Владислава Василівна - асистент; Бербець Тетяна Олексіївна - асистент.
Навчально-допоміжний склад:
Майкович Євген Петрович - завідувач лабораторій; Рожнів Любов Михайлівна - інженер; Стефогло Тетяна Степанівна - лаборант.
З 2002 року в університеті за ініціативою ректора розпочато впровадження дистанційної форми навчання і того ж рокау створено Центр дистанційного навчання (ЦДН) (наказ ректора № 10 від 14.02.2002 р.). Питання дистанційного навчання було обговорено на засіданні методради 01 листопада 2001 р., на VІІІ науково-методичній конференції «Методичні та організаційні аспекти навчального процесу: фундаментальна підготовка фахівців; технологія дистанційного навчання», 29-30 січня 2002 р. і на засідані вченої ради університету 30 січня 2002 р. було прийнято відповідні ухвали, зокрема:
1. Перейменувати з 01.02.2002 р. факультет навчання без відриву від виробництва на факультет заочного і дистанційного навчання.
2. Призначити директора інституту фундаментальної підготовки проф. Галущака М. О. керівником проведення експерименту з впровадження дистанційного навчання студентів з окремих дисциплін в академічних групах І, ІІ і ІІІ курсів спеціальностей АТП, АУ, ПНК заочної форми навчання, якому до 15.02.2002 р. розробити план заходів із забезпечення цього питання.
3. Створити з 01.02.2002 р. при факультеті заочного і дистанційного навчання координаційну групу з впровадження дистанційного навчання у складі:
- Семенцов Г. Н. – завідувач кафедри автоматизації технологічних процесів і моніторингу в екології;
- Галущак М. О. – директор інституту фундаментальної підготовки, професор кафедри фізики;
- Чигур І. І. – доцента кафедри автоматизації технологічних процесів і моніторингу в екології;
- Шекета В.І. – доцент кафедри прикладної математики;
- Цюцяк Ю.І. – асистент кафедри комп’ютерних технологій у системах управління та автоматики;
- Райтер П. М. – доцент кафедри методів та приладів контролю якості і сертифікації продукції.
4. Завідувачу кафедри автоматизації технологічних процесів і моніторингу в екології, проф. Семенцову Г. Н. розпочати з весняного семестру 2001/2002 н. р. впровадження елементів дистанційного навчання зі спеціальності «Автоматизоване управління технологічними процесами», у т ому числі і на базі НКП Дрогобицького нафтового технікуму (м. Дрогобич).
Зараз організацію роботи в ЦДН здійснює керівник підрозділу, випускниця 1993 р. кафедри АВП канд. техн. наук, доц. Піндус Н. М..

Штат кафедри автоматизації виробничих процесів станом на 2002 рік

Професорсько-викладацький склад:
Семенцов Георгій Никифорович - завідувач кафедри, професор, д-р. техн. наук; Горбійчук Михайло Іванович - доцент, канд. техн. наук; Дранчук Мирослав Михайлович - доцент, канд. техн. наук; Телишева Тамара Олексіївна - доцент, канд. техн. наук; Когутяк Мирослав Іванович - доцент, канд. техн. наук; Когуч Ярослав Романович - доцент, канд. техн. наук; Чигур Ігор Іванович - доцент, канд. техн. наук; Борин Василь Степанович - асистент; Шавранський Михайло Васильович - асистент; Аверкієва Владислава Василівна - асистент; Бербець Тетяна Олексіївна - асистент; Діжак Руслана Богданівна - асистент;
Навчально-допоміжний склад: Майкович Євген Петрович - завідувач лабораторій; Івасишин Павло Орестович - інженер; Кавака Світлана Михайлівна - технік.
Аспіранти: Кропивницька Віталія Богданівна - заочна форма навчання; Кузь Тарас Ярославович - денна форма навчання.

Штат кафедри автоматизації виробничих процесів станом на 2004 рік

Професорсько-викладацький склад: Семенцов Георгій Никифорович - завідувач кафедри, професор, д-р. техн. наук; Горбійчук Михайло Іванович - професор, д-р. техн. наук.; Дранчук Мирослав Михайлович - доцент, канд. техн. наук; Когутяк Мирослав Іванович - доцент, канд. техн. наук; Когуч Ярослав Романович - доцент, канд. техн. наук; Чигур Ігор Іванович - доцент, канд. техн. наук; Борин Василь Степанович - асистент; Шавранський Михайло Васильович - асистент; Бербець Тетяна Олексіївна - асистент; Діжак Руслана Богданівна - асистент; Івасишин Павло Орестович - асистент.
Навчально-допоміжний склад: Майкович Євген Петрович - завідувач лабораторій; Ткачук Руслан Миколайович - інженер 1 кат.; Кавака Світлана Михайлівна - інженер.
Аспіранти: Кропивницька Віталія Богданівна - заочна форма навчання; Чигур Людмила Ярославівна - денна форма навчання; Кузь Тарас Ярославович - денна форма навчання; Бабчук Сергій Миронович - заочна форма навчання; Заячук Ярослав Іванович - денна форма навчання; Діжак Руслана Богданівна - заочна форма навчання; Кикляк Василь Михайлович - заочна форма навчання.

Викладачі кафедри автоматизації разом з випускниками біля навчального корпусу № 1

У зв’язку із зростанням вимог до підготовки фахівців для нафтогазової промисловості і необхідністю інтегрування у європейський освітній простір у 1994 році за ініціативою кафедри АТП було створене «Прикарпатське регіональне об’єднання студентів і викладачів». Засновники – доцент кафедри АТП, канд. техн. наук Телишева Т. О., завідувач кафедри АТП, д-р. техн. наук, професор, Семенцов Г. Н., проректор Козак Ф. В., студент Мельник С..
Був організований обмін студентами з вищими навчальними закладами країн Європи та США. Згодом це об’єднання було перетворено в AISIC.
Нові можливості підготовки фахівців з автоматизації були створені шляхом залучення до навчального процесу матеріально-технічної бази філій кафедри.

ФІЛІЇ КАФЕДРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ТОВ “ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ”

Цей розділ грунтується на матеріалах, що представлені завідувачем філії кафедри АКІТ, канд. техн. наук Вощинським Віктором Станіславовичем, який є директором ТОВ «Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації веде свій початок з 1964 р., коли в м. Івано-Франківську була створена філія Всесоюзного НДІ “ВНИИКАНефтегаз”. Метою створення філії було проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і розроблення технічних засобів для автоматизації технологічних процесів у нафтогазовому комплексі та енергетиці. Для широкого впровадження розроблених технічних засобів у серійне виробництво і забезпечення ними потреб народно-господарського комплексу у 1977 році на базі філії НДІ “ВНИИКАНефтегаз” і конструкторських підрозділів Івано-Франківського приладобудівного заводу була створена дослідно-конструкторська організація з правом юридичної особи – Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації
Основним її завданням було створення і впровадження у серійний випуск на Івано-Франківському ВО “Геофізприлад” (сьогодні – ПАТ “Івано-Франківський завод “Промприлад”) та інших підприємствах міністерства засобів автоматизації технологічних процесів у нафтогазовому комплексі, атомній, електро- та теплоенергетиці, хімічній, будівельній та інших галузях економіки, а також впровадження створених технічних засобів на об’єктах експлуатації.
За 30 років роботи в статусі державного підприємства (1964-1994 р.р.) фахівцями СКБ ЗА створено понад 80 виробів, більшість з них серійно випускала ПАТ “Івано-Франківський завод “Промприлад”, Тернопільським ВАТ “ТЕМЗА” та ще восьми заводами, розміщеними за межами України.
Ряд розробок на той період, виконувались за постановами уряду. Створені технічні засоби знайшли широке застосування на об”єктах народного господарства – у розвідці та бурінні свердловин на суші і на морі та нафтогазовидобутку, комплектуванні бурових установок заводів “Уралмаш” і “Баррикады” енергетиці і хімічній промисловості, промисловості будматеріалів і оборонному комплексі, інших сферах економіки України, Росії, Казахстану, Туркменістану, Болгарії, Індії, Іраку, Куби, Вєтнаму. Всі вироби відповідали вимогам високого технічного рівня. Нові технічні рішення, які фахівці застосовували в конструкції створюваних виробів, захищені 83 свідоцтвами та патентами на винаходи.
Фахівці, які працювали на той період в організації, захистили 3 дисертації на вчений ступінь кандидата технічних наук, активно співпрацювали з провідними науковими організаціями за напрямами діяльності: надрукувано понад 47 наукових статей та доповідей.
1994 року “Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації” стало орендним підприємством, а 1995 р. шляхом викупу майна у держави було створено колективне підприємство (тепер – Товариство з обмеженою відповідальністю “Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації”).
Ставши недержавним підприємством, товариство зосередило свої зусилля на створенні принципово нових засобів контролю і регулювання та автоматизації технологічних процесів у паливно-енергетичному комплексі та нафтогазовій промисловості.
Проведені маркетингові дослідження, вивчення та оцінкювання стану і технічного рівня існуючих технічних засобів, аналізування вимог споживачів дозволили товариству за 20 років створити ряд технічних засобів, які на даному етапі в повній мірі відповідають вимогам технічного рівня і експлуатаційним потребам споживачів продукції.
Завдання ускладнювалось тим, що розроблювані технічні засоби не мають серійного виробництва – немає підприємств, які були б орієнтовані на випуск продукції цього напрямку, тому майже всі створені вироби товариство виготовляє на власній виробничій базі.
Основні напрями роботи товариства. Основні напрямки спеціалізації товариства – розроблення, виготовлення засобів вимірювання та автоматизації та їхньої шефмонтаж у Замовника:
– засобів контролю технологічних процесів при бурінні та експлуатації нафтогазових свердловин;
– зразкові засоби метрологічного забезпечення повірки лічильників газу в експлуатації (установки і робочі еталони об’єму газу та коректори об’єму газу).
Науково-технічний і виробничий потенціал товариства дозволяє випускати продукцію, що відповідає вимогам кращих світових зразків.
До засобів контролювання технологічних параметрів процесів розвідувального і експлуатаційного буріння свердловин на нафту і газ належать: свердловинні манометри і термометри МСУ-Т, ТСУ-Т, Синевир, Оріон, компаратори “Синевир” – експлуатуються на об’єктах нафтогазового комплексу України, Росії, Казахстану Тукменістану; також системи і комплекси контролювання та керування процесом буріння нафтогазових свердловин Бур-САК і СКУБ-М2 – експлуатуються на об’єктах ДК “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта”, В”єтнаму, Грузії, а також комплекти приладів вимірювача ваги інструментів КПВВІ-1-2, комплекти приладів вимірювача моменту на роторі КПВМР1-60, , комплекти приладів вимірювача моменту на ключі КПВМК1-60, які експлуатуються на об’єктах ДК “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта”.
До засобів метрологічного забезпечення лічильників газу належать автоматизовані установки для повірки лічильників газу: типу УПЛГ-2500 (впроваджені на 23-х підприємствах газо- та теплопостачання України); типу УПЛГ-10 (14 установок впроваджені на підприємствах газопостачання); типу РЕОВГ (7 установок впроваджені на підприємствах газопостачання України і 3 – Республіки Бєларусь, з них 2 установки в Білоруському державному інституті метрології використовуються як вихідні еталони); стендове обладнання для калібрування коректорів об’єму газу типу СПОК (4 комплекси експлуатуються на підприємствах з газопостачання України).
Всі виконувані товариством розробки і виготовлювана продукція відповідають вимогам споживачів та сучасному рівню аналогічної техніки зарубіжних фірм, а засоби контролювання технологічних параметрів процесу буріння свердловин не мають аналогів в Україні, тобто, наше товариство є єдиним їхнім розробником і виробником.
Технічний рівень і продуктивність створених фахівцями товариства установок для повірки лічильників газу дають можливість ефективної повірки з високою точністю практично всіх типів лічильників, застосованих в Україні.
У технічних засобах, створених фахівцями товариства за останні 15 років, застосовано ряд нових технічних рішень, що захищені 19 патентами України на винаходи.
У зв’язку з тим що технічні засоби, які розробляє і постачає споживачам товариство, є засобами вимірювання, вони при випуску із виробництва проходять калібрування у державних органах «Стандартметрологія України». Розроблення і виробництво засобів вимірювання вимагають від фахівців високої кваліфікації, проведення експериментальних робіт і досліджень для встановлення метрологічних характеристик виробів.
Зв’язок товариства з університетом ІФНТУНГ. Значну допомогу в створенні сучасних технічних засобів товариству надали такі відомі фахівці в галузі витратометрії та автоматизації як Семенцов Г. Н., Бродин І. С., Пістун Є. П., Середюк О. Є., Колпак Б. Д., Петришин І. С., Чеховський С. А. та ряд інших, з якими тісно співпрацює товариство.
У товаристві працює філіал кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій. На виробничій базі товариства студенти проходять виробничу, переддипломну та технологічну практику. Товариство плідно співпрацює з кафедрами університету: автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, інформаційно-вимірювальної техніки, методів та приладів контролю якості і сертифікації продукції.
Фахівці товариства за період з 1999 року видали 24 статі, взяли участь у виданні 2-х науково-методичних посібників, регулярно беруть участь у роботі спеціалізованих конференцій, семінарів, виставок та інших науково-технічних заходах.
Директор товариства канд. техн. наук Вощинський В. С. є членом-кореспондентом Української нафтогазової академії, доцентом Івано-Франківського національного університету нафти і газу. У період з 1987 до 2001 рік працював на кафедрі автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, а з 2001 року працює на кафедрі інформаційно-вимірювальної техніки за сумісництвом. У товаристві працюють випускники університету:
Рудзінський Роман Юліанович - начальник дослідно-конструкторського відділу ТОВ «Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації», керівник проекту датчиків і перетворювачів фізичних величин.
Вощинський Віталій Вікторович – заступник начальника дослідно-конструкторського відділу ТОВ «Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації», керівник проекту з програмного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем і комплексів. Навчався на кафедрі автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій.

Нагороди товариства

     ​​​​​​​

Основні вироби товариства на виставках і конференціях:
Робочий еталон об’єму і витрати газу дзвонового типу РЕОВГ. (Авторський колектив на чолі з Вощинським В. С.)

​​​​​​​
Робочий еталон об’єму газу

Принцип роботи установки полягає у порівнянні показів лічильників, що повіряються, з показами робочого еталону шляхом пропускання через лічильники повітря із дзвонового мірника.
Процес повірки автоматизований, результати виводяться на екран монітора комп’ютера і роздруковуються у формі протоколу повірки. Конструкція установки дає можливість виконувати одночасно повірку до 10-ти однотипних лічильників.
У конструкції установки застосовані технічні рішення, захищені патентами України на винаходи, її технічний рівень відповідає рівню аналогічних повірочних засобів передових закордонних фірм.
Установка освоєна в одиничному виробництві, проходить калібрування ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» України з видачею Свідоцтва про метрологічну атестацію. Періодична повірка установок у процесі експлуатації проводиться ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» України.
Установка з еталонними лічильниками об’єму газу типу УПЛГ-2500 для повірки промислових лічильників газу. (Авторський колектив на чолі з Вощинським В.С.)
Установка призначена для повірки лічильників газу турбінного, роторного, вихорового, ультразвукового типів в діапазоні витрат від 0,1 до 2500 м³/год. при їх випуску з виробництва, а також в процесі експлуатації і після ремонту. Установка дає можливість визначити:
- значення основної відносної похибки лічильників, що повіряються;

- фактичне значення об’ємної витрати;
- працездатність (справність) імпульсних виходів з лічильників; - повірку герметичності установки.
Принцип роботи установки полягає в порівнянні показів лічильників, що повіряються, з показами робочих еталонів об’єму газу. Процес збирання і опрацювання інформації автоматизований, результати виводяться на екран монітора комп’ютера і роздруковуються у формі протоколу повірки. Програмне забезпечення забезпечує автоматичне управління установкою.

Установка з еталонними лічильниками газу типу УПЛГ-2500

У конструкції установки застосовані технічні рішення, захищені патентами України на винаходи, її технічний рівень відповідає рівню аналогічних повірних засобів передових закордонних фірм.
Установка, яку поставляють Замовникові, проходить калібрування ДП «Івано-Франківськ стандартметрологія» України. Висока точність вимірювання, стабільність показів та надійність у роботі, автоматизація процесу збору і опрацювання інформації дають можливість споживачу організовувати сервісний центр з ремонту та повірки лічильників газу.
Установка з еталонними лічильниками об’єму газу типу УПЛГ-10 . (Авторський колектив на чолі з Вощинським В. С.)
Установка призначена для повірки лічильників газу мембранного та роторного типів в діапазоні витрат від 0,016 до 16 м³/год при їх випуску з виробництва, а також в процесі експлуатації і після ремонту.
Установка дає можливість визначити:
- значення основної відносної похибки лічильників, що повіряються;
- фактичне значення об’ємної витрати;

- працездатність лічильників, втрати тиску на лічильнику.
Стенд для повірки обчислювачів і коректорів об’єму газу СПОК. (Авторський колектив на чолі з Вощинським В. С.)
Стенд призначений для автоматизованої повірки обчислювачів і коректорів об’єму газу. Забезпечує повірку згідно з методикою повірки обчислювачів та коректорів об’єму газу: Універсал-02, ОЕ-22ЛА, ОЕ–VPT, ОЕ–VT, КПЛГ-1.02Р, КПЛГ-1.01Р ФЛОУКОР та інших конструкцій відповідно до замовлення.

Стенд для повірки обчислювачів і коректорів об’єму газу СПОК

Стенд забезпечує виконання таких функцій:
- ручне встановлення режимів повірки;
- формування сигналiв, що імітують сигнали первинних перетворювачів;
- створення каліброваних значень тиску і температури;
- вимірювання періоду слідування сигналів годинника реального часу обчислювача;
- вивід даних про хід повірки на дисплей; оперативний контроль процесу повірки;
- автоматизацію процесу оформлення результатів повірки;
- формування звітів на паперовому носії відповідно до вимог замовника;
- роздрукування звітів на паперовому носії;
- оформлення протоколу повірки;
- формування архівів, захищених від редагування.
Комплекс засобів наземного контролю і управління процесом буріння нафтових і газових свердловин СКУБ-М2. (Авторський колектив на чолі з Вощинським В. С.)
Комплекс СКУБ-М2 експлуатується на газових та нафтових промислах України, Росії, Узбекистану, Туркменістану, В’єтнаму, Грузії.

Комплекс СКУБ- М2

На базі структурних складових частин СКУБ-М2 виготовляються комплекти приладів, які представляють окремі його канали вимірювання: ваги інструменту КПВВІ-1-1; моменту на роторі КПВМР-1; моменту на ключі КПВМК-1; рівня бурового розчину в промивальних місткостях КПВУР-1; витрати бурового розчину КПВРР-1; температури бурового розчину КПВТР-1.
Загальний принцип їхньої побудови: давач фізичного параметра, блок живлення, показуючий прилад. На рисунку 5 зображена мнемосхема комплексу СКУБ-М2. Передача інформації між блоками і комп’ютером здійснюється відповідно до схеми зображенї на рисунку 5. У комплексі передбачено передачу інформації:
– від блока УСОД1 до блока спостереження (пульта бурильника) і від блока контролера до компютера через конвертор USB по витій парі RS-485;
– від блока контролера до комп’ютера по радіозв’язку через радіо модуль.

​​​​​​​Для більш широкого впровадження напрацьованих засобів вимірювання необхідна державна програма розроблення, видобутку, переробки та реалізація нафти та газу в нафтогазовому комплексі України.
Відповідно до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Мініекнономрозвитку України на 2015 рік та для реалізації Державної програми розвитку еталонної бази на 2011-2015 роки науковцями ТОВ Івано-Франківське СКБ ЗА та ДП»Івано-Франківськстандартметрологія» впродовж 2015 року виконувались роботи з удосконалення Державного первинного еталона одиниці об’єму та об’ємної витрати газу ДЕТУ 03-01-96. Для розгляду результатів проведених досліджень і робіт з модернізації та підготовки висновків щодо еталона міжвідомча комісія у складі представників Мінекономрозвитку України (м. Київ), Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів), Національного Наукового Центру «Інститут метрології» (м. Харків), ДП»Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних управляючих систем» (м. Львів), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу провела як документальне, так і візуальне оцінювання змін у метрологічних характеристиках еталона, змін у елементах еталона, що проходили удосконалення, модернізацію, використовуваному програмному забезпеченні. За результатами роботи комісія прийняла рішення щодо затвердження удосконаленого еталона, використання яких надалі дасть змогу підвищити точність обліку газу в Україні.
Основні конструктивні елементи Державного первинного еталона одиниці об’єму та об’ємної витрати газу ДЕТУ 03-01-96.​​​​​​​

Еталон складається з:
– засобів вимірювання температури ДЕТУ Т1; ДЕТУ Т2; ДЕТУ Т3; ДЕТУ Т4;
– цифрового калібратора тиску DPI 150 №3376469;
– дзвонового мірника;
– системи компенсації виштовхувальної сили замкової рідини;
– комплексу засобів вимірювання переміщення дзвонового мірника ВЕ-ДЕТУ №01;
– блоку для атестації (калібрування) та повірки сопел критичного витоку;
– дослідної лінія для встановлення робочих еталонів та еталонів передавання;
– з’єднувальних трубопроводів та запірно-відсічної арматури з приводами виконавчих механізмів DN 200;
– блоку збору і оброблення інформації БЗПІ №058;
– ПЕОМ з програмним забезпеченням для обчислення та відображення інформації.
Науково-технічний рівень еталона відповідає сучасним досягненням розвитку національної та світової науки і техніки. За своїми метрологічними і технічними характеристиками еталон не поступається найкращим зарубіжним аналогам. Точність відтворення одиниць об’єму та об’ємної витрати газу й точність передавання їніх розмірів відповідно до ДСТУ 3383:2015 за допомогою вторинних і робочих еталонів робочим засобам вимірювання об’єму та об’ємної витрати газу, які застосовують в Україні, відповідають вимогам національної економіки.
У 1981 р створена галузева науково дослідна лабораторія №6 (ГНДЛ-6) на кафедрі нафтогазової геології і геофізики під керівництвом проф. Снарського Олександра Миколайовича. Завідувачем ГНДЛ-6 був призначений Федоришин Дмитро Дмитрович, який у 1993 р отримав диплом старшого наукового співробітника, а в 1999 р захистив докторські дисертації за спеціальністю 04.00.22 «Геофізика», та 04.00.17 – «Геологія нафти і газу».

           ​​​​​​​​​​​​​​

Федоришин Дмитро Дмитрович – завідувач кафедри геофізичних досліджень свердловин

Науковим керівником лабораторії був призначений Грицишин Василь Іванович. Штатний розклад складався із 14 чоловік, із них 2 к.г.м.н., 4 м.н.с., 6 совмісників, 1 професор, 2 інженера. Тема наукової діяльності ГНДЛ-6. „Підвищення ефективності вивчення фізичних властивостей гірських порід.
У складі ГНДЛ-6 виконувалисятакі теми: «Повьішение точности и достоверности подсчетньїх параметроь при определении их по данньїм ГИС». – «Изучение естественной радиоактивности и других физических параметров продуктивних наук». За результатами наукової діяльності була створена петрофізична база для підрахунків запасів нафти і газу, розроблені методичні рекомендації по визначенню глинистості та параметрів, що характеризують колекторіькі властивості гірських порід. Під керівництвом проф. Семенцова Георгія Никифоровича розроблена установка АВУБ-3 (автоматичного вимірювання та управлінням бурінням).
Загальне фінансування ГНДЛ здійснювалося Міністерством освіти УРСР та Міністерством вищої і спеціальної освіти УРСР в сумі 120 тисяч рублів.
На базі ГНДЛ функціонували студентські науково-дослідні лабораторії, які задіяні у навчальному процесі. Експериментальні дослідження, окрім лабораторії, проводились на базі тренажерного класу з використанням новітніх технологій апробованих у діючих свердловинах глибиною 180 м і 160 м. Одна із свердловин обсаджена азбесто-цементною трубою, що дозволяє виконувати дослідження електричними та магнітними методами
Відповідно до нових вимог здійснювалась, удосконалювалась та доповнювалась програма підготовки студентів та методичне забезпечення навчального процесу, який повністю забезпечений україномовною літературою. Підготовлено методичні розробки на всі види навчальної роботи для студентів як денної, заочної, так і дистанційної форм навчання. Бібліотека університету постійно поповнюється новою навчально-методичною літературою. Нині кафедра забезпечує підготовку бакалаврів (ліцензійний набір – 50 стаціонар, 50 заочників), магістрів (ліцензійний набір – 45 стаціонар, 45 заочників), докторів філософії (ліцензійний набір – 15 стаціонар, 15 заочників) спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології.
Кафедра автоматизації та ком’ютерно-інтегрованих технологій (АКІТ) має всі можливості для забезпечення високого навчального рівня підготовки фахівців з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій.
За період з 1968 по 2018 роки кафедра підготувала більше 2800 фахівців, які працюють в Україні і інших країнах світу (Німеччині, Англії, Канаді, США, Австрії та ін.). Серед них головні спеціалісти підприємств нафтової і газової промисловості, члени Української нафтогазової академії, професора і доктора наук, викладачі та співробітники університету.
Напрямок вищої освіти за професійним спрямуванням “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” орієнтований на автоматизовані системи управління технологічними процесами виробництв різних галузей господарства і сучасні високі технології, здійснення яких неможливе без інтегрального застосування комп’ютерної техніки, як на стадії проектування так і на стадії експлуатації.
Набуті знання та вміння дають змогу випускнику рівня «Бакалавр» займатися діяльністю у галузі автоматизації та комп’ютерних технологій, багатьох галузях промисловості, а також продовжити навчання на магістерському рівні.

У 2018 році сформовано наведений нижче колектив кафедри:

Завідувач кафедри - професор, д.т.н. Семенцов Георгій Никифорович.
Викладацький склад: доцент, к.т.н. Борин Василь Степанович; доцент, к.т.н. Когутяк Мирослав Іванович; к.т.н. Кучмистенко Олександр Васильович; к.т.н. Лагойда Андрій Іванович; доцент, к.т.н. Чигур Людмиоа Ярославівна; доцент, к.т.н. Чигур Ігор Іванович; доцент, к.т.н. Шавранський Михайло Васильович; асистент Фешанич Лідія Ігорівна.
Допоміжний персонал: завідувач лабораторіями - Майкович Євген Петрович; провідний інженер - Зварич Галина Григорівна; інженер 1 категорії - Лагойда Людмила Іванівна.

У 2020 році сформовано наведений нижче колектив кафедри:

Завідувач кафедри - професор, д.т.н. Горбійчук Михайло Іванович.
Викладацький склад: доцент, к.т.н. Лагойда Андрій Іванович; доцент, к.т.н. Борин Василь Степанович; доцент, к.т.н. Когутяк Мирослав Іванович; к.т.н. Кучмистенко Олександр Васильович; доцент, к.т.н. Чигур Людмиоа Ярославівна; доцент, к.т.н. Чигур Ігор Іванович; доцент, к.т.н. Шавранський Михайло Васильович; доцент, к.т.н. Фешанич Лідія Ігорівна; к.т.н. Гарасимів Віра Михайлівна.   
Допоміжний персонал: завідувач лабораторіями - Майкович Євген Петрович, провідний інженер - Зварич Галина Григорівна, інженер 1 категорії - Лагойда Людмила Іванівна.

У даний час сформовано наведений нижче колектив кафедри:

В.о. завідувача кафедри - доцент, к.т.н. Лагойда Андрій Іванович.
Викладацький склад: професор, д.т.н. Горбійчук Михайло Іванович; доцент, к.т.н. Борин Василь Степанович; доцент, к.т.н. Когутяк Мирослав Іванович; к.т.н. Кучмистенко Олександр Васильович; доцент, к.т.н. Чигур Людмиоа Ярославівна; доцент, к.т.н. Чигур Ігор Іванович; доцент, к.т.н. Шавранський Михайло Васильович; доцент, к.т.н. Фешанич Лідія Ігорівна; доцент, к.т.н. Скрип'юк Ростислав Богданович; асистент Лагойда Людмила Іванівна.   
Допоміжний персонал: завідувач лабораторіями - Майкович Євген Петрович, провідний інженер - Зварич Галина Григорівна.