«… І – не забути! – доки світ і люди,
Синів землі, що відвели вогонь»
Б.Олійник
26 квітня 1986 року - день, який назавжди увійшов в історію людства під назвою «чорнобильська катастрофа».
Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Сила вибуху склала 300 Хіросім. В реакторі знаходилось близько 200 тонн урану. Відбувся могутній викид радіоактивних речовин, з активної зони реактора. Йод-131, цезій-134, -137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.
Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха, першим увійшов у атомне полум`я, і вже не повернувся. Якби тоді вогонь не зупинили, вибухнули б ще 3 енергоблоки. Дослідники стверджують, що на місці Київської, Житомирської, Чернігівської областей та півдня Білорусії утворилась би величезна воронка, загинули б на цій території люди і тварини, в радіусі 200 км від реактора, а в радіусі 800 км – мертва зон, а радіаційною, небезпечною для життя зоною була б вся Європа.
До трагічних роковин Чорнобильської катастрофи ЦКіДС та студенти ГР-17, ГР-18 Інституту нафтогазової інженерії провели годину пам’яті: «Вони врятували світ».
Врятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.