У майбутнє – разом!

Цьогорічна Нобелівська премія з політичних причин опинилась у фокусі дуже пильної уваги громадськості. Однак, за дискусіями щодо відзнаки за внесок у справу миротворення на другий план відійшла  відзнака в царині економічних наук, яка, поміж тим, впливає на освітню систему України, зокрема.

Нагадаємо, що цього року її отримали Joel Mokyr, Philippe Aghion та Peter Howitt «за пояснення зростання економіки, керованого інноваціями».  Мокір (Mokyr) визнаний за те, що ідентифікував передумови стійкого економічного зростання через технологічний прогрес.  Агйон (Aghion) і Говіт (Howitt) — за теоретичне моделювання поняття «творчого знищення» (creative destruction), коли інновації витісняють старі технології, створюючи нові джерела зростання. 

Комітет відзначив, що стійке зростання не гарантується автоматично, і що “економічна застійність, а не зростання, була нормою більшої частини історії”. Отже, науковці дослідили такі ключові теми, як інновації, технології, конкурентне середовище, зміни у способі виробництва й організації праці, кострукція систем, що підтримують зростання.

Для України, де освітня система готує спеціалістів для економіки, що перебуває на стадії трансформації, ця премія має важливе значення. Насамперед, вона актуалізує сам зміст навчання -вказує на те, що значущими для сучасної економіки є не лише класичні теми (макроекономіка, мікроекономіка тощо), але й інноваційна динаміка економіки; роль технологічного прогресу та зміни виробничих систем; теорія конкурентної деструкції (як старі компанії чи технології замінюються новими); організація ринку праці, мобільність ресурсів, адаптація до змін.

Тож логічно, що програми підготовки економістів мають більше уваги приділяти інноваціям та технологіям, історії економічної думки у зв’язку з технологічними змінами, моделі зростання й деструкції, управлінню змінами. Це стимулює переглянути навчальні плани, впровадити нові курси чи модулі, залучити кейси з інноваційної економіки.

Треба також зазначити, що Україна наразі переживає період економічних викликів: цифровізація, зелена економіка, відновлення після війни, інтеграція у світові ланцюги вартості. У такому контексті готувати економістів, які можуть не лише аналізувати ситуацію, але й виступати агентами змін, особливо важливо.

Робота лауреатів премії підкреслює, що інновації й технології — не просто доповнення, а основа зростання. В економічній освіті це означає навчати не лише “економіці стабільності”, але й  “економіці змін”, до яких компанії чи галузі повинні адаптуватись; де трансформуються ринки праці; де політики стимулюють інновації; де технологічні компанії  впливають на структуру економіки.

Із теми інноваційних моделей зростання витікає потреба у знаннях, що виходять за межі класичної економіки, зокрема тих, що стосуються конкуренції, рину праці, права інтелектуальної власності. Тому доцільно розвивати програми, які об’єднують економіку з інформаційними технологіями, з інженерією, з управлінням інноваціями; розбудовуватиспівпрацю з бізнес‑інкубаторами, технологічними підприємствами, стартапами, щоб студенти бачили “живу” економіку, де інновація – ключ до успіху.

Крім того, це зумовлює можливість створення нових курсів, наприклад “Економіка інновацій”, “Деструкція та трансформація галузей” тощо.

Це може передбачати більше практики з моделювання економічного росту, кейс‑аналізи інноваційних систем (як у Силіконовій долині),  залучення бізнес‑середовища, технологічних компаній, щоб студенти бачили, як “старе” витісняється “новим”.

Це особливо важливо для економіки України, яка має значний потенціал для технологічного стрибка: цифровізація, зелена енергетика, стартап‑середовище, відбудова — все це може стати рушієм зростання. Але для цього потрібні фахівці, які розуміють інновації, трансформації, конкурентну економіку. Бо освіта економістів, орієнтованих тільки на класичні підходи, може бути менш релевантною у швидко змінному світі. Як свідчать роботи нобелівських лауреатів, зростання не гарантоване — потрібна активна стратегія, інституції, підготовка. І освітня система може стати частиною “екосистеми інновацій” — готувати не лише аналітиків, але й агентів змін, які здатні працювати у підприємницькому, інноваційному середовищі, підтримувати технологічні компанії, сприяти переходу галузей.

В Інституті економіки та менеджменту ІФНТУНГ над цим уже працюють. Зокрема, освітні програми Інституту є надзвичайно актуальними. Це програми «Економіка інноваційного розвитку» (магістр), «Підприємництво та менеджмент стартапів» (бакалавр), «Фінансові технології та інвестиційний консалтинг» (магістр), орієнтовані на підготовку фахівців, які здатні не лише аналізувати економічні процеси, але й створювати нові продукти, запускати стартапи, залучати інвестиції та впроваджувати сучасні фінансові рішення.

Для тих, хто лише замислюється над своїм професійним вибором і перспективами освіти, це означає навчання, що відповідає найновішим світовим трендам; здобуття актуальних навичок, затребуваних на глобальному ринку праці; можливість стати частиною інноваційних змін уже сьогодні; професійний розвиток у сферах, які формують економіку майбутнього.

ІФНТУНГ не просто йде в ногу з часом — він випереджає його, формуючи покоління лідерів інноваційного розвитку, і запрошує: «Ходімо у майбутнє разом із нами!».