Загальна інформація

 

Зараз кафедра – це базовий навчально-науковий структурний підрозділ факультету природничих наук Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, що проводить підготовку кадрів для нафтогазової галузі України.

Функціональна діяльність кафедри полягає в проведенні освітньої, методичної та науково-дослідної роботи в сфері нафтогазової геології.

Освітня робота на кафедрі здійснюється шляхом проведення навчальної та методичної діяльності за такими напрямами:

●          підготовка фахівців з вищою освітою за спеціальністю 103 Науки про Землю (ОПП “Геологія нафти і газу”), а також читаються окремі дисципліни для здобувачів спеціальностей 051 Економіка бізнесу, 184 Гірництво, 185 Нафтогазова інженерія, 192 Будівництво та цивільна інженерія, 242 Туризм і рекреація;

●          перепідготовка фахівців, що здобувають другу вищу освіту;

●          підвищення кваліфікації фахівців, що працюють в нафтогазовій галузі.

Підготовка фахівців ведеться за трьома ступенями вищої освіти: бакалавр, магістр, доктор філософії.

Зараз на кафедрі діють такі лабораторії: літолого-петрографічна лабораторія, лабораторія комп'ютерного моделювання геологічних об’єктів,навчально-дослідницька лабораторія інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань, навчальна лабораторія каустобіолітів ім. Порфір’єва В.Б., навчальна лабораторія нафтогазової гідрогеології, газоаналітична лабораторія.

Для отримання фундаментальних загальногеологічних знань до послуг студентів при факультеті природничих наук функціонує унікальний геологічний музей який має статус національного надбання України.

У відповідності до вимог сьогодення та замовників підготовка фахівців ведеться таким чином, щоб вони вільно володіли сучасною комп'ютерною технікою та іноземними мовами. На кафедрі функціонує лабораторія комп'ютерного моделювання геологічних об’єктів, в якій здобувачі займаються науково-дослідною роботою, а також виконуються договірні науково-дослідні роботи науково-педагогічним персоналом кафедри. Кращі студенти залучаються до виконання науково-дослідних робіт і рекомендуються для навчання в аспірантурі, а також проходять стажування за кордоном.

Реалізовуючи принципи Болонської конвенції з 2011 року студенти магістерського рівня мають змогу проходити навчання за програмою подвійних дипломів у Краківській Гірничо-Металургійній Академії ім. Станіслава Сташиця (Республіка Польща). 

Photo
News Images
Photo

Вступнику

 

     ЛАСКАВО ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИМИ                                                                       ПРОГРАМАМИ:

                                                           "Геологія родовищ нафти і газу"  бакалаврський рівень
                                                           "Геологія нафти і газу"  магістерський рівень

Нафта та газ є надважливими корисними копалинами та їхня роль як основних енергоносіїв збережеться ще десятки років, а як сировини для хімічної промисловості — вічно. Звідси випливає, що робота в цій сфері затребувана та забезпечить як сучасних фахівців, так і їхніх нащадків.

Видобуток корисних копалин починається з дослідження надр. Саме цим і займається геолог.

Можливості нашої освітньої програми «Геологія родовищ нафти і газу» безмежні!

На Вас чекає захоплюючий та цікавий процес навчання: відвідування мінералогічних та палеонтологічних музеїв, виробничих промислів, шахт тощо; навчальні та виробничі практики, стажування в навчальних закладах Європи та Канади.

Протягом навчання Ви опануєте геоінформаційні технології на сучасних комп’ютерах і вмітимете працювати у таких програмах як: Petrel, PetroMod, Promax, IP, IC та ін.

Наш навчальний план розроблений з орієнтуванням на студента, це: можливість дуальної чи дистанційної форми навчання; кваліфіковані викладачі; навчання за системою подвійних дипломів (Краківська гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташиці).

Після успішного закінчення навчання у Вас з’являться неймовірні можливості кар’єрного розвитку. Наші випускники працюють у таких українських та зарубіжних компаніях: Shevron, Delivering Geoscience Leadership, British Petroleum, Schlumberger, Shell, Нафтогаз України (Укргазвидобування, Укртрансгаз, Укрнафта) та ін.

Якщо ти хочеш досліджувати надра; шукати нафту і газ; відкривати нові родовища та будувати стрімку кар’єру у високооплачуваних компаніях – ласкаво просимо на нашу освітню програму! З більш детальною інформацією можна ознайомитись за посиланням тут.

Photo
News Images
Photo

Кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ

Адреса:

кімната 5321, вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, Україна, 76019

Адміністрація департаменту

Завідувачка кафедри: к. геол. н. , доцент Михайлів Ірина Романівна

Загальне фото
Загальне фото
Номер(и) телефону:
Електронна пошта:
grn@nung.edu.ua
Додаткова інформація

Як спрогнозувати та попередити стихійні лиха у Карпатському регіоні

З ініціативи ректорату Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та за підтримки Івано-Франківської обласної державної адміністрації 15 липня в онлайн-режимі відбувся регіональний науково-практичний семінар «Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків повеней і паводків у Карпатському регіоні».

Про важливість вирішення цієї проблеми сьогодні говорять і науковці, і практики, і представники владних структур. Наш регіон, на території якого формуються басейни річок Дністер і Прут, знаходиться в зоні підвищеного ризику виникнення водних стихій, а також їх шкідливих проявів, які спричиняють різні за масштабами затоплення, підтоплення територій, ураження інженерних інфраструктур і комунікацій. Так, загалом, на території нашої області протікає майже 8 300 річок загальною довжиною 15 700 км, а 70% з них  протікають у гірській частині області, де якраз і формуються запаси поверхневих водних ресурсів. На прикарпатських річках побудовано близько 500 захисних гідротехнічних споруд: водозахисні дамби, берегоукріплюючі споруди тощо. Проте, в останні десятиріччя будівництву водозахисних споруд не приділялось достатньо уваги, роботи на них не фінансувались, а існуючі споруди зазнали руйнації внаслідок повеней попередніх років. Діяльність центральних і місцевих органів влади зосереджувалась, в основному, на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з проявами шкідливої дії вод, а не на вжитті заходів щодо їх попередження та мінімізації. Причиною ситуації, що склалась, є, насамперед, відсутність національної програми, недотримання природоохоронного законодавства, систематичне невиконання затверджених у минулому програм і відсутність належного контролю за їх реалізацією.  

Підтвердженням того, що до вирішення цієї проблеми потрібно братись негайно стали паводки, які пройшли в Карпатському регіоні в червні 2020 року. Вони завдали великої шкоди населеним пунктам, сільськогосподарським угіддям і господарським об’єктам. «Цьогорічні повені та паводки завдали неабиякої шкоди Прикарпаттю: загинули люди, зруйновані житлові будинки, підтоплені території 263 населених пунктів, майже 8 000 сільськогосподарських угідь, пошкоджено більше 13 000 господарських об’єктів, а також пошкоджено та зруйновано близько 1000 км доріг і більше 300 мостів. Соціально-економічні та екологічні збитки за попередніми підрахунками складають близько 2 млрд. гривень. - розповідає заступниця голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка-  Ми переконані, що підходити до вирішення цієї проблем потрібно комплексно, об’єднуючи зусилля і представників влади, і науковців. В першу чергу, потрібно вжити заходи щодо прогнозування та попередження стихійних лих, а це - за науковцями».

Про актуальність та важливість проведення семінару, а також про значні напрацювання ІФНТУНГ в цій галузі розповів перший проректор ІФНТУНГ, який, до слова, є головою Басейнової ради Дністра, професор Олег Мандрик: «На базі нашого університету таких захід проводиться невипадково, ми маємо великі напрацювання в цьому напрямі. По-перше, у 2012 ми виграли та реалізували проєкт з розвитку місцевого самоврядування і створили на березі Дністра (с. Маріямпіль Галицького району) Дністровський протипаводковий полігон. І саме його ми зараз хочемо розвивати. По-друге, наукова складова – це наукові розробки провідних вчених нашого університету, які відомі не тільки в Україні, а й за її межами.  Йдеться про створення екологічних паспортів для кожної місцевості, екологічного плану для Івано-Франківська, Прогнозної карти затоплення Дністровського каньйону, яка була розроблена ще в 2012 році, і за якою, до слова, було прогнозовано, що саме в 2020 році буде наступна повінь. І це все - заслуга наших науковців. Ми сподіваємось, що сьогоднішні пропозиції, які будуть включені в ухвалу семінару, знайдуть своє місце в державній цільовій програмі. Адже наша основна мета – прогнозувати та попередити!»

Небайдужих до вирішення цієї проблеми виявилось чимало. Так, в науково-практичному семінарі взяли участь близько півсотні провідних науковців, практиків і представників органів влади, серед яких: перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Марія Савка, ректор ІФНТУНГ, академік НАН України Євстахій Крижанівський, начальник Управління ДСНС в Івано-Франківській області Володимир Чернецький, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри екології ІФНТУНГ Олег Адаменко, начальник Дністровського БУВР Роман Михайлюк, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Євген Яковлєв, директор інституту Микола Хлапук і завідувач кафедри Любомир Шинкарук (Рівненський національний університет водного господарства та природокористування), завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики ІФНТУНГ Едуард Кузьменко, заступник директора Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України Віктор Долін, головний спеціаліст відділу моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та пожеж Управління планування, інформаційно-аналітичної  та моніторингу Департаменту запобігання надзвичайних ситуацій Петро Кропотов, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Едуард Осійський, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісництва ім. Пастернака Олексій Голубчак, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Григорій Кікерчук та інші.

У своїх доповідять спікери ділились своїми напрацюваннями та пропозиціями щодо попередження стихійних лих та зменшення проявів шкідливої дії вод. Серед пропозицій можна виокремити наступні:

  1. Розроблення державної цільової програми збереження та відновлення гірських річок Карпатського регіону.
  2. Профінансувати в повному обсязі протипаводкові та протиповеневі заходи на території Івано-Франківської області, що передбачені в рамках «Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» затвердженої Законом України від 24.05.2012 р. № 4836-VI.
  3. Збільшити наповнення Державного фонду розвитку водного господарства за рахунок відрахувань рентної плати з 10 до 20% за спеціальне використання води, що дасть змогу фінансувати по КПКВК 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» та по КПКВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами».
  4. Створити систему автоматизованого раннього виявлення підняття рівнів води в ріках Карпатського регіону, прогнозу можливого затоплення та сповіщення населення про небезпеку.
  5.  Передбачити: створення сучасної цифрової системи радіозв'язку; базування та чергування повітряного судна ДСНС в місті Івано-Франківську; розширення мережі функціонування гірських пошуково-рятувальних підрозділів; забезпечення підрозділів Управління ДСНС в області спеціальною аварійно-рятувальною та інженерною технікою з метою виконання завдань за призначенням, а також модульними комплексами для розгортання зведеного загону; удосконалення технічної спроможності Регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях; відновлення роботи Дністровського протипаводкового полігону у Галицькому районі та оснащення його автоматизованою інформаційно-вимірювальною протипаводковою системою протягом 2021-2022 рр.
  6. Підготувати спільні проекти з метою залучення міжнародної технічної допомоги в рамках Дунайської та Дністровської стратегій, а також стратегії розвитку Карпатського Єврорегіону.

Більше пропозицій у Проєкті ухвали науково-практичного семінару «Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків повеней і паводків у Карпатському регіоні», з яким можна ознайомитись, завантаживши ФАЙЛ.

Інформація оновлюється.

стихійні лихастихійні лихастихійні лихастихійні лихастихійні лиха

News Cover Image
стихійні лиха
Додаткова інформація новин:

Студентам

Вільний вибір дисциплін на 2023/2024 навчальний рік

     Згідно наказу ректора ІФНТУНГ від 06.12.2022 р. № 329 щодо виконання
"Положення про порядок реалізації здобувачами вищої освіти права на вільний вибір навчальних дисциплін".

Категорії дисциплін з університетського каталогу:
  - 
дисципліни (для третього курсу), спрямовані на отримання здобувачами першого (бакалаврського) рівня додаткових загальних  компетентностей, у тому числі соціальних навичок (soft skills), та які не містять обмеження щодо навчання на певній спеціальності/освітній програмі (5 семестр – дві дисципліни по 3 кредити кожна, 6 семестр – дві дисципліни по 3 кредити кожна, загальним обсягом 12 кредитів);
  - 
дисципліни (для четвертого курсу), спрямовані на отримання здобувачами першого (бакалаврського) рівня додаткових загальних (загально-професійних та мовних) компетентностей, у тому числі соціальних навичок (soft skills), та які можуть не містити обмеження щодо навчання на певній спеціальності/освітній програмі (7 семестр – дві дисципліни по 5 кредитів кожна, 8 семестр – дві дисципліни, одна на 4 кредити та одна на 3 кредити, загальним обсягом 17 кредитів);
     - 
дисципліни (для другого магістерського курсу), спрямовані на отримання здобувачами другого (магістерського) рівня додаткових загальних (загально-професійних та мовних) компетентностей, у тому числі соціальних навичок (soft skills), та які можуть не містити обмеження щодо навчання на певній спеціальності/освітній програмі (3 семестр, три дисципліни – дві по 3 кредити кожна, одна 4 кредити, загальним обсягом 10 кредитів).
Основні етапи вибору:
1 - ознайомлення здобувачів із процедурою вибору – з 20 лютого по 03 березня 2023 року;                                         
2 - перший тур голосування за дисципліни у електронних кабінетах – з 06 березня до 07 квітня 2023 року;
3 - опрацювання результатів першого туру голосування – з 10 по 28 квітня 2023 року;
4 - другий тур голосування за дисципліни у електронних кабінетах – з 01 по 07 травня 2023 року;
5 - опрацювання результатів другого туру – не пізніше 15 травня 2023 року;
ПРИМІТКА: Голосування здійснюється у електронних кабінетах через автоматизовану систему керування навчальним процесом.
Категорії дисциплін із кафедральних каталогів:
  - 
дисципліни, спрямовані на отримання додаткових загальних (загально-професійних та мовних) компетентностей (конкретна кількість дисциплін та обсяг кредитів визначаються чинним навчальним планом);
    - фахові дисципліни, спрямовані на поглиблення фахових компетентностей (конкретна кількість дисциплін та обсяг кредитів визначаються чинним навчальним планом).
Основні етапи вибору:
1 - ознайомлення здобувачів із процедурою вибору – з 20 лютого по 14 квітня 2023 року;
2 - розміщення на сторінках кафедр анотацій дисциплін, за встановленою формою  – до 31 березня 2023 року;
3 - голосування за дисципліни шляхом подання заяв до дирекції – з 17 квітня до 05 травня 2023року;
4 - узагальнення результатів та подання дирекціями інформації до НВ – не пізніше 15 травня 2023 року.
ПРИМІТКА: Голосування здобувачів за дисципліни здійснюється шляхом подання відповідних заяв (у паперовій або електронній формі) до дирекцій інститутів.

 

 

Photo
News Images
Photo

Положення

Положення

https://nung.edu.ua/sites/default/files/2021-12/Polojennia_ITG_IFNTUOG.pdf

Зміни до положення (наказ від 14.12.2021 року № 338)

https://nung.edu.ua/sites/default/files/2021-12/Zminy_do_Polozennja.pdf

 

Photo
Додаткова інформація
News Images
Field_attachment
Photo

Загальна інформація

Студенти інституту

    Інститут природничих наук і туризму (Геологорозвідувальний факультет) заснований у 1951 році при Львівському політехнічному інституті. У 1957 році кафедри факультету увійшли до складу Нафтового факультету, а у 1964 році, після утворення Івано-Франківської філії Львівського політехнічного інституту, факультет був вдруге виділений в окремий структурний підрозділ. З 19.02.2015 року при факультеті утворену кафедру економічної геології, а Геологорозвідувальний  факультет реорганізовано у Навчально-науковий інститут "Інститут геології та геофізики". З 27.08.2018 року Інститут геології та геофізики перейменовано у Інститут природничих наук і туризму. У інституті здійснюється підготовка фахівців за наступними спеціальностями: "101 - Екологія", "103 - Науки про Землю", "183 - Технології захисту навколишнього середовища" та "242 - Туризм" рівнів вищої освіти "Бакалавр" і "Магістр", з отриманням відповідного ступеня вищої освіти "бакалавр" та "магістр". За рівнем вищої освіти "бакалавр" підготовка ведеться протягом чотирьох років, а за "магістр" - 1,5 року. У 2019 році у інституті буде здійснюватись набір на підготовку фахівців за рівнем вищої освіти "магістерський" на спеціальності "103 Науки про Землю" за освітніми програмами: "Геологія нафти і газу", "Геофізика", "Геоінформатика" та "Інженерна геологія і гідрогеологія"; на спеціальності "101 Екологія" - за освітньою програмою "Екологія"; на спеціальності "183 Технології захисту навколишнього середовища" - за освітньою програмою "Технології захисту навколишнього середовища"; на спеціальності "242 Туризм" - за освітніми програмами: "Туризм" та "Міжнарподний готельно-туристичний бізнес". Для навчання студентів у інституті та на випускних кафедрах є комп'ютерні класи, де майбутні фахівців оволодівають сучасними комп'ютерними системами обробки та аналізу геолого-геофізичної інформації, оцінюють стан навколишнього середовища та прогнозують вплив об’єктів господарювання на довкілля, розробляють оптимальні маршрути туристичних подорожей та відпочинку. У інституті спільно із фірмою Шлюмберже створено тренажерний комп'ютерний клас, де студенти навчаються роботі із сучасними комп'ютерними програми Petrel, PetroMod, Promax, IP, IC.

​​​​​​​Petrel

За міжнародною програмою стажування "IAESTE" студенти інституту кожного року проходять стажування у наукових та навчальних закладах багатьох країн світу, а саме: Польщі, Німеччини, Франції, Словенії, Греції, Канади, Норвегії, Великобританії.

AGH

Реалізовуючи принципи "Болонської конвенції" з 2011 року студенти інституту "БЕЗКОШТОВНО" навчаються за рівнем вищої освіти "магістр" у Краківській Гірничо-Металургійній Академії імені Станіслава Сташиця (Республіка Польща). Навчання проводяться згідно угоди про надання двох дипломів, яка передбачає отримання студентами двох дипломів ступеня вищої освіти "магістр", один вітчизняний інший європейський. Студенти також проходять практику у Європейських геологічних, геофізичних та екологічних фірмах, а також туристичних та готельно-відпочинкових комплексах, де можуть влаштуватись і на роботу за фахом, адже Європейський диплом дає їм можливість приймати участь на Європейському ринку праці. Навчальні та виробничі практики студенти інституту проходять на підприємствах нафтогазового, екологічного та готельно-туристичних комплексах України, Європи, Азії, Америки та Австралії. Випускники коледжів, які отримали ОКР молодшого спеціаліста за спорідненими спеціальностями навчаються у інституті за ОП "бакалавр" зі скороченою програмою, яка триває 1 рік 10 місяців (окрім спеціальності 242 Туризм - 2 роки 10 місяців). 

Photo
Petrel
AGH
Додаткова інформація
News Images
Photo
Petrel
AGH

Вчена рада факультету

 

Вчена рада факультету природничих наук затверджена наказом №  308 від 08.10.2023 р.

(зі змінами наказ № 311 від 23.10.2024 р.)

Склад вченої ради факультету природничих наук:

 

  1. Трубенко Олександр Миколайович - доцент кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ, голова вченої ради;

  2. Гоптарьова Наталія Вікторівна - доцент кафедри загальної, інженерної геології та гідрогеології, секретар вченої ради;

  3. Михайлів Ірина Романівна - завідувач кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ, доцент;

  4. Федак Ігор Орестович - завідувач кафедри нафтогазової геофізики, доцент;

  5. Адаменко Ярослав Олегович - завідувач кафедри екології, професор;

  6. Габльовський Богдан Богданович - доцент кафедри нафтогазової геофізики, голова профбюро інституту;

  7. Качала Тарас Богданович - доцент кафедри екології, заступник голови вченої ради;

  8. Дожджаник Станіслав Зіновійович - в.о. голови СР факультету природничих наук;

  9. Рібун Катерина Іванівна - голова профспілки студентів факультету природничих наук.

 

 

Photo
Додаткова інформація
News Images
Photo