Coursera for Campus пропонує усім студентам i працівникам ІФНТУНГ з квітня 2022 року долучатися до навчання, використовуючи лише корпоративну пошту. Кожен може приєднатися за посиланням: https://coursera.org/share/d119abad5bb3b38ef8a01ade0029eca9

Нагадаємо, що в квітні минуло 2 роки з того часу, як платформа Coursera надала можливість безкоштовного навчання для студентів і працівників ІФНТУНГ. За цей період 202 особи долучилися до навчання, 31 особа завершила 1 чи більше курсів, ще 44 особи пройшли більше половини одного курсу. В усіх зареєстрованих учасників зберігається можливість доступу до тих курсів, на які вони записалися раніше, а також безкоштовного отримання сертифікатів.

Запрошуємо всіх викладачів і студентів скористатися безкоштовним і довгостроковим доступом до високоякісного онлайн-навчання з Coursera for Campus для ІФНТУНГ.

Для детальнішої інформації просимо звертатися до адміністратора Coursera від ІФНТУНГ Олега Яцюка за тел. +380504331763.

На сайті КМУ було опубліковано розпорядження від 23 лютого 2022 року №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки».

«Наперекір складній ситуації в Україні, наше головне завдання – продовжувати освітній процес. Також важливо реформувати систему освіти відповідно до нових викликів. Саме цим стратегічним документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та економіки країни, а також головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року. Стратегію було ухвалено 23 лютого, за день до повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. З урахуванням теперішньої ситуації, завдання та заходи з реалізації потребуватимуть коригування, проте стратегічні цілі та ключові завдання залишаються незмінними», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Цей документ, орієнтований на період входження України до Європейського Союзу, є вкрай актуальним і важливим. Цілі та завдання Стратегії є детальною дорожньою картою для відбудови та продовження реформування системи вищої освіти в післявоєнний період. Виконання завдань, визначених Стратегією, дозволить зменшити деструктивні наслідки, спричинені повномасштабним вторгненням російської федерації на територію незалежної України.

На основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів робочих підгруп із розроблення Стратегії та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти, визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища. На основі здійсненого SWOT-аналізу розроблено сценарії розвитку вищої освіти в Україні (песимістичний, реалістичний і оптимістичний).

Варто зазначити, що документ передбачає реалізацію 5-ти стратегічних цілей.

1. Ефективність управління в системі вищої освіти. Передбачено виконання таких завдань:

• збільшення бюджетного фінансування та удосконалення формули розподілу за результатами діяльності;
• розширення бюджетного кредитування здобуття вищої освіти та освіти дорослих;
• модернізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів.

2. Довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти. Для досягнення цілі передбачено:

• розширення сфери застосування зовнішнього незалежного оцінювання, адресного розміщення та проведення конкурсу;
• сприяння проведенню закладами вищої освіти досліджень і консалтингу для бізнесу;
• створення умов для розвитку державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
• запровадження ефективних механізмів виявлення порушень академічної доброчесності та процедур притягнення до академічної відповідальності.

3. Забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення. Для досягнення стратегічної цілі та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:

• підтримка національної та міжнародної академічної мобільності студентів, а також направлення на навчання до іноземних університетів;
• надання особливої підтримки мешканцям тимчасово окупованих територій, незахищеним і вразливим групам населення;
• створення особливих умов для вступників із видатними досягненнями;
• сприяння використанню інноваційних технологій і новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвиток дослідницьких інфраструктур.

4. Інтернаціоналізація вищої освіти України. Передбачено забезпечити:

• гармонізацію структури вищої освіти відповідно до зобов’язань країн-членів Європейського простору вищої освіти;
• розвиток національної системи кваліфікацій;
• спрощення процедур визнання іноземних освітніх кваліфікацій;
• трансформацію освіти в секторі безпеки та оборони відповідно до доктринальних підходів і принципів НАТО.

5. Привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри. Для досягнення передбачено виконання таких завдань:

• дотримання підходів до студентоцентрованого навчання в організації освітнього процесу;
• розширення перехресного вступу, спільних, міждисциплінарних і подвійних програм, дуальної та інших форм здобуття освіти;
• розвиток загальних компетентностей, правової культури, рухової активності, спорту та студентських змагань;
• розвиток програм управлінської підготовки керівного складу та перспективних лідерів закладів вищої освіти (кадровий резерв), тренінгів на підтримку реформ;
• проведення комунікаційних кампаній для підтримки реформ у системі вищої освіти тощо.

Очікуваним результатом реалізації Стратегії є створення сучасної ефективної системи вищої освіти, яка задовольняє потреби громадян, економіки та суспільства, має гідну репутацію та є конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринку освітніх послуг.

Завдання та індикатори до кожної операційної цілі, а також очікувані результати наведено в розширеній стратегічній піраміді.

Крім цього, розпорядженням КМУ схвалено операційний план реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

За інформацією МОН

Майже півтори сотні заборонених Женевською конвенцією екологічних злочинів унаслідок російської агресії нарахували експерти ГО Екодія.

Так, у зоні активних бойових дій зараз атомні станції, морські порти, склади небезпечних відходів, промисловість, включно з хімічними та металообробними заводами. Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання. Також обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів із промислових підприємств України. Часто російська армія не допускає фахівців для локалізації негативного екологічного впливу. Однак реальну оцінку вдасться зробити після завершення активних бойових дій, а наслідки українці будуть відчувати роками…

На жаль, ці шокуючі новини супроводжують цьогорічний День екологічних знань, який відзначається щороку 15 квітня. Історія його заснування сягає 1992 року, коли на Конференції ООН у Ріо-де-Жанейро вперше підняли питання ролі екологічної освіти для сталого розвитку та виживання людства. В Україну це свято прийшло у 1996 році з ініціативи громадських природоохоронних організацій.

Важливість екологічної освіти у воєнний час стала ще більш актуальною в Україні, а екобезпека стала надважливою для кожної людини. Основна мета екологічної освіти – виховання в дітей і дорослих екологічної відповідальності, формування екологічної культури населення, надання інформації про стан екологічної безпеки та навколишнього середовища, а також виховання й підготовка громадянина, який вміє мислити екологічно. Відтак кожна екологічно свідома людина має знати, розуміти та пам’ятати, що війна - це руйнація, це трагедія, це катастрофа, а екологія - це життя, це відповідальність за майбутнє!

І поки наші Герої зі зброєю в руках захищають нас від ворога, ми повинні тримати міцно екологічний фронт задля екобезпеки майбутніх поколінь і процвітання України!