36-ті роковини Чорнобильської катастрофи з посмаком війни

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Історики наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян не лише України, але й інших європейських країн. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Які висновки мало зробити людство із чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним, а, значить, має бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути готовими у «винятковому режимі» до можливих нештатних ситуацій .

От лише ніхто не очікував, що такою нештатною ситуацією у 2022 році виявляться російські окупаційні сили, які захопили Чорнобильську АЕС. Наші захисники віддавали своє життя, щоб трагедія 86-го року не повторилася. Відомо, що є втрати серед персоналу підприємств зони відчуження, точна кількість яких ще встановлюється.

Після відходу російських окупантів із Чорнобильської зони на зараженій радіацією території залишилася знищена військова техніка, зруйновані дороги, мости, міни, ракети та інші боєприпаси, що не розірвалися. Тож роботи для військових вистачає.

Відтак, згадуючи про події на ЧАЕС у день аварії, про подвиг ліквідаторів-чорнобильців, про гіркі наслідки катастрофи для України та світу і спроби їх подолання, ми будемо згадувати й мужніх українських військових, які вдруге рятували світ від ядерної катастрофи.