Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту відкриває нові можливості для наукової спільноти, водночас ставлячи перед дослідниками нові етичні та правові виклики. Саме тому Європейська Комісія розробила ERA Living Guidelines – рекомендації щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в наукових дослідженнях.

Документ є складовою політики Європейського Союзу у сфері розвитку штучного інтелекту та спрямований на формування єдиних стандартів його використання в дослідницькій діяльності. Рекомендації адресовані дослідникам, закладам вищої освіти, науковим установам і організаціям, що фінансують дослідження.

Генеративний ШІ вже сьогодні допомагає науковцям аналізувати великі масиви даних, готувати літературні огляди, створювати програмний код, узагальнювати інформацію, перекладати тексти та підвищувати ефективність дослідницької роботи. Проте його використання пов'язане з низкою ризиків, серед яких поширення дезінформації, створення недостовірних результатів, порушення принципів академічної доброчесності, непрозорість роботи моделей та можливі упередження у відповідях.

ERA Living Guidelines наголошують, що незалежно від використання інструментів штучного інтелекту повна відповідальність за якість, достовірність і наукову цінність результатів залишається за дослідником. Саме науковець повинен перевіряти всі факти, цитування, бібліографічні посилання, висновки та узагальнення, сформовані за допомогою генеративного ШІ.

Особливе значення надається принципу прозорості. Якщо інструменти генеративного штучного інтелекту суттєво використовувалися під час підготовки наукової роботи чи проєктної заявки, про це необхідно повідомляти. При цьому системи штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або співавторами наукових публікацій, оскільки не несуть відповідальності за створений контент.

Європейські рекомендації також акцентують увагу на необхідності дотримання академічної доброчесності, захисту персональних даних, конфіденційної інформації та прав інтелектуальної власності. Під час роботи з генеративним ШІ дослідники повинні враховувати можливі ризики витоку даних і не передавати до відкритих моделей чутливу або захищену інформацію.

Окремим напрямом є підвищення цифрової грамотності дослідників. Закладам вищої освіти та науковим установам рекомендується розробляти власні політики використання генеративного ШІ, організовувати навчання для науковців, створювати безпечні цифрові середовища та забезпечувати прозоре використання сучасних технологій у дослідницькій діяльності.

Водночас наголошується, що у критично важливих процесах, таких як рецензування наукових робіт, експертне оцінювання чи прийняття рішень щодо фінансування досліджень, остаточне рішення має залишатися за людиною. Генеративний штучний інтелект може бути лише допоміжним інструментом, але не заміною професійної експертизи.

Для українських університетів і наукових установ впровадження принципів відповідального використання штучного інтелекту є важливим кроком на шляху інтеграції до Європейського дослідницького простору та участі у програмі «Горизонт Європа». Використання ШІ відповідно до європейських стандартів сприятиме підвищенню якості досліджень, розвитку академічної доброчесності та зміцненню міжнародної співпраці.

У рамках реалізації міжнародного проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях», що впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія), партнерами якого є громадська організація «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (Україна) в рамках в рамках  Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 представники української та румунської делегації 2 липня 2026 року відвідали :

1. Церкву Святого Пантелеймона – єдину уцілілу сакральну споруду середньовічного Галича. Час її побудови більшість дослідників датують кінцем ХІІ ст. На стінах церкви Святого Пантелеймона виявленні численні графіті ХІІ-ХІХ ст. виконані церковнослов’янською, латиною, вірменською та польською мовами та зображень, зокрема кілька різновидів хрестів, втім Єрусалимський та Розквітлий хрест.

2)Галицький кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці побудований бл. 1157 р. У другій половині ХVІ ст. з блоків літописного Успенського собору була збудована Успенська церква. Сучасний Храм Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос, побудований у першій третині XVI ст. із будівельних матеріалів давнішого Успенського собору. Фундатором церкви виступив боярин Марко Шумлянський (1450-1535 рр.), надгробна плита якого зберігається у притворі храму.

3) Музей історії міста Коломиї заснований Коломийською міською радою 1990 року для вивчення, репрезентації та популяризації історії міста. Особливістю будівлі музею є унікальні, найдавніші в Коломиї вітражі, які дивом збереглися до сьогодні. Також, для учасників туру була проведена костюмована екскурсія історичним середмістям Коломиї.

4)Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського за свою столітню історію став вагомою культурною інституцією з дослідження, збереження і популяризації народної культури та мистецьких надбань Карпатського регіону. Колекційні збірки музею налічують близько 50 тисяч одиниць збереження, датованих ХVII-XXI ст. 

5) Єдиний у світі Музей писанкового розпису, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Загалом музейна колекція налічує понад 12 тисяч творів. Вагома частина в збірці належить писанкам Гуцульщини та Покуття, де давня традиція писанкарства була безперервна й на основі яких формувалась колекція музею. 

Проєкт впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в партнерстві з громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» (Україна) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Україна) в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 (https://next.huskroua-cbc.eu). Проєкт співфінансується Європейським Союзом.

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Докторку сільськогосподарських наук, доцентку Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Галину Михайлівну Грицуляк нагороджено грамотою Малої академії наук України. Відзнаку присуджено за системну та результативну роботу з обдарованою учнівською молоддю, а також за підготовку переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України у 2025/2026 навчальному році. Нагороду затверджено наказом Національного центру «Мала академія наук України» від 11 червня 2026 року № 472.

Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт є найпрестижнішим змаганням для юних науковців країни. Його ІІІ етап об'єднує найкращих учнів-дослідників з усіх регіонів України, і перемога в ньому вимагає не лише глибоких знань, а й справжньої наукової підготовки: уміння поставити дослідницьку задачу, провести експеримент, проаналізувати результати та переконливо представити їх перед фаховим журі.

Галина Михайлівна багато років поєднує наукову та викладацьку діяльність у сфері екології та технологій захисту навколишнього середовища з активною роботою зі школярами. Під її керівництвом учні знайомляться з методами екологічного моніторингу, виконують дослідження стану довкілля Прикарпаття, працюють із сучасним аналітичним обладнанням університету та здобувають перший досвід справжньої наукової роботи. Така співпраця допомагає талановитій молоді визначитися з майбутньою професією, а університету залучати вмотивованих абітурієнтів, які вже мають дослідницькі навички.

Перемога вихованців Галини Михайлівни у всеукраїнському конкурсі засвідчує високий рівень наукового наставництва та відкриває юним дослідникам нові можливості для подальшого розвитку в науці.

Колектив кафедри щиро вітає Галину Михайлівну з заслуженою відзнакою, дякує за самовіддану працю з обдарованою молоддю та бажає нових наукових здобутків, натхнення й талановитих учнів, які продовжать її справу у збереженні довкілля.

Кафедра нафтогазової геофізики висловлює щиру вдячність ТОВ «Укрспецгеологія» в особі директора Стасіва Олега Степановича та всьому колективу підприємства за вагомий внесок у підготовку майбутніх фахівців галузі.

У межах підтримки освітнього процесу підприємство передало кафедрі сучасне геофізичне обладнання загальною вартістю понад 1 850 000 грн, яке буде використовуватися під час навчання студентів, проведення лабораторних занять і набуття практичних навичок.

До складу переданого обладнання увійшли станція «КЕДР», свердловинні прилади для проведення профілеметрії, інклінометрії та електрометрії, апаратура індукційного каротажу, а також інше спеціалізоване геофізичне обладнання, необхідне для виконання навчальних і науково-практичних робіт.

Такий внесок є важливим кроком у розвитку матеріально-технічної бази кафедри та сприятиме підготовці висококваліфікованих фахівців, які володітимуть сучасними методами геофізичних досліджень і практичними навичками роботи з професійним обладнанням.

Щиро дякуємо ТОВ «Укрспецгеологія» за підтримку університетської освіти, плідну співпрацю та вагомий внесок у розвиток професійної підготовки майбутніх геофізиків. Сподіваємося на подальше зміцнення партнерських відносин і реалізацію нових спільних проєктів.

1 липня 2026 року відбулася зустріч проректора з наукової роботи ІФНТУНГ професора Олександра Кондрата та команди представників університету на чолі з Людмилою Архиповою – професоркою кафедри екології університету (менеджеркою проєкту), які беруть участь у реалізації проєкту з представниками румунської делегації Марамуреського повіту на чолі з Раду Біг – виконавчим директором Центру розвитку малого та середнього бізнесу в рамках проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях» Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027.

На зустрічі обговорено оновлений Карпатський культурний шлях, що сприятиме популяризації культурної спадщини та налагодженню відкритого діалогу і  міжнародного партнерства. Також учасники обговорили подальші кроки співпраці щодо подання та реалізації чергових міжнародних проєктів.

Проєкт впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в партнерстві з громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» (Україна) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Україна) в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 (https://next.huskroua-cbc.eu). Проєкт співфінансується Європейським Союзом.

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

1 липня 2026 року представники румунської делегації Марамуреського повіту відвідали ІФНТУНГ в рамках проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях», що впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія), партнерами якого є громадська організація «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (Україна) в рамках в рамках  Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027. 

Зокрема гості відвідали кафедру екології та геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, який  за своєю різноманітністю і представництвом колекцій мінералів, гірських порід та корисних копалин є одним з кращих у Європі. За більше ніж 140-річний час існування музею зібрано багато взірців з усієї планети, багато з яких є унікальними і викликають велику зацікавленість відвідувачів. Екскурсію провела завідувачка музею доцент кафедри геології та розвідки корисних копалин Олександра Палійчук.

Проєкт впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в партнерстві з громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» (Україна) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Україна) в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 (https://next.huskroua-cbc.eu). Проєкт співфінансується Європейським Союзом.

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Шановні учасники й учасниці нашої 3-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю "Публічне управління та адміністрування в Україні: євроінтеграційний поступ", що відбулася 29 травня 2026 року на кафедрі публічного управління, адміністрування і національної безпеки ІФНТУНГ!

Дякуємо всім, хто очно та дистанційно долучився до роботи конференції. Завдяки вашій активній участі, цікавим доповідям і професійним дискусіям конференція стала важливим майданчиком для обміну науковими ідеями та практичним досвідом.

Електронний збірник матеріалів конференції вже доступний за посиланням:

https://nung.edu.ua/sites/default/files/2026-06/Збірник_тез_ІФНТУНГ_2026.pdf

Сертифікати учасників можна завантажити за посиланням:

https://nung.edu.ua/sites/default/files/2026-06/Сертифікати%2029.05.2025.pdf

Щиро дякуємо всім авторам, доповідачам, учасникам, членам організаційного комітету та партнерам за співпрацю. Сподіваємося, що результати конференції стануть основою для нових наукових досліджень, спільних проєктів і подальшого розвитку науки публічного управління.

До нових зустрічей на наукових заходах кафедри ПУАНАБ ІФНТУНГ!