Початок листопада приніс Івано-Франківському національному університету нафти і газу добру новину – заклад прийнято в Асоціацію університетів Європи (EUA), яка впливає на політику ЄС у царині вищої освіти, досліджень та інновацій і надає своїм членам, зокрема, кращі можливості для участі в проєктах і обопільних навчальних заходах. Асоціація підтримує всесвітній порядок денний із досягнення цілей сталого розвитку ООН і сприяє реалізації цієї мети через дослідження та освіту в широкому спектрі дисциплін, які потенційно можуть забезпечити краще майбутнє для людства.
Тепер ІФНТУНГ – член великої європейської освітянської родини, в якій, до слова, є кілька десятків українських ЗВО. Безумовно, це новий рівень визнання університету та його досягнень, про які випадало би поговорити саме сьогодні, через шість місяців із дня виборів ректора. Тому ми спробували підбити підсумки діяльності нового топ-менеджменту ІФНТУНГ з очільником університету Ігорем Чудиком. Хоча, якщо придивитись пильніше до перебігу подій, можна переконатися: зміни почалися навіть раніше, ще до 2 травня цього року – університет дихав ними впродовж усього часу виборчих перегонів. Колектив чекав на них і вимагав трансформацій.
Вони стартували блискавично: нові плани, нові люди, нові команди, що стали до керма. Деякі зміни видавались закономірними, деякі – несподіваними. Тож, оскільки генераторами реформ доводиться ставати керівникам, найперше розпитуємо Ігоря Івановича про ту команду, яку привів із собою і на яку спирається нині. Зізнається:
-Сформувати її було і просто, і складно водночас. Запросив у команду Сергія Зікратого, якого за окремими контактами і результатами його роботи знав як керівника відділу якості освіти ІФНТУНГ, і про нього склалося хороше враження. Постріл був у десятку. Другим проректором, якого я запросив, став Олександр Кондрат, близький мені за науково-дослідною роботою. Він – один із найпродуктивніших науковців як в університеті, так і в нафтогазовій галузі, один із центрових фахівців ІФНТУНГ на сьогоднішній день, до того ж мав досвід завідування кафедрою. Це теж потрапляння в десятку. Сергій Куровець, мій конкурент на виборах, залишився проректором з попередньої команди, в якій ми були колегами. Словом, крок за кроком ми почали реалізовувати програму, з якою я йшов на вибори.
-Що визначили для себе як першорядне завдання?
-Ми змінили темп руху на швидкий і, зважаючи на ситуацію, що визріла, привернули до ІФНТУНГ увагу ключової потужної української компанії з глобальною сферою впливу – це НАК «Нафтогаз України». Завдяки добрим стосункам із випускниками нашого університету, ми знайшли контакт і підписали меморандум про співпрацю. Вона перетворилась на дорожню карту, котра стала для нас щоденником завдань, як для базового університету нафтогазової галузі. Було підписано тристоронню угоду про співпрацю з компанією ДТЕК «Нафтогаз» та групою компаній «Західнадрасервіс» і окремо – з ДТЕК «Нафтогаз».
Ми підписали меморандуми з компаніями-лідерами нафтогазової галузі, узгодили наші плани й вкотре утвердили себе як університет, готовий працювати на економіку України. Сприйняли нас дуже добре. Тож маємо великі плани, пов’язані з посиленням лідерства у своїй царині діяльності. Провели наукову конференцію «Нафтогазова енергетика 2023», на яку запросили не тільки українських, але й іноземних фахівців; а також VI Міжнародний паливний конгрес SPE, який додав нам іміджевого зростання. Добре представили громадськості наш університет декілька виїзних заходів, зокрема Міжнародний нафтогазовий форум у Києві, і Восьмий український газовий форум, виставка «Нафтогазекспо-2023». У науковій роботі подали чимало проєктів на фінансування, деякі вже виграли.
Одним із важливих напрямків нашої діяльності є кафедра військової підотовки. Це наша гордість і важливий елемент сили як аргументу, який зараз у світі розуміють найкраще.
-Про що саме йдеться?
-Плануємо вирости як мінімум на військовий факультет. Розуміємо, що це дуже складне питання, проте на сьогодні – надзвичайно актуальне, тому разом із керівником кафедри Андрієм Станецьким ми звернулись до вищого військового керівництва держави в освітньому напрямку, зробили декілька амбітних анонсів – і нас почули: було прийняте рішення провести на базі університету засідання найвищого військового керівництва України. Захід був непростий, заходи безпеки – високого рівня, і ми отримали прекрасні відгуки про наші можливості та перспективи розширення. Слід зазначити, що маємо давню й тривалу історію підготовки офіцерів запасу, кадрових офіцерів служби пального. Тож і цей крок ми зробили.
-А між тим ІФНТУНГ завжди був унікальним брендом як єдиний в країні університет нафтогазового профілю. Чи змінюється тепер його статус?
- Ми дійсно єдині такі в Україні. Але, зважаючи на серйозні проблеми сучасності, пов’язані з війною, і, відповідно, зі зміною світового енергетичного вектора та з дезорієнтацією щодо росії, Україна опиняється на кордоні енергетичної безпеки Європи. Наша держава вже зараз є її форпостом. З огляду на це і на глобально наростаючий екологічний колапс (потепління, серйозні зміни і в атмосфері, і у водних ресурсах), перед людством постає проблема, з якою щось потрібно робити. Саме тому і з’явився важливий тренд енергетичного переходу. Він полягає в необхідності проаналізувати стан викопних видів палива, а також наш потенціал у зеленій енергетиці й належним чином розпочати впровадження енергетики безвуглецевої, чистої. Проте слід розуміти, що від нафти і газу ми відмовитися не зможемо, бо вони не вичерпується, а відновлюються, що потребує їх постійного відбору та контролю.
Відповідно поступовий перехід на більшу частку чистої енергії потребує багато зусиль і змін, які належатимуть до компетенції молодих спеціалістів, тому науково-освітню складову слід скеровувати в ширшому масштабі. Не слід забувати про енергетику майбутнього, якою може стати атомна, з реакторами блочного типу, які вже пробно використовуються. І хоч ми працюємо здебільшого в нафтогазовій сфері, бо це – наш профіль, однак у нас зараз добре розвиваються інформаційні технології, технології захисту навколишнього середовища, машинобудування. Тим не менше, зелена енергетика, розподіл електроенергії теж є ключовими напрямками освітньо-наукової діяльності ІФНТУНГ.
До слова, в структурі університету діє відокремлений структурний підрозділ "Бурштинський енергетичний фаховий коледж", де працює професійна школа енергетики, і, напевне, в майбутньому, у зв’язку з реформою вищої освіти, це буде одна із сильних інституцій ІФНТУНГ.
Маємо бути зорієнтовані виключно на підняття університету з урахуванням всіх викликів, ризиків, упущень і перспектив заради того, щоб не тільки брати участь в асоціації європейських ЗВО, але й бути реальними членами європейського освітнього середовища, яке означатиме для нас зону попиту; а ми в колі колег будемо почуватися рівноправно й надалі надаватимемо послуги освітньої, науково-дослідної, консалтингової діяльності, й, відповідно, конкурувати за отримання кращих рейтингових показників і кращий імідж в колі європейських вишів.
- Однак для реалізації будь-яких планів, як правило, необхідні ресурси. На які може розраховувати ІФНТУНГ?
- Якщо говорити про господарку університету, то однозначно її розвиток потребує значних коштів. Самостійно нам буде важко рухатися. Тому звернулися до Наглядової ради, і разом з її головою Юлією Коваль і активними членами Наглядової ради Олександром Романюком, Олександром Бубеном було прийняте спільне рішення – звернутися до консалтингової компанії світового рівня «McKinsey» задля розробки стратегії розвитку університету, щоб ми змогли знайти інвестиції як в Україні, так і за кордоном. Наприкінці вересня вже була презентована концепція стратегічного бачення розвитку ІФНТУНГ, яка стала первинним результатом роботи «McKinsey» з нашим колективом. Надалі планується наповнення даної концепції до формату повної стратегії.
Кілька важливих договорів про співпрацю укладено щодо вдосконалення спортивної інфраструктури, ремонтів кімнат у гуртожитках. Активно завершуємо ремонт у гуртожитку №2 – і це буде студентський простір високого рівня, відремонтували мережу теплопостачання військової кафедри.
На розвиток ресурсів ІФНТУНГ працюють договори, спрямовані на рекламу наших можливостей з інжинірингу, роботи в органах місцевого самоврядування, міжнародної співпраці.
- Чи можна на цьому застановитися докладніше?
- Нещодавно відвідав два практично найбільших ЗВО Румунії, де ми відновили співпрацю на новому рівні й підписали відповідні договори. Плануємо формування команд для роботи в цьому напрямку. Вже незабаром відбудеться запланована поїздка в Польщу, що має на меті зміцнення нашої співпраці й подальший розвиток стосунків із зарубіжними колегами.
-А хто з наших партнерів найбільше долучається до розбудови взаємовигідної співпраці в галузі?
- Всі державні структури НАК «Нафтогаз», зокрема АТ «Укртранснафта» та інші (приватні) – це наші партнери в освітньому процесі (в тому числі по дуальній формі), у стипендіальних програмах, профорієнтаційній роботі.
І це все відбулося за останні пів року!
-Це зовнішні складові розвитку університету. А внутрішні? На кого ще, крім, команди, яку привели із собою, спираєтесь в реалізації обраної стратегії нашого поступу?
- Окреме значення має студентська спільнота ІФНТУНГ, яка робить дуже багато корисного й позитивного для його іміджу.
Також ми розпочали і провадимо управлінську реформу. За шість місяців змінилося 18 завідувачів кафедр, є два нових керівники дирекції і факультету, і це ще не кінець. Маю підкреслити, що тут не йдеться про чиєсь зміщення з посади. Навпаки, стараємось не нашкодити університету. Адміністративна реформа потягнула за собою і зміни у вченій раді ІФНТУНГ – щойно завершилась каденція діючої вченої ради. Тож очікується її оновлення.
Загалом рухаємося траєкторією, окресленою стратегією університету, моєю передвиборчою програмою, корективами, сформованими спільно з нами компанією «McKinsey»: одним із векторів діяльності університету є зміцнення позицій у сфері енергетичної освіти і науково-дослідних послуг. Стараємося робити іміджеві кроки, які підніматимуть наш заклад на наступний щабель у драбині слави, яка чекає на ІФНТУНГ свого часу. Ми рухаємося вгору, хоч життя зараз непросте, але чекаємо Перемоги і працюємо на неї.
Набір цього року був не гірший за минулий рік. Маємо нині кого вчити і ресурси для того, щоб учити. Звісно, війна накладає свій відбиток. Не скажу, що це легко. Але ми трудимося, не покладаючи рук. Тому хочу подякувати всьому колективу університету, колегам по команді, студентському братству, нашим випускникам і партнерам за підтримку, віру в майбутнє, за розуміння і терпіння та за те, що ми всі об’єднані одним знаменником – Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.