Викладачки кафедри менеджменту та адміністрування Леся Вербовська,  Леся Тараєвська та  Ірина Галюк прийняли участь у обговоренні проєктів громад, що стало логічним продовженням форуму «Синергія для розвитку» у рамках проєкту «IF-FOCUS» програми «Регіональне майбутнє», партнером якого є наш університет. Обговорення відбулось впродовж трьох сесій (12.05 -22.05.2026 р.).
Громади представили на розгляд проєкти, направлені на покращення інфраструктури, розвитку туризму, медицини, освіти тощо.
Ментори та експерти Галина Васильченко, Іра Фіщук, Олена Зварич, Ростислав Томенчук дали критичну оцінку кожному проєкту та практичні рекомендації щодо їх впровадження.
Дякуємо Агенції регіонального розвитку Івано-Франківської області за можливість долучитися до практичної роботи, направленої на покращення сьогодення і майбутнього громад!

Інтеграція Smart Grid та енергоавтономія: практичний досвід від лідера індустрії для студентів!

Днями для студентів освітніх програм «Інформаційно-вимірювальні технології в енергетиці», «Метрологія та вимірювальна техніка», «Енергоефективні технології» та «Модернізація та відновлення електроенергетики» відбулася надзвичайно цікава та актуальна гостьова лекція!

Спікером виступив Oleksandr But — співвласник компанії SUNSAY Energy, сертифікований енергоаудитор та національний PV-експерт проєкту Німецького інституту метрології (PTB) з підтримки вступу України до ЄС.

 Про що говорили?

Тема зустрічі — «Інтеграція систем зберігання енергії в локальні Smart Grid: шлях до повної енергоавтономії» — викликала жваве обговорення, адже зачіпає найгостріші виклики сучасної української та світової енергетики.

Разом із лектором студенти розбирали:

Енергетичну незалежність бізнесу: як мікромережі (Microgrids) дозволяють підприємствам працювати автономно та не зупиняти виробництво під час знеструмлень.

Аналітику та вимірювання: чому Системи керування енергією (EMS) та акумуляторні системи (BESS) є «мозком» сучасної smart-інфраструктури.

Економіку та ESG: як оптимізувати витрати на електрику, знизити вуглецевий слід та чому термін окупності таких систем сьогодні становить усього 3–5 років.

 «При правильній інтеграції мікрогрід не лише повертає кошти, а й генерує позитивний грошовий потік для підприємства», — наголосив Олександр Бут, поділившись реальними кейсами з українського ринку.

Чому це важливо?

Спілкування з практиками такого рівня дає нашим студентам унікальну можливість побачити, як теоретичні знання з вимірювальних технологій, енергоефективності та відновлення мереж трансформуються у реальні комерційні та державні проєкти. Саме за цими технологіями — майбутнє відбудови енергосистеми України!

Щиро дякуємо Олександру Буту за купу інсайдів, щирі відповіді на запитання та натхнення для майбутніх інженерів!

Очолити гуманітарний напрям у структурі технічного університету — це особлива відповідальність і водночас непростий виклик. Адже саме гуманітарна освіта формує світогляд, цінності, культуру мислення та здатність майбутніх фахівців залишатися не лише професіоналами своєї справи, а й свідомими, відповідальними людьми. У сучасних умовах це потребує великої внутрішньої сили, стратегічного бачення та щоденної наполегливої праці.

Ми переконані, що Ваш професійний досвід, мудрість, виваженість і людяність стануть надійною опорою для розвитку Інституту, зміцнення його ролі в університетському середовищі та реалізації нових освітніх і наукових ініціатив. Попереду — чимало викликів, однак поруч завжди будуть колеги, однодумці та академічна спільнота, готові підтримувати, допомагати й спільно працювати задля розвитку гуманітарної освіти в ІФНТУНГ.

Нехай ця нова сторінка професійного шляху приносить Вам натхнення, повагу, підтримку колективу та вагомі здобутки. Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, мудрих рішень і впевненості в тому, що Ваша праця є надзвичайно важливою для майбутнього університету та всієї академічної спільноти.

З глибокою повагою та щирими побажаннями!

21 травня 2026 року співробітники Координаційного центру дуальної освіти ІФНТУНГ взяли участь у всеукраїнському семінарі «Дуальна освіта: досвід, оцінювання, виклики». Захід відбувся на базі Хмельницького національного університету у співпраці із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Першу панельну дискусію було присвячено політикам регулювання дуальної освіти. Модератором сесії виступив Голова Національного агентства Андрій БУТЕНКО. Серед ключових спікерів були:

- Микола СТЕФАНЧУК, народний депутат України;

- Анатолій МЕЛЬНИЧЕНКО, ректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;

- Андрій ПЕРЕЙМИБІДА, директор Центру розвитку талантів компанії SoftServe.

Під час дискусії учасники розглянули законодавчі ініціативи, останні зміни в нормативній базі та наголосили на важливості тіснішої інтеграції бізнесу в освітній процес.

Заступниця Голови Національного агентства Наталія СТУКАЛО модерувала другу дискусійну панель, яка була присвячена обговоренню практичного досвіду впровадження дуальної форми здобуття освіти в закладах вищої освіти.

Учасники поділилися успішними практиками, напрацюваннями та баченням основних викликів, що виникають під час реалізації дуальної освіти. Серед спікерів:

- Руслан БІЛОСКУРСЬКИЙ - ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

- Сергій БУР’ЯН - директор управління з навчально-методичної роботи Державного університету «Київський авіаційний інститут»;

- Інна КОНДІУС - декан факультету комп’ютерних та інформаційних технологій Луцького НТУ;

- Микола БОНДАР - декан факультету обліку та податкового менеджменту КНЕУ імені Вадима Гетьмана;

- Дмитро АНТОНЮК - директор ТОВ «САНА КОМЕРС УКРАЇНА».

Також відбулася відкрита сесія запитань і відповідей, під час якої представники закладів вищої освіти з різних регіонів України мали можливість поставити експертам актуальні запитання та отримати фахові роз’яснення щодо співпраці ЗВО з роботодавцями, а також забезпечення прав і законних інтересів здобувачів вищої освіти, які навчаються за дуальною формою.

Семінар став ефективною платформою для професійного діалогу між представниками закладів вищої освіти, роботодавцями та експертним середовищем. Учасники обговорили актуальні підходи до розвитку дуальної форми здобуття освіти та окреслили шляхи посилення співпраці між освітньою сферою і ринком праці. Такі заходи сприяють формуванню сучасної моделі підготовки фахівців, яка поєднує якісну теоретичну підготовку з практичним досвідом і відповідає потребам сьогодення.

25 травня ми відзначаємо День філолога – свято тих, хто щодня працює зі словом, відкриває сенси, навчає чути й розуміти мову, культуру та одне одного.

Щиро вітаємо викладачів, студентів, випускників і всіх, хто пов’язав своє життя з філологією! Нехай любов до слова завжди надихає на нові ідеї, творчі пошуки, професійний розвиток і відкриття. Бажаємо натхнення, цікавих проєктів, вдячних студентів, сміливих мрій і теплих людських розмов, у яких завжди знаходяться потрібні слова.

Особливо приємно, що цього дня маємо й чудові приводи для гордості. На засіданні Вченої ради інституту підведено підсумки конкурсів-захистів студентських наукових робіт у 2025–2026 н. р. у номінації «Гуманітарна підготовка та державне управління».

Вітаємо наших студенток із високими результатами:
Журавчак Марію, студентку групи ГФм-25-1, яка здобула 2-ге місце (науковий керівник – завідувачка кафедри філології та перекладу, доцентка Мар’яна Штогрин);
Бражиненко Ольгу, студентку групи ФІЛ-22-1, яка посіла 3-тє місце (науковий керівник – доцентка кафедри філології та перекладу Ольга Янишин).

Пишаємося вашими досягненнями та бажаємо нових наукових і творчих перемог!

25 травня 2026 року в аудиторії 0300 відбулася лекція-зустріч з Ольгою Богдановою — Головою правління Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), кандидатом технічних наук, міжнародним експертом у сфері безпеки та здоров’я на роботі.
Захід проходив у межах співпраці кафедри з Європейським співтовариством з охорони праці (ESOSH) та був присвячений актуальним питанням розвитку сучасної системи охорони праці в Україні та Європі.
Під час зустрічі учасники ознайомилися із сучасними тенденціями у сфері охорони праці та управління професійними ризиками, новими підходами до формування культури безпеки, актуальними змінами у законодавстві, а також міжнародними практиками впровадження систем управління безпекою праці.
Особливу увагу лекторка приділила цифровим рішенням та використанню штучного інтелекту у сфері охорони праці. Зокрема, було представлено платформу ERiskControl — перше українське програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту для оцінки професійних ризиків, автоматизації процесів у сфері безпеки праці та створення навчальних матеріалів.
Зустріч викликала значний інтерес серед студентів, викладачів та працівників, а також стала важливою платформою для обговорення сучасних викликів і перспектив розвитку охорони праці в умовах цифровізації.
Під час візиту до університету Ольга Богданова також ознайомилася з науково-дослідницькими можливостями кафедри ТЗБП, матеріально-технічною базою, спеціалізованими лабораторіями та сучасним навчально-науковим обладнанням, що використовується для підготовки фахівців у сферах охорони праці, промислової безпеки, управління ризиками та технологій захисту довкілля.
Дякуємо Ользі Богдановій за змістовну та актуальну лекцію, а всім учасникам — за активне обговорення та зацікавленість сучасними інноваціями у сфері охорони праці!

У межах співпраці університету з Європейським співтовариством з охорони праці (ESOSH) відбулося урочисте вручення сертифікатів здобувачам освіти, які успішно завершили вивчення сертифікатної дисципліни «Безпека професійної діяльності» (обсяг — 3 кредити / 90 годин).
Сертифікати здобувачам освіти вручила Голова правління ESOSH, кандидат технічних наук та міжнародний експерт у сфері безпеки і здоров’я на роботі Ольга Богданова.
Освітня програма дисципліни була розроблена спільно зі спеціалістами ESOSH та орієнтована на актуальні потреби нафтогазової й енергетичної галузей з урахуванням сучасних вимог до професійної безпеки, управління ризиками, формування культури безпечної праці та впровадження міжнародних підходів у сфері безпеки і здоров’я на роботі.
Навчальний процес, методичний супровід і проведення занять забезпечували доценти кафедри ТЗБП — Галина Кривенко та Володимир Шиманський, які поєднали теоретичну підготовку з практикоорієнтованим підходом до вивчення сучасних аспектів професійної безпеки.
Вітаємо учасників із успішним завершенням навчання та бажаємо професійного розвитку, нових досягнень і безпечної професійної діяльності!

У межах роботи з удосконалення освітньо-професійної програми та освітньо-наукової програми спеціальності G2 «Технології захисту навколишнього середовища» було проведено фахове обговорення з Ольгою Богдановою, Головою Правління Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), щодо актуальних напрямів підготовки здобувачів, перспектив розвитку освітніх програм та підвищення їх відповідності сучасним вимогам ринку праці, екологічної галузі, сфери охорони праці та науково-дослідної діяльності.

Під час обговорення було акцентовано увагу на важливості формування у здобувачів освіти комплексних компетентностей, пов’язаних із моніторингом стану довкілля, оцінюванням екологічних і професійних ризиків, впровадженням сучасних природоохоронних технологій, управлінням відходами, рекультивацією порушених територій, екологічною безпекою промислових об’єктів, безпекою праці та застосуванням інноваційних підходів до захисту навколишнього середовища.

Окрему увагу було приділено перспективам посилення практичної складової освітніх програм. Зазначено, що для підвищення якості підготовки фахівців доцільно розширювати співпрацю з підприємствами, установами, органами місцевого самоврядування, природоохоронними організаціями, професійними об’єднаннями та науковими установами. Така співпраця сприятиме залученню здобувачів до реальних виробничих, екологічних і дослідницьких завдань, проходженню практик, виконанню курсових, кваліфікаційних і наукових робіт на актуальну тематику.

У процесі обговорення було підкреслено необхідність оновлення змісту окремих освітніх компонентів з урахуванням сучасних викликів, зокрема змін клімату, декарбонізації, сталого розвитку, циркулярної економіки, цифрових технологій екологічного моніторингу, використання геоінформаційних систем, дистанційного зондування Землі, біотехнологічних методів відновлення забруднених територій, сучасних підходів до управління екологічною безпекою та охороною праці.

За результатами обговорення сформульовано такі рекомендації:

1. Посилити практико-орієнтовану складову освітньо-професійної та освітньо-наукової програм шляхом залучення здобувачів до виконання прикладних екологічних завдань.

2. Розширити перелік тем курсових, кваліфікаційних і наукових робіт відповідно до актуальних проблем захисту довкілля, екологічної безпеки, рекультивації земель, управління відходами, моніторингу забруднення та безпеки праці.

3. Оновити зміст освітніх компонентів з урахуванням сучасних нормативних вимог, європейських екологічних підходів, принципів сталого розвитку та потреб роботодавців.

4. Активніше впроваджувати цифрові інструменти у підготовку здобувачів, зокрема ГІС-технології, методи дистанційного зондування, статистичну обробку екологічних даних та моделювання екологічних процесів.

5. Поглибити співпрацю з роботодавцями, стейкхолдерами, професійними об’єднаннями та науковими установами для забезпечення відповідності освітніх програм сучасним професійним вимогам.

6. Сприяти залученню здобувачів освітньо-наукової програми до наукових досліджень, участі у конференціях, грантових проєктах, публікаційній діяльності та міждисциплінарних дослідженнях.

7. Передбачити подальше вдосконалення програмних результатів навчання з урахуванням потреб екологічної галузі, сучасних технологій захисту навколишнього середовища, вимог академічної доброчесності та європейських підходів до безпеки праці.

Таким чином, проведене обговорення з Ольгою Богдановою, Головою Правління Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), засвідчило актуальність подальшого розвитку ОПП та ОНП спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища», їх орієнтацію на сучасні екологічні виклики, потреби ринку праці, наукову складову підготовки та формування висококваліфікованих фахівців у сфері захисту довкілля й екологічної безпеки.