Протягом 25-26 березня проректорка з науково-педагогічної роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професорка Ліліана Гораль перебувала з робочим візитом у Національному університеті «Чернігівська політехніка». Мета – налагодження тіснішого співробітництва з НУ «Чернігівська політехніка» задля реалізації спільних освітніх і наукових проєктів.

У рамках візиту проректорка зустрілась із керівництвом університету - ректором, професором Олегом Новомлинцем і проректоркою з наукової роботи, професоркою Вікторією Маргасовою. Під час зустрічі представники обох сторін узгодили проєкт меморандуму про співпрацю між ІФНТУНГ і НУ «Чернігівська політехніка». Також керівники університетів затвердили перелік освітніх програм, за якими буде здійснюватись внутрішня академічна мобільність студентів і викладачів обох закладів вищої освіти. Мова йде про такі спеціальності: «Туризм», «Міжнародний готельно-туристичний бізнес», «Менеджмент», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Прикладна механіка», ІТ-спеціальності тощо.  

Важливою складовою співпраці між університетами також стануть спільні наукові дослідження. Так, першим кроком партнерської наукової діяльності стане формування інноваційно-інвестиційного потенціалу окремих галузей національної економіки України.

Ще одним важливим результатом візиту професорки Ліліани Гораль до НУ «Чернігівська політехніка» стали пропозиції Міністерству освіти і науки щодо формування індикативної вартості навчання студентів заочної форми, які були спільно напрацьовані під час зустрічі з головним бухгалтером університету Григорієм Вершняком.  

Проректорка ІФНТУНГ переконана, що співпраця нашого університету з НУ «Чернігівська політехніка» має стратегічне значення і відкриє новий етап у підвищенні якості надання освітніх послуг та ефективності наукових досліджень для обох закладів вищої освіти.

Науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу увійшли до складу експертної ради при Міністерстві енергетики України, яку  т.в.о. міністра енергетики України Юрій Вітренко вирішив підсилити  фахівцями з геології, запасів та видобутку вуглеводнів.

Тож відповідно до Наказу №28 від 18 березня 2021 року Міненерго до складу експертної групи введено Андрія Ярему і Тараса Здерку, доцентів кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Інституту природничих наук і туризму ІФНТУНГ. Таке рішення є невипадковим, оскільки університет – єдиний в Україні ЗВО нафтогазового профілю, в Стратегії якого прописані виконання наукових досліджень, співпраця із суспільством заради сталого розвитку та енергетичної безпеки держави, тобто, спроможність держави забезпечити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази, здійснення оптимальної диверсифікації джерел і шляхів постачання в Україну енергоносіїв для забезпечення життєдіяльності населення та функціонування національної економіки у режимі звичайного, надзвичайного та воєнного станів тощо.

​​​​​​​​​​​​​​Власне й науково-дослідна робота кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ підпорядкована цій стратегії. Тож доц. кафедри Андрій Ярема  і Тарас Здерка мають неабиякий досвід у вирішенні теоретичних та практичних проблем в нафтогазовій геології.  Адже серед основних напрямів науково-дослідної роботи кафедри – геодинамічне моделювання глибинної будови Карпатського регіону, прогнозування аномальних пластових тисків у надрах, оцінка перспектив нафтогазоносності окремих територій,  обґрунтування вибору першочергових об’єктів для пошукових робіт на нафту і газ, комп'ютерні технології в нафтогазогеологічних дослідженнях, створення експертних систем діагностики нафтогазоперспективних об’єктів, наукове обґрунтування пошуків нетрадиційних джерел вуглеводнів.

Для наших науковців робота в експертній раді – велика честь, але й велика відповідальність. Їх чекає нелегка праця. Успіху їм та ефективних рішень!

25 березня відбулось засідання Методичної ради Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Голова Методичної ради, перший проректор Мандрик О. М., підкреслив важливість питань, винесених на порядок денний. Доповіді стосувались експерименту з окремими дисциплінами у навчальних планах (доповідач – проректор з НПР Карпаш М. О.), змін до «Положення про планування і облік навчальної, методичної та організаційної роботи науково-педагогічних працівників» в частині норм підготовки студентів заочної форми навчання (доповідач – начальник навчального відділу Штанько Я. В.), навчальної програми «Стресостійкість» для підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників при Центрі педагогічної майстерності університету, яку підготувала завідувачка кафедри суспільних наук ІГПДУ Кравченко В. Ю. Вона зробила акцент на меті і завданні програми та наголосила, що в сучасних карантинних умовах навчання та викладання проблема стресовідпірності надзвичайно актуальна.

Члени методичної ради розглянули також інструкцію користувача антиплагіатної системи. Начальник відділу забезпечення якості освіти Зікратий С. С. звернув увагу на те, що система уможливить викладачеві запроваджувати політику недопущення академічного плагіату в письмових роботах студентів.

Відбулось також обговорення доповіді «Академічна доброчесність: реалії та підводні камені», підготовленої доц. кафедри екології ІПНТ Яцишин Т. М. на основі матеріалів тренінгу СумДУ на тему: «Дослідницька доброчесність: Praemonitus praemunitus». Інформація стосувалась участі викладачки у програмі підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників ЗВО і наукових установ України «Акредитація освітніх програм третього рівня вищої освіти. Дослідницька доброчесність». Серед ключових питань, які порушуються в доповіді – прояви дослідницької недоброчесності; «хижацькі» видавництва та конференції та як не стати жертвою «хижацького» видавництва. Висвітлено також основні положення Європейського кодексу поведінки щодо доброчесності досліджень, що є корисним для вітчизняних науковців, які беруть участь у проєктах, фінансованих Євросоюзом. Доповідачка також представила і проаналізувала європейські платформи, які сприяють доброчесності в усьому науковому середовищі, окреслила основні форми порушення академічної доброчесності, запропонувала кейси щодо роботи хижацьких видавництв та недоброчесних публікаторів.