​​​​​​​Головним святом року українці вважають Пасху і називають його Великоднем.  Кажуть, що «Великдень – всім празникам празник». У Ведикодню неділю вранці після святкової служби священник освячує принесені до церкви великодні кошики з пасками, розписаними яйцями та їжею. До кошика-пасківника вкладають також ковбасу, сало, хліб, масло і сир. На Великдень уся родина збирається разом за святковим столом.

Щоб не втратити атмосфери свята, Центр культури і дозвілля студентів ІФНТУНГ (ЦКіДС) запросив студентів та викладачів ІФНТУНГ, усю університетську спільноту стати учасниками онлайн-флешмобу «Традиції і краса українського Великодня».

Бажання об’єднатись на Великодні свята з усією університетською родиною вилилось у відео, змонтоване з фотографій Великодніх кошиків, пасок, крашанок, писанок, надісланих викладачами, працівниками та студентами ІФНТУНГ.

Дякуємо учасникам та ЦКіДС за приємні спогади про Свято!

​​​​​​​

З нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності Івано-Франківська обласна організація «Товариство винахідників і раціоналізаторів» (Голова - Богдан Середюк) та Івано-Франківська обласна організація «Спілка наукових та інженерних об’єднань» (Президент - Лідія Шляхтич) визначили переможців рейтингового огляду «Галицький кмітливець 2020».

Переможцями рейтингового огляду в різних номінаціях стали працівники ІФНТУНГ, яких нагородили дипломами лауреатів і нагрудними знаками «Галицький кмітливець 2020»: 

- Кращий керівник з науково-технічної творчості: Чудик Ігор Іванович - д.т.н., професор, проректор з наукової роботи; 

- Кращий винахідник серед жінок: Полутренко Мирослава Степанівна - д.т.н., професорка, завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища;

- Кращий вчений-винахідник: Челядин Любомир Іванович - д.т.н., професор кафедри технологій захисту навколишнього середовища;

- Кращий патентознавець: Гладь Іван Васильович - к.т.н., доцент кафедри електроенергетики, електротехніки та електромеханіки, завідувач лабораторії захисту та комерціалізації інтелектуальної власності.

Також Грамотою президії за активну науково-дослідницьку та винахідницьку діяльність нагороджений доцент кафедри зварювання Бурда Мирослав Йосипович. У його науковому доробку 155 патентів на винаходи та корисні моделі, 41 із яких із залученням студентської молоді.

Відзначимо, що головою осередку товариства винахідників і раціоналізаторів ІФНТУНГ є д.т.н., доцент кафедри комп’ютеризованого машинобудування Роп'як Любомир Ярославович.

  ​​​​​​​    

Пандемія Covid-19 не вплинула на міжнародне співробітництво Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Так, студенти Інституту нафтогазової інженерії пройшли навчання в Університеті Мішкольца (Угорщина) в рамках програми міжнародної академічної мобільності Erasmus+ від Європейського Союзу. Незважаючи на складний рік, це для них була гарна можливість розширити свої міжнародні контакти, попрактикувати англійську та дізнатись більше про Угорщину.

Своїми враженнями від навчання в Угорщині поділились студентки групи НІВм-20-1 Марина Мокляк та Анна Лисенко. Вони розповіли, що завжди хотіли пройти навчання за кордоном, познайомитись з іншими студентами, культурами, традиціями. Завдяки університету і Центру міжнародного співробітництва (ЦМО) зокрема, їм вдалось здійснити свою мрію: «Ще на першому курсі, регулярно переглядаючи сайт університету, ми помітили, що для старших курсів є можливість навчатись за кордоном. Згодом ми почали цікавитися цим питанням більше і дізналися, що, будучи студентом ІФНТУНГ, є можливість навчатись в Польщі, Угорщині, Румунії та інших країнах. Рік тому серед оголошень на сайті університету, ми побачили, що проводиться конкурс на навчання в двох країнах: Угорщині та Польщі. Довго не думаючи, вирішили подати заявку на навчання в Угорщині, а саме – в Університет Мішкольца».

Хоча пандемія не стала на заваді програми обміну, але все ж складніше було займатися логістикою відправки студентів за кордон. «Оформлення документів, віза та перетин кордону виявились складними процедурами в умовах карантину. Та завдяки старанням працівників ЦМО ми все ж змогли здійснити свою мрію. Перетнувши кордон і доїхавши до Мішкольца, нас зустріли наші ментори і допомогли нам заселитися в гуртожиток, в якому ми провели свій обов’язковий 10-ти денний карантин. Одразу після карантину, ми почали досліджувати околиці нового міста та розпочали навчання в університеті. І це для нас, без перебільшень, стало найкращим досвідом, який змінив наше мислення, підхід до життя, навчання і навіть вплинув на наш світогляд».

За словами студенток Covid-19 все ж вніс зміни в навчання, заняття проходили в онлайн-режимі: «Так як ми розпочали своє навчання в жовтні, а в листопаді перейшли на онлайн-навчання, насолодитися навчанням офлайн ми мали змогу тільки один місяць. Дистанційне навчання розпочалося тут так само як і в Україні (березень 2020 року), а у вересні були відновлені індивідуальні заняття, хоча це тривало недовго і вже з листопада 2020 року (по сьогодні) почалось знову дистанційне навчання. Кожна пара триває 3 години (лекційне заняття) та 2 години (практичне заняття), між якими дається перерва (узгоджується час перерви зі студентами, тому це може бути як 10 хв. так і пів години). Під час заняття студентам дають ноутбуки. Якщо дистанційне навчання, то є можливість підключитися до ноутбуків за допомогою програми TeamViewer. Доступ до них є цілодобово, що дає можливість попрацювати з ліцензованими програмами. Розподіл балів і рішення в якій формі буде проходити екзамен - за викладачем, а міжсеместровий контроль не є обов’язковим, відповідно до правил університету».

Студентки радять не боятись, пробувати, розвиватись, адже для цього університет дає всі можливості. «Ця програма - це не тільки знайомство з навчанням інших країн, але й вдосконалення себе, як особистості, це неоціненний досвід, нова реальність, нові хороші знання і практика перебування в іншомовному середовищі. Пробуйте, не бійтесь, адже кордони існують лише в нашій голові!»

​​​​​​​

Відповідно до Стратегії сталого розвитку України та вимог Програми енергонезалежності науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу виконують дослідження, головним завданням яких є забезпечення енергетичної безпеки та перехід до енергоефективного й енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із впровадженням інноваційних технологій.

Витоки нафти з танкерів, вибухи на свердловинах, пошкодження магістральних трубопроводів стаються, на жаль, не лише в фільмах-катастрофах. Аварії при видобуванні і транспортуванні газу й нафти в Україні цілком можливі, адже чимало свердловин та газопроводів використовуються вже багато десятиліть і майже вичерпали ресурс безпечної експлуатації. Саме над тим, щоб попередити ці аварії, працюють сьогодні науковці ІФНТУНГ.

Так, за результатами конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» та підтримки Національного фонду досліджень України наприкінці 2020 року університет отримав грант (загальна сума фінансування близько чотирьох мільйонів гривень) для виконання наукових досліджень і розробок «Підвищення рівня екологічної безпеки процесів видобування та транспортування енергетичних вуглеводнів». Керівник проєкту – професор кафедри технологій захисту навколишнього середовища Інституту природничих наук і туризму Любомир Ярославович Побережний. Мета проєкту - напрацювання комплексу заходів для зменшення техногенного навантаження і захисту довкілля через створення системи техногенно-екологічного моніторингу і ризик-менеджменту об’єктів нафтогазового сектору.

В інтерв’ю для Національного фонду досліджень України Любомир Ярославович розповідає, що такі аварії різного рівня складності – не рідкість і збитки від них можуть бути величезними. Біля пошкодженої нафтової свердловини, як правило, утворюється чорне смердюче озеро, що отруює все довкола. При підземному витоку нафта потрапляє до водоносного горизонту, і може пройти кілька днів, перш ніж це помітять.

«Ситуація ускладнюється тим, що чимало свердловин-довгожителів знаходяться в західних областях України, поблизу рекреаційних зон. Якщо щось станеться, - збитки від аварії поблизу такої зони можуть складати десятки мільйонів гривень. Значно більше коштів доведеться витратити за 5-10 років для відновлення довкілля. Тоді й про відпочинок у найближчі роки в такій зоні доведеться забути. Аварії на газопроводах не менш небезпечні. У 2007 році, наприклад, потужний вибух стався на території нашої країни на газопроводі Уренгой-Помари-Ужгород. Уламки (деякі з них важили до пів тонни) летіли на десятки метрів, а біля трубопроводу утворилася величезна вирва!», - розповідає про актуальність проблематики Любомир Побережний.

У чому ж суть проєкту, як будуть його реалізовувати та як зменшити ризики аварій в інтерв’ю керівника проєкту Любомира Побережного: https://cutt.ly/mbfvgrk