Участь українських представників у Горизонт.Європа

 

Участь українських представників у Horizon Europe

Щороку українські інституції беруть активну участь у програмі ЄС Horizon, яка сприяє інтеграції України до Європейського дослідницького простору. У 2023 році 29 закладів вищої освіти (ЗВО) взяли участь у проектах EU Horizon.

Нижче наведено посилання, на перелік закладів вищої освіти, які брали участь у проектах Horizon Europe у 2023 році.

ЗВО  у проектах Horizon Europe у 2023 р.

 

 

 

 

Photo
Додаткова інформація
News Images
  • -
    -
Photo

Пошук партнерів

 

 

Інформаційні сервіси з пошуку партнерів

  • Проєкти програми «Горизонт Європа» (HorizonEurope):

Пошук партнерів (partnersearch)

  • Офіс Горизонт Європа в Україні:

Пошук партнерів

  • Національні контактні пункти (NationalContactPoints) (далі – НКП) – це основна структура, яка забезпечує керівництво, консультування щодо практичних аспектів участі та підтримку для учасників, потенційних учасників та всіх зацікавлених сторін Програми «Горизонт Європа». Інформація про мережу НКП на офіційному порталі Програми «Горизонт Європа»:

Національні контактні пункти

 

  • Національні контактні пункти України – для інформування українських учасників щодо можливостей Програми «Горизонт Європа», надання консультацій на шляху від ідеї до реалізації проєктів, допомоги у пошуку партнерів Міністерством освіти і науки створено мережу національних контактних пунктів, які розподілені відповідно до різних конкурсних напрямів. Усі консультації надаються безкоштовно. Перелік національних контактних пунктів Програми «Горизонт Європа»:

Національні контактні пункти України

 

  • Сервіс пошуку партнерів інформаційного порталу CORDIS – одна з найбільших баз даних, де містяться анкети, заповнені потенційними партнерами. На порталі можна залишити запит про пошук партнерів:

https://cordis.europa.eu/

 

  • Проєкти, що отримали фінансування, можливість пошуку проєктів, про фінансованих протягом попередніх програм. Інформація містить контактні дані керівників досліджень, звернення до яких може призвести до необхідного результату. 

https://cordis.europa.eu/projects

  • COST (European Cooperationin Science and Technology) - це організація, що фінансує дослідницькі та інноваційні мережі. https://www.cost.eu/

 

Бази даних для пошуку партнерів за різними тематичними напрямами

  • Ideal-ist – пошук партнерів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Сервіс включає також корисні рекомендації щодо формування анкети організації: 
  • RIANA – це сервіс, який підтриму єдослідження в галузі нанонауки та нанотехнологій. https://riana-project.eu/

     

  • CreativeEurope – це сайт, щоб знайти оголошення про пошук партнерів від організацій, які шукають партнерів для участі в конкурсах програми "Креативна Європа". https://creative-europe.lu/partner-search/

     

  • Biodiversa+ - це Європейське партнерство з біорізноманіття, що підтримує відмінні дослідження з біорізноманіття, які мають вплив на суспільство та політику. https://www.biodiversa.eu/

     

  • SEREN5 – мережа контактних пунктів з питань безпеки: https://www.seren-project.eu/

     

  • SSH CENTRE - це проєкт програми "Горизонт Європа", що представляє транс-європейський центр передового досвіду з питань клімату, енергетики та мобільності в галузі соціальних і гуманітарних наук (SSH). https://sshcentre.eu/

     

  • Національний контактний пункт з питань соціального сектору. https://www.thinknpc.org/about-npc/

     

  • IMI – це сайт, який підтримує дослідження в галузі інноваційна медицина https://www.imi.europa.eu/

     

  • Сайти що об’єднують дослідників з питань енергії:

SUNER-C https://sunergy-initiative.eu/suner-c/

RES4CITY https://www.res4city.eu/

European energy innovation https://www.europeanenergyinnovation.eu/

European Sustainable Energy Innovation Alliance https://eseia.eu/

Innoenergy https://www.innoenergy.com/

  • EURAXESS – своєрідне джерело інформації для дослідницької спільноти, де науковці матимуть змогу отримати доступ до безкоштовної персоналізованої інформації та допомоги. https://euraxess.ec.europa.eu/
  • SMART - це гнучка, орієнтована на промисловість програма кластера EUREKA у сфері передового виробництва. Наша мета - сприяти спільним, міжнародним та наближеним до ринку науково-дослідним та дослідно-конструкторським проектам. https://www.smarteureka.com/
  • ITEA - це науково-дослідницький кластер з інновацій у сфері програмного забезпечення Eureka, що дає змогу перетворювати інноваційні ідеї на нові бізнеси, робочі місця, економічне зростання та користь для суспільства. Програма орієнтована на промисловість і охоплює широкий спектр бізнес-можливостей, що відкриваються завдяки оцифровуванню, таких як "розумна" мобільність, охорона здоров'я, "розумні" міста та енергетика, виробництво, інженерія та охорона і безпека. https://itea4.org/
  • CELTIC-NEXT - це кластер Еврика для комунікацій наступного покоління для безпечного, надійного та сталого цифрового суспільства. CELTIC-NEXT стимулює та організовує міжнародні спільні проекти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. https://www.celticnext.eu/
  • EUREKA це найбільша у світі громадська мережа міжнародного співробітництва у сфері досліджень та інновацій. https://eurekanetwork.org/
  • EU SustainableEnergyWeek (EUSEW) – це тиждень сталої енергетики ЄС, найбільша подія, присвячена відновлюваним джерелам енергії та ефективному використанню енергії в Європі. https://interactive.eusew.eu/

 

Досліднику на замітку

 

 

 

Photo
Додаткова інформація
Photo

Правові та фінансові аспекти

 

 

Національний контактний пункт Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (Програма «Горизонт Європа»), який забезпечує інформаційно-методичний супровід тематичних напрямів досліджень, визначених Європейською Комісією, та представництво національних інтересів за напрямами

Команда

Шахбазян Карина Суренівна

Організація

Учений секретар Центру досліджень інтелектуальної власності і трансферу технологій НАН України

Телефон

+380672301459

Електронна пошта

shahbazjan@nas.gov.ua

 

Попова Тетяна Валеріївна

Організація

Завідувач відділу координації проектної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Телефон

+380955432321

Електронна пошта

tetiana.popova@nung.edu.ua

 

Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (далі – Програма) ґрунтується на Договорі про функціонування Європейського Союзу (консолідована версія, далі – ДФЄС або Договір) у розділах «Промисловість» та «Дослідження, технологічний розвиток та космос», викладених у статтях 173, 182, 183 та 188 Договору. 

З огляду на потужну підтримку інновацій, Цільова програма, спрямована на реалізацію Програми, наразі ґрунтується на розділах «Промисловість» і «Дослідження, технологічний розвиток і космос», як це визначено статтями 173 і 182 Договору. Це положення поширюється і на спеціальну програму, що стосується оборонних досліджень. 

Створення Європейського інституту інновацій та технологій (ЄІТ) випливає з положень, викладених у розділі «Промисловість» ДФЄС, а його постійна фінансова підтримка забезпечується Програмою. 

Програма досліджень і навчання Євратому ґрунтується на положеннях, викладених у статті 7 Договору про Європейське співтовариство з атомної енергії (Договір про Євратом). 

Програма «Горизонт Європа», визначена як головна дослідницька та інноваційна ініціатива Європейського Союзу, має бути реалізована в період 2021-2027 років. Функціональні можливості та фінансові умови цієї Програми визначені низкою міжнародних документів. Основні міжнародно-правові документи, які складають нормативну базу Програми, охоплюють такі акти. Правила участі формалізовані в Регламенті (ЄС) 2021/695 Європейського Парламенту та Ради від 28 квітня 2021 року про створення Програми, в якому встановлені вимоги до участі та розповсюдження результатів Програми. 

Ключовими питаннями, що їх урегульовує Регламент, є: 

  • розподіл бюджетних коштів Програми, виділення фінансових ресурсів для проведення науково-дослідницької та інноваційної діяльності в межах Програми; 
  • формування структури Програми, що охоплює різні напрями та кластери, в межах яких організовується проведення науково-дослідницької та інноваційної діяльності; 
  • встановлення вимог до участі в Програмі, включаючи критерії прийнятності для заявників, вимоги до співпраці, заходи щодо забезпечення прозорості та справедливості процесу відбору тощо. 

Іншим важливим законодавчим актом ЄС, що стосується участі у Програмі, є Фінансовий регламент , офіційно відомий як Регламент (ЄС, Євратом) 2018/1046 Європейського Парламенту та Ради від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу. Цей документ визначає загальні бюджетні правила ЄС, зокрема, щодо надання фінансування через Програму, та містить низку визначень понять і термінів, які стосуються цих правил.

 

 

Юридичні і фінансові аспекти 

 

Програма «Горизонт Європа» (далі – Програма) підтримує участь зацікавлених осіб з країн, що не є членами ЄС. Україна є асоційованою країною Програми з 09 червня 2022 року. Указане означає, що наша країна має можливість брати участь у Програмі на умовах, ідентичних тим, що застосовуються до країн-членів ЄС.

Загалом реалізація будь-якого проєкту в межах Програми відбувається за чітко визначеною послідовністю, що умовно включає п’ять окремих етапів:

  1. формування та розроблення проєктної пропозиції;
  2. підготування та підписання угоди про створення консорціуму (за винятком конкурсів, що передбачають індивідуальну участь);
  3. підготування та підписання грантової угоди;
  4. безпосередня імплементація проєкту;
  5. завершення проєкту, включаючи проведення післяпроєктного аудиту.

При цьому, виконання кожного з вищезазначених етапів має свої юридичні та фінансові аспекти.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ. Інформація, що її запропоновано потенційним аплікантам для ознайомлення, не є вичерпною. Вона призначена для формування загальної візії про ключові юридичні та фінансові аспекти участі у конкурсах Програми і підлягає постійному оновленню. Тому у процесі підготовки до участі та під час самої участі в окремому конкурсі наполегливо рекомендуємо врахувати таке.

1. Загальні умови проведення конкурсів, інформація стосовно конкретних напрямів грантової діяльності, а також різних інструментів фінансування детально регламентуються у Загальних додатках до Робочої програми «Горизонт Європа» на період 2023–2024 років.

2. Слід урахувати, що Загальними додатками не охоплено конкурси, оголошені:

  • Європейською дослідницькою радою (European Research Coincil, ERC);
  • Європейською інноваційною радою (European Innovation Council, EIC);
  • Європейським інститутом інновацій та технологій (European Institute  of Innovation and Technology, EIT);
  • Європейськими інституціоналізованими партнерствами (Institutionalised European Partnerships), що їх може бути засновано відповідно до статтей 185 та 187 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС);

детальніше про Європейські інституціоналізовані партнерства

  • Дослідницької та навчальної програми «Євратом» (Euratom Research and Training Programme);
  • Об’єднаним дослідницьким центром Європейської Комісії (Joint Research Centre, JRC).

Кожен із цих конкурсних напрямів є предметом окремих робочих програм. Отже, у процесі підготування до участі у відповідному конкурсі, пропонуємо вам ознайомитися із такими ресурсами:

Робоча програма Європейської дослідницької ради на 2024 рік

Робоча програма Європейської інноваційної ради на 2024 рік 

Підсумковий програмний документ Європейського інституту інновацій та технологій на 2023–2025 роки

Усі активні інституціоналізовані європейські партнерства можна знайти в цій базі даних 

Робоча програма Дослідницької та навчальної програми «Євратом» на 2023–2025 роки
Робоча програма Об’єднаного дослідницького центру на 2023–2024 роки

3. У разі якщо крім загальних умов у межах окремої теми передбачені також і додаткові умови участі у конкурсі, або таким конкурсом встановлено умови інші від загальних, такі розбіжності чітко викладені в спеціальних умовах, що стосуються відповідної теми (див. розділ «Спеціальні умови» на сторінці кожного з конкурсних оголошень, що їх розміщено на порталі «Funding & tender opportunities» 

 

 

1

Photo
Додаткова інформація
Photo

Європейська дослідницька Рада

 

 

ERC 
ERC, створена Європейським Союзом у 2007 році, є провідною європейською організацією, що фінансує передові передові дослідження. Вона фінансує творчих дослідників будь-якої національності та віку для реалізації проектів по всій Європі.
ERC пропонує 4 основні грантові схеми: Стартові гранти, консолідуючі гранти, просунуті гранти та синергетичні гранти. Завдяки додатковій схемі грантів на підтвердження концепції, ERC допомагає грантоотримувачам дослідити інноваційний потенціал їхніх ідей або результатів досліджень.
Центром керує незалежний керівний орган - Наукова рада. З 1 листопада 2021 року Президентом ERC є Марія Лептін.
Загальний бюджет ERC з 2021 по 2027 рік становить понад 16 мільярдів євро в рамках програми "Горизонт Європа" під керівництвом Європейського комісара з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Іліани Іванової.


Структура та управління
ERC складається з незалежної Наукової ради, керівного органу, що складається з видатних дослідників, та Виконавчої агенції, яка відповідає за реалізацію проекту.


Наукова рада
Наукова рада керує діяльністю Центру та відповідає за визначення наукової стратегії Центру. Вона складається з 22 видатних вчених та науковців. Від імені наукової спільноти Європи Наукова рада діє з метою заохочення творчості та інноваційних досліджень.  Члени Ради призначаються Європейською Комісією за рекомендаціями незалежного Ідентифікаційного комітету. Термін повноважень членів Наукової ради становить чотири роки, з можливістю поновлення один раз.
Голова Наукової ради є Президентом ERC та офіційним представником ERC в Європейській Комісії та інших органах. Марія Лептін вступила на посаду Президента ERC з 1 листопада 2021 року. 
Віце-президентами ЄРЦ є Герд Гігеренцер (соціальні та гуманітарні науки), Ейстейн Янсен (фізичні та інженерні науки) та Єспер Свейструп (науки про життя).


Виконавча агенція ERC
Виконавча агенція ERC (ERCEA) реалізує стратегію ERC, визначену Науковою радою, та відповідає за щоденне адміністрування грантів. Вона відповідає за виконання річної робочої програми, реалізацію конкурсів, надання інформації та підтримки заявникам, організацію експертного оцінювання, укладання та управління грантовими угодами, надання допомоги Науковій раді ЄЦПО та інформування про діяльність ЄЦПО. Лоранс Моро є директором ERCEA з червня 2022 року.


Правління Центру
Правління ERC забезпечує ефективний зв'язок між 2 складовими ERC, а саме Науковою радою та Виконавчою агенцією ERC. Вона готує пленарні засідання Наукової ради та слугує платформою для обміну інформацією та ідеями.
До його складу входять 5 членів: Президент ERC, 3 віце-президенти та директор Виконавчої агенції ERC.


Основні показники
Бюджет: 16 млрд євро (2021-2027) - 17% від загального бюджету програми "Горизонт Європа.
З 2007 року ERC профінансувала понад 16 000 проєктів та понад 10 000 дослідників. Вона оцінила понад 130 000 дослідницьких пропозицій.
Кожен грантер ERC наймає в середньому 7 членів команди. 
Проекти ERC призвели до отримання понад 2200 патентів та інших заявок на права інтелектуальної власності, а грантоотримувачі ERC заснували або стали співзасновниками понад 400 стартапів.
Понад 200 000 статей, опублікованих у наукових журналах, 14 Нобелівських премій, 7 медалей Філдса, 11 премій Вольфа та десятки важливих нагород, присуджених грантоотримувачам ERC.
Понад 850 науково-дослідних установ приймають у себе грантоотримувачів ERC, які є представниками понад 97 національностей.


 В додатку для перегляду додаємо робочу програму ERC 2024 р. для ознайомлення.

РОБОЧА ПРОГРАМА ERC

Photo
Додаткова інформація
News Images
  • ERC
    ERC
Field_attachment
Photo

Про «Горизонт.Європа»

Коротко про «Горизонт Європа»

Програма «Горизонт Європа» (далі – Програма) – один із складників довгострокової багаторічної фінансової програми ЄС (англ. «Multiannual Financial Framework») – є рамковою програмою ЄС з досліджень та інновацій.

Програма стала дев’ятою рамковою програмою ЄС. Її основою є «Горизонт 2020», восьма рамкова програма, яка завершилася 31 грудня 2020 року.

Структура програми охоплює чотири взаємопов’язані блоки:

•Передова наука (Excellent Science);

• Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);

• Інноваційна Європа (Innovative Europe); 

• Частина розширення та ERA (Widening Part and ERA).

Бюджет Програми на 2021-2027  роки становить 95,5 млрд євро (включаючи 5,4 млрд євро від Програми ЄС «Нове покоління Європи»). 

Бюджет

Програма спрямована на боротьбу зі зміною клімату, сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ООН та підвищенню конкурентоспроможності ЄС. Програма сприяє співпраці та посилює вплив досліджень та інновацій у розробці, підтримці та впровадженні політик ЄС для вирішення глобальних викликів. 

Горизонт Європа  підтримує створення та розповсюдження передових знань і технологій. Вона створює робочі місця, повною мірою залучає кадровий потенціал ЄС, стимулює економічне зростання, сприяє підвищенню промислової конкурентоспроможності та оптимізує інвестиційний вплив в рамках посиленого Європейського дослідницького простору. Брати участь можуть юридичні особи з ЄС та асоційованих країн., 

Ключові новинки «Горизонт Європа»

Ключові новинки

Амбітна рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій (2021-2027 рр.)

 

  сприяти науково-технічній досконалості ЄС та зміцненню Європейського дослідницького простору (ЄДП)

           Science & technology

вирішувати політичні пріоритети, включаючи зелений та цифровий переходу та Цілей сталого розвитку. Цілі сталого розвитку

                   Society

Рамкова програма

впровадження інновацій в Європі,   конкурентоспроможність та робочі місця

                  Economy

 

Участь України в Рамковій програмі «Горизонт Європа» у цифрах

 

Під час виконання Рамкової програми «Горизонт Європа» за 2021-2024 роки станом на 01.07.2024 р. було подано 1406 заявок (0,38% від усіх заявок за Програмою), підписано 159 грантових угод (1,37% від усіх підписаних) на суму 46,41 млн євро (0,11% від усього фінансування).

 Загалом 156 українських організацій (0,71% від усіх організацій-учасниць) стали учасниками Програми.

Відсоток успішних заявок в Україні за РП  «Горизонт Європа» складається 17%. Середній показник успішності країн-учасниць 17,19%. 

Сьогодні Україна за обсягом отриманих коштів посідає 7 місце серед асоційованих країн.

 

Кількість організацій

 

НАПРЯМИ ПРОГРАМИ

Архітектоніка Програми (як і її попередниці – Програми «Горизонт 2020») передбачає формування трьох напрямів діяльності (пілларів). 

 

Напрям I. Передова наука


Напрям I Програми «Горизонт Європа» підтримує передові дослідження та проривні наукові ідеї, залучаючи висококваліфікованих дослідників та інноваторів до Європи. Зосереджуючись насамперед на дослідженнях «знизу-вгору», де заявники можуть самостійно визначати теми та напрями своїх проєктів без заздалегідь визначених або спрямованих грантових конкурсів, цей напрям спрямований на підтримку розвитку та поширення наукового передового досвіду, високоякісних знань, методологій і навичок, технологій і рішень для глобальних соціальних, екологічних та економічних викликів. Крім того, він покликаний заохочувати і сприяти підготовці та мобільності дослідників, а також сприяти розвитку та доступу до дослідницьких інфраструктур світового рівня.

Напрям складається з трьох розділів:

  • Європейська дослідницька рада (англ. ERC);
  • Дії Марії Склодовської-Кюрі (англ. MSCA);
  • Дослідницькі інфраструктури (англ. RIs).
  • Європейська дослідницька рада (ERC) фінансує новаторські високоприбуткові/високоризиковані дослідження та розширювати межі знань. ERC продовжує забезпечувати доступне та гнучке фінансування, що дозволяє талановитим і творчим дослідникам (та їхнім командам) здійснювати новаторські дослідження в передових напрямах науки.
  • Дії Марії Склодовської-Кюрі (MSCA) фінансують, підтримують та навчають людей та інституції поза дослідженнями та інноваціями. MSCA продовжують фінансувати відмінні докторські та постдокторські навчальні програми, забезпечуючи дослідників новими знаннями та навичками, заохочуючи транскордонну, міжгалузеву та міждисциплінарну мобільність та обмін досвідом. Дії MSCA також спрямовані на вдосконалення навчання та розвитку кар’єри, що має структуроутворюючий вплив на інституції.
  • Дослідницькі інфраструктури (RIs) забезпечують Європу сталою дослідницькою інфраструктурою світового рівня, відкритою та доступною для найкращих дослідників з Європи та за її межами. Проєкти, що фінансуються в рамках цієї частини програми, також сприятимуть зміцненню європейської політики в галузі дослідницької інфраструктури та міжнародного співробітництва.

 

Напрям II. Глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність

 

З метою максимізації впливу, гнучкості та синергії, науково-дослідницьку та інноваційну діяльність у рамках ІІ напряму організовано за шістьма кластерами, які окремо та разом сприяють міждисциплінарній, міжсекторальній, міжполітичній, транскордонній та міжнародній співпраці:

  • «Здоров’я»;
  • «Культура, креативність та інклюзивне суспільство»;
  • «Цифрові технології, промисловість і космос»;
  • «Цивільна безпека для суспільства»;
  • «Клімат, енергія та мобільність»;
  • «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище».

Кожен кластер сприяє досягненню кількох Цілей сталого розвитку (англ. SDG), і багато Цілей сталого розвитку підтримуються більш ніж одним кластером.

Місії ЄС

Місії ЄС є новим способом надання конкретних рішень для деяких із наших найбільших викликів. Вони мають амбітні цілі та досягнуть конкретних результатів до 2030 року.

Є 5 Місій ЄС:

  1. Адаптація до кліматичних змін: підтримати щонайменше 150 європейських регіонів та громад, щоб вони стали кліматично стійкими до 2030 року.
  2. Рак: співпраця з Європейським планом «Боротьба з раком» для покращення життя понад 3 мільйонів людей до 2030 року за допомогою профілактики, лікування та рішень, які допоможуть їм жити довше і краще.
  3. Відновити наші океан і води.
  4. 100 кліматично нейтральних та смарт-міст до 2030 року.
  5. Угода про ґрунт (Земельна угода) для Європи: 100 живих лабораторій і маяків, які провадитимуть перехід до здорових ґрунтів.

Вони надають дослідженням та інноваціям нову роль у поєднанні з новими формами управління та співпраці, а також із залученням громадян.

Місії ЄС – це новинка програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» на 2021-2027 роки. Вони підтримують пріоритети Комісії, а саме: європейський зелений курс, Європа, придатна для цифрової епохи, боротьба з раком та новий європейський Баухаус. Так, наприклад, місія «Клімат» уже є конкретним елементом нової Стратегії адаптації клімату, місія «Рак» – європейського плану боротьби з раком, а місія «Ґрунт» – флагманської ініціативи довгострокового бачення розвитку сільських територій ЄС.

Місії ЄС – це скоординовані зусилля Комісії, спрямовані на об’єднання необхідних ресурсів з точки зору фінансування програм, політики і правил, а також інших видів діяльності. Вони також спрямовані на мобілізацію та активізацію державних і приватних суб’єктів, а саме: держав-членів ЄС, регіональних та місцевих органів влади, науково-дослідних інститутів, фермерів та землевпорядників, підприємців і інвесторів – з метою створення реального та довготривалого впливу. Місії взаємодіють із громадянами, щоб пришвидшити прийняття суспільством нових рішень і підходів.

Місії ЄС підтримують перетворення Європи на більш зелений, здоровий, інклюзивний та стійкий континент. Вони спрямовані на те, щоб принести відчутну користь людям у Європі та залучити європейців до їх розроблення, впровадження та моніторингу.

Що фінансується в рамках ІІ напряму?

Конкурси, які фінансуються в рамках ІІ напряму, посилюють вплив досліджень та інновацій у розробленні, підтримці та реалізації політики Європейського Союзу, а також сприяють впровадженню інноваційних рішень у промисловості та суспільстві для вирішення глобальних викликів.

Кожен із шести кластерів має низку визначених сфер посередництва, які визначатимуть фокус спільних конкурсів проєктних заявок.

 

Напрям III. Інноваційна Європа

 

Цей напрям зосереджений на розширенні масштабів проривних та ринкових інновацій через нову Європейську інноваційну раду (англ. EIC), а також на діяльності, спрямованій на зміцнення та розвиток загального європейського інноваційного ландшафту. Він також включає підтримку Європейського інституту інновацій та технологій (англ. EIT).

ІІІ напрям зміцнює сталі інноваційні екосистеми по всій Європі, сприяє розвитку підприємницьких та інноваційних навичок у перспективі безперервного навчання, підтримує університети ЄС в інтегруванні більшого обсягу підприємницької освіти, виводить на ринок нові рішення для глобальних суспільних викликів, створює синергію та додану вартість в рамках Програми «Горизонт Європа».

Що фінансується в рамках ІІІ напряму?

ІІІ напрям має на меті підтримувати всі форми інновацій, включаючи проривні інновації, а також виведення інноваційних рішень на ринок.

Європейська інноваційна рада ґрунтується на успіху пілотного проєкту «Розширена EIC» у рамках Програми «Горизонт-2020» і слугує єдиним вікном для європейських інноваторів. Вона спрямовуватиме фінансування через три основні інструменти:

  • провідник  (англ. EIC Pathfinder) – підтримка дослідницьких та високотехнологічних проєктів з високим ступенем наукової амбітності та ризику;
  • перехід (англ. EIC Transition) – підтримка виникнення та затвердження нових ідей на шляху від лабораторії до бізнесу. Міст між дослідженнями та розробленням додатків;
  • акселератор (англ. EIC Accelerator) – підтримка стартапів та малих і середніх підприємств у розвитку та масштабуванні на нових ринках або на вже існуючих.

Європейський інститут інновацій та технологій (EIT) – найбільша в Європі інноваційна мережа, що підтримує інновації з 2008 року. Його місія полягає у створенні робочих місць та забезпеченні сталого та розумного зростання. EIT передбачає об’єднання організацій у сфері бізнесу, освіти та досліджень. Ціллю такого партнерства є знайти та комерціалізувати рішення для актуальних глобальних викликів. Для кожного глобального виклику існує екосистема партнерств, що має назву «Спільноти знань та інновацій». Щоб протистояти цим глобальним викликам, спільнота партнерів пропонує широкий спектр освітніх курсів, послуг зі створення та акселерації бізнесу, а також інноваційних дослідницьких проєктів.

 

 

Photo
Додаткова інформація
Photo

ВИКЛАДАЧІ КАФЕДРИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОНЛАЙН-СЕСІЇ ЩОДО ВІДБОРУ ВИКОНАВЦІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НАЦАГЕНТСТВА З ПИТАНЬ ДЕРЖСЛУЖБИ


Наприкінці поточного робочого тижня завідувач кафедри публічного управління та адміністрування ІФНТУНГ Іван Лопушинський та доцент кафедри ПУА Віталій Малімон долучилися до інформаційної онлайн-сесії «Проведення автоматизованого конкурсного відбору виконавців державного замовлення НАДС на підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2024 році».

Захід організований Національним агентством України з питань державної служби (НАДС) і відбувся за участю Голови НАДС Наталії Алюшиної.

Викладачі кафедри ПУА ІФНТУНГ долучилися до обговорення питань щодо:

☑️змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання конкурсного відбору виконавців державного замовлення НАДС;

☑️напрямів підвищення кваліфікації публічних службовців у 2024 році;

☑️подання конкурсних пропозицій учасниками конкурсного відбору виконавців державного замовлення НАДС з використанням функціональних можливостей вебпорталу управління знаннями у сфері професійного навчання «Портал управління знаннями».

Отримана інформація буде використана під час вступної кампанії 2024 року та в процесі підготовки документів на відкритий конкурс виконавців державного замовлення НАДС.


 

News Cover Image
1
News Images
2
3