Зараз це важко собі уявити, але ще якихось 100 років тому жінка в науці була постаттю досить-таки екзотичною. Зміни просувались повільно, як і повільно змінювалась суспільна свідомість: ще досі можна почути «аргументи» прибічників формули жіночої місії в житті «Kinder, Küche, Kirche», мовляв, факти свідчать самі за себе – варто подивитись на перелік нобелівських лауреатів, щоб усе зрозуміти.
Справді, за всю історію існування Нобелівської премії (від 1900 року) її отримали 890 чоловіків і 57 жінок. Але все стане на свої місця, коли згадати, що до ХХ століття жінки були виключені з академічної освіти, і навіть у ХХ ст. більшість університетів приймали в студентські групи тільки чоловіків.
До слова, вплив соціальних стереотипів і політичних «розкладів» у долях науковців яскраво ілюструє й цілком чоловічий приклад – присудження Нобелівської премії Вільгельму Конраду Рентгену, хоча Іван Пулюй значно випередив його у відкритті Х-променів. Все просто: Рентген був представником впливової держави, а українське майбутнє у світовому співтоваристві мало туманні обриси. Й дотепер українського прапора в списку прізвищ лауреатів годі шукати.
Втім, все тече і все міняється. Змінюється світ, змінюється Україна, змінюється наука й наукове середовище. Причому настільки суттєво, що навіть у спеціальностях і на посадах, які донедавна вважались «чоловічими», жінки починають посідати помітне місце. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу – не виняток: тут є кому відзначати Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Серед докторів наук у нас працює 21 жінка.
Університет пишається вагомими науковими здобутками професорок Людмили Архипової, Ліліани Гораль, Ірини Кінаш, Ірини Перевозової, Лесі Шкіци, виконавиці проєкту науково-технічних розробок МОН України для молодих вчених доцентки Лілії Матіїшин.
Також рейтинг ІФНТУНГ піднімають науковиці з найвищим індексом Гірша – Уляна Андрусів і Тетяна Пригоровська.
Цілком очевидно, що в недалекому майбутньому кількість наших наукових зірок збільшиться – наукові вершини сміливо штурмують студентки. Вже зараз у Діани Линник, студентки факультету природничих наук (спеціальність «Екологія»), на рахунку – шість оприлюднених тез матеріалів конференцій, з них одна у Scopus. Також шість публікацій – у студентки Інституту гуманітарної підготовки та державного управління (спеціальність «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа») Ксенії Гуляк.
І це не дивно. Адже університет має розроблену Стратегію забезпечення гендерної рівності й унеможливлення будь-якої дискримінації чи в освітньому процесі, чи в науково-дослідній діяльності. Такий підхід дає свої плоди. Тож, хтозна, можливо, в списках Нобелівських лауреатів одного дня з’явиться жінка, в біографію якої буде вписано ІФНТУНГ.