01.05.2026р. відбувся круглий стіл, що присвячений розгляду питань організації і проведення іміджевих заходів із застосуванням інтерактивного електронного PR-засобу "Альманах ІФНТУНГ". Перший крок створення "Альманаху ІФНТУНГ" реалізовано кафедрою буріння свердловин, оскільки це базова кафедра бренду енергетичного університету. Проводив круглий стіл завідувач кафедрою Марцинків Олег Богданович зазначаючи, що проведена робота це - оповідь про людей, які приборкують хаос підземних стихій та силою академічної науки перетворюють буріння на високе мистецтво. Присутні в одночас і були активними учасниками при створенні матеріалів інтерактивного електронного PR-засобу "Альманах ІФНТУНГ", а саме: Витязь Олег Юлійович, Витвицький Іван Іванович, Колісник Василь Іванович, Богославець Володимир Васильович, Фем'як Ярослав Михайлович. Презентувала результати роботи команди, що складається з працівників Центру дистанційного навчання та доцента кафедри документознавства та інформаційної діяльності Вінтонів Христини Михайлівни, керівник ЦДН Піндус Наталія Миколаївна: уявіть собі місце, де магія земних глибин перекладається мовою суворих формул, а глибоке минуле непомітно перетікає у високотехнологічне майбутнє. За стінами Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) ховається набагато більше, ніж просто академічні аудиторії. Це справжній пульсуючий організм, де виковується енергетична незалежність цілої держави, а академічна суворість нерозривно переплітається з родинним теплом.
Усе починається з найпростішого — з іскри дитячого захоплення! Таким захопленням для очільника кафедри буріння свердловин Олега Марцинківа стала легендарна Надвірнянщина — край, де саме повітря просякнуте духом нафтопромислів. У його пам'яті досі живе містичний манекен нафтовика на прізвисько «Фантомас», який колись вразив дитячу уяву і невидимою ниткою проклав маршрут до майбутньої професії. Це коріння простягається надзвичайно глибоко — аж у дев'ятнадцяте століття, до перших профільних студій у Львівській політехнічній школі. Згодом, у буремному 1963 році, під час переїзду до Івано-Франківська, лише троє відчайдушних викладачів із семи наважилися змінити своє життя, щоб закласти фундамент нової могутньої школи на Прикарпатті.
Сьогодні ця дивовижна спадкоємність поколінь живе в унікальних артефактах. Вона ховається у старанно виконаному курсовому проєкті нинішнього ректора університету Ігоря Чудика, який завідувач кафедри з трепетом дістає з архівних шаф. Вона оживає, коли у руках доньки колишнього випускника Вінтоніва Михайла Васильовича опиняються пожовкла залікова книжка та студентський квиток далекого 1982 року, що разюче контрастують із сучасним пластиком. Це невидиме, але неймовірно міцне коріння, з якого впевнено виростають крила наступних поколінь інженерів.
Проте славетна кафедра — це аж ніяк не музей минулої слави. Відправною точкою є ювелірна точність, аналітика, математика та інженерне мистецтво, формування сучасних фахівців і міжнародна співпраця, що власне і висвітлювалось у спілкуванні з доктором технічних наук, професором кафедри Витязем Олегом Юлійовичем. Про сучасне буріння як постійне змагання з природою на глибині кількох кілометрів, де один неправильний розрахунок коштує дуже дорого розповів кандидат технічних наук, доцент кафедри буріння свердловин Богославець Володимир Васильович.
Шахи з геологією - найвідоміша інтелектуальна гра, у якій кандидат технічних наук та доцент кафедри Витвицький Іван Іванович буквально цементує простір для нашого енергетичного доброботу. Про інтелект на вістрі долота розповів доктор технічних наук, професор кафедри Фем’як Ярослав Михайлович.
Відкрийте двері оновленої навчально-дослідницької лабораторії бурових промивальних рідин, яка постала завдяки партнерству з компанією Geosynthesis Engineering, і ви потрапите у простір справжнього винахідництва. Тут студенти вчаться філігранно керувати «кров’ю» свердловини, досліджуючи її за суворими стандартами Американського нафтового інституту (API). Робота кипить навколо приладів, вартість яких вимірюється десятками тисяч доларів. Але найвища цінність цього простору криється не у вартості заліза. Головна філософія — це право на помилку. Студенти повинні мати можливість схибити тут, у навчальному класі, аніж допустити фатальну екологічну катастрофу чи колосальні матеріальні втрати на реальному виробництві.
А поряд, у лабораторії тампонажних матеріалів, відбувається справжня інженерна алхімія. Науковці та студенти моделюють екстремальні умови підземного світу. Тут шукають інноваційні рецептури цементу, здатні втримати пластичні хемогенні (сольові) породи від зім’яття свердловини. Вирішення цієї проблеми стане справжнім проривом для всієї нафтогазовидобувної індустрії.
Якщо ж ви хочете відчути справжній адреналін, зазирніть до Міжнародного тренажерного бурового центру, де директором є кандидат технічних наук, доцент кафедри буріння свердловин Колісник Василь Іванович. Головна гордість установи — повномасштабний імітатор Drillsim-5000, пульти та екрани якого один до одного повторюють справжнє промислове обладнання. Це місце нагадує центр управління космічними польотами, де проходять жорстку міжнародну сертифікацію IWCF навіть досвідчені головні інженери. Кожні два роки вони повертаються сюди, щоб скласти іспит з протифонтанної безпеки, де прохідний бал становить суворі 70 балів. На моніторах розгортаються різні сценарії: раптове потрапляння газової пачки, загроза відкритого фонтана. Команда має миттєві секунди, щоб зреагувати, загерметизувати свердловину та приборкати нестримну силу природи.
Усе це відбувається на тлі безпрецедентного історичного зламу, про який розмірковує директор Інституту нафтогазової інженерії Володимир Богославець. Енергетичний сектор сьогодні — як натягнута струна. Україна бореться за кожен кубометр газу власного видобутку заради національного виживання у війні, і водночас змушена адаптуватися до глобального тренду декарбонізації та зеленого переходу. Галузь стрімко трансформується: буріння відкриває нові перспективи, від геотермальної енергетики до підземного прокладання комунікацій за європейськими стандартами.
Щоб виграти жорстку конкуренцію за світлі уми у престижної IT-сфери, інститут вибудував потужну синергію з бізнесом. Компанії-гіганти пропонують магістрам іменні стипендії до 5000 гривень та одразу залучають молодь до вирішення реальних інженерних викликів на виробництві. Завдяки дуальній освіті, вже з третього курсу студенти філігранно поєднують лекції з реальною роботою на бурових майданчиках.
Але за всіма цими високими візіями та надсучасним обладнанням стоять звичайні, неймовірно багатогранні люди. Суворі професори з гордістю одягають брендовані значки інституту на знак глибокої корпоративної приналежності. Вони не лише передають знання, а й виходять пліч-о-пліч зі студентами на спортивні майданчики, виборюючи перші місця у футзалі чи гирьовому спорті. Найбільшим відкриттям стає їхнє неформальне життя: виявляється, знані науковці можуть бути лауреатами конкурсів баяністів, обожнюють грати українські мелодії та виховують синів-патріотів.
Цей альманах — це не просто хронологічний відеолітопис. Це всеохоплююча, жива, щира історія нашого Університету, про нас з вами! Про те, як сьогоднішні наполегливі студенти стають завтрашніми візіонерами. Вони, власне, вони стають тією новою рушійною силою, яка просто зараз живить енергетичну артерію України, перетворюючи славетні традиції своєї альма-матер на непохитну і міцну броню нашої держави!
Автор: Наталія Піндус