Серед лекторів першого  науково-освітнього семінару базового академічного курсу «ВІМ-технології в життєвому циклі будівель і споруд», який провела нещодавно Академія будівництва України – в. о. завідувача кафедри архітектури і містобудування Інституту архітектури, будівництва та енергетики Олексій ЯЩЕНКО.

Науковець ІФНТУНГ разом з провідними викладачами ВІМ-технологій України та з-за кордону розробили 60-годинний , шестимодульний курс, зфокусований на практичній роботі. Професійна проектно-будівельна спільнота з усіх регіонів України має можливість долучитись до нових знань та навичок в проектуванні, будівництві та супроводі періоду експлуатації обʼєктів нерухомості на основі цифрових технологій. 

Захід виявився надзвичайно ефективним. Організатори подякували всім учасникам заходу та запросили до подальшої співпраці у розбудові України на інноваційних засадах.

Кілька годин тому на фасаді Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу було урочисто відкрито і освячено ще чотири анотаційні дошки,  що увічнюють пам’ять випускників закладу, котрі полягли в героїчній боротьбі з російськими загарбниками. Дуже символічно, що подія ця відбулась саме сьогодні, одразу після відзначення Дня Української Державності. Ось уже друге тисячоліття плине з моменту Хрещення Київської Русі-України, з яким і пов’язують знаменну дату, а наша Батьківщина досі веде бій за свободу із захланною ордою. Досі ми втрачаємо кращих із найкращих, котрі йдуть у бій за рідний край, за спокій батьків, за майбутнє дітей.

Цього разу в меморіальному секторі з’явились імена Андрія Чепіля, Вячеслава Чупака, Василя Данилишина та Юрія Сливчука. Життя кожного з них – це шлях Любові. Любові до родини; до світу, в якому яскраво жили; до людей, з якими щедро ділились теплом своїх сердець; до Батьківщини, за яку віддали найдорожче – свої молоді життя.

Справді, всі ми знаємо слова Святого Письма: «Ніхто більшої любові не має над ту,як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15,13). Але справжній їх сенс відчувається тоді, коли на таких урочистостях бачиш малюків, які ще не усвідомлюють різниці між життям і небуттям і безтурботно граються поміж людей з прапорами та жалобними квітами, і помічаєш сльози в очах підлітків, котрі вже знають, що таке втрата. 

Саме  їхнє майбутнє викуплено такою високою ціною. Про це й нагадала краянам дружина Андрія Чепіля, пані Богдана Чепіль. Вона процитувала слова  зі щоденника свого чоловіка: «Як колись, вже не буде ніколи. Бо занадто довго ми займалися саморуйнацією. Я вірю в Україну!». А батько Юрія Сливчука, пан Микола Сливчук, служно зауважив: «Нині маємо вже новітніх героїв. Тих, котрі були раніше,  москальський уряд приховував, а нині маємо героїв закарбованих в пам’яті на віки. Ці меморіальні дошки –  урок історії, на якому буде вчитися молоде покоління».

Співчуття батькам, родинам загиблих висловили мер м. Івано-Франківська Руслан Марцінків, ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик та заступник начальника обласного територіального управління Центру комплектування  та соціальної підтримки Міністерства оборони України підполковник Юрій Мухін. Всі вони склали уклінну подяку за подвиг наших захисників, завдяки яким країна живе, працює і дивиться у майбутнє.