Цьогоріч глобальні зміни клімату помітно «неозброєним оком»: до перших днів лютого на Прикарпатті зима була практично без снігу та морозів, а температура била абсолютні рекорди. Востаннє такі теплі показники на Прикарпатті були зафіксовані 30 років тому, проте 2023 рік таки побив температурний рекорд, адже почався з непритаманних для цієї пори +20°C. Усе — через глобальне потепління.
«Зими без снігу – це вже наша реальність. І, ймовірно, такі зими будуть частішати в Україні загалом і на Прикарпатті зокрема. Хоча не виключено, що наступна зима буде сніжною. Ці зміни клімату є циклічними, але глобальне потепління, яке зараз уже називають глобальною кризою, спостерігається в усьому світі. В університеті ми спільно з аспірантами проводили відповідні дослідження і можемо точно сказати, що за останні 40 років на Прикарпатті середньорічна температура зросла на 2-3 °C. Ще один показник глобальних змін клімату  - це кількість опадів. Якщо для порівняння взяти с. Микуличин, то за останні 50 років кількість опадів там зменшилась в середньому на 200 мм. Це дуже багато в межах України загалом, оскільки, наприклад, середня кількість опадів у м. Києві 500 мм за цілий рік. Тобто ми наближаємося до субтропічного клімату, а це, очевидно, матиме наслідки. цілі економічні галузі та сфери життя змушені будуть перебудуватися для того, щоб пристосуватися до нових реалій», - пояснює експертка з екологічної безпеки, завідувачка кафедри туризму, професорка Людмила Архипова.

За словами науковиці, такі глобальні зміни клімату, і ще з більшою амплітудою, вже спостерігалися в геологічній історії Землі, яка налічує мільярди років. Були періоди як глобального похолодання, коли надходили льодовики, останній з яких дійшов своїм краєм по території України аж до Дніпра, так і потепління, яке приходило на зміну. Але питання у швидкості. Наскільки швидко відбуваються ці зміни. Таких швидких змін, як зараз, не було ніколи. Так, проведені за останні 50 років дослідження доводять, що зараз зміни клімату відбуваються в 10 разів швидше, ніж це спостерігалося раніше. І до цього безпосередньо причетна людина, яка своїми діями – забрудненням навколишнього середовища, викидами вуглекислого газу тощо – пришвидшує цей процес.

Чи можна зупинити кліматичні зміни, чи це уже невідворотній процес, які наслідки матиме безсніжна зима для врожаю та чого очікувати через 20 років – в розмові з Людмилою Миколаївною: 

Пріоритетною ціллю військових дій проти нашої держави росія обрала цілеспрямоване знищення об’єктів критичної інфраструктури, насамперед енергетичної: ракетні удари по ТЕС та ТЕЦ, пошкодження трансформаторів і ліній електропередач, обстріли атомних станцій тощо. Ці атаки країни-агресорки мають тяжкі наслідки як для цивільних, будинки яких залишаються відключеними від електрики, системи тепло- та водопостачання, так і для наших захисників. Саме тому автономність й енергонезалежність стали не мрією, а необхідністю, особливо в зоні активних бойових дій.

У відповідь на виклики війни на кафедрі енергетичного менеджменту та технічної діагностики почали розробляти різні типи зарядних станцій на сонячних панелях для потреб ЗСУ та цивільних, які перебувають зараз у гарячих точках України в надзвичайно складних побутових умовах. Спочатку створювали простіші варіанти, від яких можна було заряджати мобільні телефони, але пізніше вирішили зробити станції з акумуляторами. Зараз у доробку фахівців три моделі зарядних станцій: мобільна станція без інвертора для зарядки гаджетів та освітлення; мобільна станція з інвертором для зарядки техніки, що живиться від 220 V у мережі змінного струму (наприклад Starlink); мобільна суперполегшена модель станції для піших переміщень (за наявності сонця дозволяє заряджати павербанки, мобільні телефони та ін.).

Запитів на такі станції поступає дуже багато, а схвальні відгуки наших захисників показали, що така річ надзвичайно важлива й потрібна, адже допомагає підтримувати зв’язок в охоплених війною регіонах, а за потреби – забезпечувати освітлення. З початку повномасштабної війни фахівцям вдалося виготовити та передати на потреби ЗСУ і цивільних, що опинилися в прифронтових зонах, 28 станцій різного типу.

Такий вагомий внесок у нашу перемогу став можливий завдяки українсько-швейцарському фонду Ukrainehilfe GR, що профінансував виготовлення станції для цивільних, Проєкту енергетичної безпеки USAID, в межах якого на кафедрі створено інфраструктуру з монтажу та налаштування обладнання і систем сонячних електростанцій, а також волонтерам і благодійникам, які усвідомлюють, що зараз наша спільна праця стала спільною боротьбою проти ворога.