З нагоди Дня української писемності та мови в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбувся квест-марафон. Усі охочі, взявши участь у заході, ініційованому доцентом кафедри філології та перекладу Якібчук М.В., дискутували про Нестора Літописця, новий мовний закон, молитву про мову та про те, що люди, перестаючи читати, перестають мислити.

Щорічно, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови – свято, яке започатковане ще у 1997 році. В цей день відбувається багато заходів: численні книжкові виставки, нагородження українських літераторів, перекладачів та популяризаторів українського слова, видавництв, які випускають літературу українською мовою, написання Диктанту національної єдності, який сьогодні, в переддень свята, уже дев’ятнадцятий рік поспіль пишуть усі охочі.

Без сумніву, до відзначення Дня української писемності та мови долучились викладачі та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Так, за ініціативою науково-технічної бібліотеки університету студенти-філологи, економісти, викладачі кафедри філології та перекладу, працівники НТБ та багато охочих долучились до написання ХІХ радіодиктанту національної єдності.

Директор Науково-технічної бібліотеки Роман Пуйда каже, що для нього це свято особливе — це день єднання навколо мови: «День української писемності та мови — це свято всього українського народу, його культури, віри… Воно тісно пов’язане з християнством, адже 9 листопада за православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова. Незважаючи на те, що декілька століть українців переконували, що такої мови не існує, намагались придушити писемність і культуру, приховуючи величезну кількість літератури та офіційних документів, вже ж українці її зберегли. І ми повинні цим пишатись! В День української писемності та мови уже традиційно студенти, викладачі та працівники університету приєднуються до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Найголовніше в цьому – це не тільки перевірка знань, це солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, свою історію та віру. І саме в такий момент, коли вся нація одночасно пише диктант, виникають невидимі мовні промені, які об’єднують в єдиний потужний потік світла – народ».

Цьогоріч радіодиктант писали на тему - «Від бересту — до «цифри». Текст в прямому ефірі читав відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко, який складає текст диктанту останні 13 років.

Декілька цікавих фактів про українську мову:

• сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів;
• в українській мові багато синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид;
• найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»;
• найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
  • ​Опубліковано за Галина Вархов nung.edu.ua
  •  

До Дня української писемності та мови — свята, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада (за православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія) студенти спеціальності "Філологія та переклад" організували фотовиставку "Щастя книголюбів". Дякуємо доценту кафедри Оксані Михайлівні Мельник за організацію фотоконкурсу. Насолоджуйтесь .. і читайте))

У селі Старуня, яке є об’єктом дослідження науковців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу уже близько пів століття, 26 жовтня відбувся фестиваль «Топіарі АРТ-раут», в рамках якого відкрили Парк Льодовикового періоду у стилі топіарі. Тут, на унікальній місцевості, яка має єдиний в Україні діючий грязьовий вулкан, налічує кілька сотень артефактів, скарбницю геологічних, археологічних знахідок, неначе із часів доби Льдовикового періоду постали велетенські топіарі-фігури: велетень-мамонт, носоріг, олень та топіарі-краманьйонка. Відзначимо, що під час реалізації проєкту топіарники надихались монографією «Старуня: Парк Льодовикового періоду» під редакцією ректора ІФНТУНГ, академіка НАНУ Євстахія Крижанівського, фото до яких зробив відомий фотохудожник – Володимир Продеус.

Загалом ініціатива створення Парку Льодовикового періоду походить від науковців ІФНТУНГ, які вивчають об’єкти Старуні ще з 1974 року. Серед них – відомий український дослідник, професор кафедри екології, доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко. Саме він 15 років назад, у 2004 році, запропонував організувати тут, у Старуні, міжнародний еколого-туристичний центр – Парк Льодовикового періоду. І до тепер науковець переповнений ідеями, наприклад, створити інфраструктуру з науковими, відпочинковими та лікувальними об’єктами, атракціонами, скульптурами викопної фауни та флори. На офіційному відкритті фестивалю Олегу Максимовичу першому надали слово і він висловився з цього приводу: «Старуня – це Богом благословенна місцевість. Тут, на невеличкій площі, зібрані родовища нафти, газу, солей… тут лікувальні грязі, озокерит. І мені, як науковцю, пощастило, адже 42 роки я досліджую цю прекрасну місцевість. Парк Льодовикового періоду я придумав ще 15 років назад. І зараз моя мрія починає втілюватись в реальність. Яке ж значення має Старуня, на мою думку, для Прикарпаття й України? Це, по-перше, природоохоронна територія, геологічна пам’ятка державного значення, яку ми хочемо підняти до рівня ґеопарку, який буде знаходитись під егідою ЮНЕСКО. Друге – туристичне значення цієї місцевості; третє – це, без сумніву, наука; четверте – лікувально-медичне значення. А також сюди необхідно віднести історико-культурне та соціально-економічне значення. Тож вперед! У Старуні великі перспективи!»

Також додамо, що саме на базі ІФНТУНГ була створена науково-мистецька резиденція профільних науковців, геологів, екологів, а також фотохудожників, професійних топіарників, журналістів, які працювали над реалізацією проєкту. Від університету до науково-мистецької резиденції входили: професор Олег Адаменко, перший проректор Олег Мандрик, проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Куровець, директор інституту природничих наук і туризму Валерій Омельченко, доцент кафедри екології ІФНТУНГ Денис Зорін, доцент кафедри екології Микола Мосюк.

Відзначимо, що фестиваль реалізується в рамках культурно-екологічного проєкту «Топіарі АРТ – раут», підтриманий Міністерством культури України в рамках проєкту «Малі міста – великі враження» та має на меті стимулювати економічний, соціальний, екологічний розвиток території не тільки Старуні, але й навколишніх сіл. Партнером проєкту є Асоціація сільських, селищних та об’єднаних громад України.

Пишаємось, що ініціатива нашого науковця реалізовується!

Представник Корпусу миру у м. Івано-Франківськ Eric Fine 25 жовтня 2019 р. провів лекцію у ІФНТУНГ та розповів нам про свої враження:

"Сьогодні ми говорили про довіру, роль банків, фінансові колапси, Приватбанк, прозорість та правила. Чудова дискусія про те, чому українці насторожено ставляться до банків. Багато оптимізму щодо економічного майбутнього України!

Дякую Діані Бабій (ФІЛ-17-1) за її роботу, яка допомагає організувати сьогоднішню лекцію зі студентами в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.

Today we talked about trust, the role of banks, financial collapses, Privatbank, transparency and regulations. Great discussion about why Ukrainians are wary of banks. Lots of optimism about Ukraine's economic future!"

Кафедра ПІМ відзначила 4 річницю інтерактивним івентом «Лайфхаки успішного стартапу» для студентів, абітурієнтів та всіх зацікавлених

Захід був ініційований Студентським парламентом ІФНТУНГ. Спільно з працівниками кафедри було організовано зустріч зі спікерами, що мають цікавий досвід зростання в бізнесі

Завідувач кафедри підприємництва та маркетингу Ірина Перевозова зазначила:

«Стартап – це завжди нова ідея, нова технологія. Кому ж реалізовувати їх, як не молоді. Це саме той креативний прошарок суспільства, який може стати рушієм економіки нашої держави. А щоб подолати страх перед труднощами реалізації ідей, ми вирішили організувати такий захід. Тим більше, День народження найкраще святкувати в колі друзів і однодумців. Тож і відзначаємо його зустрічами з фахівцями у сфері маркетингу й реалізаторами вдалих стартапів. Ми спонукаємо наших студентів пробувати себе й не боятися бути не почутими. Робимо все, аби їхні підприємницькі ідеї були втілені в життя».

Доцент кафедри підприємництва і маркетингу Оксана Малинка, яка є також експертом проекту Creative Spark Ivano-Frankivsk, розповіла про успішні світові й українські стартапи та сучасні тенденції креативної економіки і повідомила студентам про реальну нагоду зробити перший крок до створення власного бізнесу:

«В рамках спільного проекту з університетом Ковентрі та за фінансування Британської Ради «Creative Spark» ми пропонуємо нашій молоді взяти участь в конкурсі «The Big Idea Challenge». Вони мають можливість виграти 1000 фунтів й реалізувати свою ідею, втілити свою мрію в життя, запустити власний стартап».

Враженнями від участі у роботі Форуму, що проходив 11-13 жовтня у м. Львів ділиться студентка гр. ФІЛ-17-1 Діана Бабій:

"Завдяки чудовій програмі Etol_fall2019 я мала можливість поїхати у відрядження на Форум перекладачів у Львові, що тривав 11-13 жовтня. Тема форуму мені є надзвичайно близькою, адже я гризу граніт науки англійської мови у технічному університеті Нафти і газу на Кафедрі філології та перекладу. Альма-матер навчає професії, а саме теорії перекладу. Однак, на відвіданій події мені відкрилась завіса повсякденного, робочого життя практикуючих перекладачів.

Тут вдалося познайомитися зі справжньою майстринею Мартою Госовською, без старань та праці якої ми, українці, не змогли б потішити своїх очей книгою Фокс Кейт "Спостерігаючи за англійцями".

Ще дізналась декілька чудернацьких порад про часові рамки перекладу від Святослава Зубченко, що недавно переклав книгу «Наш творчий мозок» Д. Сааба.
Також відкриттям для мене стала онлайн школа прекладу для підлітків, яку організувала Ganna Gnedkova. Саме завдяки цій ініціативі тінейджери України мали можливість спробувати себе у безпосредньому перекладі книги під керівництвом професіоналки, перш ніж пірнути у чотирирічне навчання у ВНЗ. Результатом спільної праці став переклад книги «Heimat» Нори Круґ.

Корисним надбанням став набір інструментів та сучасних програм, які полегшують кропітку працю перекладачів, а саме науково-технічної тематики. Секретами перекладацької кухні поділилась Iryna Lebedyeva, засновниця компанії Iltech - Innovative Transformers.
А от про бюракратичну сторону професії та різні види договорів співпраці дізналась від Nelia Vakhovskaka , засновниці спільности Translators In Action.

Швидкість розвитку та спороможність новітніх технологій вражає, саме тому відвідування таких форумів є необхідним. Це можливість поділитися та отримати потрібну і свіжу інформацію зі сфери перекладацтва. Однак, не зважаючи на крутість сучасного ПЗ- людина завжди буде потрібна для перекладу, бо переклад- то чуття. Та й можливостей для перекладу є величезна кількість, за словами Tatiana Struk , засновниці Linguistic Centre.
Окреме, величеезне дякую Bohdana Syniakevych за організацію цього заходу!
Закликаю усіх перекладачів Івано-Франківська, діючих і підростаючих долучитись до організації перкладацької конференції, де ми зможемо поділитись знаннями, секретами та довсідом)
А я мандрую до наступного крутяцького проекту Ідентифікація, аби набратись мотивації та ідей!"