Якщо вам здається, ніби на фото – дитяча розвага, то спішимо запевнити: «машинки» - то не забавка. Це результат творчої технічної роботи студентів і викладачів Інституту інженерної механіки та робототехніки, котрі на кафедрі комп’ютеризованого машинобудування створюють таких «міні-роботів», які періодично змагаються на спеціальних треках у вправності і швидкості проходження марш туру.

Як це відбувається, могли на власні побачити гості Технопікніка ІФНТУНГ. І навіть більше: кожен охочий міг ознайомитися з роботою Центру інноваційного розвитку, де можна реалізувати власні конструкторські ідеї на найновішому обладнанні та з допомогою досвідчених фахівців університету. 

ІФНТУНГ максимально підтримує творчу молодь, яка цікавиться технікою. Ну, а старшокласникам, котрі вирішили обрати для себе навчання на одній із кафедр Інституту інженерної механіки та робототехніки, - взагалі карти в руки. Їх чекають не лише на Технопікніку, але й на екскурсіях найцікавішими локаціями ЗВО, а в Приймальній комісії в будь-який  час готові розказати про цьогорічні особливості вступу до вишу.

Словом, придивіться уважніше!

3 травня викладачі кафедри Вербовська Леся та Галюк Ірина взяли участь у конференції "Innovation education: підходи до неформальної освіти та інновації для українських ЗВО", організованої ІТ компаніє Genesis спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України та Product IT Foundation for Education.
В межах конференції обговорено питання удосконалення університетського навчання шляхом активного залучення штучного інтелекту в освітній процес, урізноманітнення та вдосконалення неформальних методів навчання, співпраці бізнесу та держави задля практичної підготовки фахівців для потреб економіки.
В конференції прийняли участь понад 2000 учасників. Це дійсно масштабна подія, покликана створити  основу для подальшого поступу у розвитку української університетської освіти.

   У п'ятницю, 02 травня, відбулась зустріч із стейкхолдером та провідним працівником відділу містобудівного кадастру м. Івано-Франкіськ, спеціалістом у сфері геодезичних робіт та картографування - Грушецьким Олегом. 
  До зустрічі долучилися студенти  третього курсу освітньої програми 193 - геодезії та землеустрій  бакалаврського рівня освіти та викладачі кафедри. 
  Основною темою зустрічі були сучасні наземні методи інженерно-геодезичного вимірювання та їх специфіка. А також було обговорено недоліки та переваги геодезичної зйомки за допомогою GNSS (RTK)  при виконанні топографічного знімання різних масштабів.

Суботнього сонячного ранку, Андрій ГРИЦАНЧУК доцент кафедри ВНГ прийняв участь у Пробігу слідами Галицької трансверсальної залізниці 2025. Поринув у мальовничі краєвиди та долучився до збору коштів для придбання автомобіля для одного із підрозділів Прикарпаття.

На дистанції також зустрів Ореста ГРИНІВА (на фото ліворуч) випускника кафедри.

Відео-репортаж події за покликанням.

Історичні факти у світлинах - кафедра ТМІКГ

1-5 травня 2025 року в м. Яремчепроходила весняна сесія

Міжнародної Карпатської Школи, на якій особливу увагу приділено аналізу досвіду європейських країн для України, зокрема розвитку туризму на засадах сталості: збереження та захист культурної  спадщини, інструменти та практики екологічно дружнього туризму, досвіду суспільних змін у Карпатському регіоні, інструментів та практик екологічно дружнього туризму. Розглянуто сучасні виклики та перспективи для України в контексті освіти для сталого розвитку, неформальної освіти, а також екосистемного підходу до методичних засад освіти для сталого розвитку та розбудови Карпатської експертної мережі «Освіта для сталого розвитку». 

Керівник міжнародного проекту  HUSKROUA/23/S/2.2/007  «Повторне відкриття наших спільних культурних коренів і оцифровування їх для майбутніх поколінь» проф. Людмила Архипова презентувала присутнім результати соціологічного дослідження здобувачів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Однією з умов збереження нематеріальної культурної спадщини є усвідомлена залученість молодого покоління до процесу її пізнання, популяризації та передачі.  Особливу увагу під час дослідження  приділено етнічній самоідентифікації, рівню мовної компетентності, участі у культурних заходах, а також мотивації до участі у дослідницьких ініціативах, спрямованих на вивчення спільних українсько-румунських культурних коренів.

Це дослідження проводилося у рамках міжнародного проєкту за фінансової підтримки Європейського Союзу, що створює платформу для глибшого міжкультурного діалогу та взаємозбагачення.