«Ми на порозі енергетичної революції» —  Ігор Чудик.

На інформаційному порталі "Фіртка" вийшло розгорнуте інтерв’ю з ректором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професором Ігорем Чудиком.

У розмові ректор відверто розповів про виклики, відновлення й стратегічний розвиток університету в умовах війни.

Серед ключових тем: 
- Відбудова університету після ракетного удару: завершення ремонтів у головному корпусі, запуск басейну, оновлення спортивних залів і поступове відновлення корпусу №7.
- Реновація гуртожитків — заміна старих систем водопостачання, ремонти, утеплення фасадів, облаштування сучасних зон відпочинку й спорту.
- Власна сонячна електростанція потужністю 90 кВт — крок до енергонезалежності та приклад практичного навчання студентів.
- Міжнародні проєкти Interreg NEXT, співпраця з університетами Європи, створення нових навчальних і наукових центрів, а також участь у програмах з МАГАТЕ та технічним університетом Мюнхена.
- Центр ветеранського розвитку і майбутній ветеранський хаб — як університет підтримує захисників, допомагає їм із перекваліфікацією та соціальною адаптацією.
- Екологічна свідомість і утилізація сміття — проєкти з компанією RENOVUA щодо перетворення відходів на енергію.
- Майбутнє енергетики України — мала атомна, воднева, біо- та вітроенергетика як реальні напрями розвитку, у яких ІФНТУНГ готовий бути освітнім і науковим лідером.

ДОКЛАДНІШЕ

Цьогорічна Нобелівська премія з політичних причин опинилась у фокусі дуже пильної уваги громадськості. Однак, за дискусіями щодо відзнаки за внесок у справу миротворення на другий план відійшла  відзнака в царині економічних наук, яка, поміж тим, впливає на освітню систему України, зокрема.

Нагадаємо, що цього року її отримали Joel Mokyr, Philippe Aghion та Peter Howitt «за пояснення зростання економіки, керованого інноваціями».  Мокір (Mokyr) визнаний за те, що ідентифікував передумови стійкого економічного зростання через технологічний прогрес.  Агйон (Aghion) і Говіт (Howitt) — за теоретичне моделювання поняття «творчого знищення» (creative destruction), коли інновації витісняють старі технології, створюючи нові джерела зростання. 

Комітет відзначив, що стійке зростання не гарантується автоматично, і що “економічна застійність, а не зростання, була нормою більшої частини історії”. Отже, науковці дослідили такі ключові теми, як інновації, технології, конкурентне середовище, зміни у способі виробництва й організації праці, кострукція систем, що підтримують зростання.

Для України, де освітня система готує спеціалістів для економіки, що перебуває на стадії трансформації, ця премія має важливе значення. Насамперед, вона актуалізує сам зміст навчання -вказує на те, що значущими для сучасної економіки є не лише класичні теми (макроекономіка, мікроекономіка тощо), але й інноваційна динаміка економіки; роль технологічного прогресу та зміни виробничих систем; теорія конкурентної деструкції (як старі компанії чи технології замінюються новими); організація ринку праці, мобільність ресурсів, адаптація до змін.

Тож логічно, що програми підготовки економістів мають більше уваги приділяти інноваціям та технологіям, історії економічної думки у зв’язку з технологічними змінами, моделі зростання й деструкції, управлінню змінами. Це стимулює переглянути навчальні плани, впровадити нові курси чи модулі, залучити кейси з інноваційної економіки.

Треба також зазначити, що Україна наразі переживає період економічних викликів: цифровізація, зелена економіка, відновлення після війни, інтеграція у світові ланцюги вартості. У такому контексті готувати економістів, які можуть не лише аналізувати ситуацію, але й виступати агентами змін, особливо важливо.

Робота лауреатів премії підкреслює, що інновації й технології — не просто доповнення, а основа зростання. В економічній освіті це означає навчати не лише “економіці стабільності”, але й  “економіці змін”, до яких компанії чи галузі повинні адаптуватись; де трансформуються ринки праці; де політики стимулюють інновації; де технологічні компанії  впливають на структуру економіки.

Із теми інноваційних моделей зростання витікає потреба у знаннях, що виходять за межі класичної економіки, зокрема тих, що стосуються конкуренції, рину праці, права інтелектуальної власності. Тому доцільно розвивати програми, які об’єднують економіку з інформаційними технологіями, з інженерією, з управлінням інноваціями; розбудовуватиспівпрацю з бізнес‑інкубаторами, технологічними підприємствами, стартапами, щоб студенти бачили “живу” економіку, де інновація – ключ до успіху.

Крім того, це зумовлює можливість створення нових курсів, наприклад “Економіка інновацій”, “Деструкція та трансформація галузей” тощо.

Це може передбачати більше практики з моделювання економічного росту, кейс‑аналізи інноваційних систем (як у Силіконовій долині),  залучення бізнес‑середовища, технологічних компаній, щоб студенти бачили, як “старе” витісняється “новим”.

Це особливо важливо для економіки України, яка має значний потенціал для технологічного стрибка: цифровізація, зелена енергетика, стартап‑середовище, відбудова — все це може стати рушієм зростання. Але для цього потрібні фахівці, які розуміють інновації, трансформації, конкурентну економіку. Бо освіта економістів, орієнтованих тільки на класичні підходи, може бути менш релевантною у швидко змінному світі. Як свідчать роботи нобелівських лауреатів, зростання не гарантоване — потрібна активна стратегія, інституції, підготовка. І освітня система може стати частиною “екосистеми інновацій” — готувати не лише аналітиків, але й агентів змін, які здатні працювати у підприємницькому, інноваційному середовищі, підтримувати технологічні компанії, сприяти переходу галузей.

В Інституті економіки та менеджменту ІФНТУНГ над цим уже працюють. Зокрема, освітні програми Інституту є надзвичайно актуальними. Це програми «Економіка інноваційного розвитку» (магістр), «Підприємництво та менеджмент стартапів» (бакалавр), «Фінансові технології та інвестиційний консалтинг» (магістр), орієнтовані на підготовку фахівців, які здатні не лише аналізувати економічні процеси, але й створювати нові продукти, запускати стартапи, залучати інвестиції та впроваджувати сучасні фінансові рішення.

Для тих, хто лише замислюється над своїм професійним вибором і перспективами освіти, це означає навчання, що відповідає найновішим світовим трендам; здобуття актуальних навичок, затребуваних на глобальному ринку праці; можливість стати частиною інноваційних змін уже сьогодні; професійний розвиток у сферах, які формують економіку майбутнього.

ІФНТУНГ не просто йде в ногу з часом — він випереджає його, формуючи покоління лідерів інноваційного розвитку, і запрошує: «Ходімо у майбутнє разом із нами!».

Штучний інтелект (ШІ) перестає бути лише технічною інновацією — він стрімко змінює ландшафт сучасної освіти. Усвідомлюючи виклики та можливості, які несе ця технологія, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу став майданчиком для проведення воркшопу “ШІ та академічна доброчесність”. Захід організовано у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Інноваційний університет» та Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника.

Ця подія стала не лише обговоренням технічних аспектів впровадження ШІ у вищу освіту, а й важливим кроком до розробки спільних етичних орієнтирів для університетської спільноти.

Проректор з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ Сергій Зікратий у своїй доповіді «ШІ у ЗВО — глобальні тренди» окреслив головні напрямки використання штучного інтелекту у вищій освіті світу та акцентував на необхідності адаптації українських закладів до цих змін.

Начальниця відділу забезпечення якості освіти ІФНТУНГ Лідія Давибіда проаналізувала політику академічної доброчесності, яка, на її думку, має бути фундаментом для впровадження інноваційних інструментів у навчальний процес.

Особливу увагу привернула доповідь начальника відділу цифровізації Мар’яна Слабіноги, присвячена трансформації викладацьких практик у часи стрімкого розвитку великих мовних моделей, таких як ChatGPT. 

Практична частина — сесія «Майстерня рішень» — об’єднала експертів і викладачів у кілька робочих груп. Учасники напрацьовували приклади доцільного та неприпустимого використання ШІ в навчальному процесі. Це — важливий крок до формування уніфікованої політики застосування ШІ у ЗВО та потенційного перегляду чинних нормативних документів. «Майстерню рішень» провели Сергій Зікратий, Мар’ян Слабінога й завідувачка кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці Галина Грицуляк, модератором заходу стала професор кафедри Теодозія Яцишин.

Сьогодні, коли штучний інтелект дедалі глибше проникає в освітнє середовище, важливо не лише встигати за технологіями, а й задавати рамки їх етичного та відповідального використання. Саме це стало головною ідеєю воркшопу, що відбувся в ІФНТУНГ, — платформи, яка об’єднує лідерів змін в освіті.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу традиційно підтримує розвиток молоді не лише в науковому, а й у спортивному напрямі. Нещодавно університет став майданчиком, де освіта і спорт об’єдналися в одному ритмі — під час Відкритого кубка Івано-Франківська з бадмінтону U16.

Змагання відбулися за ініціативи Федерації бадмінтону Івано-Франківська, за активної підтримки ректора проф. Ігоря Чудика, а також за участі викладачів кафедр комп’ютерних систем і мереж та фізичного виховання і спорту.

На спортивному майданчику панували енергія молодості, азарт і дух чесної боротьби. Юні спортсмени віком до 16 років із Івано-Франківська, Долини, Калуша та Косова продемонстрували високу майстерність, наполегливість і справжню командну згуртованість.

Поряд із змаганнями, учасники мали змогу ближче познайомитися з університетом, його освітніми програмами, сучасною інфраструктурою та можливостями для розвитку. Адже ІФНТУНГ — це не лише потужний центр інженерної освіти, а й територія, де наука, спорт і молодість гармонійно поєднуються.