Натхненне слово Кобзаря звучало нині в стінах Науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, де викладачі та студенти зібрались сьогодні, аби вшанувати 210-ту річницю з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Нині він ніби був разом із нами – стояв, схиливши голову у хвилині мовчання, говорив про те, що виявилось актуальним у ХХІ столітті і, на превеликий жаль, збулося. Саме про це сказав на відкритті заходу директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Дмитро Дзвінчук:

-Важливо, щоб цей день не був щорічним формальним ритуалом. Бо, напевно, жодна інша нація у світі не вилонила такого таланту, який би уособив у собі всі надії та прагнення свого народу. Це та точка біфуркації, від якої почалося відродження української нації. 

Дійсно пророчі його слова про те, що «…Україну злії люди, присплять, лукаві, і в огні її, окраденную, збудять». 2014 року саме так і сталося  після Майдану, коли країна залишилась без керівництва і армії, коли все розікрали й вивезли,  ворог віроломно напав на нас. 10 років вичікував він, і  тепер нашим воїнам знову довелося «вражою злою кров’ю»  омивати наші українські поля. Тож памятаймо заповіти Кобзаря і згадуймо його не тільки в дні ювілеїв.

В ІФНТУНГ відзначення річниці Шевченка саме таким і виявилося – неформальним. Адже в ньому взяли участь всі охочі, особливо в конкурсі  читців поезії Кобзаря – виконавці виступали і в рамках поданих  заявок, і поза списками, експромтом. І, до слова, не менш успішно. Адже саме така, незаявлена попервах  учасниця,  виборола ІІІ місце у літературному змаганні.

Шевченка читали, про нього згадували, розмірковували про феномен його величі. Чого лиш варті факти, озвучені директором НТБ ІФНТУНГ Романом Пуйдою:

-«Кобзар» перекладений майже  150 мовами, більше  1300 памятників йому встановлено в усьому світі , з них  1256 –  тільки в Україні, на Прикарпатті – найбільше. 

У відзначенні різниці від Дня народження Т.Г.Шевченка також взяв участь поет та лауреат Шевченківської премії Анатолій Кичинський. Він поділився зі студентами і власною поезією, і цікавими спостереженнями щодо творчості Тараса Григоровича:

- Зробив для себе таке відкриття, розмірковуючи над тим, що таке заповіді. В кожній з них обов’язково присутнє дієслово  наказового способу: «не убий», «не вкради»…  Читаючи Тараса Шевченка,  звернув увагу на те, що в його поезії – дуже багато дієслів наказового способу. Скільки б мені не доводилося  читати творів різних поетів – ні в кого не помітив їх у такій кількості. Ось чому ми Шевченкові рядки із цими дієсловами наказового способу сприймаємо як заповіт! І якби ми з вами давно виконали його заповіді, то теперішньої війни не було б.

Що ж, наш Кобзар – поет на віки, а може, і на всі часи. Щоразу знаходитимемо в ньому відповіді на нові й нові питання, які ставитиме нам життя. 

Довідково: серед учасників конкурсу читців поезії Т.Г.Шевченка перше місце посів Ростислав КУРУС (ПУА-20-1), друге місце - Софія ПАЛЮГА (Фізико-технічний ліцей, група 22), третє місце - Софія МАЙКОВСЬКА (ФІЛ-21-1). Вітаємо!

Українці добре знають, що гуртом до снаги навіть батька бити, а вже ворога – й поготів. Тож, мабуть, не випадково саме на наших теренах ще з майданівських часів широко розвинувся волонтерський рух і доброчинність, що об’єднує однодумців  різних вікових груп і статусу заради спільної справи.

Власне, така справа згуртувала й викладачів, студентів, аспірантів і випускників Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, де вперше відбулась гра «Клуб дилетантів». Якщо ви про таку раніше не чули – не дивно. Це – нова розвага на кшталт вікторини, де команди шукають правильну відповідь на питання, якими навряд чи хтось цікавиться в повсякденні. Наприклад, скільки разів за хвилину б’є блискавка… на всій планеті? Чи скільки фільмів загалом було знято про Джеймса Бонда впродовж всієї історії кінемаграфа ? А оскільки відповідь людини, котра не є  вузькопрофільним фахівцем, у таких випадках буде майже навмання, то й назва гри відразу окреслює її формат – дилетантський, однак дуже легкий і веселий.

Та й була б ця забава суто приємним дозвіллям, якби не її мета – долучитися до збору коштів на FPV дрон для потреб підрозділу розвідки 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», а також –  на пікап для стрілецької роти 78-го окремого батальйону ТрО – значить, щоб гуртом ворога бити. Ініціатор та організатор товариської зустрічі, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Олег Серняк, розповідає, що подія відбулася завдяки сприянню Всеукраїнської ініціативи "Активна Громада" від Інституту «Республіка» та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

У змаганні взяли участь шість команд - команда студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ІФНТУНГ під назвою «Оптимістичні ДІДи»,  команда студентів першого курсу спеціальності «Публічне управління та адміністрування» ІФНТУНГ під назвою «Люті управлінці», команда викладачів кафедри публічного управління та адміністрування ІФНТУНГ під назвою «Баран&Ko», команда викладачів кафедри суспільних наук ІФНТУНГ під назвою «ПІІФ», збірна команда студентів третього курсу та аспірантів спеціальності «Публічне управління та адміністрування» ІФНТУНГ під назвою «Блискавка»,  команда викладачів кафедри англійської мови ІФНТУНГ під назвою «Смартум».

За результатами трьох раундів і відповідей на 17 питань, перемогу здобула команда «Оптимістичні ДІДи». Втім, до збору коштів долучилися не лише учасники й учасниці фандрейзингової події, але й здобувачі освіти, викладачі, випускники спеціальності «Публічне управління та адміністрування» ІФНТУНГ, тож результати навіть перевершили початкові очікування – зібрано 17211 грн.! Найбільший колективний внесок зробила кафедра філології та перекладу. Це ще одна – хай невелика – часточка внеску ІФНТУНГ в загальну перемогу над ворогом.