Всесвітній день води, що відзначається за рішенням Генасамблеї ООН 22 березня, цього року став приводом для обговорення проблем водних ресурсів України в рамках наукової конференції "Гідроекологічні проблеми басейну річки Дністер: сучасний стан та перспективи вирішення", організованої Тернопільським національним педагогічним університетом і Західноукраїнським національним університетом.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу представляв на заході професор кафедри екології факультету природничих наук Олег Мандрик. Слід зазначити, що Олег Миколайович очолює Басейнову раду Дністра від початку її створення Держводагентством у 2018 р., коли до складу цієї інституції входили 72 представники із семи областей України – Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Одеської та Республіки Молдова. А у 2023 році на цю посаду його переобрали вже 86 представників центральних органів влади, місцевого самоврядування, водокористувачів та громадських активістів із зазначених регіонів. Тож проблематикою, що опинилась у фокусі уваги науковців напередодні Для водних ресурсів, займається давно і ґрунтовно. 
Цього разу Олег Мандрик ознайомив колег із важливим напрацюванням Басейнової ради – повністю підготовленим Планом управління річковим басейном Дністра. Цей важливий для забезпечення екологічної безпеки регіону документ місить повний перелік заходів, необхідних для досягнення оптимальної якості вод у межах басейну Дністра і передбачає 232 заходи на загальну суму близько 27 млрд. грн., державний моніторинг поверхневих вод у басейні річки, зокрема під час воєнного стану, стратегічну програму дій, геоінформаційну систему моніторингу стану річкових вод та ін. Цей план буде прийнято Постановою Кабінету міністрів України в грудні 2024 р. на період з 2025 р. по 2030 р.
-Ми збирали протягом року пропозиції кожної ОТГ із семи областей України і їх було подано дуже багато, - пояснює Олег Миколайович. - Зараз, згідно із законодавством України, що стосується стратегічної екологічної оцінки, впродовж пів року триватимуть громадські слухання, і за їх результатами буде затверджено першочергові заходи задля недопущення забруднень і покращення стану водних ресурсів. Наскільки це актуально, можна зрозуміти з того факту, що Лімниця, відома раніше як найчистіша річка на Прикарпатті, сьогодні вже не є такою. За результатами екологічного моніторингу, проведеного Лабораторією вод Західного регіону, чистішою виявилась Бистриця Надвірнянська. Ось так все змінюється. І над цим повинні працювати як державні структури, так і Екологічна інспекція. Тим більше, з огляду на приведення нашого екологічного законодавства у відповідність до європейських стандартів, у зв’язку із перспективою вступу України до ЄС, буде дуже гостро стояти питання обліку і очистки стічних вод.
Значним також є внесок ІФНТУНГ у забезпечення екобезпеки регіону. Олег Мандрик розповідає:
-На базі університету створено Центр протипаводкових заходів, Дністровський протипадовковий полігон (с. Маріямпіль), де студенти та аспіранти проводять свої екологічні дослідження, у нас на кафедрі екології підготовлена до захисту на спеціалізованій вченій раді дисертаційна робота аспіранта кафедри Романа Михайлюка на тему «Підвищення рівня гідроекологічної безпеки територій басейну Дністра на Прикарпатті». Студентка групи ЕКО-21-1 Марія Тємченко перемогла в конкурсі, який провело Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України та Дністровське БУВР спільно з проєктом ЄС «EU4Environment - Водні ресурси та дані про навколишнє середовище», і стала першим амбасадором басейну Дністра. А вже в січні цього року між ІФНТУНГ і Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів було підписано Меморандум про співпрацю, що передбачає спільну роботу над проблемою підвищення рівня екологічної безпеки водних ресурсів, моніторингом довкілля, над реалізацією природоохоронних заходів, розробкою інноваційних всеукраїнських та міжнародних проєктів і спільних інвестиційних програм. 
Це розширило діяльність університету по охороні водних ресурсів, особливо якщо врахувати, що двоє аспірантів кафедри екології Мар’яна Стах і Михайло Микицей є працівниками унікальної Лабораторії моніторингу вод Західного регіону, сертифікованої за європейськими стандартами. Тут вони проводять дослідження, що лягають в основу дисертаційних наукових робіт. Загалом ця лабораторія на 90% сформована з числа наших випускників. Її керівник Марія Засідко є головою екзаменаційної комісії із захисту бакалаврських і магістерських робіт.
Олег Миколайович пишається випускниками кафедри, їхніми професійними досягненнями. Цього року, за його словами, у абітурієнтів з’являються ще більші можливості до фахового зростання у майбутньому:
-Наша спеціальність «101- Екологія» має повний освітній цикл в університеті – бакалаврат, магістратуру, аспірантуру, докторантуру. Це означає, що абітурієнт 2024 року вступу, який втупатиме за новими правилами на навчання, розпочавши в ІФНТУНГ з бакалаврату у цій спеціальності, може дійти до рівня доктора наук з екологічної безпеки за кошт держави. А рівень підготовки тут надзвичайно високий: в ІФНТУНГ працює понад 10 докторів наук у царині захисту навколишнього середовища, є сучасна матеріально-технічна база, можливість практикувати і навчатися за кордоном, брати участь у міжнародних програмах та конференціях і т.д. До речі, в числі популярних серед вступників і затребуваних на ринку праці серед випускників – фахівці спеціальності «103 – Науки про землю», де також вивчаються основи гідрології, геофізики, геології, геоінформаційних систем і технологій. Воно й не дивно, адже майбутнє людства залежить від збереження природних ресурсів, а водних – насамперед. Ми ж пам’ятаємо, що людина більш як на 75% складається з води. Тож екологічні спеціальності можна вважати спеціальностями майбутнього!
Заощадження VS інвестиції. 
