Науковці ІФНТУНГ запропонували точний метод оцінки якості води в річках

Забруднення водних екосистем і збільшення техногенних навантажень на річкові басейни викликає занепокоєння як в науковців, так і в представників органів влади України. Наукова оцінка якості води в річковій екосистемі завжди була складним і довгим процесом. 

Так, команда з п’яти вчених, серед яких – завідувачка кафедри туризму, професорка Людмила Архипова, керівниця аналітичної лабораторії Карпатського національного природного парку Марта Корчемлюк, перший проректор, професор Олег Мандрик, директор Інституту природничих наук і туризму, доцент Валерій Омельченко та доцентка кафедри філології та перекладу Юлія Стахмич, розробила новий метод оцінки буферної здатності водних екосистем за допомогою «комплексного індексу потенціалу якості». Інноваційне дослідження опубліковано в канадському журналі Grassroots Journal of Natural Resources за посиланням https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.040106.

Науковці стверджують, що такий метод вперше апробований та перевірений за допомогою даних моніторингу якості води, зібраних протягом двох десятиліть (з 2001 по 2019 рр.) в Карпатській частині басейну річки Дунай. Масиви даних були отримані за допомогою гідрохімічних аналізів поверхневих вод, проведених сертифікованими лабораторіями управління басейну Дністра та Вимірювальною лабораторією аналітичного контролю і моніторингу Карпатського національного природного парку. 

Самоочищення природних вод усуває до певної міри дифузне забруднення у річкових водах, що протікають через гірську частину українських Карпат. Запропонована в дослідженні методологія є більш гнучкою, ніж, до прикладу, відомий індекс забруднення води, й дає змогу оцінювати буферну здатність гідроекосистем. Автори пропонують використовувати простий метод визначення пріоритетів; тобто певні регіони або райони екосистем, які відповідають певним стандартам якості навколишнього середовища, можна розглядати як еталонні, що не мають подальшого антропогенного тиску, тоді як інші райони гідроекосистем можна класифікувати та оцінити, використовуючи математичні рівняння та значення запропонованого комплексного індексу потенціалу якості.

Співавтори дослідження – проф. Олег Мандрик, доц. Валерій Омельченко та доц. Юлія Стахмич підкреслили, що цей новий метод виявився ефективним при оцінці рівня антропогенного навантаження на водні об'єкти.

Так, результати цього дослідження можуть бути використані як базові стандарти для екологічної оцінки басейнових екосистем Карпатського регіону і можуть бути застосовані при моніторингу якості води інших прісноводних екосистем. Це дослідження показує шлях науковому співтовариству до прогнозування, стабілізації та відновлення гірських екосистем.