На запрошення першого заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Андрія Ярмольського, представники університету – позаштатний радник голови ОДА з науки та інновацій, проректор, професор Максим Карпаш, завідувачка кафедри туризму, професорка Людмила Архипова, завідувач кафедри прикладної математики, професор Андрій Олійник – взяли участь у спільній нараді з представниками Управління екології та природних ресурсів, обласного Центру гідрометеорології, Дністровського басейнового управління водних ресурсів щодо аналізу ризиків паводків і повеней на Прикарпатті.
До фахівців нашого університету представники влади звернулись невипадково. ІФНТУНГ має чималі напрацювання в цьому напрямі та всі можливості, щоб стати основним науковим осередком з прогнозування та попередження стихійних лих на Прикарпатті. Наукові розробки вчених нашого університету в цій галузі відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Йдеться про створення екологічних паспортів для кожної місцевості, екологічного плану для Івано-Франківська, Прогнозної карти затоплення Дністровського каньйону, яка була розроблена ще в 2012 році, і за якою, до слова, було прогнозовано, що саме в 2020 році буде наступна повінь. Також ще у 2012 ІФНТУНГ виграв і реалізував проєкт з розвитку місцевого самоврядування, створивши на березі Дністра (с. Маріямпіль Галицького району) Дністровський протипаводковий полігон, який зараз активно розвивають. Всі колосальні напрацювання об`єднали в центр прогнозування та попередження техногенно-гідроекологічної небезпеки Прикарпаття, створений наприкінці минулого року після нищівних повеней в області (координує роботу центру голова Басейнової ради Дністра, перший проректор, професор Олег Мандрик). За перші місяці роботи центру вже є практичний результат – в м. Галич встановлено першу на Прикарпатті геоінформаційну систему моніторингу вод Дністра, яка в режимі реального часу стежить за станом вод.
Представники влади переконані, що підходити до вирішення цієї проблем потрібно комплексно, об’єднуючи зусилля і владних структур, і науковців. В першу чергу, потрібно вжити заходи щодо прогнозування, попередження та загалом аналізу ризиків виникнення стихійних лих, а це - за науковцями. Тому, за підсумками наради вирішено, що науковцям університету буде передана вся необхідна інформація від обласного Центру гідрометеорології, Дністровського басейнового управління водних ресурсів та Управління екології та природних ресурсів для складання прогнозів та аналізу ризиків, пов'язаних із появою, попередженням і мінімізацією наслідків паводків та повеней.