Управління ризиками затоплень  району річкового басейну Дністра та моніторинг стану річкових вод - у фокусі порядку денного чергового онлайн-засідання консультативно-дорадчого органу в межах басейну Дністра - Басейнової Ради, яке відбулось сьогодні, 10 червня, на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. На актуальності цих питань наголосив голова Басейнової ради Дністра, перший проректор ІФНТУНГ та модератор засідання, професор Олег Мандрик, вітаючи учасників засідання. Наш регіон, на території якого формуються басейни річок Дністер і Прут, постійно знаходиться в зоні підвищеного ризику виникнення водних стихій, а також їх шкідливих проявів, які спричиняють різні за масштабами затоплення, підтоплення територій, ураження інженерних інфраструктур тощо. Тому питання створення плану управління ризиками затоплень та забезпечення якісного моніторингу стану вод є зараз основними складовими ефективного водного менеджменту.

Так, за словами голови Басейнової ради Олега Мандрика, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом визначено основні зобов’язання України щодо впровадження Паводкової директиви. Зокрема, для її впровадження необхідно виконати чотири основні етапи: приведення у відповідність національного законодавства; проведення попередньої оцінки ризиків затоплення; розроблення карт загроз і карт ризиків затоплення; розроблення Планів управління ризиками затоплення.

Наразі уже підготовлений проєкт Плану управління ризиками затоплення району річкового басейну Дністра. Його основні розділи, можливі сценарії затоплень, карти загроз і ризиків затоплення в басейні Дністра презентував завідувач лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, експерт проєкту ГЕФ/ПРООН/ОБСЄ/ЄЕК ООН Костянтин Данько. Експерт розповів, що оцінка ризику затоплень здійснюється кожні шість років. За попередніми даними виділено 103 території в басейні, що перебувають у зону ризику затоплення, з них – 37 мають дуже високий рівень затоплення. В Івано-Франківській області розроблені карти загроз і ризиків затоплення лише для Бистриці Солотвинської та Надвірнянської. До кожної з них йде детальний опис затоплення при різних сценаріях. Також розроблено карти сценаріїв затоплення Івано-Франківська внаслідок прориву дамби.

Важливим питанням порядку денного стало інформування учасників про результати апробації та перспективи використання геоінформаційної системи моніторингу стану річкових вод (ГІС-Дністер), яка є першою на Прикарпатті. Презентував її завідувач кафедри інфомаційно-телекомунікаційних технологій і систем ІФНТУНГ, академік Української нафтогазової академії, керівник Прикарпатського відділення Української технологічної академії, професор Леонід Заміховський. За словами Леоніда Михайловича, моніторинг за станом водних об’єктів має велике народногосподарське значення як для розвитку гідроенергетичного комплексу, господарсько-побутового постачання тощо, так і прогнозування розвитку рівня розвитку повеней і селевих потоків.  Недостатня і несвоєчасна прогнозованість про рівень розвитку повеней призводять до щорічних збитків у аграрному, промисловому та соціальному секторах економіки, а також людських жертв. Причиною цьому є відсутність оперативної і достовірної інформації про стан водних об’єктів і, як наслідок, неможливість правильного прогнозу ситуації в цілому. Попри існуючі системи контролю і прогнозування рівня паводкових вод, вони не знайшли широкого практичного застосування через низьку ефективність, значну вартість та не врахування водно-фізичних властивостей ґрунтів. У зв’язку з цим актуальною залишається задача розробки систем моніторингу та прогнозування рівня паводкових вод з метою попередження або зменшення можливих збитків у різних секторах економіки.  

Створена фахівцями ІФНТУНГ «ГІС-Дністер» призначена для здійснення віддаленого моніторингу основних  метеорологічних параметрів річкових вод і навколишнього середовища в контрольованих точках і передачі вимірювальних та візуальних даних для їх подальшої обробки, візуалізації, документування і тривалого зберігання. Розроблена «ГІС-Дністер» змонтована на опорі старого моста через ріку Дністер в м. Галичі (Івано-Франківська область). Система дозволяє організовувати локальні та центральні диспетчерські пункти і функціонує в режимі реального часу.

Відзначимо, що геоінформаційна система моніторингу вод Дністра – перша практична розробка Центру прогнозування та попередження техногенно-гідроекологічної небезпеки Прикарпаття (координує роботу центру голова Басейнової ради Дністра, перший проректор, професор Олег Мандрик), який створили цьогоріч на базі ІФНТУНГ після нищівних повеней в області 2020 року. Наш університет для створення такої структури обрано невипадково, він  має чималі напрацювання в цьому напрямі. Так, йдеться про створення екологічних паспортів для кожної місцевості, екологічного плану для Івано-Франківська, Прогнозної карти затоплення Дністровського каньйону, яка була розроблена ще в 2012 році, і за якою, до слова, було прогнозовано, що саме в 2020 році буде наступна повінь. Також ще у 2012 ІФНТУНГ виграв і реалізував проєкт з розвитку місцевого самоврядування, створивши на березі Дністра (с. Маріямпіль Галицького району) Дністровський протипаводковий полігон тощо.

Загалом, під час засідання були розглянуті й інші робочі питання:

• Агрегація масивів поверхневих вод РБР Дністра для оптимізації моніторингу (експерт-гідролог, компанія Екологічний консалтинг Blue Rivers Катерина Мудра).
• Заходи щодо підготовки Плану управління річковим басейном Дністра тощо (заступник голови Басейнової ради Роман Михайлюк).

Участь у засіданні взяли члени Басейнової ради Дністра, науковці, представники громадських організацій та органів влади і місцевого самоврядування, експерти, фахівці водогосподарсько-екологічного напрямку та інші.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу підписав угоду про співпрацю з Богородчанською селищною радою з метою розв'язання актуальних проблем розвитку економіки Богородчанської територіальної громади.

Так, 9 червня селищний голова Богородчан Ростислав Заремба та його перший заступник Олег Білоус відвідали наш університет, щоб офіційним документом закріпити давню співпрацю. У стінах університету гостей зустріли ректор, академік НАН України Євстахій Крижанівський, перший проректор, професор Олег Мандрик, проректор з наукової роботи, професор Ігор Чудик, проректори з науково-педагогічної роботи, професор Максим Карпаш та доцент Сергій Куровець, директор Інституту природничих наук і туризму, доцент Валерій Омельченко, завідувач кафедри загальної, інженерної геології та гідрогеології, професор Володимир Хомин та професор кафедри туризму Володимир Гуменюк.

Давню дружбу скріпили своїми підписами в офіційному документі ректор Євстахій Крижанівський та селищний голова Богородчан Ростислав Заремба. Євстахій Іванович зазначив, що наш університет має чималий досвід співпраці з ТГ Прикарпаття. ІФНТУНГ спроможний допомогти представникам громад вирішити не тільки економічні проблеми, а й питання із розвитку туризму, залучення інвестицій, забезпечення кваліфікованими фахівцями, яких сьогодні потребує наш край. Так, університет пропонує громадам свою допомогу в їх підготовці та перепідготовці: тут можуть підвищити кваліфікацію працівники, які потребують додаткових знань, а перспективні молоді представники громад можуть здобувати в університеті освіту, паралельно працюючи на місцях – навіть виконувати наукові роботи, тематика яких відповідатиме потребам громади. Окрім того, існує можливість наукового забезпечення прикладних завдань громади: розробка стратегій розвитку громад, програм економічного і соціального розвитку, вирішення економічних, екологічних, енергетичних проблем, розвиток туризму, залучення інвестицій, написання проєктів тощо.

«Богородчанська територіальна громада – це дуже привабливий регіон, який має багатий потенціал, як природно-рекреаційний, туристичний, так і економічний. Так, село Старуня Богородчанської ТГ є об’єктом дослідження науковців ІФНТУНГ уже близько пів століття. І ми надалі спільно працюватимемо в цьому напрямку. Днями в університеті ми створили Центр дослідження Старуні, науковці якого будуть проводити геологічні, геохімічні, геоекологічні та палеогеологічні дослідження пам’ятки природи загальнодержавного значення «Старуня» для підняття її категорії від пам’ятки природи до геопарку ЮНЕСКО». Спільно працюватимемо над розбудовою туристично-рекреаційної інфраструктури на Старунському геодинамічному полігоні, Парку Льодовикового періоду тощо. Переконаний, що разом ми досягнемо нашої мети!», - зазначив ректор Євстахій Крижанівський.

Селищний голова Богородчан Ростислав Заремба також наголосив на важливості співпраці з університетом. З однієї сторони важливість партнерства полягає в тому, що ІФНТУНГ має великий науковий потенціал і чималі напрацювання, завдяки яким спільними зусиллями можна започаткувати новий етап в житті університету, громади та Прикарпаття загалом у вирішенні багатьох проблем: економічних, природоохоронних, туристичних, соціальних тощо. З іншої сторони – це можливість підготовки кваліфікованих фахівців у відповідній галузі, які працюватимуть задля розвитку нашого краю та добробуту громади.

Загалом, офіційно закріплена сьогодні співпраця дає старт спільній роботі в різних напрямах: розробка та реалізація Стратегії розвитку Богородчанської територіальної громади, низки програм економічного й соціального розвитку та інших цільових програм, проєктів міжнародної технічної допомоги; залучення науковців до вирішення проблем громади у сфері енергоефективності, екології, інформаційно-комунікаційних технологій; спільна робота над розвитком Центру розвитку підприємництва «Бізнес-Інкубатор» Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ; проходження практики та стажування студентів, аспірантів і докторантів університету в структурних підрозділах представницького органу територіальної громади та її виконавчих органів тощо.

Приємним сюрпризом для старшокласників краю стали екскурсії до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, запроваджені відділом маркетингу. Що тут побачили? Що запам'яталося, сподобалося? Про це - наше відео.

У червні на базі Підготовчого відділення для іноземних громадян Центру міжнародної освіти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розпочала свою роботу Літня українська школа для іноземців, які протягом трьох місяців будуть опановувати українську мову.  Її слухачі – це громадяни різних країн Африки та Близького Сходу, люди різного віку, віросповідання, але з одним спільним бажанням – навчатися в Україні. Незабаром вони розпочнуть свої студії в різних університетах нашої держави, тому знання української мови не лише полегшить їм опанування обраних спеціальностей, але й сприятиме кращій адаптації в новому середовищі.

Завідувачка Підготовчого відділення Анжеліка Заячківська розповідає:
- Літня українська школа – це не тільки місце навчання, але й діалогу культур. Адже, окрім унікальної можливості опанувати мову в стислі терміни, іноземці отримують нагоду познайомитися з традиціями та культурою нашої країни, краще її пізнати й полюбити. Інтенсивне  вивчення української чергуватиметься з екскурсіями, відвідинами історичних пам’яток,  подорожами в Карпати. Все це в комплексі допоможе майбутнім студентам знайти нових друзів, налагодити спілкування й ефективно здобувати освіту в Україні.