Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу  та Структурний відокремлений підрозділ Івано-Франківська філія «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» об’єднують зусилля  щодо розвитку двостороннього співробітництва у сферах освітньої, профорієнтаційної та інформаційної діяльності. Плани щодо спільної діяльності вилились у Меморандум про співпрацю, яку сьогодні в стінах університету підписали ректор ІФНТУНГ Ігор ЧУДИК та директор Івано-Франківської філії університету «Україна» Григорій КІТ. 

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» – це заклад,  відкритий для молоді неоднакового рівня підготовки, диференційованих соціальних можливостей і різного стану здоров’я. Філія здійснює освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти за двома освітньо-професійними програмами підготовки бакалавра та молодшого спеціаліста на денній та заочній формах навчання, серед яких – спеціальність 121 – Інженерія програмного забезпечення. Наукова діяльність теж невід’ємна складова освітньої роботи закладу. Науково-дослідницька робота ведеться у складі наукових гуртків та реалізовується в організації і проведенні студентських науково-практичних конференцій та семінарів.

Тож сторони погодили здійснювати спільні освітні, науково-практичні, профорієнтаційні та просвітницькі заходи з урахуванням освітніх запитів населення, кадрового забезпечення, матеріально-технічної та методичної бази, а також сприяти розвитку здібностей та обдарувань, формуванню інтелектуального потенціалу молоді.

У співпраці курс буде спрямовано на сучасний, інноваційний зміст навчально-виховного процесу та якісне науково-методичне забезпечення його реалізації.

Цього тижня в рамках проекту Open4UA професорка кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці Інституту нафтогазової інженерії Теодозія ЯЦИШИН взяла участь у навчальному семінарі «Як розпочати впровадження відкритої науки на національному рівні?», який організував  Делфтський технічний університет, Нідерланди (TU Delft). Це – перший з трьох семінарів, що відбудуться цієї весни, побудований на структурованому підході, що складається з п’яти елементів для стимулювання культурних змін у відкритій науці: інфраструктура, користувацький інтерфейс/досвід, спільноти, стимули та політика. 

Науковиця ІФНТУНГ бере участь в обговоренні різних аспектів, важливих для впровадження відкритої науки, включаючи  сесії, присвячені інфраструктурі управління дослідницькими даними, ролі центрів цифрових компетенцій, формуванню та підтримці спільнот відкритої науки, а також формулюванню політики, що сприяє просуванню практик відкритої науки.

Інтерактивний семінар включає групові дискусії та методології співтворчості, що сприяють ефективній передачі знань. Учасники залучені до практичних вправ, спрямованих на планування впровадження принципів відкритої науки, та до вирішення проблем на практичних кейсах.

Велику увагу організатори приділили останнім трендам, що стосуються реформи оцінювання наукових досліджень в Україні. Ця зустріч слугує платформою для обговорення поточного прогресу та майбутніх напрямків проекту Open4UA, спрямовані на розвиток культури відкритості та прозорості в українській системі вищої освіти.

Учасники семінару та його організатори одностайні в оцінці навчальних семінарів Open4UA як важливого етапу у просуванні принципів відкритої науки в Україні, а сам проект слугуватиме прикладом для всієї Європи.

Довідково. Open4UA – це проект «Відкрита наука для української системи вищої освіти», який триватиме три роки і має на меті сприяння розвитку відкритої науки в Україні. Загалом до складу консорціуму входять 16 організацій та установ з Бельгії, Нідерландів, Словенії та України, включно з МОН та Національним фондом досліджень України.

Шевченківські дні, яскраво відзначені нашою університетською спільнотою, подарували також студентам ІФНТУНГ щасливу нагоду – зустрітися з лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка 2006 року, членом Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації письменників і публіцистів та почесним членом Національної спілки художників України Анатолієм Кичинським.

Уродженець Херсонщини, на заході України він знайшов свій тимчасовий осідок, адже рідний для Анатолія Івановича Чаплинський район наразі ще перебуває під окупацією. Про те, як це позначилось на його житті, поет згадує з болем: заради порятунку життя виїжджати довелося терміново, доручивши майно друзям, полишивши буквально частину свого світу у безвісті війни.

Але якщо картини митця, його матеріальний спадок, і опинився під загрозою, то летюче слово поета не може зупинити жоден ворог. Пісні на слова Анатолія Кичинського у виконанні Марії Бурмаки, Сергія Лазо, Павла Дворського звучать в радіоетері; його вірші зберігає не лише папір, але й пам’ять відданих шанувальників.

Видається, що деякі твори Анатолія Кичинського вже входять в історію. Саме так трапилося з віршем зі збірки «Сотворіння цвіту»: колега митця, поетеса й волонтерка Юлія Кашпуренко, на урочистостях, де був присутній генерал Валерій Залужний, вручила головнокомандувачеві цю книжку. А той взяв її до рук, відкрив навмання і прочитав вголос вірш:

«Оце – мій меч. А це – мій плуг.

Он – ворог мій. А ось – мій друг.

А вся моя тривога – 

в тім, що ніяк я не збагну,

чи це дорога на війну, 

чи це з війни дорога».

Тоді Валерій Федорович був вражений датою написання твору – 2003 роком – і повернув книгу автору вже зі своїм автографом. З нею Анатолій Іванович прийшов на зустріч зі студентами як із найдорожчою реліквією і пам’яткою про епохальні події, що їх нині переживає наша держава, та людей, які вкарбовують кожен її день у вічність.

Власне, це також живе свідчення того, що справжня поезія – не просто рима і ритм. Це – Божий дар, яким і зумовлена пророчість. Та пророчість, якою завжди відрізнялася творчість Тараса Шевченка. Таємницю прозорливості Кобзаря Анатолій Кичинський відстежує навіть у способі формулювати думки – через наказовий спосіб дієслів у текстах, котрі сприймаються як заповіти, і стверджує: «Якби ми з вами давно виконали його заповіді, то теперішньої війни не було б».

Поет разом з аудиторією міркував про наше сьогодення та його виклики; про те, що допомагає боротися й рухатися далі; про майбутнє, яке ми обов’язково відвоюємо, і про поезію, яка житиме в ньому завжди.

https://youtu.be/TTN2801razY?si=rSWHUa0t-ZFbWRHO

В рамках міжнародного проекту Universeh2.0.Extended for Ukraine з 26 лютого по 1 березня троє студенток Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу   –  Анастасія  КИСЕЛЮК (гр. НЗГ-21-1, Факультет природничих наук), Вероніка ЧУДИК (гр. ІП-22-2, Інститут інформаційних технологій) та Тетяна ШЕРЕМЕТ (гр. ПО-21-1, Інститут інформаційних технологій) взяли участь в Арктичній зимовій школі (Arctic Winter School in Kiruna, Sweden), яка проходила на базі Шведського інститут космічної фізики (Institutet för rymdfysik, або IRF). 

Арктична зимова школа об’єднала студентів багатьох європейських університетів у різних воркшопах, лекціях та захоплюючих екскурсіях на космічну тематику. Неймовірні враження та досвід від участі в проекті отримали наші студентки, яким діляться з викладачами та однокурсниками. 

Зокрема, Анастасія КИСЕЛЮК вважає, що ця поїздка подарувала їй велику кількість знань про Арктику та умови життя  в тій місцевості» «Окрім цікавого матеріалу про холод та зиму, ми мали практику – будували споруди від холоду, розробляли свої ідеї для стартапів та ділилися особливостями життя кожної національності».

Незабутнім вважає досвід Арктичної зимової школи у м. Кіруна й Вероніка ЧУДИК: «Під час навчання я мала чудову можливість познайомитись з людьми з різних країн – Франції, Бельгії, Німеччини, Польщі, Швеції, Люксембурга,  дізнатись багато цікавого про їхні звичаї та традиції. Навчання було дуже цікавим та різноманітним завдяки інформативним лекціям, які проводили досвідчені викладачі. Ми охопили широкий спектр тем: від фізики та географії – до мультилінгвістики. Було багато інтерактивних заходів, які допомагали нам працювати в команді та взаємодіяти з іншими учасниками. Winter Arctic School стала для мене чудовою нагодою розширити свої знання, познайомитись з новими людьми та відчути атмосферу міста Кіруна».

«Мені пощастило взяти участь у міжнародному проекті UNIVERSEH 2.0. Extended for Ukraine, який об'єднує студентів з різних куточків Європи. Ми мали можливість порівняти свої культурні особливості та краще зрозуміти мислення людей з різних країн. На мій подив такі, на перший погляд, рутинні речі як транспорт чи сімейна вечеря, трактуються дуже по різному в залежності від твого походження, - відзначає Тетяна ШЕРЕМЕТ. -  Щодо програми, то вона була дуже насиченою. Ми відвідували лекції, які ознайомили нас з кліматом та місцевістю цього регіону, це дало нам розуміння в якому особливому місці ми знаходимось. Також для нас були проведені воркшопи на тему кліматичних явищ Арктики».

Усі учасниці з захопленням згадують про розважальну програму, яку організатори втілили на найвищому рівні. Вони мали змогу відвідати особливі  місця: льодяний готель з його неймовірними тематичними кімнатами; космічний центр, де власноруч змогли доторкнутись до деталей справжніх ракет, можливість побачити північне сяйво на власні очі та багато, багато іншого.

Участь у проекті назавжди закарбується у їхній пам’яті та стане чудовою освітньо-науковою пригоду їхнього життя.