В рамках чергового етапу міжнародного проєкту «NAWA UNIVERSEH extended for Ukraine» студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу  Анастасія Киселюк (гр. НЗГ-21-1), Софія Боєчко (гр. ФІЛ-20-1), Божена Римчук (гр. ПУА 21-1), Ірина Дутка (гр. МН-21-2), Катерина Ажигова (гр. НІВ -21-1), Ілона Кобилянська (гр. ІП-20-1), Тетяна Шеремет (гр. ПО-21-1), Олександра Дивак (гр. НІВ-22-3) та Софія Керц (гр. НІВ-21-1) взяли участь у міжнародному воркшопі та конференції «SPACE EXPEDITION – Human factor in the Settlement of the Moon and Mission Operations workshop», що відбулися в Жепенник-Біскупі (Rzepiennik Biskupi) (Польща). 

Захід присвячувався актуальним сучасним космічним дослідженням та інженерії, орієнтованим на виживання в екстремальних умовах. Студенти дізналися про системи життєзабезпечення на Міжнародній космічній станції, людський фактор в її функціонуванні, безпекові операції та процедури на борту космічного корабля. Цікаво було особисто відчути особливості перебування на станції, потрапивши в симулятор космічної бази, а також отримати можливість керувати місією інших учасників в Центрі управління польотом.

На конференції студенти були поділені на три команди,  кожна з яких по черзі виконувала окремі завдання, одне з яких –  створення власного космічного проєкту з можливістю його реалізації. Міжнародна команда №1, до складу якої увійшли Анастасія Киселюк та Олександра Дивак, здобула перемогу в конкурсі з ідеєю дослідження мікрофлори у космосі. Призом для переможців стала нагода відвідати космічну базу ще раз, із проходженням місії вже не один день, а цілий тиждень!  

 Від цієї поїздки у дівчат залишились яскраві враження. Анастасія Киселюк ділиться:

- Особисто для мене ця конференція стала, мабуть, одним із найцікавіших заходів у моєму житті: крім великої кількості корисної теорії з космічної інженерії, ми змогли побути цілий день на космічній базі, де виконували безліч завдань, проводили дослідження, робили аналізи, а також вчилися реагувати на надзвичайні ситуації. Крім того, ми проходили різні тести на уяву, уважність, просторове бачення й креативність. Дуже радує, що наша команда здобула перемогу, адже йшлося не тільки про технічні знання, але й вміння розподіляти завдання та працювати в команді правильно, що допомагає досягти успіху.

Ірина Дутка також в захваті від проєкту:

-За ці дні ми спробували симуляцію ізольованої місячної місії, , здійснювали роль центра управління та займались проєктуванням місії на Місяці. Також у нас були цікаві лекції  про досвід та дослідження у цій сфері. Загалом набули багато нових знайомств і цікавої інформації.

Три дні – ніби так небагато, але Тетяна Шеремета довідалась за цей час дуже багато:

-Ми змогли повністю зануритись в атмосферу космонавтики та спробувати себе у трьох ключових ролях цієї індустрії. Особливо мені  сподобалось працювати в якості MCC (mission control center), адже це –  відповідальна робота,  де завжди треба бути на зв'язку з командою, аналізувати велику кількість даних та швидко вирішувати проблеми. Саме тут я зрозуміла, яка важка робота великої кількості людей стоїть за тим, щоб космічні місії відбувались успішно,  і як багато цікавої та важливої роботи залишається «за кадром». Окремо хочу відзначити організаторів, які виявились дуже привітними людьми та зробили все можливе, щоб ми плідно провели цей час, змогли почерпнути для себе багато нового та поділились нашою культурою з представниками інших національностей.

Делегація студентів висловлює велику подяку рідному університету та координатору проєкту професору Олегу Витязю за можливість гідно представляти наш ІФНТУНГ на міжнародному рівні, а також усім партнерам проєкту «UNIVERSEH» за чудову нагоду  участі в пізнавальних заходах із розвитку космічної індустрії.

Те, що ефективність освітнього процесу залежить від врахування закладом освіти інтересів усіх зацікавлених осіб та його здатності до взаємодії зі стейкхолдерами в освітньому середовищі, сумнівів сьогодні не викликає. Тісна співпраця з ними, вважають на кафедрі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки Інституту архітектури, будівництва та енергетики, дає змогу врахувати не лише потреби галузі, а й регіональні особливості щодо підготовки фахівців, перспективний досвід підготовки відповідних фахівців, впровадити інноваційні освітні та виробничі технології. Тож у межах договору про співпрацю між Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу й АТ «Прикарпаттяобленерго» для студентів  спеціальності 141– «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» працівники технічного напрямку підприємства проводять навчальні лекції, заплановані на 2023-2024 н.р.

Черговий курс лекцій прочитано для студентів 3-4 курсів та  2 курсу.

Студенти старших курсів прослухали лекцію з дисциплін «Основи релейного захисту та автоматизації енергосистем» та «Основи електроприводу» на тему «Релейний захист, як невід’ємний елемент системи електропостачання».  Лектор –  інженер 2-ої категорії групи експлуатації релейного захисту і автоматики «Північна» (дирекція з експлуатації і обслуговування мереж «Прикарпаттяобленерго») Петро ФЕДОРІВ, зупинився на питаннях роботи цифрових підстанцій в сучасних реаліях, ключовій ролі мікропроцесора, як основного пристрою захисту та автоматики, можливостях в роботі релейної служби. Кафедрі передали також сучасний трифазний електронний лічильник та програмне забезпечення до нього, що дасть можливість студентам навчатись  налаштовувати АСКОЕ (автоматизована система обліку електроенергії). Система забезпечує контроль таких показників, як якість споживання, потужність в години максимуму і обсяг споживання тощо.

Студенти другого курсу мали нагоду послухати лекцію на тему «Облаштування та експлуатація обліку електричної енергії споживачів» (дисципліна –  «Організація обліку електричної енергії»). Лектори – Ігор КАРПІНЕЦЬ (заступник начальника відділу аналізу та енергоаудиту дирекції з управління активами) та  Роман КУРИЛЯК (провідний інженер з автоматизованих систем обліку е.е. (АСОЕ) відділу організації обліку та автоматики) познайомили присутніх з нормативними документами, які врегульовують правила влаштування комерційного обліку електричної енергії (ПУЕ, ККОЕ, ПТЕЕС Технічний регламент влаштування лічильників).

Фахівці АТ «Прикарпаттяобленерго» задали студентам завдання: який із перелічених лічильників можна застосувати для обліку виробленої СЕС та спожитої електроенергії . Переможці отримали призи.

Співпраця обіцяє бути й надалі корисною та взаємовигідною.

Гість, який нині завітав до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за ініціативи Інституту гуманітарної підготовки та державного управління, відомий всій державі. Він – людина-легенда і наша гордість, Герой України Володимир Жемчугов. Зустріч із ним відбулася між двома датами – ювілейною річницею Революції Гідності та відзначенням Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні. І, мабуть, не випадково. Адже ці віхи в історії нашої держави стали важливими маркерами історії українсько-російських відносин, логічним  продовженням яких виявився «момент  зірваних масок»: 24 лютого 2022 року не залишило жодних ілюзій щодо справжнього ставлення «старшого брата» до України, котра завжди прагнула свободи.

Втім, не для всіх цей ланцюжок подій видавався очевидним. Для багатьох початок повномасштабної війни став шоком і цілковитою несподіванкою. Однак, не для Володимира Жемчугова. Він був очевидцем початку війни в Грузії 2008 року, а також завжди цікавився історією рідного краю, тому відчував загрозу для своєї Батьківщини.

А народився він на Луганщині, в місті Красний Луч. Ту вчився у школі, згодом – служив у лавах радянської армії. І ось такий звичайний радянський хлопчина, з інтернаціональної родини (тато – росіянин, мати – білоруска), став Громадянином незалежної України з великої літери. Громадянином, ладним покласти за неї життя. Життя, яке перетворилося на взірець для наслідування; про яке розповідає тим, хто застав війну ще в садочку чи в школі й не міг тоді усвідомлювати всіх подій довкола.

Саме тому нині Володимир Павлович – на Прикарпатті, зустрічається з молоддю в рамках проєкту «Як починалась війна», створеного Міністерством культури та інформаційної політики України у 2020 році. Такий проєкт мав з’явитися на світ, бо був конче потрібен. Це стало зрозуміло тоді, коли на одній із зустрічей з семикласниками однієї зі шкіл у Броварах, хлопчина з аудиторії спитав: «Кому мені вірити?». Виявляється, в перший клас він пішов у Донецьку, де йому запам’ятався «виховний захід», на який в супроводі вчительки прийшли двоє озброєних росіян, котрі розповідали малечі про український фашизм, що «прагне знищити своїх громадян і хоче напасти на росіян». Тепер він чув геть інше – від українського героя, від українських військових. Але все стало на свої місця тільки від одного запитання: «Що робили ці двоє озброєних росіян у твоєму рідному місті в Україні?».

Було очевидно: в державі росте покоління, яке було надто юним тоді, коли війна увійшла в її життя. Йому потрібна Правда. А правда – це очевидці, це документальні зйомки (не завжди професійні, здебільшого – аматорські), це люди, які мають моральне право її озвучити, бо заплатили за це своєю кров’ю. Тож Володимир Жемчугов, який до того часу займався проєктом, присвяченим кремлівським в’язням , вирішив присвятити себе боротьбі за розум і душу молодої нації. Адже на неї завжди найбільше зазіхала російська пропаганда, яка десятки років вела потужну інформаційну війну.

Зараз Володимир Павлович – боєць на цій війні, не менш складній, аніж фізична, і не менш виснажливій, бо – наголошує – триває вона понад 300 років знищення росіянами української культури та ідентичності. Інструменти її ведення яскраво ілюструють приклади з документального фільму «Як починалася війна. Кінохроніки. Свідки», презентованого Володимиром Жемчуговим студентській аудиторії. Його герої – звичайні люди, учасники подій 2014 року, очевидці того, що відбувалось в Криму, на Луганщині, Донеччині, Харківщині; журналісти й правозахисники, підприємці та історики, люди різного фаху, але однієї долі, покаліченої війною.

Долю самого Володимира Жемчугова вона змінила кардинально. У давньому мирному житті – підприємець із широким колом інтересів, під час війни – організатор партизанського руху на Луганщині, завдяки якому ворог зазнав чимало втрат і в техніці, і в живій силі. Виконуючи відповідальне бойове завдання, він підірвався на міні й втратив руки та зір, а тоді ще й потрапив у полон, де рік провів у застінках так званої ЛНР у нелюдських умовах. Тільки будучи обміняним на двох зрадників, він зміг отримати відповідне лікування за кордоном і знову стати до бою. Цього разу – ідеологічного.

За все, що Володимир Павлович робить зараз для юнацтва, від щирого серця подякував гостеві ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик: «Спасибі за ту працю та українську ідейність, яку ви несете молоді. І чим далі від фронту, тим більша потреба у вашій присутності в інформаційному просторі. Бо коли поінформований, то вже озброєний».

Наскільки важливі такі зустрічі для студентів, було зрозуміло із запитань, які лунали в залі. Хвилюючих тем багато – минулі події, майбутнє країни. Приміром, перспективи інтеграції в українське суспільство людей, котрі виросли під пресом пропагандистської машини на окупованих територіях;  як формується така особистість як сам Володимир Жемчугов… У нього – своя «формула патріотизму», бо каже, що він, не будучи етнічним українцем, просто обирав цінності вільного світу. Але для стороннього спостерігача очевидно: це про нього і таких, як він, сказав свого часу Ігор Козловський: «Батьківщина – це пов’язано, насамперед, із поняттям любові».

Саме цією любов’ю – до своєї сім’ї, до свого краю – дихає Володимир Жемчугов. Саме ця любов і рушила його на жертовність і на подвиг. Цієї любові вчить нині молодь. Її часточку кожен поніс сьогодні із собою – у подарованих Володимиром та Оленою Жемчуговими книжках про Україну; у словах, які обмірковуватимуть ще не один день; і , хочеться сподіватись, у ділах, котрі попереду у хлопців і дівчат, яким незабаром відбудовувати нову й велику Україну.

Довідково: фільм «Як починалася війна. Кінохроніки. Свідки» можна переглянути за посиланнями https://www.youtube.com/watch?v=qTzlvFx94iU та https://www.youtube.com/watch?v=E57jG3T12Ic