З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України колектив кафедри енергетичного менеджменту і технічної діагностики активно займається волонтерством. Серед останніх розробок, яку створили на потреби ЗСУ – потужна зарядна станція на сонячних панелях, яка може живити пристрої, яким треба 220 V.

«Окрім класичної допомоги, ми долучилися до надзвичайно важливої справи, а саме – створення мобільних станцій живлення для ЗСУ на сонячних батареях, адже хто, як не ми, краще розбирається у сонячній енергетиці в ІФНТУНГ, - розповідає один із розробників - доцент кафедри енергетичного менеджменту та технічної діагностики Андрій Яворський. – Цю станцію, яка може живити пристрої, яким треба 220 V та інші (їх уже предано п’ять), які працюють у військових підрозділах на лінії фронту, ми сконструювали та зібрали втрьох – разом із колегами проректором університету, професором Максимом Карпашем та доцентом кафедри Любомиром Жовтулею».

Загалом зарядні станції фахівці розробляють для ЗСУ ще з перших днів повномасштабної війни. «Спочатку робили простіші – щоб мобільні пристрої зарядити, потім розробили станцію з акумулятором, а згодом отримали запит на створення пристрою, від якого можна живитися на 220 V. Вирішили, що варто зробити його на сонячних батареях. Справа в тому, що Starlink вимагає багато енергіїі, і щоб підтримувати зв’язок, військовим доводилося вмикати генератори, а це дим і тепло – генератор видно в тепловізор, відповідно було потрібне додаткове маскування. Наша зарядна станція не потребує маскування, сонячні панелі не проглядаються. Вона може ефективно працювати на розсіяному світлі. І ще десь півтори години тримає в темноті», - розповідає проректор Максим Карпаш.

Щоби розробити і змонтувати станцію, вдалися по допомогу до шведських партнерів – отримали ґрант, а також ще збирали пожертви.

Загалом науковці вже створили три моделі зарядних станцій для потреб військових:

1) мобільна станція без інвертора для зарядки гаджетів та освітлення;

2) мобільна станція з інвертором для зарядки техніки, що живиться від 220 V у мережі змінного струму (наприклад Starlink);

3) мобільна суперполегшена модель станції для піших переміщень (за наявності сонця дозволяє заряджати павербанки, мобільні телефони та ін.).

Як працює зарядна станція на сонячних панелях і в чому її переваги на фронті у відеосюжеті:

Уже сьогодні експерти говорять про надскладний цьогорічний опалювальний сезон, який буде найважчим за всі роки незалежності. Цю актуальну тему коментує у Репортері проректор з науково-педагогічної роботи, проф. Максим Карпаш. 

Приводом став черговий шантаж російського монополіста «Газпром», який повідомив про зупинку прокачування газу трубопроводом Північний потік-1. Причиною назвав технічне обслуговування. При цьому жодним іншим маршрутом постачання газу в ЄС не скористався – як робив це раніше. Навіть при заброньованих понад 100 млн кубів на добу в українській газотранспортній системі залишив рівень 40 млн кубометрів.

Європейські лідери все зрозуміли. Виглядає, що й наше керівництво – і національне, і регіональне – починає розуміти, що наступний опалювальний сезон буде дуже складним. На думку науковця, він буде найскладнішим за всю нашу історію незалежності:

"Нам слід готуватись до того, що було на початку 1990-х у сусідніх країнах, Румунії, Польщі, пострадянських республіках. Там тоді дійшли до погодинного увімкнення електрики, «буржуйок» на балконах, готування їжі у дворах на багатті, спання в одязі тощо.

Серед нагальних заходів подолання газової кризи – визначення громад з найбільш ймовірним дефіцитом палива, створення аварійних планів, передбачення масових пунктів обігріву (бомбосховища та укриття доволі зручні для цього), пояснення керівництву громад та жителям порядок дій у випадку зникнення енергії тощо. Загалом – виконати ті елементарні заходи зі зниження енергоспоживання, які ще можна зробити без значних додаткових інвестицій у короткі терміни. У цьому сенсі ми вже частина Євросоюзу – там також готуються до непростої зими.

Нас також чекає повторення акції «прикрути», тобто режим максимальної економії. Принаймні ходити по квартирі будемо тепло вдягненими.

Комплекс заходів у виконанні європейців та українців дозволить і суттєво зменшити фінансування московії. Минулорічна торгівля трубопровідним газом принесла їм майже 42 млрд євро. Спільними зусиллями можемо зменшити цю суму принаймні вдвічі. А це вже гроші, співмірні з бюджетом рф на фінансування армії.

Для України та ЄС це означає ще й економічні випробування – ціни на газ на фоні загострення конфлікту між Україною, ЄС та рф певний час зростатимуть. Отже, слід буде зробити все, щоб ті ціни якщо й зросли, то не катастрофічно.

Той шлях, яким ми пройдемо цю енергетичну кризу, визначить майбутнє наступних поколінь. Зрештою, саме за їхнє гідне майбутнє ми й боремось".

Більше про енергетичну безпеку України та виклики, з якими можуть зіштовхнутися українці в опалювальному сезоні 2022/2023, в інтерв'ю проректора:

Вступники, які не змогли зареєструватися для участі в тестуванні в основний і додатковий періоди, матимуть змогу це зробити 12ー15 серпня. 

Наказом МОН унесено зміни до Календарного плану організації та проведення у 2022 році національного мультипредметного тесту і передбачено спеціальний період реєстрації для участі в НМТ. 

Щоб узяти участь у спеціальній сесії НМТ, вступникам, які ще не зареєструвалися для участі в тестуванні, потрібно:

• 12ー15 серпня створити реєстраційну картку, бланк якої автоматично формується із використанням спеціального сервісу «Зареєструватися», розміщеного на вебсайті УЦОЯО. Сформувати комплект документів, що містить оформлену реєстраційну картку, копію паспорта, копію документа про повну загальну середню освіту (за потреби медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання за формою № 086-3/о), і надіслати його до того регіонального центру оцінювання якості освіти, адресу якого зазначено в контрольно-інформаційному листі, сформованому разом із реєстраційною карткою.

Якщо немає змоги скористатися засобами поштового зв’язку, документи можна надіслати на електронну адресу відповідного регіонального центру, вказану в реєстраційному повідомленні. У темі листа слід зазначити своє прізвище, а також те, що це реєстраційні документи. Наприклад: Шевченко_реєстраційні документи;

• 25ー30 серпня ー  на Інформаційній сторінці учасника вибрати населений пункт для проходження НМТ;
• 5ー7 вересня ー остаточно визначатися з вибором населеного пункту для проходження НМТ, указати його назву на Інформаційній сторінці;
• до 10 вересня ー отримати запрошення з інформацією про місце розташування тимчасового екзаменаційного центру для  проходження НМТ, датою та часом початку тестування;
• 12–16 вересня ー взяти участь у спеціальній сесії НМТ.

Учасники проходять національний мультипредметний тест на комп’ютерах, для цього спеціально створено онлайнову платформу.

Український центр оцінювання якості освіти пропонує учасникам НМТ ознайомитися з інтерфейсом цієї платформи і з’ясувати:

• з чого розпочати роботу із сервісом;
• де знайти довідкові матеріали;
• як позначати ті чи ті завдання, щоб їх було зараховано;
• у якій послідовності їх виконувати;
• як змінити відповідь;
• як завершити роботу над тестом.

Корисні поради відеоінструкції «Онлайн тестувальник: як користуватися, про що пам’ятати учасникові» дадуть змогу учасникам упевненіше почуватися під час тестування, правильно позначати відповіді до завдань різних форм, за потреби змінювати їх.

Нагадуємо! Національний мультипредметний тест складається з 3 блоків: українська мова, математика, історія України. На виконання завдань усіх блоків відведено 120 хвилин. Завдання НМТ відповідатимуть змісту програм зовнішнього незалежного оцінювання з навчальних предметів.

Тож учасники легко зможуть виконати тестові завдання і показати свій найвищий результат!

У цей складний час Україна відчуває потужну міжнародну підтримку й допомогу в усіх сферах. Зокрема, на підтримку українських освіти і науки уже сформувалася широка міжнародна наукова коаліція, яка готова допомагати нашим вченим тримати «свій фронт» й ефективно працювати над виконанням завдань, які постали разом з новими реаліями.

Так, 20 липня румунські партнери - Регіональний офіс транскордонного співробітництва, Центр європейських студій Університету імені Олександра Іоана Кузи в м. Ясси та Академія регіональних наук, провели міжнародний науково-дослідницький семінар щодо ролі регіональної науки в нарощуванні потенціалу стійкості в Україні.

Мета заходу – визначити ефективні способи співпраці та наукової підтримки і допомоги для повоєнного відновлення України. Захід об’єднав провідних європейський експертів з регіональної науки та представників українських університетів, які спільно працюватимуть над повоєнним відновленням і розвитком нашої держави. Досвідом роботи під час воєнного стану та ідеями ефективної наукової співпраці поділились науковці з Чернівців, Чернігова, Івано-Франківська та Одеси.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ) представляв на семінарі проректор з науково-педагогічної роботи, професор Максим Карпаш. У своїй доповіді він поділився досвідом роботи університету під час воєнного стану та пропозиціями щодо наукової співпраці з міжнародними партнерами. Так, повномасштабна війна стала величезним викликом для освітньої галузі, з’явились нові фактори впливу, до яких ніхто не готувався: постійна небезпека; відтік закордон науково-педагогічного персоналу та студентів у зв’язку з війною; призупинення міжнародних проєктів; організація роботи, навчання та вступної кампанії під час воєнного стану тощо. З перших днів повномасштабної війни університет працює в посиленому режимі, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам, колегам з територій, де ведуться активні бойові дії та Збройним Силам України.  Та, за словами проректора, попри всі виклики і проблеми воєнного часу потрібно об’єднуватися і працювати над відродженням України (зокрема й енергетичним) вже зараз, не чекаючи перемоги. А наука, заручившись міжнародною підтримкою, повинна відіграти ключову роль у цьому процесі.  

За результатами зустрічі експертами розроблено план діяльності з підтримки регіональної науки.  

Про напрями діяльності, структуру та перспективи функціонування Офісу підтримки вченого, створення якого ініціювала Рада молодих вчених (РМВ) при Міністерстві освіти і науки (МОН), обговорили представники регіональних рад молодих вчених на зустрічі  з Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом.

В обговоренні перспектив діяльності Офісу підтримки вченого також взяли участь заступник Міністра з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов, директор Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації Володимир Камишин, робоча група розробників концепції установи, зокрема представники РМВ при МОН на чолі з Олесею Ващук. Молодих науковців Прикарпаття представляла голова Ради молодих вчених Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професорка кафедри технології захисту навколишнього середовища  Теодозія Яцишин.

На заході учасники розглянули можливі напрями діяльності Офісу, його структуру та перспективи діяльності, поділилися баченням питань, на яких слід зосередитись установі. Науковці переконані, що Офіс ні в якому разі не повинен стати формальною структурою. Навпаки, його місія полягає в активному стимулюванні науково-технічної діяльності, її масштабуванні та впровадженні найкращих розробок у виробництво, в пошуку потенційних інвесторів наукових проєктів, у налагодженні ефективної комунікації як всередині наукового співтовариства, так і з потенційними партнерами, замовниками. Створення такої структури відкриє також і додаткові можливості для міжнародної співпраці, налагодження комунікації між вченими різних країн, реалізації спільних проєктів та ініціатив.