Сьогодні в Інституті гуманітарної підготовки та державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу – свято. Викладачі відпускають у самостійне плавання своїх вихованців – 105 випускників магістратури публічного управління та адміністрування. Годі й казати, наскільки важливою сьогодні є підготовка таких фахівців. Адже процеси державотворення, реформування публічного управління на демократичних засадах, розбудова правової держави, адміністративна та муніципальна реформи, становлення інформаційного суспільства, європейська інтеграція України зумовлюють потребу в компетентних, свідомих, діяльних працівниках органів державної виконавчої влади й місцевого самоврядування, державних та приватних установ і організацій, громадських активістах.
Магістерську підготовку було розпочато в 1996 р. в магістратурі державної служби й загалом впродовж 21 року 1757 її вихованців отримали дипломи. А з 2016 р. на базі цієї спеціальності розпочато підготовку фахівців за новою спеціальністю – "Публічне управління та адміністрування", яка нині пишається 345 магістрами, що здобули освіту в ІФНТУНГ. Сьогоднішній випуск – четвертий. Чим він особливий – розповідає директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління ІФНТУНГ Д.І.Дзвінчук:
-Це останній випуск, який здійснюється за повноцінною академічною 30-місячною програмою.Зараз термін навчання в магістратурі скорочений до 16 місяців. Наші вихованці здобули повноцінні теоретичні знання й практичні уміння та навички, й сьогодні ми з упевненістю можемо говорити: ці люди, які здебільшого вже працюють в органах виконавчої влади й місцевого самоврядування, підготовлені як ініціатори тих змін, які сьогодні необхідні Україні. Адже процес децентралізації потребує іншого підходу – не пасивного виконання доручень вищого начальства, а ініціативи, активності. Саме на це ми націлювали наших випускників.
Один із них, заступник голови Рожнятівської районної ради О.В. Понайда, так розповідає про своє навчання в магістратурі:
-Ані хвилини не шкодую, що пішов вчитися в Інститут гуманітарної підготовки та державного управління й, за нагоди, рекомендуватиму іншим. Бо всі викладачі, які в нас були, працювали дуже добре, злагоджено й на високому рівні – у них є що почерпнути. А здобувати нові знання просто необхідно, тим більше тим, хто працює в місцевому самоврядуванні, на державній службі – постійно відбуваються зміни в законодавстві, реформування тієї чи іншої галузі… Робота з людьми спонукає йти в ногу з часом і знати, що і як правильно роботи. Нові знайомства – це також великий позитив. Мої однокурсники працюють у різних галузях, в різних районах і ми маємо можливість підтримувати зв’язки, радитися з професійних питань.
Наставники покладають великі сподівання на своїх вихованців. Ректор ІФНТУНГ Є.І.Крижанівський, пригадуючи заснування магістратури в 1996 р., називає цей крок щасливим випадком, який став початком програми надзвичайно великої ваги, й щиро тішиться успіхами випускників та зичить їм:
-Пам’ятайте сьогоднішній день як старт вашої плідної роботи на благо нашої держави. Нехай ваші ідеї, проекти знаходять підтримку, і від того багатіє Україна. А ми будемо пишатись, що в стінах ІФНТУНГ підготували таких фахівців.
Яскравою ілюстрацією успіхів її вихованців, є гість заходу – міський голова м.Івано-Франківська Р.Р.Марцінків, який завершив тут навчання 2004 р. Сьогодні ж він вручав дипломи випускникам 2020 р. разом із головою Івано-Франківської обласної ради О.М. Сичем, котрий звернувся до випускників із закликом цінувати звання магістра на своїй службі й творити українську управлінську еліту:
-Інакше нас у світі сприйматимуть недонацією, яка не може навести порядку на своїй землі, а державу – недодержавою, яка не має права на існування. Бажаю, щоб одного дня, коли хтось із вас стане президентом України, я міг гордо сказати: «А я колись читав йому лекції».
Керівник апарату Івано-Франківської ОДА Р.Г. Маланій, який також прийшов в Івано-Франківську обласну філармонію на урочистості, вітав випускників уже як колег по цеху, як він висловлюється, «цеху розбудови держави», європейський вектор розвитку якої, безумовно, залежатиме й від того, наскільки ефективними виявляться управлінці в реалізації реформ на місцях.
Та, мабуть, найбільш хвилюючою сьогоднішня подія стала для викладачів Інституту, які два з половиною роки вкладали всі свої знання і всю душу в підготовку фахівців, від яких, без перебільшення, залежатиме успішність України. Саме тому завідувач кафедри публічного управління та адміністрування В.П.Петренко нагадав їм про чотири основні людські чесноти – мудрість, мужність, справедливість і стриманість, які у своїй майбутній роботі повинні мати за основні орієнтири. А доцент кафедри Н.П.Струк побажала магістрам не зупинятись на досягнутому, «бо, коли людина зупиняється, її обганяють інші». І, напевно, думку всіх своїх колег висловив доцент В.М.Кушнірюк, підкресливши:
–Хочеться, щоб ви не тільки реалізували отримані знання, вміння, навички, здобуті впродовж цих років, але й були справжніми людьми, справжніми українцями і дійсно збудували Україну.
Очевидно, сьогоднішнім випускникам для цього хисту не бракуватиме. Чого лиш варті магістерські роботи, за результатами захисту яких авторів – М.Д.Іллюка й Л.В.Сав’юк – рекомендовано до навчання в аспірантурі публічного управління та адміністрування. Так само викладачі пишаються своїми вихованцями, які були особливо активними як у навчанні, так і громадському житті Інституту й отримали нині рекомендаційні листи до реалізації службової кар’єри в системі публічної служби. Це Н.В.Бочкур, В.В. Мельничук, О.Б.Шуляк, Х.В.Домашевська, Н.Д. Костишин, С.М. Костишин, Н.В. Савчук, Ю.М. Лесюк.
Втім, служба – це вже нова сторінка життя, яку відкриють уже завтра. А сьогодні у магістрів – свято. І його окрасою стали виступи відомих музичних колективів – струнного ансамблю Quattro Corde й квартету саксофоністів Івано-Франківської обласної філармонії та шанованих публікою вокалісток Оксани Кричко й Оксани Романюк. У залі дзвенить прозора пісня, в якій – любов, надія й настанова на все подальше життя:
«…Щоб ми у злагоді жили,
Плекали мрії яснозорі,
І домагалися хвали,
І не згиналися в покорі».