14 травня в Україні й світі вшановують 150-ліття від дня народження українського письменника Василя Стефаника. Заходи відбуваються на державному рівні, та чи не найбільше їх – на Прикарпатті, зокрема, у селі Русові, де народився, жив, творив, помер і похований новеліст.
В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу Василя Стефаника вшанували літературною годиною «Чого ми не знали про В. Стефаника досі», яка відбулась за організації керівника гуртка Центру культури і дозвілля студентів Любомири Яремійчук та підтримки завідувачки кафедри теорії економіки та управління Лілії Сімків й доцентки кафедри Уляни Андрусів. До заходу долучились студенти Інституту економіки та менеджменту (гр. МНР -19).
То чого ж ми не знали досі про Василя Стефаника?
- За життя його увагою не обділяли, а літературні критики і шанувальники називали українським модерністом
- Ніколи не був «пролетарським» письменником, яким його намагалась виставити радянська влада
- Не був співцем знедолених людей, його герої на 90 відсотків – люди заможні
- Гаряче вітав утворення УНР, в січні 1919 року очолив делегацію ЗУНР до Києва
- Першим кохання письменника була сестра відомого діяча Лева Бачинського. За ним упадала й відома оперна співачка Соломія Крушельницька, але Стефаник казав, що чоловіком співачки він бути не може
- Василю Стефанику споруджено 6 пам’ятників, в тому числі й м. Едмонтоні (Канада) та встановлено чотири меморіальні дошки
- Залишився при радянській владі без щоквартальної персональної пенсії. Публічно відмовився від персональної пенсії, призначеної йому радянським урядом на вшанування 60-річного ювілею. Письменник навіть заявив радянському консулові у Львові: «Не давайте мені нічого, бо я бачу, що Україна московська. А з мене ви вже москаля не зробите!»
І ще багато інших цікавинок про новеліста згадала у своїй презентації на онлайн-заході Любомира Яремійчук. Присутні подякували організаторам за цікаву й змістовну розмову.