Локація Технопікніка 2026 від Інституту архітектури та будівництва «ІФНТУНГ – ДонНАБА» вийшла стриманою за формою, але змістовною за сенсами. Без гучних ефектів – зате з чітким розумінням того, ким стають випускники і що саме вони будуть будувати, відновлювати та проєктувати вже завтра.
Інститут представив оновлену освітню концепцію, що поєднує традиції сходу і заходу України – синергію, яка сьогодні працює на відбудову країни. У фокусі – архітектура,
будівництво та геодезія як відповідь на реальні виклики часу.
Локація архітекторів жила своєю особливою атмосферою. Відвідувачі розглядали студентські макети, зупинялись біля креслень, спостерігали за тим, як народжується лінія – точна, впевнена, жива. Саме тут ставало зрозуміло: архітектура — це не лише про естетику, а про мислення, відповідальність і вміння бачити простір наперед. Окремий інтерес викликали підготовчі курси з рисунку та креслення – для тих, хто планує вступ і готується до творчого конкурсу.
Водночас для тих, хто хоче розпочати шлях раніше, є можливість вступу після 9 класу на архітектурні та будівельні спеціальності у Дружківський коледж ДонНАБА.
Не менш практичним виглядав напрям будівництва та цивільної інженерії. Йшлося про речі, які сьогодні звучать особливо вагомо: реконструкція, модернізація, інтеграція нових об’єктів у вже сформоване міське середовище, ефективне управління ресурсами. Випускники активно розпитували про можливості працевлаштування і реальні кейси – від організації будівельних процесів до логістики матеріалів.
Геодезія та землеустрій зацікавили тих, хто мислить масштабніше – територіями і системами. Розмови точилися навколо роботи з геоінформаційними системами, супутниковими знімками, сучасними методами вимірювань. І хоча на локації не було всього спектру техніки, сам напрям чітко зчитувався як один із найперспективніших.
Окремо презентували освітню програму з інжинірингу зварювальних технологій – із акцентом на реальні виробничі процеси, сучасне обладнання та безпеку праці. Демонстрація захисного спорядження та розмови про практичну підготовку додавали конкретики й «приземлювали» вибір професії.
Ця локація не намагалася вразити ефектами – вона працювала інакше. Через діалог, приклади і відчуття професії зсередини. І, схоже, саме це стало її головною силою.
